Енергетика потрапила під приціл у війні, яку розв’язала РФ і це починає відчувати світ, зазначає Bloomberg.
Війна в Україні переходить у нову фазу й ставить енергетику під приціл: і Росія, і Україна нині націлюються на енергетичні активи, щоб завдати удару по економіці противника. Світ вже відчуває її наслідки, повідомляє Bloomberg.
Міжнародне енергетичне агентство раніше заявило, що атаки українських дронів на російські нафтопереробні заводи можуть підірвати торгівлю нафтопродуктами, зокрема дизельним паливом
Крім того, після того, як цього тижня Росія завдала удару по газовій та енергетичній інфраструктурі України європейські ціни на газ підскочили на 10%.
ЗМІ зазначає, що Україна націлилася на нафтопереробні заводи РФ загальною потужністю близько 3,4 мільйона барелів на день. Однак на деяких із постраждалих об’єктів можуть бути розгорнуті запасні або недостатньо використовувані процесори. Дрони досягли цілей на відстані 1200 кілометрів.
Аналітики вважають, що під загрозою опиняться 19 російських нафтопереробних заводів загальною потужністю 3,8 мільйона барелів на день – або більше половини потужності РФ. Якщо дальність збільшиться до 1500 кілометрів, під загрозою опиняться ще 600 000 барелів
Кабінет міністрів встановив доплату в розмірі 70 тисяч гривень для військовослужбовців і поліцейських.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram в п’ятницю, 12 квітня.
„Продовжуємо підтримувати наші Сили оборони. На виконання спільної ініціативи Верховної Ради й уряду сьогодні встановили доплату в розмірі 70 тисяч гривень для військовослужбовців та поліцейських, які виконують бойові завдання на першій лінії”, – написав він.
За словами Шмигаля, одноразову винагороду нараховуватимуть за кожні 30 днів виконання таких завдань.
Найтриваліша війна в історії країни призвела до значного падіння економіки.Споживання різко скоротилося, а інвестиції з початком бойових дій майже не надходять.
Через шість місяців з часу атаки ХАМАСу та початку війни між Ізраїлем і цією терористичною організацією економіка єврейської держави зазнала значних втрат.
За оцінками «Аль-Джазіри», лише прямі збитки становлять 56 мільярдів доларів, в основному через вартість кампанії та пільги, надані громадянам і солдатам, які беруть у ній участь. За даними статистичного управління Ізраїлю, економічне виробництво країни протягом останніх трьох місяців 2023-го було на 19,4% нижчим, ніж роком раніше. Востаннє подібне падіння спостерігалося під час епідемії коронавірусу.
Що стоїть за падінням економіки
Ключовим фактором приголомшливого падіння стало різке скорочення споживання в приватному секторі, яке знизилося на 26,9%, у той час як рівень інвестицій зменшився на 67% порівняно з попереднім роком, повідомляє Middle East Eye.
Крім того, війна змусила майже 200 000 ізраїльтян покинути свої домівки вздовж ліванського кордону та поблизу Сектору Гази. Ситуацію не покращує й той факт, що близько 300 000 резервістів були призвані в армію, водночас палестинці тепер не можуть працювати в країні, залишаючи сотні тисяч людей без роботи. Більше того, спостерігається значне падіння експорту (на 18,3%).
Однак технологічний сектор – гордість ізраїльської економіки – зумів утриматися на плаву, незважаючи на 58-відсоткове зниження рівня промислових інвестицій. Імовірно, це також причина того, що не зазнав краху й фондовий ринок країни: ізраїльський фондовий індекс TA-125 піднявся з рівня нижче 1600 пунктів наприкінці жовтня до більш ніж 2000 пунктів сьогодні. Деякі гравці галузі вважають, що геополітична напруженість може призвести до сплеску інвестицій у сектор у найближчому майбутньому.
Падіння ізраїльської економіки та витрати на війну, очевидно, не сприяють збільшенню дефіциту бюджету, який, за оцінками рейтингового агентства Fitch, може сягнути цього року 6,8% від ВВП країни, а державний борг може зрости до 65,7% від ВВП. Рейтингове агентство має негативний прогноз для ізраїльської економіки. У лютому Moody’s пішло ще далі, знизивши борговий рейтинг держави з А1 до А2 з негативним прогнозом.
За результатами опитування, проведеного в країні, близько п’ятої частини респондентів повідомили про значне або дуже значне погіршення свого фінансового становища в листопаді минулого року.
Згідно з повідомленням «Аль-Джазіри», будівельна галузь Ізраїлю втрачає 650 мільйонів доларів щотижня, тоді як продажі нерухомості перебувають на найнижчому за останні 30 років рівні.
Водночас обвал споживання продовжує стримувати інфляцію, яка в лютому становила 2,5% у річному обчисленні, а курс шекеля наблизився до довоєнного рівня, відновившись після ослаблення, якого зазнав після початку бойових дій.
Залежність російської економіки від військових витрат досягла такого рівня, що вона не може дозволити собі ні виграти, ні програти війну.
Про це у суботу, 24 лютого, йдеться в матеріалі Тhe Conversation, передає Корреспондент.net.
Вказується, що у росії росте ВВП. Так, за даними російського уряду, у третьому кварталі 2023 той становив 5,5% у річному обчисленні, що значно більше, ніж у Великобританії (0,6%) та ЄС (0,9%). Аналогічно, дефіцит бюджету Росії (сума, яку уряд повинен позичити) залишиться на рівні нижче 1% ВВП, порівняно з 5,1% у Великій Британії та 2,8% в ЄС.
Як вказують експерти у цього явища є просте пояснення. І справа не у новітніх технологіях чи загальному зростанні добробуту росіян, а у гігантських військових витратах.
„Близько 40% державного бюджету РФ витрачається на війну. А цього року Кремль планує витратити на оборону рекордні 36,6 трлн рублів, або 386 млрд дол. При цьому, у разі, якщо росія переможе у війні, витрати на відновлення і підтримку безпеки в завойованій частині України були б занадто великими, а ізоляція росії не дозволило б економіці розвиватись”, – зазначає викладач економіки в Ланкастерському університеті Рено Фукарт.
Він вказує, що затяжна патова ситуація може бути єдиним рішенням для росії, щоб уникнути повного економічного колапсу.
„Російський режим не має жодного стимулу закінчувати війну і мати справу з економічною реальністю. Тому він не може дозволити собі виграти війну, але й не може дозволити собі програти її. Його економіка зараз повністю орієнтована на продовження тривалого і дедалі смертоноснішого конфлікту”, – вважає Рено Фукарт.
Росія, ймовірно, витратила до 211 мільярдів американських доларів на оснащення, розгортання та утримання своїх військ для ведення війни проти України.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на високопоставленого чиновника у сфері оборони США, передає Укрінформ.
«Ви чуєте, як ми багато говоримо про те, наскільки важливо, щоб Конгрес США схвалив додаткове фінансування, щоб ми могли продовжувати підтримувати Україну. Але я не думаю, що ми так багато говорили про витрати, які Росія вже понесла і продовжує нести», – сказав чиновник журналістам.
Він також додав, що через війну проти України Росія не отримала 1,3 трлн доларів США від очікуваного економічного зростання до 2026 року. А також, що близько 315 000 російських військових були або вбиті, або поранені.
За його словами, також Москва втратила понад 10 мільярдів доларів США через скасування або відкладення контрактів із продажу своєї зброї.
[type] => post
[excerpt] => Росія, ймовірно, витратила до 211 мільярдів американських доларів на оснащення, розгортання та утримання своїх військ для ведення війни проти України.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1708116300
[modified] => 1708112793
)
[title] => У США вважають, що Росія витратила на війну в Україні вже понад $200 мільярдів
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=46032&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 46070
[uk] => 46032
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 45539
[image] => Array
(
[id] => 45539
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/dollar-valuta-penz-inflacio.jpg
[original_lng] => 23365
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/dollar-valuta-penz-inflacio-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/dollar-valuta-penz-inflacio-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/dollar-valuta-penz-inflacio.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/dollar-valuta-penz-inflacio.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/dollar-valuta-penz-inflacio.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/dollar-valuta-penz-inflacio.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/dollar-valuta-penz-inflacio.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1708105593:8
[_thumbnail_id] => 45539
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 844
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 33850
[1] => 51
[2] => 37
[3] => 84406
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 28629
[1] => 172
[2] => 248
)
[tags_name] => Array
(
[0] => війна
[1] => Росія
[2] => США
)
)
[5] => Array
(
[id] => 46009
[content] =>
Україні знадобиться 9 мільярдів доларів протягом 10 років для відновлення її секторів культури та туризму.
Про це повідомляє Reuters з посиланням на дані культурного агентства ООН (ЮНЕСКО).
За оцінками агентства, культурний і туристичний сектори України внаслідок війни втратили понад 19,6 мільярда доларів.
„Збитки і потреби у відновленні сектору продовжують зростати”, — сказала Кріста Піккат, директор з питань культури та надзвичайних ситуацій ЮНЕСКО
За її словами, втрачений дохід лише для Києва склав 10 мільярдів доларів.
Як пише Associated Press, бойові дії пошкодили 341 культурний об’єкт по всій Україні, в тому числі в Києві, Львові та Одесі.
За оцінками ЮНЕСКО, загальна вартість руйнувань цих культурних об’єктів, а також тисяч інших культурних цінностей по всій країні становить близько 3,5 мільярдів доларів.
В агентстві заявили, що навмисне руйнування об’єктів культурної спадщини, в тому числі релігійних споруд та артефактів, може бути прирівняне до воєнного злочину.
Війна з росією вже дорого коштувала Україні. Наслідками протистояння стало повсюдне руйнування процвітаючих громад і значне пошкодження критично важливої інфраструктури по всій Україні.
Як пише The Hill, хоча точної інформації про військові та цивільні втрати немає, достовірні повідомлення вказують на те, що з моменту вторгнення українські військові втратили близько 200 000 осіб, а щонайменше 12 мільйонів українців були змушені покинути свої домівки.
Водночас, пише видання, настав час подумати, як Україна та її союзники планують післявоєне відновлення.
Передусім, як зазначають аналітики, величезні регіони зруйнованих війною та окупованих територій потребуватимуть значного розмінування, що включатиме очищення сільськогосподарських угідь, полів та околиць від смертоносних бомб, розтяжок та мін-пасток.
“Незалежно від того, коли бойовики та знаряддя війни зникнуть, тисячі й тисячі мін і боєприпасів, що не вибухнули, гальмуватимуть зусилля з відновлення регіонів, які були окуповані арміями Росії та України”, – йдеться у статті.
Водночас, пишуть експерти, при визначенні параметрів відновлення України варто враховувати ще й соціальний чинник, адже окрім фізичних руйнувань і прямих жертв війни, життя багатьох сімей стало нестабільним через російські атаки, фінансові проблеми і горе від втрати близьких.
Також важливою проблемою є вплив війни на дітей.
“П’ять мільйонів дітей перервали навчання в перший рік війни, а 72% українських батьків заявили, що їхні діти потребують додаткових зусиль, щоб компенсувати прогалини в освіті… Психологічні травми серед дітей, які зазнали руйнівних наслідків війни, є широко розповсюдженими”, – пишуть аналітики.
Таким чином, зазначають експерти, для повноцінного відновлення України необхідно буде вирішити проблеми, пов’язані з масштабним руйнуванням суспільних і громадянських інститутів, спричиненим війною, включно з відродженням яскравої культури, мистецької сцени, науково-технічного потенціалу світового класу та економіки України, зокрема, сільськогосподарської продуктивності.
Водночас у статті вказується на ще один важливий нюанс.
“Діти можуть бути справжніми “глашатаями відновлення”. Це означає, що якщо діти в громаді, яка постраждала від стихійного лиха, нарешті живуть у постійних, безпечних будинках, регулярно відвідують школу, мають доступ до необхідних медичних послуг і можливість брати участь у відповідних їхньому віку іграх і соціальних заходах, ми можемо бути відносно впевненими, що громада в цілому оговтується від травми, яку вона пережила”, – йдеться у статті.
Щодо вартості відновлення, то, зазначає The Hill, за оцінками Світового банку, лише фізична відбудова промисловості, інфраструктури, шкіл та житлових кварталів може сягнути майже 500 мільярдів доларів США. Аналогічні оцінки надають Європейський Союз та Організація Об’єднаних Націй.
У 2023 році Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) спрямував в Україну рекордну суму в 2,1 млрд євро. За рік до цього, у 2022-му, сума складала 1,7 млрд євро.
„ЄБРР, найбільший інституційний інвестор України, який суттєво збільшив інвестиції в Україну після російського вторгнення в лютому 2022 року, завершив рік, перевищивши свій цільовий показник у 3 млрд євро для країни на 2022-23 роки, досягнувши мети в жовтні”, – зазначили у фінустанові.
Також зазначається, що у минулому році керуючі схвалили рішення про збільшення сплаченого капіталу Банку на 4 млрд євро, в результаті чого його капітальна база зросте до 34 млрд євро, щоб продовжити підтримку України.
Очікується, що інвестиції в Україну у воєнний час продовжуватимуться на рівні близько 1,5 млрд євро на рік, а збільшення капіталу дасть змогу подвоїти обсяги діяльності, коли почнеться відбудова країни.
Протягом 2022-2023 років ЄБРР мобілізував для України майже 1,6 млрд євро донорських коштів, включно з нефінансованими гарантіями. Окрім значних внесків від окремих донорів, зокрема Канади, Норвегії, Іспанії та Нідерландів, Євросоюз надав майже половину донорських ресурсів.
В Україні ЄБРР інвестує у п’ять напрямків: енергетика, критична інфраструктура, продовольча безпека, торгівля та підтримка приватного сектору.
Державне бюро розслідувань передало Збройним силам України 26 тис. тонн металевої продукції, яка належала компанії з Білорусі. Про це повідомляє пресслужба ДБР.
Майно білоруської компанії працівники ДБР виявили під час досудового розслідування на території морського порту.
«Зокрема, у зоні митного контролю Одеської митниці виявили арматуру, труби та сталеві заготівлі, власником яких є компанія з республіки Білорусь. Майно країни-агресора могло вже майже два роки служити нашій армії, якби митниця не «загубила» його супереч вимогам Закону «Про вилучення майна у період військового стану», – йдеться у повідомленні.
Наразі майно вилучено та передано на потреби військовослужбовців Збройних сил України 412 вагонів з металевою продукцією.
Тим часом, Білий дім підтримав конфіскацію активів РФ для передачі Україні. У меморандумі ради національної безпеки Комітету Сенату з міжнародних відносин (NSC) йдеться, що законопроєкт надасть виконавчій владі повноваження, необхідні для конфіскації російських суверенних активів на користь України.
Зазначається, що Білий дім хоче узгодити цей крок із союзниками з «Великої сімки» (G7), зокрема в Європі, де зберігається близько $200 млрд заморожених активів РФ.
Камери з покращеними умовами перебування відкрито у 28 СІЗО у всій Україні. Ціни на них коливаються в середньому від 4000 грн до 14 000 грн на місяць. Найвищі ціни у Києві – у Лук’янівському СІЗО – 2000 грн на добу, зазначають у ЛІГА.
Мін’юст запустив проєкт платних камер у травні 2021 року. Під час запровадження проєкту міністерство враховувало досвід американських приватних в’язниць.