Кабінет Міністрів спрямує грант від Сполучених Штатів Америки сумою 3,9 млрд доларів на зарплати.
Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час сьогоднішнього засідання уряду.
„Уряд сьогодні ухвалює рішення про залучення гранту на 3,9 млрд доларів від Сполучених Штатів Америки. Кошти надійдуть через структури Світового банку”, – сказав він.
Шмигаль поінформував, що Кабмін спрямує ці гроші на зарплати рятувальникам, вчителям, медикам, а також на програми соціальної підтримки.
„Очікуємо на надходження цього гранту вже найближчим часом”, – додав глава уряду.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Акціонерне товариство “Укроборонпром” відкрило перше іноземне представництво – воно працюватиме у Вашингтоні.
Про це повідомив міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін, пише “Європейська правда”.
Відкриття відбулось на полях саміту НАТО, який проходить у столиці США.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom – in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
“Ми відкрили перше закордонне представництво “Укроборонпрому”– у Вашингтоні, США. Його основним завданням є просування спільних українсько-американських оборонних проєктів та посилення нашої інтеграції в оборонно-промислову базу НАТО”, – повідомив Камишін.
Відкриття офісу у Вашингтоні наближає українську промисловість до оборонної промисловості США та допомагає Україні інтегруватися в структуру оборонної промисловості НАТО, додав Камишін.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Компанія Boeing пішла на угоду з Міністерством юстиції США та визнала провину за шахрайство з метою обманути наглядові органи щодо проблем із програмним забезпеченням літака 737 MAX, які спричинили дві авіакатастрофи.
Про це пишуть Wall Street Journal та Politico.
Компанію звинувачують у порушенні угоди 2021 року про відстрочку судового переслідування, за термін дії якої Boeing зобов’язався вдосконалити свої робочі процеси.
Річ у тім, що програмне забезпечення для управління польотом MCAS на літаках 737 MAX звинувачують у катастрофах 2018 і 2019 років в Індонезії та Ефіопії, унаслідок яких загалом загинули 346 людей.
Нова функція не повинна була активуватися в нормальних умовах польоту, але в тих фатальних катастрофах пілоти не змогли відновити керування після того, як носи літаків опустилися через повторні помилкові активації системи керування польотом.
У 2021 році, попри неоднозначну репутацію, Boeing 737 MAX дозволили повернутися в небо. Однак згодом компанія визнала, що двоє її колишніх співробітників ввели FAA в оману, коли розповідали про нову функцію, перш ніж регулятор ухвалив рішення про вимоги до підготовки пілотів для нової моделі літака.
Так, у 2021 році Boeing сплатив 243,6 мільйона доларів штрафу за кримінальною справою та 500 мільйонів доларів на компенсацію родинам загиблих пасажирів та отримав три роки «випробовувального» терміну, за який мав розв’язати проблеми з ПЗ.
Однак у січці 2024 року через іще один, окремий дефект виробництва, на літаку відлетіла дверна заглушка на рейсі Alaska Airlines над Орегоном. Тоді ніхто серйозно не постраждав, але це порушило нові питання щодо нагляду FAA за компанією.
Тепер, за новою угодою, Boeing визнав себе винним, погодився сплатити другий кримінальний штраф розміром 244 мільйони доларів, витратити 455 мільйонів доларів США протягом наступних трьох років на покращення своїх програм відповідності та безпеки, залучити незалежний сторонній моніторинг.
Крім того, рада директорів Boeing повинна зустрітися з родинами жертв катастрофи. Визнавши себе винною, компанія уникне публічного кримінального процесу, на чому наполягають сім’ї жертв.
Визнання провини створює бізнес-проблеми для Boeing: компанії, засуджені за тяжкі злочини, не можуть отримувати держпідряди. Лише минулого року компанія отримала контракти з Міноборони США на суму 22,8 мільярда доларів.
[type] => post [excerpt] => Компанія Boeing пішла на угоду з Міністерством юстиції США та визнала провину за шахрайство з метою обманути наглядові органи щодо проблем із програмним забезпеченням літака 737 MAX, які спричинили дві авіакатастрофи. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1720467120 [modified] => 1720543113 ) [title] => Boeing визнав провину за шахрайство у справі софту 737 MAX після двох авіакатастроф [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=51138&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 51172 [uk] => 51138 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 51139 [image] => Array ( [id] => 51139 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/m4d45u-c16x9x50px50p-86a2e4ef3899dfbe735d62b69cacab3c.webp [original_lng] => 47740 [original_w] => 1072 [original_h] => 603 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/m4d45u-c16x9x50px50p-86a2e4ef3899dfbe735d62b69cacab3c-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/m4d45u-c16x9x50px50p-86a2e4ef3899dfbe735d62b69cacab3c-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/m4d45u-c16x9x50px50p-86a2e4ef3899dfbe735d62b69cacab3c-768x432.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/m4d45u-c16x9x50px50p-86a2e4ef3899dfbe735d62b69cacab3c-1024x576.webp [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/m4d45u-c16x9x50px50p-86a2e4ef3899dfbe735d62b69cacab3c.webp [width] => 1072 [height] => 603 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/m4d45u-c16x9x50px50p-86a2e4ef3899dfbe735d62b69cacab3c.webp [width] => 1072 [height] => 603 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/m4d45u-c16x9x50px50p-86a2e4ef3899dfbe735d62b69cacab3c.webp [width] => 1072 [height] => 603 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1720532314:2 [_thumbnail_id] => 51139 [_edit_last] => 2 [views_count] => 411 [translation_required] => 2 [translation_required_done] => 1 [_oembed_3f6bc633da9fc186f303710c7107ad28] =>
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Вірменія обговорює зі США будівництво нової атомної електростанції, котра має замінити єдину вірменську АЕС у Мецаморі, збудовану наприкінці 1970-х років.
За словами секретаря Ради безпеки республіки Армена Григоряна, процес перейшов до предметної фази. Наразі сторони обговорюють правову основу.
“Можу сказати, що м’яч на стороні США. Очікуємо, що внутрішні процедури в США будуть завершені, після чого ми почнемо працювати”, – сказав Григорян.
Чиновник наголосив, що Єреван намагається диверсифікувати економічні відносини з міжнародними партнерами, як це робиться у сфері безпеки.
Мецаморська атомна електростанція, яка виробляє 40% електроенергії Вірменії, має бути виведена з експлуатації у 2036 році. Вона складається з двох енергоблоків на базі сейсмостійких реакторів типу ВВЕР-440. У 2021 році блоки було модернізовано за допомогою Росатому.
У 2022 році Вірменія заявила про плани побудувати нову атомну електростанцію та підписала з США меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного ядерного співробітництва.
Вашингтон оцінює можливість будівництва в Вірменії АЕС, оснащеної малими модульними реакторами (ММР). У США наголосили, що американські технології можуть зробити Вірменію менш залежною від Росії.
У травні 2024 року уряд Вірменії оголосив, що веде переговори щодо цього проєкту зі США, Росією та Південною Кореєю.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Міністерство фінансів США планує цього тижня значно розширити вторинні санкції щодо росії, розглядаючи будь-яку іноземну фінансову установу, яка здійснює транзакції з російською компанією, що потрапила під санкції, як таку, що працює безпосередньо з військовою промисловістю Кремля.
Цей крок розширить виконавчий указ глави Білого дому Джо Байдена, який у грудні надав Міністерству фінансів повноваження запроваджувати додаткові санкції до іноземних фінансових установ, якщо буде виявлено, що вони діяли від імені будь-якої з приблизно 1200 компаній, які, на думку уряду США, були частиною оборонного сектору росії.
Після імплементації змін цього тижня, кількість таких компаній зросте до понад 4 500 і охопить майже всі російські компанії, які вже були під санкціями, навіть якщо це було з інших причин, ніж пряма підтримка війни рф проти України.
Серед них будуть такі банки, як Сбербанк і ВТБ, найбільші кредитори країни.
Зазначається, що після грудневого указу Байдена потік пов’язаного з війною імпорту в росію скоротився на початку 2024 року, оскільки фінансування транскордонної торгівлі цими товарами стало більш ризикованим навіть для банків, які не мають зв’язків із США.
«Вторинні санкції мають на меті розширити можливості США щодо запобігання їхнього обходу суб’єктами, які не мають жодного юридичного зв’язку зі США. Це означає, що США фактично можуть застосувати свої санкції до людей, які інакше не підпадають під дію законодавства США», – сказала експертка з питань торгівлі та санкцій аналітичного центру Center for a New American Security Емілі Кілкріз.
Пенні Пріцкер повідомила про 824 мільйони доларів для підтримки української енергетичної інфраструктури.
США надають 824 мільйони доларів для підтримки української енергетичної інфраструктури. Про це 11 червня заявила спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер під час конференції у Берліні з відновлення України, передає Укрінформ.
Пріцкер нагадала, що США погодили пакет допомоги, який серед іншого, передбачає понад 60 мільярдів доларів допомоги для України. І лише протягом минулих 45 днів США виділили 2 мільярди доларів для поставок військового обладнання для України. США наразі опрацьовують разом з Україною виділення 7,8 мільярда доларів бюджетної підтримки, а також 1,5 мільярда доларів для економічного відновлення України.
Також нещодавно США продовжили дію тарифних виключень на українську сталь, що дозволило безтарифний експорт цієї продукції з України до США. Сполучені Штати також запроваджують нову систему страхування “воєнних” ризиків для розширення інвестицій в Україну, зокрема, для підтримки малих та середніх підприємств та у професійне навчання, в якому дуже зацікавлений саме приватний сектор.
Пріцкер зауважила, що США, разом із Україною, партнерами по ЄС та Великою Британією, працюють над розробкою “передпроєктних” правових рамок, щоб значні міжнародні гроші, які надходять в Україну, спрямовуватися на конкретні проєкти, які є ефективними та гідними банківської підтримки.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Влада у Вашингтоні намагається приборкати потік китайських пакунків, що наводнює Америку, і контрабанду, що відбувається на його хвилі, шляхом посилення митних процедур і контролю. Shein і Temu – очевидні жертви митних обмежень.
Втомившись від потоку китайського мотлоху, що замовляється через Інтернет і перевантажує кур’єрські служби, Сполучені Штати використовують адміністративні засоби, щоб придушити електронну комерцію. Йдеться про кошти, втрачені бюджетом через поблажливе митне оформлення, а зараз в сукупності це мільярди доларів. Все це може спричинити проблеми для китайської Shein, яка організувала лондонський лістинг, і Temu, члена групи Pinduoduo, відомої своєю агресивною торговельною політикою, а також чимало роздратування і розплати для американців, які замовляють у них товари.
Як повідомили Reuters галузеві експерти, нові репресії США проти митних брокерів, які обробляють товари, куплені задешево в Інтернеті, ймовірно, спричинять затримки у доставці. Вплив буде відчутним лише згодом.
Митно-прикордонна служба США (CBP) нещодавно вивела кілька контрактних агентств з митного оформлення зі своєї програми прискореного митного оформлення безмитного імпорту для прямих споживачів, частково на тій підставі, що їхня активна чи пасивна участь призводила до надходження в країну величезних обсягів незадекларованої контрабанди.
Shein та інші стали запеклими конкурентами
У кращому випадку ця ситуація сприятлива для продавця і покупця, але завдасть серйозної шкоди бюджету, а також промисловим компаніям і ритейлерам, які чесно працюють на американському ринку.
Посилення вимог пов’язане з тим, що, за прогнозами, цього року в США прибуде понад мільярд пакунків вартістю в середньому 50 доларів, частково через високий споживчий попит на дешеві та якісні товари, виготовлені на китайських фабриках.
Хоча агентство не оприлюднило цифри, пресі відомо про шість компаній, які призупинили роботу, і, що найсерйозніше для поставок, немає жодного великого американського порту, що приймає китайські товари, де б не були присутні такі компанії або де б вони зараз не вивантажувалися – протягом тривалого періоду часу.
На конвеєр також потрапляє неправдива інформація про виставлення рахунків
Звісно, буде посилено контроль і за вантажними відправленнями в аеропортах, де після виявлених аномалій виникла потреба у перевірці інформації про рахунки-фактури, яку митні агенти ведуть в електронному вигляді.
«Оскільки всі пункти в’їзду залучені до посилення процесу митного оформлення, насправді немає способу уникнути затримок», – визнає Чед Шофілд, один з митних брокерів і співзасновник американської логістичної платформи для електронної комерції BoxC.
Shein і Temu – компанії, які найбільше побоюються прискореного митного оформлення, що застосовується до відправлень вартістю до 800 доларів США, призначених безпосередньо споживачам.
Мало того, що пакунки потрапляють на конвеєр, але ще й неправдива інформація щодо них масово надходить до CBP. За умов прискореного митного оформлення відповідальні митні брокери адміністрували б 62% загального обсягу посилок, які припадали б на експортерів або самих перевізників, – без них ця форма електронної комерції була б приреченою.
Один із залучених митних брокерів, компанія SEKO Logistics з Іллінойсу, подала позов до Суду міжнародної торгівлі США проти призупинення. Він стверджував, що CBP не надала належного повідомлення про дію, не виявила передбачуваних порушень і не забезпечила засобів правового захисту.
Повідомлялося, що вони працювали з «Shein», але тепер це скінчилося
SEKO зробила необхідні кроки зі CBP і може продовжувати прискорене митне оформлення – тепер уже без пакунків гіганта швидкої моди – за умови дотримання певних правил.
Захист ринку також став проблемою
Там, де посилки надходять мільйонами, зловживання гарантовано будуть закодовані в системі, і адміністрація США докладає значних зусиль для їх фільтрації – принаймні для зменшення ризиків – напередодні президентських виборів у листопаді.
Минулого тижня Митна служба США заявила, що введення даних призупиненими брокерами «становить неприйнятний ризик для комплаєнсу» і що «погані хлопці» користуються послабленням правил для незаконного ввезення контрабанди, в тому числі таких наркотиків, як фентаніл. Дії УТПП також виправдовують торгові асоціації, які заявляють, що в інтересах суспільства захищати промисловість і торгівлю США та відсіювати партії наркотиків, що ввозяться контрабандою з Китаю, який є найбільшим у світі виробником фентанілу.
Як відомо, вживання і поширення фентанілу є серйозною проблемою для американського суспільства. Деякі американські законодавці зазначають, що правила, які дозволяють безмитне ввезення пакунків вартістю до 800 доларів, надають китайським та іншим компаніям електронної комерції несправедливу перевагу над вітчизняними роздрібними продавцями.
Критики адміністрації Байдена також звинувачують її в тому, що вона не зробила достатньо для подолання руйнівної фентанілової кризи серед молоді.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Сполучені Штати розглядають можливість посилення вторинних санкцій для європейських банків, які продовжують вести бізнес у росії.
Про це заявила міністр фінансів США Джанет Єллен в інтерв’ю Reuters.
«Ми розглядаємо можливість посилення наших санкцій проти банків, які ведуть бізнес в Росії», – сказала Єллен, відмовившись надати конкретну інформацію щодо цієї заяви та не назвавши жодного банку, стосовно яких можуть бути спрямовані обмеження.
Виступаючи в кулуарах зустрічі фінансових лідерів G7 в Італії, Єллен заявила, що санкції, пов’язані з діяльністю банків у РФ, будуть запроваджені лише тоді, «коли для цього будуть підстави», зауваживши, що «робота в Росії створює дуже великий ризик».
Відповідаючи на запитання щодо можливого виходу з Росії австрійського Raiffeisen Bank International та італійського банку UniCredit, міністр висловила сподівання, що їхня поведінка буде «дуже обережною».
В американському Міністерстві фінансів також вважають, що російська економіка дедалі більше стає «економікою війни», що ускладнює диференціацію між цивільними та військовими операціями подвійного призначення.
Хоча вторинні санкції охолодили співпрацю європейських банків з Росією, Єллен висловила занепокоєння тим, що країні-агресору вдається знаходити шляхи для придбання товарів, необхідних для нарощування військового виробництва завдяки транзакціям через Китай, ОАЕ та Туреччину, йдеться у матеріалі.
Бюджетне управління Конгресу США (CBO) підтвердило свій попередній прогноз, зроблений у березні минулого року, про те, що державний борг може зрости до 114% ВВП до 2033 року і 166% до 2054 року, порівняно з 99% у минулому році.
Згідно із заявою, оприлюдненою на сайті Бюро бюджетного управління, якщо приватні інвестиції скоротяться або державні доходи і витрати залишаться на середньому 30-річному рівні, рівень боргу може стати ще вищим, досягнувши понад 250 відсотків ВВП у 2054 році.
На початку січня цього року державний борг США перевищив 34 000 мільярдів доларів, порівняно з більш ніж 4 000 мільярдами доларів минулого року.
3 червня 2023 року президент Джо Байден підписав схвалений Конгресом законопроєкт, який призупиняє дію стелі державного боргу США до 1 січня 2025 року, при цьому поточний на той момент борг автоматично стає законодавчо встановленою межею боргу 2 січня 2025 року.
Попередня встановлена законом межа державного боргу країни становила 31,4 мільярда доларів і була досягнута наприкінці 2022 року, і якби її не було скасовано, США не змогли б погасити свій державний борг, термін погашення якого настав би, і технічно виникла б неплатоспроможність.
[type] => post [excerpt] => Бюджетне управління Конгресу США (CBO) підтвердило свій попередній прогноз, зроблений у березні минулого року, про те, що державний борг може зрости до 114% ВВП до 2033 року і 166% до 2054 року, порівняно з 99% у минулому році. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1716460800 [modified] => 1716461909 ) [title] => У Конгресі США заявили, що державний борг може зрости до 166% ВВП до 2054 року [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=48827&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 48811 [uk] => 48827 ) [trid] => kri2709 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 48812 [image] => Array ( [id] => 48812 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/usa-kongresszus.png [original_lng] => 750499 [original_w] => 1044 [original_h] => 498 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/usa-kongresszus-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/usa-kongresszus-300x143.png [width] => 300 [height] => 143 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/usa-kongresszus-768x366.png [width] => 768 [height] => 366 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/usa-kongresszus-1024x488.png [width] => 1024 [height] => 488 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/usa-kongresszus.png [width] => 1044 [height] => 498 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/usa-kongresszus.png [width] => 1044 [height] => 498 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/usa-kongresszus.png [width] => 1044 [height] => 498 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [translation_required] => 1 [views_count] => 1484 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 48812 [_edit_lock] => 1716451621:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_3f6bc633da9fc186f303710c7107ad28] =>
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Високоточна авіабомба GBU-57 здатна перед вибухом проникати в землю на глибину до 61 метрів та призначена для поразки сильно укріплених підземних військових об’єктів.
У Сполучених Штатах втричі збільшать виробництво найбільшої неядерної бомби – високоточної авіабомби GBU-57, яка призначена для ураження підземних ядерних установок. Про це у вівторок, 14 травня, повідомляє Bloomberg.
Як пише видання, військове керівництво США вже розробило проект щодо розширення армійського заводу на південному сході штату Оклахома. Свого піка він має досягнути до осені 2024 року.
На заводі буде вироблятись високоточна авіабомба GBU-57, яка відома під іншою назвою Massive Ordnance Penetrator. Ця бомба здатна перед вибухом проникати в землю на глибину до 61 метрів та призначена для поразки сильно укріплених підземних військових об’єктів.
За попередніми даними, площа додаткового об’єкта на території армійського заводу становитиме 181 квадратний кілометр. Це дозволить розширити збільшення виробництва до шести-восьми авіабомб на місяць. Наразі продуктивна потужність підприємства – дві бомби.
Зауважимо, GBU-57 було розроблено концерном Boeing ще у 2007 році на замовлення армії США. Вона призначена для ураження підземних укріплень Ірану та КНДР та є найпотужнішим неядерним боєприпасом у арсеналі США.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
