18 липня Кабінет міністрів затвердив законопроєкт із змінами до державного бюджету та Податкового кодексу. Уряд пропонує збільшити видатки поточного бюджету на 500 млрд грн, значна частина яких піде на фінансування Сил оборони. Планується зібрати ці кошти через запозичення на внутрішньому ринку та підвищення податків.
Як пише Економічна правда, у процесі планування бюджету на 2024 рік, який відбувався восени 2023 року, уряд сподівався на безперервну військову допомогу від США. Проте, американський Конгрес ухвалив відповідне рішення щодо допомоги лише наприкінці квітня 2024 року через заполітизованість цього питання.
Оскільки Україна не отримувала допомогу від США понад пів року, уряд змушений був збільшити видатки на закупівлю озброєнь та боєприпасів на початку 2024 року. Для цього використовувалися кошти, які мали бути витрачені наприкінці року, у процесі, відомому як наближення видатків.
Додаткові потреби в коштах у Сил оборони також виникли через динамічну ситуацію на полі бою та посилення мобілізаційних процесів.
Звідки візьмуть кошти?
Для покриття дефіциту в півтрильйона гривень плануються кілька джерел фінансування.
Перше джерело – перевиконання поточного плану доходів бюджету на 75,8 млрд грн, що пов’язано із збільшенням обсягів імпорту та зростанням курсу долара. Додаткові доходи також надходять від податку на прибуток (завдяки підвищенню ставки для банків) та ПДВ з імпортних товарів.
Друге джерело – скорочення видатків на 65,7 млрд грн. Уряд пропонує скоротити видатки за програмою „Обслуговування державного боргу” та на виплати за борговими зобов’язаннями, за якими держава виступає як гарант.
Третє джерело – державні запозичення на внутрішньому ринку. Планується збільшити обсяг розміщення ОВДП на 2024 рік на 220 млрд грн.
Підвищення військового збору
Зміни до Податкового кодексу включають розширення бази оподаткування військовим збором та підвищення його ставок, замість підвищення ПДВ. Пропонується збільшити ставку військового збору для фізичних осіб з 1,5% до 5%, ввести військовий збір для юридичних осіб у розмірі 1% від доходу та для ФОПів різних груп в межах від 1% до 5% від доходу або мінімальної зарплати.
Додаткові податкові зміни включають запровадження авансових внесків з податку на прибуток для підприємств, що продають пальне, та надання права податківцям бути присутніми під час інвентаризацій.
Також уряд пропонує знизити поріг щодо оподаткування імпортним ПДВ міжнародних посилок зі 150 євро до 45 євро та запровадити акциз на солодкі напої в розмірі 0,1 євро на кожні 100 грамів цукру або інших підсолоджувачів у літрі напою.
Цей законопроєкт ще має ухвалити Верховна Рада. За словами співрозмовників ЕП у парламенті, відповідні рішення можуть бути розглянуті наприкінці серпня. До цього часу в депутатів буде імпровізована відпустка. Отже, підвищені податки українці, швидше за все, відчують не раніше осені.
Експерти не в захваті від урядового рішення
Низка експертів вважає, що обговорюване раніше підвищення ставки ПДВ було б кращим рішенням порівняно з нинішніми урядовими ініціативами. Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай звертає увагу на серйозну проблему в запропонованому підвищенні податків – воно ігнорує значну тіньову економіку країни, так званих „ухилянтів”. Він запропонував альтернативу у вигляді підвищення непрямих податків, тобто оподаткування всього кінцевого споживання.
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи та асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман вважає податок з обороту бізнесу найшкідливішим із запланованих змін. Він пропонує поліпшення податкового адміністрування та підвищення податку на землю і нерухомість, особливо для великих підприємств, як альтернативу. Також він підтримує тимчасове підвищення ставки ПДВ, зазначаючи, що підвищення податку з обороту підприємств і військового збору з доходів громадян слід уникати.
Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати, поділяє ці погляди і вважає, що в теперішній ситуації в Україні краще підняти ПДВ на 1-1,5%. Він наголошує, що такий податок вже зрозумілий і випробуваний у практиці.
Український союз промисловців і підприємців попереджає, що підвищення податків для підприємців найсильніше вдарить по ФОПах та ускладнить їхню діяльність. Для громадян підвищення податків і акцизів означатиме зростання цін на товари та послуги, зниження купівельної спроможності, і може підштовхнути людей до ухилення від сплати податків або придбання контрафактної продукції. Підвищення акцизів на пальне зумовить зростання вартості транспортних послуг, що додатково вплине на економіку. Про це пише РБК-Україна.
Окрім цього, зростуть витрати на придбання житла та нових автомобілів, що сприятиме збільшенню імпорту вживаних авто. Загалом будь-яке підвищення податків негативно впливає на бізнес, і держава йде на цей крок лише в крайніх випадках. Україна зараз зіткнулася з необхідністю прийняти такі рішення.
Оксана Чопак
[type] => post [excerpt] => 18 липня Кабінет міністрів затвердив законопроєкт із змінами до державного бюджету та Податкового кодексу. Уряд пропонує збільшити видатки поточного бюджету на 500 млрд грн, значна частина яких піде на фінансування Сил оборони [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1721992200 [modified] => 1721984011 ) [title] => Підвищення податків, а за ними і цін. Чому уряд йде на такі кроки [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=51613&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 51613 ) [crid] => oxc2131 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 51614 [image] => Array ( [id] => 51614 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/podatky.webp [original_lng] => 37262 [original_w] => 1280 [original_h] => 720 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/podatky-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/podatky-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/podatky-768x432.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/podatky-1024x576.webp [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/podatky.webp [width] => 1280 [height] => 720 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/podatky.webp [width] => 1280 [height] => 720 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/podatky.webp [width] => 1280 [height] => 720 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1721973212:8 [_thumbnail_id] => 51614 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 87 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 104 [1] => 221 [2] => 193 ) [tags_name] => Array ( [0] => Податки [1] => Україна [2] => уряд ) ) [1] => Array ( [id] => 51559 [content] =>
Внаслідок повномасштабного вторгнення рф у 2022 році мільйони українців змушені були шукати безпечного притулку за межами країни.
Чимало з цих людей є працездатними та високо кваліфікованими спеціалістами в різних галузях. Проте не всім вдалося знайти гідну роботу на новому місці.
ЄС зацікавлений у дешевій робочій силі
Станом на березень 2024 року, за межами України перебувало 4,9 мільйона українців у зв’язку з війною, згідно з дослідженням Центру економічної стратегії. Близько 4,3 мільйона мають статус тимчасового захисту в країнах ЄС. Найбільше біженців у Німеччині (1,3 млн), Польщі (951 600) та Чехії (381 200).
Європейські країни зацікавлені в тому, щоб працездатні українці залишалися на їхніх ринках праці. Міністерка з економічного співробітництва та розвитку ФРН Свенья Шульце зазначила, що Німеччина не заохочуватиме українських біженців до повернення. Канцлер Німеччини Олаф Шольц на саміті в Брюсселі заявив, що вимагатиме від ЄС більше коштів на утримання українських біженців. Польща та Чехія також підтримали його звернення.
Чехія, з 1 червня запустила програму допомоги біженцям у поверненні до України, яка триватиме до листопада і охопить понад 400 осіб. Тим, хто бажає повернутися, придбають квитки на автобуси або організують медичний транспорт. Однак, ця кількість є незначною порівняно з числом українців, які наразі перебувають у Чехії.
Про скрутне життя українських біженців у Нідерландах пише Алік Сахно на шпальтах видання РБК-Україна. У даний момент у країні проживає понад сто тисяч українців, з яких 83 тисячі розміщені у муніципальних притулках. Заповненість притулків для екстреного розміщення досягла 99,3%. Проте, кількість українців, які шукають притулку в Нідерландах, зросла цього року. Серед новоприбулих є й ті, хто переїхав з інших країн ЄС.
Українські біженці в Нідерландах, які не можуть працевлаштуватися, мають право на безоплатне проживання в гуртожитках і щомісячну допомогу в розмірі 260 євро.
Середня зарплата українця в Нідерландах становить 1 104 євро, як показує дослідження міграційної платформи EWL. Близько 25% мігрантів отримують від 1 000 до 1 499 євро, а чверть заробляє менше ніж 500 євро.
Половина українців готові повернутися додому
Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, оприлюдненим у травні, лише половина українців, які наразі проживають у цих трьох країнах, готові повернутися додому. Вони вимагають задовільну безпекову ситуацію, функціонуючу інфраструктуру, наявне житло та завершення широкомасштабної війни.
Нестача робочої сили знижує ВВП
Неповернення громадян значно вплине на українську економіку, яка може втрачати від 2,7% до 6,9% ВВП щорічно, як зазначено в звіті Центру економічної стратегії за вересень 2023 року. The Wall Street Journal повідомляє, що нестача всього 100 тисяч працівників зменшує ВВП України на 0,5%.
“Протягом наступного десятиліття Україні доведеться залучити ще 4,5 мільйона працівників на ринок праці. З наближенням до епохи повоєнної відбудови потреба в робочій силі лише зростатиме”, – заявляли у Міністерстві економіки України.
Forbes.ua повідомляє, що у будівельній галузі дефіцит кадрів сягає 40%, і українські забудовники вже почали використовувати робітників з країн Глобального Півдня.
Яким буде населення України через 10 років?
Згідно з оцінками директорки Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, до 2033 року в Україні в межах кордонів 1991 року проживатимуть не більше 35 мільйонів громадян. Цей прогноз вважається оптимістичним.
Елла Лібанова зазначила: “Давайте забудемо, що у нас було 52 мільйони українців. Такої кількості більше не буде. Навіть за найбільш оптимістичним сценарієм в 2033 році нас буде 35 мільйонів, і це прогнози для України в межах кордонів 1991 року. Це означає, що незалежно від того, чи повернемо ми всіх наших мігрантів або залучимо нових з інших країн, населення України все одно скоротиться.”
Для підтримки чисельності населення на рівні 30 мільйонів необхідно щорічно залучати близько 300 тисяч мігрантів. Це, у свою чергу, постане питання інтеграції цих людей у суспільство. Елла Лібанова пояснила: “Якщо ми не зможемо забезпечити себе необхідною робочою силою, нам доведеться запрошувати працівників з інших країн. Ймовірно, це будуть люди з менш розвинених країн. Зазвичай так відбувається. Однак, якщо в Україні будуть привабливі стартові умови, то можуть приїхати поляки, люди з країн Балтії, а також з Центральної та Західної Європи – це абсолютно можливо.”
Заміна мобілізованих громадян іноземною робочою силою є звичною практикою в періоди великих війн. Наприклад, у кінці Першої світової війни до роботи в тилу Франції залучали сотні тисяч іноземних робітників.
Після завершення активної фази війни та початку демобілізації багато військових повернеться з фронту. Важливо, щоб держава проводила грамотну політику щодо їхньої реабілітації та інтеграції до суспільства. Це дозволить повернути героїв до звичайного життя та стане значним поштовхом для економічного зростання.
Євросоюз виділить Укрзалізниці майже 43 млн євро у рамках програми Європейського Союзу “Механізм “Сполучення Європи” (CEF) для реалізації стратегічних інфраструктурних проєктів, які будуть спрямовані на розбудову євроколії на території України.
Про це повідомили в пресслужбі Укрзалізниці.
Зазначається, що проєктну заявку було схвалено Координаційним Комітетом програми 16 липня 2024 року. Проєкт передбачає вдосконалення залізничної мережі та розвиток колії 1435 мм для забезпечення технологічної сумісності та підвищення пропускної спроможності залізничної інфраструктури.
Його загальний бюджет 85,91 млн євро, CEF надасть Укрзалізниці 42,95 млн євро.
За допомогою коштів планують реалізувати:
проєктування реконструкції споруд залізниці з впровадженням колії 1435 мм на ділянці Чоп – Львів;
проєктування реконструкції споруд залізниці з будівництвом колії 1435 мм та електрифікацією на ділянці Львів — Чернівці — Вадул-Сірет — Держкордон;
розробку стратегії реконструкції Львівського залізничного вузла з урахуванням перспектив розширення залізничної мережі колії шириною 1435 мм транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) на території України;
проєктування та будівництво колії 1435 мм з електрифікацією на дільниці Павлове-2 / Матьовце – Ужгород;
електрифікацію колії 1435 мм на ділянці Чоп – Ужгород.
Також передбачені витрати на проведення експертизи щодо відповідності вимогам TSI вищезазначених проєктів, а також ділянок Ковель – Ягодин – Держкордон та Медика/Мостиська ІІ – Львів (Скнилів).
За січень-червень 2024 року видатки загального фонду держбюджету на цей сектор становили 888,4 млрд гривень (57,5 % від усієї суми видатків загального фонду держбюджету).
Тоді як у червні з держбюджету на сектор безпеки й оборони використано 155,6 млрд грн.
Зауважується, що кошти спрямовані на:
грошове забезпечення для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліціянтів;
придбання військової/спеціальної техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування;
медичне забезпечення;
інші витрати для забезпечення діяльності відповідних органів та формувань.
У відомстві закликали підтримувати Збройні Сили України, сумлінно сплачуючи податки, а також інвестуючи у військові облігації.
Ініціатива уряду про введення 15% військового збору при купівлі нового авто викликала небувалий ажіотаж на авторинку.
Про це повідомив генеральний директор Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів (ВААІД) Олег Назаренко, пише видання AUTO-Consulting, передає ЕП.
За його даними, у пʼятницю і першу половину суботи з автосалонів покупці викупили всі автомобілі, автосалони пусті.
„Покупці намагаються швидко придбати ті автівки, які є у наявності, щоб уникнути сплати додаткових 15% нового податку. Але такий ефект буде не довгим, бо потім продажі зупиняться і замість підвищення наповнення бюджету, уряд отримує падіння”, – вважають у ВААІД.
Там також додали, що навіть 5% відрахувань у Пенсійний фонд, які і зараз сплачують покупці, будуть під питанням. Бо навантаження у 20% при купівлі автомобіля – це вже велика сума, до якої покупці будуть звикати дуже довго.
Україна домовилася з Комітетом власників єврооблігацій щодо реструктуризації зовнішнього боргу. Це дозволить зекономити $11,4 млрд на обслуговуванні боргу протягом трьох наступних років.
А до 2033 економія складе 22,75 млрд доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Відновлюємо боргову стійкість. Сьогодні ми досягли принципових домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій України. Це важливий етап процесу реструктуризації боргу, що дозволить зекономити 11,4 млрд дол США на його обслуговуванні протягом наступних трьох років та 22,75 млрд – до 2033 року”, – пояснив він.
Обережні кошти планують використати на оборону, соціальний захист та відновлення.
Міністр фінансів Сергій Марченко додав у Facebook, що перемовини з приватними та офіційними кредиторами і Міжнародним валютним фондом тривали місяцями. Нинішня домовленість стосується комплексної реструктуризації зовнішнього державного комерційного боргу.
“Угода забезпечить економію 11,4 мільярда доларів США на обслуговуванні боргу протягом наступних 3 років. До 2033 року економія складе 22,75 мільярда доларів США. Це звільнить життєво необхідні фінансові ресурси, які можуть бути спрямовані на оборону та соціальні видатки. Завершення цієї угоди про реструктуризацію створить умови для якнайшвидшого повернення України на міжнародний ринок капіталу, коли ситуація з безпекою стабілізується, щоб фінансувати швидке відновлення та реконструкцію нашої країни”, – пояснив він.
Місія Міжнародного валютного фонду завершила роботу в Україні.
Про це йдеться у повідомленні Мінфіну, передають Українські Новини.
Сьогодні керівництво Міністерства фінансів України та представники Міжнародного валютного фонду провели заключну зустріч місії МВФ.
Місія проходила в Києві протягом 16-19 липня.
Команди Мінфіну на чолі з міністром фінансів України Сергієм Марченком та Місії МВФ в Україні на чолі з керівником Гевіном Греєм обговорили підготовку до пʼятого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF) та реформаційні заходи для зміцнення фінансової спроможності України.
“Уряд України, Національний банк та інші органи влади вже виконали 23 структурні маяки із 37, передбачених Меморандумом з МВФ на сьогодні. 14 виконаних маяків стосувались фіскального сектору. Виконання Україною умов сприяє збереженню макрофінансової стабільності та прокладає євроінтеграційний шлях країни. Фінансова система адаптується до функціонування в умовах невизначеності. Попереду пʼятий перегляд програми”, — зазначив Сергій Марченко.
Місія МВФ щодо пʼятого перегляду програми EFF розпочнеться у вересні.
За умови успішного перегляду Україна отримає наступний транш від Фонду обсягом близько 1,1 млрд доларів.
Серед умов – один структурний маяк щодо ухвалення оновленого закону про Бюро економічної безпеки.
Як повідомляли Українські Новини, у червні Рада директорів МВФ завершила четвертий перегляд програми розширеного фінансування для України (EFF) і ухвалила рішення про надання близько 2,2 млрд доларів на бюджетну підтримку України.
Сервіс електронного бронювання повноцінно запрацював на порталі Дія від 17 липня. Близько 3 тис. компаній скористалось системою, процент відмов у бронюванні співробітників доволі невеликий.
Про це розповіла заступниця директора Департаменту з розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації України Валерія Ткач в ефірі телемарафону Єдині новини.
“Забронювались 32 тисячі працівників критично важливих підприємств. Бронювали компанії як і приватні, так і державні підприємства, і комунальної власності… (Нині) в Єдиному переліку компаній які можуть бронювати, вже близько 8 тис. 500 компаній які мають відповідний статус. Десь близько 3 тис. компаній вже взяли участь в електронному бронюванні”, – акцентувала Ткач.
За її словами, відмов у бронюванні небагато.
“Здебільшого, це працівник або вже заброньований, наприклад, його повторно хотіли забронювати. Або особу не знайдено в реєстрі військовозобов’язаних, або особа не перебуває в трудових відносинах”, – пояснила вона.
Раніше компанії повідомляли про працевлаштування через портальні звіти, а тепер набір на підприємства відбувається постійно, в реальному часі.
Ткач додала, що через Дію можна забронювати і одного окремого працівника. Для цього керівник може зайти на портал і обрати одного або двох, в залежності від кількості працівників компанії та відповідного ліміту.
Після одержання витягу про бронювання, роботодавцю або працівнику не потрібно повідомляти про це в ТЦК та СП, оскільки інформація одразу оновлюється в мобільному застосунку Резерв+. Також в ньому доступна можливість згенерувати PDF і за потреби роздрукувати його.
В процесі бронювання, після здійснення всіх необхідних перевірок, автоматично працівника переводиться на спеціальний військовий облік і ці зміни вже фіксуються в реєстрі військовозобов’язаних.
Ситуація зі світлом в Україні дещо покращилася через погодні умови, оскільки протягом останніх днів спека спадає.
Про це в ефірі телемарафону повідомив заступник міністра енергетики Микола Колісник.
„До цього ми мали чотири черги, були аварійні графіки відключень з об’єктивних причин. Подальше поліпшення з відключеннями пов’язано, перш за все, з покращенням погодних умов, жахлива спека спадає, за наявними прогнозами. Також це пов’язано з особливостями ремонтних кампаній на об’єктах генерації”, – розповів урядовець.
Заступник міністра енергетики попередив про ризики нових обстрілів Росії об’єктів цивільної енергетичної інфраструктури.
„На сьогодні ми маємо дефіцит, як наслідок обстрілів, вісім комплексних атак на об’єкти енергетичної інфраструктури. Це дефіцит генерації дев’ять гігават – досить значний об’єм. Тому завдання енергетиків на сьогодні – це втримати енергосистему в цілісності та в безпеці постачання електроенергії”, – підсумував Колісник.
Україна порівняно з минулим роком збільшила обсяги експорту зерна і зараз щомісяця в середньому експортується 7 млн тонн.
Про це розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в ефірі Українського радіо.
За його словами, 80-85% експорту припадає на Чорноморський зерновий коридор, який відновив своє функціонування в іншому форматі. Шляхом відновлення роботи зернового коридору обсяги вивезення українського зерна зросли.
„Звичайно, треба додати, що Дунайський логістичний шлях ніколи в такому обсязі не перевозив продукцію. Це на другому місці після Чорноморського зернового коридору. Третє місце – це залізничні та автомобільні перевезення. Тому загальний обсяг експорту в окремі місяці в нас навіть перевищує те, що ми мали в середньому за попередній рік. Йдеться про 7 млн тонн – це приблизно те, що ми щомісяця зараз експортуємо”, – заявив Козаченко.
Він додав, що в цілому, коли почалася велика війна, вартість логістики зросла приблизно у чотири з половиною рази.
