“Люди, чиї оселі пошкоджені чи знищені, мають можливість подати заявку на компенсацію через державну програму “єВідновлення”. Цей механізм дає шанс на відшкодування збитків та відновлення житла”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що на сьогодні в Сумській області погоджено майже 4000 заяв на компенсацію за пошкоджене житло та близько 500 – за зруйноване.
Через безпекову ситуацію у області неможливо обстежити 208 зруйнованих будівель в 15 громадах. Це ускладнює надання компенсацій їхнім власникам. Зараз уряд працює над постановою, яка дозволить проводити дистанційне обстеження на цих територіях.
Якщо вам потрібна допомога із поданням заяви, звертайтесь на урядову гарячу лінію 1545 або до найближчого ЦНАПу.
Відновлення довкілля після війни – це надзвичайно складний процес, який потребує не лише часу, а й значних зусиль для відновлення екосистем, що зазнали руйнувань.
За оцінками еколога, різні компоненти екосистеми потребують різного часу для відновлення, і багато з них можуть ніколи не повернутись до свого попереднього стану.
Для лісових масивів, за оптимістичними прогнозами, знадобиться не менше 70 років для повного відновлення, тоді як трав’яні екосистеми зможуть відновитися за 10-50 років.
Однак якщо зруйновані ґрунти чи знищені природні утворення, такі як скелі, відновити їх буде неможливо. Вони можуть залишитися мертвими, не здатними підтримувати попереднє біорізноманіття.
Це наочно демонструє навіть приклад Чорнобильської зони. Там, де рівень радіації дозволяє людям перебувати, природа поступово відновлюється, але є й території, де рівень радіації настільки високий, що навіть зараз вони залишаються непридатними для життя.
Війна в Україні залишає за собою безліч видів руйнацій, а різні екосистеми мають різну чутливість та опірність до цих впливів. Негативні наслідки війни будуть проявлятися на різних етапах і у різних формах, причому деякі екосистеми можуть втратити свою цінність через незворотні зміни.
Не менш важливим є також опосередкований вплив. Зараз значні території в Україні заміновані, і процес розмінування може тривати десятки років. Протягом цього часу величезні площі сільськогосподарських угідь залишатимуться непридатними для використання.
На засіданні Кабміну додатково виділили 5 млрд грн на проєкти відновлення у низці областей. Гроші підуть на ремонт лікарень, шкіл та інфраструктури.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 7 березня у Telegram.
За його словами, було виділено 5 млрд грн. Йдеться про 150 проєктів у рамках спільної програми з ЄІБ. Це ремонти та будівництво лікарень, шкіл, дитячих садків у 12 областях.
Зокрема:
5,2 млрд грн спрямовано на експериментальний проєкт комплексного відновлення п’яти населених пунктів. Бородянка на Київщині. Тростянець на Сумщині. Циркуни на Харківщині. Посад-Покровське на Херсонщині та Ягідне на Чернігівщині. Більш ніж 5 млрд грн підуть на капітальний ремонт та будівництво нового житла в цих громадах. Будемо відновлювати та модернізувати тепло-, газо- і водопостачання. Буде здійснена реконструкція транспортної та соціальної інфраструктури.
ще 3,3 млрд грн розподілено для особливо важливих проєктів у сфері медицини. Зокрема, кошти підуть на відновлення Охматдиту, на інститут раку в Києві, на центр ендокринної хірургії, на дитячу кардіологію в Києві, на розвиток університетської медицини та інші вкрай важливі проєкти. Розподіл коштів відбувається в межах реформи публічних інвестицій.
ухвалено рішення, яке дозволить Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) передати більш ніж 1,8 млрд грн на відновлення України.
За останніми оцінками відновлення України коштуватиме приблизно 500 млрд євро.
Як повідомляє РБК-Україна, про це прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив на спільному засіданні уряду України та Європейської комісії.
“Коли ми говоримо про відбудову України, це означає, що європейські компанії можуть інвестувати в такі зусилля. За останніми оцінками, відновлення коштуватиме приблизно 500 млрд євро”, – сказав Шмигаль.
За його словами, таке відновлення може стати magnum opus (великою справою – ред.) для Європи, об’єднавши та зміцнивши співпрацю України та ЄС.
Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що відновлення України від наслідків російського вторгнення коштуватиме близько 700 млрд доларів.
При цьому Зеленський зазначав, що у відновленні братимуть участь усі партнери України, і вони готові виділити таку суму.
Авіакомпанія Ryanair розробляє плани відновлення польотів в Україну, що передбачає запуск рейсів протягом чотирьох-шостих тижнів після закінчення війни.
Про це в інтерв’ю Telegraph розповів генеральний директор Майкл О’Лірі.
Зважаючи на обіцянки президента США Дональда Трампа швидко завершити війну, О’Лірі сподівається, що компанія зможе відновити польоти вже цього року.
Плани Ryanair передбачають відкриття близько 24 маршрутів, які обслуговують Київ та Львів. Повернення авіакомпанії до Одеси може зайняти більше часу через масштаби збитків. Це стосується й аеропорту у Херсоні, куди раніше літала Ryanair.
Але для задоволення вимог Європейського агентства з безпеки польотів (EASA) буде потрібно офіційне припинення бойових дій. «Зрештою буде потрібно якесь припинення вогню, оскільки EASA не дозволить літати там, поки у них не буде розумної впевненості в тому, що там не літатимуть ракети», – сказав О’Лірі.
Країни-вкладники спеціального рахунку з розвитку Чорнобильської зони оголосили нову підтримку на суму близько 7 млн євро. До цього Україна вже отримала понад 26 млн євро від 18 країн для відновлення Чорнобиля.
Про це розповіла міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.
Так, Канада заявила про свої плани переказати на рахунок 5 млн євро із фонду, який нещодавно закрили в росії. Єврокомісія додасть 1,7 млн євро до 5 млн, які були надані раніше. Також свій внесок зробить Бельгія.
Крім того, країни-вкладники схвалили рішення створити Групу управління проєктами для більш ефективної реалізації грантових угод та погодили демонтаж нестабільних конструкцій об’єкта «Укриття».
За словами Гринчук, у планах на 2025 рік — підписання нових грантових угод та реалізація спільних проєктів.
[type] => post [excerpt] => Країни-вкладники спеціального рахунку з розвитку Чорнобильської зони оголосили нову підтримку на суму близько 7 млн євро. До цього Україна вже отримала понад 26 млн євро від 18 країн для відновлення Чорнобиля. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1733586900 [modified] => 1733582299 ) [title] => Україні на відновлення Чорнобильської зони нададуть ще близько 7 млн євро [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=55374&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 55390 [uk] => 55374 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 55375 [image] => Array ( [id] => 55375 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/pe2egt-c16x9x50px50p-3a6823d8ffdc0d69686a9c90899cd357.webp [original_lng] => 279340 [original_w] => 1472 [original_h] => 828 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/pe2egt-c16x9x50px50p-3a6823d8ffdc0d69686a9c90899cd357-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/pe2egt-c16x9x50px50p-3a6823d8ffdc0d69686a9c90899cd357-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/pe2egt-c16x9x50px50p-3a6823d8ffdc0d69686a9c90899cd357-768x432.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/pe2egt-c16x9x50px50p-3a6823d8ffdc0d69686a9c90899cd357-1024x576.webp [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/pe2egt-c16x9x50px50p-3a6823d8ffdc0d69686a9c90899cd357.webp [width] => 1472 [height] => 828 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/pe2egt-c16x9x50px50p-3a6823d8ffdc0d69686a9c90899cd357.webp [width] => 1472 [height] => 828 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/pe2egt-c16x9x50px50p-3a6823d8ffdc0d69686a9c90899cd357.webp [width] => 1472 [height] => 828 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1733578739:2 [_thumbnail_id] => 55375 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 613 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 508093856000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 266276 [1] => 443044 ) [tags_name] => Array ( [0] => відновлення [1] => Чорнобиль ) ) [6] => Array ( [id] => 55236 [content] =>
Трубну продукцію для відновлення пошкоджених внаслідок бойових дій трубопроводів отримало АТ „Укргазвидобування” від компанії Tetra Tech ES, Inc, яка є виконавцем проекту з енергетичної безпеки (ESP).
Про це повідомляє пресслужба „Нафтогазу”.
Профінансувало закупівлю Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Загалом „Укргазвидобування” отримало понад 1700 позицій деталей трубопроводів.
„Ми вдячні нашим міжнародним партнерам за надану допомогу – вона є дуже актуальною в умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру. Для нас дуже важливо зберегти стабільність виробничих процесів до кінця опалювального сезону”, – зауважив очільник групи „Нафтогаз” Олексій Чернишов.
Своєю чергою, т.в.о. генерального директора „Укргазвидобування” Сергій Лагно додав, що з початку повномасштабного вторгнення USAID передало компанії 102 дизельні електростанції та 6000 тонн метанолу, який є критично важливою сировиною для видобування, підготовки та транспортування природного газу.
Крім того, агентство надало додаткові засоби захисту для об’єктів газовидобутку групи від атак росіян.
Засідання відкрив премʼєр-міністр Денис Шмигаль. На зустрічі були присутні представники 19 країн, серед яких США, Велика Британія, Франція, Італія, Канада, Швеція, Нідерланди, а також Європейський Союз, який був представлений двома Генеральними директоратами – DG GROW та DG NEAR.
„Це перша нагода, коли за одним столом вдалось зібрати таку кількість Спецпредставників з відновлення для діалогу з Урядом щодо координації по пріоритетних задачах в сфері відбудови та економічного зростання”, – зазначили в Мінекономіки.
На зустрічі також обговорювався і економічний блок питань: зокрема, пріоритети в сфері залучення інвестицій, розвиток В2В контактів, покращення регуляторного середовища для бізнесу, розвиток торгівлі та експортного потенціалу українських переробних підприємств.
„…Ми бачимо, що іноземний бізнес зацікавлений інвестувати не тільки у великі, а й в менші проєкти, тому вже зараз працюємо над диференційованими механізмами страхування, які б були доступними в тому числі для МСБ”, – підкреслив перший заступникмМіністра економіки Олексій Соболев.
Як зазначили представники Директоратів ЄС, найкращі амбасадори залучення інвестицій в Україну – це ті іноземні і міжнародні компанії, які продовжують працювати в Україні та заходять з новими проєктами. Так, створення Єдиного портфелю публічних проєктів і загалом реформа управління публічними інвестиціями в Україні надає зручні можливості для міжнародних партнерів.
Спецпредставник США Річард Верма подякував Уряду за активну готовність до співпраці з донорською спільнотою і наголосив, що обороноздатність та економічний розвиток нерозривно повʼязані, тому дуже важливо інвестувати в Україну, не чекаючи завершення війни.
Учасники також розглянули питання страхування виробництва, рекомендації Business Advisory Council та диверсифікацію ризиків на території України.
У 2024 році Україна отримала від США вже 825 мільйонів євро на відновлення енергетики.
Про це заявила тимчасова повірена у справах США при ОБСЄ Кетрін Брукер під час чергового засідання Постійної ради цієї організації у четвер у Відні, передає Укрінформ.
„У 2022 та 2023 роках гуманітарні потреби України значно зросли протягом найхолодніших зимових місяців. Ця зима може стати найтяжчою. Щоб допомогти вирішити найбільш нагальні потреби протягом наступного року, Сполучені Штати у вересні оголосили про виділення 325 млн дол. нової допомоги для енергетичної інфраструктури України”, – зазначила повірена.
За її словами, ця допомога буде спрямована на ремонт і відновлення українських енергетичних об’єктів, пошкоджених російськими атаками, забезпечення аварійного резервного живлення для критично важливих послуг, таких як водо- і теплопостачання, а також на посилення фізичної безпеки об’єктів критичної інфраструктури.
„Це – на додаток до 500 млн дол., про які ми оголосили на Саміті миру щодо України в червні”, – додала Брукер.
Вона підкреслила, що Сполучені Штати не лише підтримають Україну та її народ протягом наступної зими, „але й разом з нашими партнерами притягнемо Росію до відповідальності за людські та економічні втрати, спричинені її атаками”. „Росія заплатить за завдані нею збитки”, – запевнила тимчасова очільниця американської місії при ОБСЄ.
Щоденно росія атакує українську цивільну інфраструктуру, в тому числі й медичну, а також цілеспрямовано б’є по мирних містах й тероризує громадян. Системно ворог руйнує лікарні, поліклініки, амбулаторії, пологові, створюючи додаткове навантаження на медичну систему.
Однак, попри це, відновлення медичної інфраструктури є одним із пріоритетів для держави. Роботи з відновлення тривають вже понад два з половиною роки, аби забезпечити безперешкодний доступ українців до якісної медичної допомоги, якої вони потребують. Так, у різних областях України повністю або частково вже відновлені 887 об’єктів медзакладів. З них 537 об’єктів відновлені повністю та ще 350 — частково. Це медичні заклади на деокупованих територіях, а також ті, які зазнали незначних ушкоджень: вибиття вікон, знищення покрівлі, пошкодження фасаду тощо. Найбільше обʼєктів відновлено в Миколаївській, Дніпропетровській, Київській, Харківській та Чернігівській областях.
За час повномасштабної війни ворог пошкодив 1673 обʼєкти медзакладів та ще 223 з них зруйнував повністю. Найбільших втрат зазнали лікарні на Харківщині, Донеччині, Миколаївщині, Київщині, Чернігівщині, Дніпропетровщині, Херсонщині та Запоріжжі. Отримати вичерпну інформацію щодо ступеня руйнування лікарень на тимчасово окупованих територіях наразі неможливо. Крім того, від початку війни росія пошкодила 226 автівок екстреної медичної допомоги, знищила 263 та захопила 125 автівок «екстренки».
