Уряд планує прискорити роботу над поточними проектами та сфокусуватися на підготовці нових інвестицій ЄІБ, зазначив Денис Шмигаль.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) у поточному році року виділить Україні кредити на 560 млн євро для проектів в енергетиці, транспортній інфраструктурі і відновленні житла. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль в Telegram у п’ятницю, 19 квітня.
За його словами, відповідний меморандум був підписаний з головою ЄІБ Надією Кальвіно.
„Плануємо прискорити роботу над поточними проектами та сфокусуватися на підготовці нових інвестицій ЄІБ у критичні державні та приватні ініціативи. Меморандум сприятиме швидкому відновленню України та наблизить нас до Європейського Союзу”, – написав Шмигаль.
Кабінет міністрів додатково виділив 5,6 млрд гривень на будівництво фортифікаційних споруд, зокрема, у Донецькій та Запорізькій областях.
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду.
„На зведення надійних фортифікацій цього року урядом вже виділено 20 млрд гривень. Сьогодні додаємо ще 5,6 млрд гривень”, – повідомив він.
За його словами, з них 1,1 млрд гривень виділяється для зведення фортифікацій в Донецькій області, понад 1 млрд гривень – для Запорізької області, 1,5 млрд гривень для Сумської та 300 і 400 млн гривень для Миколаївської та Херсонської відповідно.
„Робота йде в режимі 24/7. Все це потрібно, аби посилити нашу оборону та захистити наших воїнів”, – додав Шмигаль.
Укриття в школах та лікарнях
Як зазначив Шмигаль, в закладах освіти облаштовано 235 таких укриттів за кошти, спрямовані громадам в межах державної субвенції.
„Цьогоріч виділяємо ще 2,5 млрд гривень. Таким чином плануємо створити безпечні умови для офлайн-навчання орієнтовно для 300 тис. учнів”, – сказав він.
За його словами, ще 1 млрд гривень уряд передбачив на облаштування укриттів у лікарнях.
Бюджетні кошти можуть отримати фермери, які обробляють до 120 га земель сільськогосподарського призначення. Виплату збільшено з 3 100 грн до 4 000 грн на 1 га.
Також передбачені спеціальні бюджетні дотації для утримання:
великої рогатої худоби (корів) усіх напрямків продуктивності. Фермери, які утримують від 3 до 100 корів, зможуть отримати 7 000 грн на одну голову;
маточного поголів’я кіз та/або овець. Розмір підтримки – 2 000 грн на одну голову для тих, хто утримує від 5 до 500 голів кіз та овець.
Окрему бюджетну субсидію – 8 000 грн на 1 га – отримуватимуть аграрії з деокупованих територій та тих територій, на яких завершені бойові дії.
Про це інформує Закарпатська обласна обласна адміністрація.
Кабінет міністрів виділив додаткові 5 млрд гривень для потреб Сил безпеки й оборони. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram в понеділок, 18 березня.
Кошти будуть спрямовані на закупівлю дронів, необхідних для наших захисників на передовій – написав він.
Шмигаль пообіцяв, що кожна гривня, що надходить у держбюджет у вигляді податків, буде йти на посилення обороноздатності України.
Кабінет міністрів України в три рази збільшив розмір державної соціальної допомоги дітям загиблих українських захисників-добровольців.
Про це Міністерство у справах ветеранів України повідомляє на Урядовому порталі.
Як зазначається, за ініціативи Мінветеранів уряд збільшив розмір державної соціальної допомоги дітям загиблих захисників-добровольців.
«Йдеться про дітей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України з числа осіб, які добровільно брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, та не входили до складу добровольчих формувань територіальних громад», – повідомляє відомство.
Згідно з повідомленням, відповідне рішення у дає змогу вже з 1 квітня автоматично підвищити розмір виплати з 2361 гривні до 7800 гривень на одного неповнолітнього та до 6100 гривень – на кожного, якщо в сім’ї двоє і більше дітей.
Україна готова ухвалити нові обмеження на свою торгівлю з ЄС, щоб розрядити гостру політичну суперечку з Польщею, але також закликає блок заборонити імпорт російського зерна.
Про це заявив заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Financial Times.
Качка повідомив, що Київ виступає за нові обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції, хоча ЄС також необхідно заборонити експорт російської продукції, яка все ще надходить у блок через Білорусь та країни Балтії.
„Можливо, для перехідного періоду такого роду керований підхід до торговельних потоків між Україною та ЄС – це те, що нам усім потрібне”, – сказав Качка. Але він додав: „Щодо пшениці, то не Україна створює проблеми для польських фермерів, а Росія”.
Качка заявив, що Київ підтримує нові заходи, запропоновані Брюсселем: запровадити обмеження на імпорт яєць, птиці та цукру з червня та дозволити окремим країнам закрити свої ринки для українського зерна, за винятком подальшого транзиту до інших країн.
Він визнав, що виробництво цукру в Україні зросло до 500 тисяч тонн у період з 2022 до минулого року: „Те, наскільки швидко це було зроблено, може налякати всіх”.
Київ також нещодавно погодився перенаправити експорт кукурудзи до Італії та Іспанії через Чорне море, а не дорогою через сусідні країни, щоб знизити напруженість.
„Ми добровільно припинили експорт кукурудзи до всіх п’яти сусідніх країн-членів ЄС. Незважаючи на це, ми експортували ще один новий рекордний обсяг – 15 млн тонн кукурудзи у 2023 календарному році. Тому ми маємо великий попит в інших країнах. Україна заповнила прогалини в виробництві ЄС”, – сказав Качка.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року ЄС зняв тарифи на український імпорт. За попереднього уряду Варшава ввела односторонню заборону в порушення торгових правил ЄС, а протести, які тривають останніми тижнями, змусили прем’єр-міністра Дональда Туска добиватися від Брюсселя винятків і продовжувати дотримуватися обмежень. „Нам необхідно знайти рішення, яке ефективно захистить польський та європейський ринки від нерівної конкуренції”, – заявив Туск 4 березня під час візиту до Литви.
Він погодився з необхідністю заборонити імпорт сільськогосподарської продукції з Росії та Білорусі. Туск заявив, що обмеження на рівні всього блоку будуть ефективнішими після того, як Латвія нещодавно запровадила загальнонаціональну заборону на російський імпорт. Однак домогтися заборони на рівні всього ЄС буде складно, оскільки деякі держави-члени виступають проти такого кроку через побоювання, що він дестабілізує глобальні ринки і посилить економічну та соціальну кризу в країнах, що розвиваються. Експорт російського зерна до ЄС збільшився більш ніж на 50% до 1,5 млн тонн у період з 2022 по 2023 рік.
Качка звинуватив Москву у розпалюванні протестів у Польщі. Це звинувачення також висунув комісар ЄС із торгівлі Валдіс Домбровскіс. Качка заявив, що Москва „виразно” стоїть за нападом польських фермерів минулого місяця на потяг із українським зерном, який їм вдалося перевернути та висипати вантаж. Росіяни „замішані у випадках вандалізму чи диверсій, які можна розглядати як ворожі стосовно України загалом”, сказав він.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 4 березня назвав блокаду польського кордону „безглуздим”, оскільки 90% української аграрної продукції йде морем. „Абсурд цієї ситуації у тому, що Польща втрачає більше, ніж Україна”, – сказав він. Українські та польські офіційні особи збираються знову зустрітися 11 березня, щоб вирішити суперечку до кінця місяця.
У польському уряді погрожують ввести нові обмеження на імпорт української продукції, якщо Київ не погодиться співпрацювати.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заступника міністра сільського господарства Польщі Міхала Колодзейчака в ефірі Polsat New.
Він зазначив, що сьогодні, 21 лютого, міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкерський та міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський проведуть переговори.
„М’яч на боці України”, – сказав заступник польського міністра, додавши, що якщо це не вдасться домовитися, польський уряд запровадить подальші обмеження.
Колодзейчак вважає, що протести на кордоні з Україною „свідчить про масштаби невдоволення в польських селах, яке було спричинене поганою аграрною політикою протягом багатьох років”.
При цьому представник польського уряд у різкій формі прокоментував заяву президента України щодо блокади кордону.
„Це також акція, яка яскраво показує, що сьогодні робить Україна. Я це чітко кажу, я звернувся до президента Зеленського: зосередьтеся на своїй політиці, у вас теж є проблеми в країні”, – сказав Колодзейчак.
Кабінет міністрів схвалив реформу оплати праці державних службовців, яка дозволить зекономити 8 млрд гривень за рік.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву прем’єр-міністра Дениса Шмигаля на засіданні уряду.
„Уряд продовжує реформу державного управління. Сьогодні затверджуємо документ про нову систему оплати праці на основі кваліфікації посад та грейдів”, – сказав він.
За його словами, тепер 70% зарплати держслужбовця буде складати оклад, і лише 30% – премії.
„Ніхто з керівників тепер за власним бажанням не зможе нараховувати захмарні премії, надбавки та доплати”, – сказав він.
За його словами, нова система охопить як державні органи з юрисдикцією на всю Україну (міністерства, Секретаріат Кабміну, Офіс президента), так і регіональні органи (обласні та районні адміністрації).
Одночасно з 1 січня уряд скорочуємо кількість вакансій державної служби майже на 20 тисяч.
„Нова система оплати праці та скорочення вакансій, за оцінками Міністерства фінансів, дозволить нам зберегти близько 8 млрд гривень бюджетних коштів і спрямувати їх у 2024 році на потреби безпеки й оборони”, – сказав він.
Кабінет міністрів України запровадив обмеження на експорт цукру з 5 червня до 15 вересня. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України.
Відомство пояснило, що українські експортери вже майже на 100% використали потенціал експорту цукру, який закладався в прогнозний баланс на 2022-2023 маркетинговий рік. Тому таке рішення ухвалили задля уникнення дефіциту цього продукту в літньо-осінній період.
За оцінками митниці, на кінець минулого тижня було експортовано понад 350 тисяч тонн цукру та цукромісткої продукції, що складає 95% від прогнозу експорту на 2022-2023 маркетинговий рік. З урахуванням цих темпів потенційний обсяг експорту вже використано майже на 100%.
«Влітку в Україні зростає споживання цукру, тому, щоб уникнути виникнення дефіциту і росту цін на внутрішньому ринку в цей період, уряд тимчасово припиняє квотування експорту цієї продукції», – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, пропозиція внутрішнього ринку у 2022-2023 маркетинговому році з урахуванням виробництва в обсязі 1285 тисяч тонн цукру та перехідних залишків, за експертною оцінкою, становить 1776 тисяч тонн.
Щоб забезпечити потреби внутрішнього споживання у 2022-2023 маркетинговому році, прогнозується використання 1010 тисяч тонн. А експорт цукру в цей же період прогнозується на рівні 370 тисяч тонн.
Кабмін виділив із резервного фонду держбюджету 5 млн грн на відновлення об’єктів енергетики.
Про це йдеться в телеграм-каналі прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.
Кошти спрямують на реалізацію експериментального проєкту з будівництва та ремонту енергетичної інфраструктури. Їх отримає Державне агентство відновлення та розвитку, яке працюватиме в координації з Міненерго, ДСНС, Генштабом ЗСУ та операторами критичної інфраструктури.
„Мета – відновлювати об’єкти енергетики так, щоб вони відповідали вимогам безпеки воєнного часу. Очікуємо вже найближчим часом побачити конкретні результати цієї роботи”, – додав Шмигаль.
