Глобальні економічні збитки від стихійних лих щорічно становлять понад $200 млрд, йдеться в огляді Swiss Re Institute.
Експерти аналітичного підрозділу швейцарської перестрахувальної компанії проаналізували наслідки чотирьох видів стихійних лих – повеней, тропічних циклонів, снігових бур і конвективних штормів – у 36 країнах світу. Як зазначають у Swiss Re Institute, на частку цих явищ у наш час припадає основна частина економічного збитку від стихійних лих, передає Інтерфакс-Україна.
Сума щорічного збитку в $200 млрд – це лише нижня оцінка, оскільки враховуються не всі стихійні лиха. Крім того, аналіз Swiss Re охоплює лише матеріальні втрати.
„Оскільки зміни клімату провокують посилення інтенсивності природних явищ, потенційний збиток, імовірно, зростатиме”, – зазначають аналітики.
Ризики зростання збитків від стихійних лих найбільш високі на Філіппінах і в США, йдеться в огляді. На Філіппінах щорічні втрати можуть сягати $12 млрд, у США – $97 млрд.
До високих фінансових ризиків також схильні країни із недостатнім страховим покриттям, як-от Таїланд, Китай, Індія та Філіппіни.
Першим кроком до зниження економічного збитку є вжиття заходів, які дали б змогу пом’якшити потенційні наслідки стихійних лих, зокрема дотримання будівельних норм, посилення захисту від повеней і перешкоджання заселенню територій, що схильні до стихійних лих, ідеться в огляді.
Ціни на зріджений природний газ впали з рекордно високого рівня минулого року, але це значною мірою завдяки теплій зимі. Проте цього року існує ризик збільшення волатильності ринку. Цієї зими, коли обсяги імпорту в Європі зростають, а Китай потенційно збільшує попит після скасування пандемічних обмежень, ціни можуть знову підскочити.
Таку думку висловив Юкіо Кані голова правління компанії Jera Co – найбільшого у світі покупця зрідженого природного газу, пише Вloomberg.
За його словами, покупці немають можливості „розслабитися”.
Очікується, що попит на ЗПГ у Японії знизиться протягом наступного десятиліття, проте він може залишившись і незмінним у міру будівництва нових центрів обробки даних і заводів з виробництва напівпровідників.
Jera також працює над підтримкою планів Японії використовувати аміак і водень для декарбонізації існуючих теплових електростанцій. Стратегія отримала відмову з боку інших країн, нещодавно на зустрічі міністрів енергетики та навколишнього середовища „Великої сімки”.
За підсумками зустрічі міністрів 15 квітня, країни G7 пообіцяли прискорити поступову відмову від викопного палива та перехід до відновлюваної енергії.
Використання аміаку для виробництва електроенергії може створити значний попит, який виправдав би інвестиції в ланцюжок постачання, подібно до того, як Японія допомогла зародити галузь ЗПГ 50 років тому
Повномасштабне вторгнення рф в Україну та напруженість у Східній Азії спричинили зростання військових видатків у багатьох країнах світу. Загальний обсяг витрат на військові потреби у світі досяг рекордної суми у 2,24 трильйона доларів.
Про це йдеться у звіті Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI).
Так, найбільші військові видатки у 2022 році мали Сполучені Штати, Китай та росія – на них припало 56% загального світового обсягу, який зростає восьмий рік поспіль.
Через напад росії на Україну у 2022 році різко збільшили свої військові бюджети, зокрема: Фінляндія (+36%), Литва (+27%), Швеція (+12%) та Польща (+11%). Данія оголосила про намір послідовно збільшувати витрати на оборону протягом найближчого десятиліття.
Як зазначається, видатки Великої Британії досягли $68,5 млрд, із яких 2,5 млрд пішли на допомогу Україні.
Військові витрати Німеччини торік зросли на 2,3% і сягнули 55,8 млрд доларів. Також Берлін створив позабюджетний фонд у розмірі 105 млрд для переозброєння Бундесверу.
Водночас США витратили на оборону $877 млрд – 39% від загальних світових показників. Такий ріст зумовлений переважно військовою допомогою Україні.
Китай же залишається другою у світі країною за величиною військових витрат — вони становлять майже $292 млрд.
На тлі напруженості у відносинах із Пакистаном і Китаєм Індія збільшила свої військові витрати до $81,4 млрд.
У рейтингу країн із найбільшими військовими бюджетами також опинилася Саудівська Аравія ($75 млрд, +16%).
Тим часом в Україні дослідники зафіксували найвищий річний приріст військових витрат за весь період спостережень. Торік обсяг фінансування оборонної галузі досяг $44 млрд (+640%). Військові витрати України становлять до 34% ВВП.
[type] => post
[excerpt] => Повномасштабне вторгнення рф в Україну та напруженість у Східній Азії спричинили зростання військових видатків у багатьох країнах світу. Загальний обсяг витрат на військові потреби у світі досяг рекордної суми у 2,24 трильйона доларів.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1682338140
[modified] => 1682333337
)
[title] => У світі різко зросли військові видатки - SIPRI
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=37469&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 37540
[uk] => 37469
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 37470
[image] => Array
(
[id] => 37470
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/178700-1-large.jpg
[original_lng] => 136175
[original_w] => 1140
[original_h] => 721
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/178700-1-large-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/178700-1-large-300x190.jpg
[width] => 300
[height] => 190
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/178700-1-large-768x486.jpg
[width] => 768
[height] => 486
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/178700-1-large-1024x648.jpg
[width] => 1024
[height] => 648
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/178700-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 721
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/178700-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 721
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/178700-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 721
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1682322537:8
[_thumbnail_id] => 37470
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 848
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 33850
[1] => 51
[2] => 37
[3] => 84406
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 161992
[1] => 3959
)
[tags_name] => Array
(
[0] => військові видатки
[1] => світ
)
)
[3] => Array
(
[id] => 36335
[content] =>
Компанія Amazon у найближчі тижні звільнить ще 9 тисяч співробітників на додаток до попередніх скорочень – очікується, що останнє скорочення торкнеться підрозділів хмарних обчислень, реклами, кадрів та Twitch.
Про це пише CNBC із посиланням на службову записку для персоналу гендиректора компанії Енді Джассі.
„Ці скорочення відбудуться на додаток до раніше оголошених звільнень, які почалися в листопаді і продовжилися в січні. Цей раунд охопив понад 18 тис співробітників, і в першу чергу торкнувся співробітників відділів роздрібної торгівлі, пристроїв, рекрутингу та управління персоналом.
Amazon прийняв рішення звільнити більше співробітників, оскільки прагне оптимізувати витрати. За словами Джассі, компанія взяла до уваги економічну ситуацію, а також „невизначеність, яка існує в найближчому майбутньому”. Компанія щойно завершила другу фазу свого річного бюджетного процесу, яка отримала внутрішню назву „OP2”.
„Основним принципом нашого річного планування в цьому році було бути більш економними, але при цьому дозволяти нам інвестувати в ключові довгострокові проєкти, які, на нашу думку, можуть суттєво покращити життя клієнтів і Amazon в цілому”, – заявив Джассі.
Amazon переживає найбільші звільнення в історії компанії після того, як під час пандемії Covid-19 компанія почала масово наймати працівників. До кінця 2021 року глобальна робоча сила компанії зросла до більш ніж 1,6 мільйона осіб у порівнянні з 798 000 у четвертому кварталі 2019 року.
Президент Світового банку Девід Малпас достроково піде зі своєї посади після тривалої критики щодо реакції Світового банку на зміну клімату під його керівництвом.
У середу банк опублікував заяву про те, що Малпасс, призначений експрезидентом США Дональдом Трампом, повідомив правлінню про своє рішення піти у відставку після чотирьох років роботи.
„Для мене було величезною честю і привілеєм бути президентом провідної світової установи розвитку разом з такою кількістю талановитих і виняткових людей”, – сказав Малпасс у своїй заяві.
У внутрішньому електронному листі співробітникам він зазначив, що хоча він планує піти у відставку до кінця червня цьогоріч, що збігається із закінченням фінансового року банку, такий часовий проміжок „дасть хорошу можливість для плавної зміни керівництва”.
США та інші великі акціонери Світового банку протягом останнього року вимагали від установи активізувати зусилля з подолання глобальних викликів, зокрема щодо зміну клімату, на ряду зголовною метою – боротьбою з глобальною бідністю.
Цей тиск посилився після того, як на конференції у вересні Малпасс відмовився відповісти, чи вірить він в антропогенну зміну клімату, попри повтори запитання. Згодом він заявив, що його неправильно зрозуміли.
Минулого тижня міністерка фінансів США Джанет Єллен закликала керівництво банку „швидко” провести реформи, щоб вивільнити більше грошей на боротьбу зі зміною клімату.
США є найбільшим акціонером Світового банку і традиційно призначає його президента.
[type] => post
[excerpt] => Президент Світового банку Девід Малпас достроково піде зі своєї посади після тривалої критики щодо реакції Світового банку на зміну клімату під його керівництвом.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1676648460
[modified] => 1676641472
)
[title] => Президент Світового банку Малпас достроково йде з посади після критики
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=35211&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 35164
[uk] => 35211
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 35165
[image] => Array
(
[id] => 35165
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/vialgbank-world-bank-washington-517361.jpg
[original_lng] => 302233
[original_w] => 1125
[original_h] => 633
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/vialgbank-world-bank-washington-517361-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/vialgbank-world-bank-washington-517361-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/vialgbank-world-bank-washington-517361-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/vialgbank-world-bank-washington-517361-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/vialgbank-world-bank-washington-517361.jpg
[width] => 1125
[height] => 633
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/vialgbank-world-bank-washington-517361.jpg
[width] => 1125
[height] => 633
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/vialgbank-world-bank-washington-517361.jpg
[width] => 1125
[height] => 633
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 960
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 35165
[_edit_lock] => 1676634272:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_08963deb2f3ada0ecb0fe0a3839f0a7a] =>
USA's Biden administration has nominated former chief executive of Mastercard Ajay Banga, to be the next president of #WorldBank He is son of Lt Gen Banga, EME, pic.twitter.com/RBFi09mfOu
Слово «бренд» міцно засіло у нашому спілкуванні та житті. Бренд – це знак, символ, слова або їхнє поєднання, що допомагають споживачам відрізнити товари або послуги однієї компанії від іншої. Він сприймається як широко відома торгова марка або компанія, що займає у свідомості та психології споживчих сегментів особливе місце з безлічі собі подібних. Для деяких компаній бренд – це те, що допомагає підвищити залучення клієнтів та продажі. Але для інших, зокрема для деяких найбільших компаній світу, він є одним із найцінніших активів. Як змінювалися найдорожчі бренди за останні два десятиліття?
Вимір цінності бренду
Однією із труднощів оцінки бренду є його суб’єктивність. У бухгалтерському обліку вартість бренду іноді подається в балансі як нематеріальний актив, який називається діловою репутацією. Сила бренду пов’язана з компанією, тобто впізнаваність, лояльність до бренду, клієнтська база, репутація тощо, часто робить компанію більш цінною, ніж сума її матеріальних активів, як-от земля, будівлі чи запаси продукції. Це працює для цілей бухгалтерського обліку, але все ще є грубою оцінкою та не дає точного кількісного визначення справжньої вартості бренду.
У дослідженнях Interbrand використовувалася послідовна формула сили бренду, заснована на фінансовому прогнозі компанії, ролі та силі бренду. Interbrand використовує оцінки наведеної вартості доходів, які бренд, за прогнозами, генеруватиме у майбутньому.
Найдорожчі бренди з 2000 року
Коли почалися 2000-ті, Інтернет був у центрі уваги як з огляду ринків, і з огляду сприйняття клієнтів. Бульбашка доткомів керувала найбільшими світовими компаніями, і вартість бренду на той час відображала популярність технологій:
Coca-Cola – вартість 72.5 млрд доларів – напої
Microsoft – вартість 70.2 млрд доларів – технології
IBM – вартість 53.2 млрд доларів – технології
Intel – вартість 39.1 млрд доларів – технології
Nokia – вартість 38.5 млрд доларів – технології
General Electric – вартість 38.1 млрд доларів – енергія
Ford – вартість 36.4 млрд доларів – автомобілі
Disney – вартість 33.6 млрд доларів – медіа
McDonald’s – вартість 27.9 млрд доларів – ресторант
AT&T – вартість 25.6 млрд доларів – телекомунікації
Половина з 10 найдорожчих брендів на той час була пов’язана з технологіями чи телекомунікаціями, серед яких є Microsoft, IBM та Nokia. Інші були класичними американськими брендами та провідними компаніями, як-от Coca-Cola, General Electric, Ford та McDonald’s.
Найдорожчі бренди 2022 року
Але протягом наступних 20 років більшість «старої гвардії» було замінено новими брендами, що зростали. До 2022 року лише 3 з 10 найдорожчих брендів 2000 року залишилися на вершині:
Apple – вартість 482.2 млрд доларів – технології
Microsoft – вартість 278.3 млрд доларів – технології
Amazon – вартість 274.8 млрд доларів – споживчі товари
Google – вартість 251.8 млрд доларів – технології
Samsung –вартість 87.7 млрд доларів – технології
Toyota – вартість 59.8 млрд доларів – автомобільна промисловість
Coca-Cola – вартість 57.5 млрд доларів – напої
Mercedes-Benz – вартість 56.1 млрд доларів – автомобільна промисловість
Disney – вартість 50.3 млрд доларів – медіа
Nike – вартість 50.3 млрд. доларів – споживчі товари
Бренд Apple зараз оцінюється в 482 млрд доларів, хоча у 2000 році компанія навіть не потрапила до топ-10. У 2020 році вона стала найціннішим брендом року. А ось у цій статті описувалися найцінніші бренди у світі у 2022 році.
Фактично, чотири з п’яти провідних брендів у списку 2022 року, безпосередньо, пов’язані з технологіями, і навіть Amazon (№3) часто вважається технологічним гігантом. Не дивно, що вартість брендів у топ-10 зросла майже з усіх напрямків, хоча Coca-Cola є помітним винятком, втративши оцінну вартість бренду на 15 млрд доларів за 22 роки.
Ціни на нафту знизились у четвер, оскільки долар зміцнився, а можливість подальшого підвищення процентних ставок світовими центральними банками також посилила побоювання щодо попиту.
Ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 64 цента, або на 0,8%, до 82,06 долара за барель до 07:30 за Гринвічем.
Ф’ючерси на нафту WTI знизилися на 73 цента, або на 0,9%, до 76,55 долара.
Причини зниження цін
Обидва контракти впали на тлі зростання долара. Більш сильний долар послаблює попит на нафту, оскільки робить товар більш дорогим для тих, хто тримає інші валюти.
Голова Федеральної резервної системи Джером Пауелл заявив в середу, що Центробанк США підвищить процентні ставки в наступному році, навіть якщо економіка скотиться до можливої рецесії.
„Ціна на нафту сьогодні знаходиться під тиском, оскільки позиція керівництва ФРС щодо своєї грошово-кредитної політики знову викликала нові побоювання з приводу економічного зростання, піднявши долар США і відправивши ціни на сировинні товари донизу”, – сказала аналітик CMC Markets Тіна Тенг.
Водночас китайські економічні дані за листопад виявилися „набагато нижчими, ніж очікувалося, що ще більше погіршило перспективи попиту”, додала Тенг.
Також, впливаючи на ціни на нафту, канадська TC Energy Corp заявила, що відновлює роботу на ділянці свого трубопроводу Keystone через тиждень після того, як витік понад 14 000 барелів нафти в сільській місцевості Канзасу викликав зупинку вього трубопроводу.
Зниження цін було обмежено прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, згідно з якими попит на нафту в Китаї відновиться в наступному році після скорочення в цьому році на 400 000 барелів на добу.
Тим часом, запаси нафти в США минулого тижня зросли більш ніж на 10 мільйонів барелів, що є найбільшим показником з березня 2021 року, повідомило Управління енергетичної інформації (EIA).
Запаси бензину в США за тиждень зросли на 4,5 млн барелів до 223,6 млн барелів, а запаси дистилятів – на 1,4 млн барелів до 120,2 млн барелів.
У Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН ( FАО) заявили, що в жовтні світові ціни на продовольчі товари, окрім зернових культур, знизилися.
Про це йдеться у пресрелізі організації, передає Укрінформ.
“Порівняльний показник світових цін на продовольчі товари був загалом стабільним у жовтні, причому зростання цін на зернові було більш ніж компенсовано зниженням котирувань на інші основні продукти харчування”, – заявили в організації.
Зазначається, що Індекс продовольчих цін FАО, який відстежує щомісячні зміни міжнародних цін на продовольчий кошик, у жовтні становив у середньому 135,9 пункти, що незначно нижче рівня вересня (136).
Крім того, індекс знизився на 14,9% порівняно з його історичним максимумом, зафіксованим у березні 2022 року (159,7). Проте залишився на 2,0% вище рівня жовтня 2021 року.
Згідно з Індексом продовольчих цін FАО, світові ціни на продовольство падають уже сім місяців поспіль.
Позачергові загальні збори (EGM) польської нафтогазової групи PKN Orlen дали добро на злиття з внутрішнім конкурентом Grupa Lotos.
Пропозицію було схвалено 300 532 564 голосами «за», що представляє 98,3% присутніх на засіданні, повідомляє THE first NEWS.
«Акціонери домовилися про паритет обміну акцій 1:1.075, а також про виділення активів Lotos і продаж паливних баз у Гданську, Гуткові, Щецині й Болеславці», — пише видання.
Зазначимо, що у середу, 20 червня, злиття було схвалено позачерговими зборами Lotos.
У червні Єврокомісія дала остаточне «зелене світло» злиттю, а польський уряд схвалив його у вівторок.
Нагадаємо, PKN Orlen оголосила про плани купити Lotos у 2018 році, але мала виконати вимоги, встановлені Європейською комісією. У січні 2022 р. PKN Orlen погодилася продати деякі активи Grupa Lotos іншим інвесторам, зокрема угорській нафтогазовій компанії MOL і Saudi Aramco, щоб розв’язати проблеми з конкуренцією і завершити угоду.
У червні PKN Orlen і Grupa підписали угоду про злиття, що передбачає передачу активів Lotos компанії PKN Orlen. В обмін на акції акціонери Lotos отримають 1.075 акцій PKN за кожну акцію Lotos.
Норвегія в рамках шостого пакету санкцій ЄС заборонила імпорт нафти і нафтопродуктів з Росії. Про це повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ Норвегії.
«Ми підтримуємо ЄС щодо санкцій проти Росії, щоб зберегти тиск на уряд країни і еліту. Тепер ми забороняємо імпорт нафти, яка транспортується морем з Росії до Норвегії», – заявила глава МЗС Аннікен Хюітфельдт.
При цьому Норвегія визначила перехідні періоди. Так, з 5 грудня 2022 року почне діяти повна заборона для сирої нафти, а з 5 лютого 2023 року – для нафтопродуктів.
У МЗС Норвегії підкреслили, що введені санкції націлені обмежити здатність Росії фінансувати війну в Україні і спрямовані проти основних прихильників кремлівського режиму.
