“Почалися перші виплати коштів у межах програми єВідновлення. Їх отримали люди з Київщини та Донеччини. Загалом українці подали понад 17,3 тис. заяв на допомогу з відновлення пошкодженого майна. Уряд уже виділив на це 4,4 млрд грн”, – зазначив прем’єр-міністр.
Шмигаль зауважив, що наразі створено 444 місцеві комісії, що займаються верифікацією пошкоджень.
“Маємо досягти показника в 700 комісій. Їхня робота повинна бути публічною й доступною кожному громадянину. Так само як і процес подачі заявок та відстеження етапів їхнього розгляду. Мінцифри та Мінінфраструктури працюють над створенням такої системи”, – повідомив прем’єр-міністр.
Нагадаємо, незабезпечені першочергові потреби України на відновлення цьогоріч становлять близько 6,5 млрд доларів.
Україна залучає на відновлення української медичної сфери додаткову підтримку на суму 10 млн доларів США як безповоротний грант, виділений у межах подальшого фінансування нового спільного зі Світовим банком проекту МОЗ України Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя (HEAL Ukraine).
Відповідну угоду 7 червня підписали Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко та регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Аруп Банерджі.
Угода укладається між Україною, Міжнародним банком реконструкції та розвитку й Міжнародною асоціацією розвитку, що діють як розпорядник Цільового трастового фонду багатьох донорів підтримки, відновлення, відбудови та реформування України.
Зазначається, що половину цих грантових коштів Україна спрямує на надання послуг з реабілітації та послуг у сфері психічного здоров’я, попит на які зростає, а ще 5 млн доларів США будуть використані на відновлення надання медичних послуг у закладах охорони здоров’я, які постраждали від війни.
Зокрема, йдеться про підготовку до розширення масштабів надання послуг у сфері охорони психічного здоров’я та реабілітації: визначення обсягу та стандартів послуг, що надаються в стаціонарних та амбулаторних закладах, навчання персоналу, забезпечення обладнанням і транспортом та проведення відновлювальних робіт у закладах.
Також за кошти нового гранту буде профінансовано відновлення та модернізацію лікарняної допомоги відповідно до напряму реформ: розроблення галузевого планування мережі лікарень, розробка технічних специфікацій та проектної документації для відновлення закладів, а також відновлення окремих лікарень з урахуванням енергоефективності й використання альтернативних джерел енергії та закупівля обладнання і транспорту.
Повідомляється, що атаки РФ зруйнували або пошкодили не менш як 1500 обʼєктів медичних закладів. Тобто понад 5 % від загальної кількості закладів по країні зараз не мають змоги працювати і надавати допомогу населенню.
В МОЗ нагадали, що рамкову угоду про позику в розмірі 100 млн євро та угоду про безповоротний грант у 10 млн доларів від Глобального фінансового фонду МОЗ України та Світовий банк уклали 22 грудня 2022 року. Це початкове фінансування проекту HEAL Ukraine, загальна вартість якого може бути розширена до 500 мільйонів доларів.
За оцінками уряду України, Групи Світового банку і Європейської комісії, матеріальні втрати системи охорони здоров’я становлять не менш як 1,4 мільярда доларів.
[type] => post
[excerpt] => Україна залучає на відновлення української медичної сфери додаткову підтримку на суму 10 млн доларів США як безповоротний грант, виділений у межах подальшого фінансування нового спільного зі Світовим банком проекту МОЗ України Зміцнення системи ох...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1686218640
[modified] => 1686177778
)
[title] => Україна отримає від Світового банку $10 мільйонів гранту на відновлення медичної сфери
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=38881&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 38900
[uk] => 38881
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 38882
[image] => Array
(
[id] => 38882
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/50702aff-a8712dae.jpg
[original_lng] => 104410
[original_w] => 790
[original_h] => 450
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/50702aff-a8712dae-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/50702aff-a8712dae-300x171.jpg
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/50702aff-a8712dae-768x437.jpg
[width] => 768
[height] => 437
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/50702aff-a8712dae.jpg
[width] => 790
[height] => 450
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/50702aff-a8712dae.jpg
[width] => 790
[height] => 450
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/50702aff-a8712dae.jpg
[width] => 790
[height] => 450
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/50702aff-a8712dae.jpg
[width] => 790
[height] => 450
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1686166978:8
[_thumbnail_id] => 38882
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 335
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 35601
[1] => 1777
[2] => 221
)
[tags_name] => Array
(
[0] => відновлення України
[1] => Світовий банк
[2] => Україна
)
)
[2] => Array
(
[id] => 38878
[content] =>
В Україні спостерігається пожвавлення попиту на робочу силу – зростання кількості резюме практично зупинилося, тоді як кількість вакансій продовжує зростати.
Про це йдеться у макроекономічному та монетарному огляді НБУ за червень, повідомляє РБК-Україна.
Така ситуація спостерігається у всіх сферах працевлаштування, окрім ІТ-сектору. Там становище, за даними Нацбанку, залишається складним.
«Частково зростання попиту на робочу силу пов’язане із сезонністю, зокрема, сільськогосподарськими роботами, а частково – мобілізацією співробітників, у тому числі критичних та посиленням складнощів з пошуком персоналу», – повідомляється в огляді.
У зв’язку з цим спостерігається зниження числа претендентів на одну вакансію: у травні їхня кількість була практично такою самою, як у травні 2021 року.
У НБУ зазначили, що посилення конкуренції за робочу силу у майбутньому може натиснути на зарплати у бік збільшення, насамперед у реальному секторі. Наразі ж спостерігається припинення падіння рівня реальних зарплат.
Разом з тим, регулятор не очікує різкого підвищення зарплат, оскільки подальше їх зростання може стримуватися складним фінансовим станом підприємств і високим рівнем невизначеності.
Вартість будівництва нової ГЕС на Каховському водосховищі може коштувати близько $1 млрд. Про це напередодні повідомило Мінекономіки.
“Ціна будівництва нової ГЕС може коштувати близько $1 млрд, оскільки мова йде не тільки про встановлення нових гідроагрегатів, а про відновлення цілісності величезної греблі. Лише на відновлення дамби піде щонайменше п’ять років і кумулятивний ефект гуманітарних та екологічних наслідків підриву буде лише наростати”, – сказала перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.
У відомстві назвали знищення дамби Каховської ГЕС російськими агресорами однією з найбільших техногенних катастроф у Європі за останні десятиліття. В результаті чергового злочину РФ можуть бути підтоплені до 80 населених пунктів, знищено частину місцевої флори та фауни, кілька мільйонів людей можуть залишитися без питної води, під загрозою продовольча безпека та можливі інші катастрофічні наслідки.
“Зараз Україні потрібна якомога швидша допомога у мінімізації та ліквідації наслідків підриву в інтересах усього людства. Перш за все йдеться про демонтування та будівництво з нуля цілого комплексу нової ГЕС. За попередніми підрахунками Міндовкілля та Держекоінспекції збитки водним ресурсам завдано на 2 млрд гривень. Сума тільки збільшуватиметься”, – наголосила Свириденко.
Уряд 6 травня напрацював нові рішення у зв’язку з підривом росіянами Каховської ГЕС. Зокрема виділять 1,5 млрд грн на будівництво двох нових магістральних водогонів.
За його словами, кошти виділять із Фонду відновлення. Це потрібно, щоб забезпечити Кривий Ріг, Нікополь та Марганець питною водою.
Також уряд виділить Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській областям майже 846 млн грн на забезпечення потреб регіонів у питній воді.
Також Кабмін призначив міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка керівником робіт із ліквідації наслідків російської атаки на Каховську ГЕС.
«Утворюємо штаб з ліквідації наслідків, куди ввійдуть міністри, їхні заступники, керівники центральних органів виконавчої влади, представники держпідприємств», — розповів Шмигаль.
“Підрив російськими окупаційними військами Каховської ГЕС та спричинені цим руйнування наразі не вплинули на стабільну роботу енергосистеми. “Укренерго” спільно з “Укргідроенерго” контролюють ситуацію, проводиться оцінка ризиків”, – йдеться в повідомленні.
Там нагадали, що гідроелектростанція з перших днів повномасштабної агресії окупована і була замінована росіянами, з нею втрачено технологічний зв’язок, видача потужності на підконтрольну територію України з неї не здійснювалася.
“Укренерго в подальшому повідомлятиме про вплив наслідків катастрофи на стан енергосистеми”, – зазначили в компанії.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з урядом, Офісом президента та РНБО щодо відновлення України.
Як повідомляє РБК-Україна, про це він заявив у вечірньому зверненні у понеділок, 5 червня.
За його словами, основним питанням наради було аграрне виробництво в Україні.
“Не лише відновлення того, що Україна мала, а розвиток і розширення з урахуванням глобальної ролі України для продовольчої та енергетичної безпеки Європи та світу”, – заявив Зеленський.
Він анонсував скорі новини у даному питанні, які будуть представлені на Лондонській міжнародній конференції з відбудови України, що відбудеться вже цього місяця.
Так, раніше повідомлялося, що співробітники комунальних служб допомогли відновити пряме сполучення між Черніговом та Києвом. Напівкілометровий міст через Десну було зруйновано на початку повномасштабного вторгнення.
Частину переправ було відновлено з використанням швидко монтованих мостів, які Україна отримала від Швеції, Чехії, Норвегії та Франції. Зокрема, Швеція передала Україні 4 катери, які можна використовувати як понтонні переправи, а також 14 секцій понтонів, які можна комбінувати в переправи різної довжини.
Європейський союз ще на рік продовжив призупинення дії імпортних мит, квот і заходів торговельного захисту щодо українського експорту в Європейський Союз, пише Інтерфакс-Україна.
“Це сильне свідчення незмінної підтримки України з боку ЄС допоможе полегшити складну ситуацію, в якій опинилися українські виробники та експортери через неспровоковану і невиправдану військову агресію росії”, – йдеться у пресрелізі Європейської комісії.
У ЄК зазначили, що ЄС поступово скасовує до 15 вересня 2023 року виняткові та тимчасові превентивні заходи, ухвалені 2 травня 2023 року щодо імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України “відповідно до виключних гарантій Регламенту про автономні торговельні заходи”. “Обсяг цих заходів додатково скорочується з 17 до 6 тарифних позицій для 4 охоплюваних продуктів. Ці тимчасові та цілеспрямовані заходи було вжито через вузькі місця в логістиці цих продуктів у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині, а також за умови, що держави-члени не зберігають жодних обмежувальних заходів. Поетапна відмова дасть змогу внести значні поліпшення в “Шляхи солідарності” і вирішити проблеми, пов’язані з вивезенням українського зерна з країни для цього врожаю”, – деталізували в ЄК.
Європейська комісія продовжила до середини вересня заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України до п’яти країн ЄС – Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини.
Про це з посиланням на джерело в Єврокомісії повідомляє РАР, передає Укрінформ з посиланням на Dziennik Gazeta Prawna.
“Єврокомісія продовжила до середини вересня європейську заборону на імпорт з України пшениці, кукурудзи, ріпаку і соняшнику”, – повідомило джерело.
Як повідомлялося, з 2 травня Єврокомісія запровадила тимчасову заборону на експорт чотирьох сільськогосподарських продуктів з України – пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику – до п’яти країн ЄС. Це обмеження встановлене у якості винятку і мало діяти до 5 червня 2023 року.
Від сьогодні, 5 червня, усі банки України щотижня надсилатимуть до Національного банку дані про карткові операції своїх клієнтів. Звітуватимуть щопонеділка до 16:00 про безготівкові платежі за попередній тиждень. Про це йдеться в листі НБУ, що є в розпорядженні Мінфіну.
Дані подаватимуть із зазначенням імені клієнта або назви суб’єкта господарювання, який здійснював платежі.
Від банків регулятор чекатиме на інформацію з таких видів операцій:
P2P-перекази (переведення коштів між фізособами);
поповнення або зняття готівки з карткових рахунків у касах або банкоматах;
оплати в Інтернеті;
переказ коштів з картки на розрахунковий рахунок компанії або виплати на картки клієнтів з рахунку компанії;
до звіту потраплятимуть операції на будь-які суми, оскільки у листі окремо не вказується поріг, з якого транзакція має відстежуватись.
Наразі дані щодо всіх операціях на суму від 400 тисяч грн автоматично потрапляють до Держфінмоніторингу.