російська агресія проти України перетворилася на глобальну екологічну загрозу. Щоденні обстріли спричиняють тонни викидів шкідливих речовин у повітря, завдають шкоди природі та загрожують кліматичній стабільності всього континенту. За лише десять днів червня – понад 82 випадки руйнувань, тисячі тонн забруднень і мільйони доларів втрат.
Про це повідомила міністр захисту довкілля Світлана Грінчук під час Конференції ОБСЄ з питань клімату та безпеки.
Вона зазначила, що чергова хвиля російської агресії провокує дедалі більші збитки довкіллю, що „мають наслідки для всього континенту”.
Лише з 1 червня цього року росія випустила майже 2,5 тисячі повітряних цілей по Україні – шахедів, крилатих і балістичних ракет. Кожна нічна атака росії – це, щонайменше, різке підвищення забруднення повітря. Розрив однієї ракети спричиняє 60 кг викидів
– наголосила міністерка.
Вона пояснила, що за 10 днів обстрілів Одеси понад 344 тонни шкідливих речовин потрапили у повітря.
Ціна такого терору – 26 тис. доларів збитків
– підкреслила Грінчук.
Своєю чергою одна ніч обстрілів Києва з 9 на 10 червня – „це 1902 тонни викидів або близько 140 тисяч доларів США завданої шкоди”.
За словами міністерки, за менш ніж половину червня – пошкодження у Луцьку, пожежа на промисловому об’єкті Львівщини, потрапляння дрона у промисловий об’єкт на Сумщині, пожежа на автобазі та у складських приміщеннях в Тернополі, загоряння багатоквартирних будинків та дитячої залізниці на Харківщині, обстріли психоневрологічної поліклініки та знищене поле пшениці на Херсонщині також далися в знаки.
Грінчук додала, що за десять днів червня зафіксовано понад 82 випадки пошкоджень та руйнувань: згоріли автівки, критична інфраструктура, комерційні та адміністративні будівлі.
З початку повномасштабного вторгнення маємо вже понад 8 тисяч зафіксованих випадків шкоди довкіллю, а сукупні збитки природі внаслідок бойових дій в Україні перевищують 94 млрд доларів США
– наголосила Грінчук.
І найстрашніше – це те, що, за словами посадовиці, забруднення поширюється далеко за межі України. Ця війна має згубний вплив на кліматичну систему та екосистеми всього континенту. Вона підкреслила, що кожен день війни віддаляє Україну від кліматично нейтрального, „зеленого” майбутнього.
Викиди парникових газів за 3 роки повномасштабного вторгнення уже перевищують 230 мільйонів тонн CO₂, зазначила вона, додавши, що „рік війни в Україні відповідає річним викидам такої країни, як Бельгія”.
Використовуються різні види зброї, невідомі у попередніх війнах – кожен боєприпас залишає свій слід. І що довше триває ця війна, що більше ракет і шахедів летить у наші міста, то більшим є слід
– пояснила Грінчук.
Посадовиця наголосила на важливості єдності навколо питань довкілля аби побудувати спільне „зелене” майбутнє”. Раніше УНН писав, що понад 8000 злочинів проти довкілля вчинила росія в Україні своїми атаками під час війни. Сума збитків вже сягнула 85 мільярдів євро.
Світовий банк оновив прогноз щодо світової економіки. Документ містить оцінку геополітичних ризиків.
Про це повідомляє Світовий банк за червень 2025 року.
Як зазначається в документі, обговорення потенційного припинення вогню між росією та Україною почалися на початку року, але перспективи довгострокового врегулювання залишаються невизначеними.
Прогнозується, що зростання економіки України збільшиться з 2,0% у 2025 році до 5,2% у 2026 році. Прискорення зростання враховує очікування Світового банку, що російське вторгнення „триватиме до кінця 2025 року, після чого активні бойові дії почнуть спадати”.
Прогнозоване зростання 2026 року передбачає сплеск інвестицій у виробництво та реконструкцію, тоді як очікується, що відновлення експорту залишиться обмеженим через складне торговельне середовище та економічну невизначеність. Витрати на реконструкцію та відновлення оцінюються в 524 млрд доларів, що майже втричі більше за ВВП України у 2024 році
За оцінкою Світового банку, без міцної мирної угоди продовження або посилення вторгнення може ще більше послабити економіку України та підтримувати високу геополітичну напруженість.
Порушення потоків фінансування в Україну посилить ці ризики, оскільки зовнішнє фінансування країни, як і раніше, сильно залежить від постійної підтримки з боку ЄС і США, йдеться в прогнозі.
При цьому підтримка Європи і США відіграє ключову роль для України. Світовий банк оцінює підтримку ЄС набагато вище.
Як довго триватиме війна в Україні та чи є шанси у переговорів: оцінка Світового банку
Світовий банк також знизив свій прогноз світового зростання на 2025 рік на 0,4 в.п. до 2,3%, заявивши, що вищі тарифи і зростання невизначеності стали „значним стримувальним фактором” для майже всіх економік.
Для російської федерації (рф) вартість одного дня повномасштабної війни з Україною коштує майже мільярд доларів.
Про це повідомляє голова Міністерства закордонних справ (МЗС) України Андрій Сибіга в інтерв’ю Haqqin.
„Вартість одного дня війни для росії становить майже один мільярд доларів. Скільки благ вони змогли б принести своєму народу за ці гроші! А що вони роблять замість цього? Сіють смерть!”, – заявив Сибіга.
Посилення санкцій проти росії
Голова відомства також відзначив, що після вивчення російських ракет, насамперед балістик, виявилось, що близько 30-35% їх компонентів виготовлено в західних країнах.
Це, як зауважив Сибіга, свідчить про те, що росія продовжує шукати шляхи для обходу санкцій, що, своєю чергою, підкреслює важливість введення вторинних обмежень проти третіх країн, які допомагають країні-терористу.
„Я можу вам точно сказати: санкції працюють! Їх треба посилювати і закривати шляхи, за допомогою яких росія обходить санкції. Інакше ми не зможемо зупинити росію”, – додав Сибіга.
Санкції проти росії
Після початку повномасштабного вторгнення проти росії було введено багато санкцій з боку Заходу. Обмеження торкнулися банків, авіації, енергетики, оборонної сфери, а також тисяч фізичних осіб.
Мета санкцій – послабити російську економіку та обмежити її здатність фінансувати війну.
За чотири місяці 2025 року Україна витратила на Збройні сили України (ЗСУ) із загального фонду держбюджету 449 млрд гривень.
Про це повідомив голова українського уряду Денис Шмигаль під час засідання.
За словами Шмигаля, за перші чотири місяці поточного року із загального фонду державного бюджету загалом було витрачено 1,2 трлн гривень на пріоритетні видатки, серед яких:
365 млрд гривень – на зарплати військовослужбовцям;
майже 84 млрд грн – на закупівлю техніки, зброї, боєприпасів, харчів для Сил оборони.
„Загалом на безпеку й оборону витрачено понад 60% від усіх видатків загального фонду державного бюджету”, – додав він.
За словами прем’єр-міністра, фінансування Сил оборони є пріоритетом уряду від початку повномасштабної війни.
У квітні росія заробила від експорту сирої нафти та нафтопродуктів 13,2 млрд доларів. Це найнижчий показник за майже два роки.
Про це пише Bloomberg з посиланням на Міжнародне енергетичне агентство (МЕА).
Причиною падіння доходів рф стали зниження світових цін на нафту та слабкий попит. За оцінками МЕА, середньозважена ціна російської нафти в квітні впала до 55,6 дол за барель — нижче цінового обмеження країн G7.
«Російські ціни на нафту слідували міжнародним тенденціям», — йдеться у звіті.
«Очікується, що зростання торговельної невизначеності негативно вплине на світову економіку і, відповідно, на попит на нафту», — зазначили аналітики.
Нафта марки Brent з початку року подешевшала більш ніж на 14% через побоювання щодо наслідків тарифної політики США та зниження попиту в Китаї. Крім того, до можливого надлишку на ринку може призвести і зростання поставок з Ірану.
Наразі бюджет росії особливо чутливий до коливань нафтових цін, адже нафтогазова галузь забезпечує близько 30% його надходжень. У квітні дефіцит бюджету рф зріс, що може ускладнити фінансування військових витрат на тлі тривалої війни в Україні.
Попри зниження доходів, експорт російської нафти у квітні зріс до 7,55 млн барелів на добу, а обсяги преміальної суміші ВСТО досягли рекордних значень — понад 1 млн барелів на день.
«Глибші знижки залучили альтернативних покупців», — зазначили в агентстві, додавши, що водночас китайські НПЗ скоротили закупівлі суміші з Далекого Сходу росії.
Загальний видобуток нафти в рф у квітні піднявся до 9,3 млн барелів на день. Цьому сприяли зростання експорту та часткове відновлення роботи нафтопереробних заводів після зниження атак дронів.
Протягом перших місяців року імпорт сирої нафти до Китаю дещо зріс, але відновлення радше пов’язане зі зростанням запасів, ніж з ознакою покращення попиту на паливо.
Наступного року росія може змінити головне бюджетне правило для фінансування Фонду національного добробуту. Це потрібно, щоб змінити механізм відрахувань для російських нафтових компаній.
Цієї зими, через масовані атаки ворога, Україна втратила майже 50% видобутку газу. Наразі вирішується питання щодо компенсації цих втрат, зокрема шляхом імпорту.
Про це повідомив голова українського уряду Денис Шмигаль під час засідання.
„Цієї зими ворог здійснив низку масованих атак на українську газовидобувну інфраструктуру. Завдав втрат в обсязі майже 50% від всього видобутку. Попри це, сектор вистояв та стабільно забезпечує споживачів “блакитним паливом”. Наразі активно працюємо над тим, щоб компенсувати ці втрати, зокрема за рахунок імпорту”, – заявив прем’єр.
Підготовка до наступного опалювального сезону
За словами Шмигаля, Україна підписала угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку про залучення 270 млн євро (307 млн доларів). Зокрема грант у розмірі 140 млн євро (159 млн доларів) надає Норвегія. Кошти підуть на закупівлю близько 1 млрд куб. м. газу.
Він додав, що від початку 2025-го Україна вже законтрактувала 1,5 млрд куб. м. газу. Ще 300 млн зрідженого природного газу буде закуплено в польської компанії Orlen.
„Сьогодні також ухвалюємо важливе рішення для прискорення вітчизняного газовидобутку. Приватним підприємствам нафтогазовидобувної сфери максимально спрощуємо процедури облаштування установок зберігання енергії, а також будівництва об’єктів, необхідних для приєднання до газотранспортної системи України”, – відзначив прем’єр-міністр.
Зберігається позитивний ризик щодо відносно швидкого досягнення справедливого миру для України зусиллями міжнародної спільноти, що суттєво поліпшить перспективи відновлення економіки.
Про це йдеться в „Інфляційному звіті за квітень 2025 року” Нацбанку.
Нацбанк не дає прогнозів щодо тривалості війни, проте оцінює ризики для економіки. Ризики для прогнозу НБУ знову включають шанси швидкого завершення бойових дій. Порівняно з макропрогнозом за січень вони не змінилися – менш ніж 15%.
НБУ припускає поступову нормалізацію безпекових умов на прогнозному горизонті. Перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком прогнозу.
Нацбанк зазначає, що основним припущенням цього макропрогнозу є поступова нормалізація економічної діяльності впродовж наступних років.
Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування передусім залежатиме від характеру й тривалості війни, а також результатів зусиль із забезпечення справедливого та тривалого миру в Україні.
Війна, що триває, генерує ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій і виробництв, що обмежує можливості швидкого економічного зростання. Воєнні ризики для України також посилюються зростанням геополітичної напруженості у світі.
Водночас зберігається і позитивний ризик щодо відносно швидкого досягнення справедливого миру для України зусиллями міжнародної спільноти, що суттєво поліпшить перспективи відновлення економіки. Припускається суттєве зменшення дефіциту бюджету на прогнозному горизонті
– йдеться в документі НБУ.
В НБУ зауважують, що ризики збільшення потреб на підтримку обороноздатності залишаються значними НБУ зберіг прогноз дефіциту бюджету на 2025 рік на рівні 19% ВВП (без урахування грантів у доходах), що буде профінансовано насамперед за рахунок зовнішньої допомоги.
Видатки бюджету залишатимуться значними і в наступні роки, оскільки зберігатиметься необхідність підтримки обороноздатності та відбудови, а також дотримання соціальних зобов’язань держави. Водночас нормалізація роботи економіки, скорочення окремих статей видатків і відповідне зниження потреб у зовнішньому фінансуванні сприятимуть скороченню дефіциту бюджету до близько 7% ВВП у 2027 році
– інформує Нацбанк.
Однак, як вказують в НБУ залишається високим ризик виникнення додаткових фінансових потреб сектору оборони або пов’язаних із відновленням критичної інфраструктури. Їх фінансування з урахуванням номінального зростання економіки може частково бути профінансовано збільшеними доходами бюджету.
Однак цілком імовірним є сценарій, коли дефіцит бюджету відносно ВВП збережеться на рівні попереднього року. Значна частина додаткових видатків для забезпечення потреб сектору оборони, імовірно, спрямовуватиметься на імпортні товари, що розширюватиме торговельний дефіцит. НБУ компенсуватиме вищий імпорт валютними інтервенціями. У результаті міжнародні резерви будуть нижчими, проте залишатимуться достатніми для забезпечення стійкості валютного ринку
– зазначається в документі.
НБУ повідомляє, що з огляду на високу імовірність реалізації такого сценарію, рекордний обсяг міжнародних резервів, який закладено в прогноз за базовим сценарієм, не має вважатися надмірним та створювати підґрунтя для невиправданого оптимізму в ухваленні рішень з економічної політики.
В умовах спрямування більшої частини видатків на імпорт зростання дефіциту не дасть суттєвого поштовху економічному зростанню. Вплив на інфляцію також буде незначним.
Вищі бюджетні видатки можуть бути профінансовані за рахунок використання буфера міжнародної допомоги, створення якого очікується у 2025 році. Цей буфер може бути використаний як у разі збільшення потреб оборони у 2025 році, так і для фінансування додаткового дефіциту бюджету наступних років.
– вказується у документі.
„Збільшення бюджетного дефіциту у 2025 році зменшить перехідні залишки коштів уряду на наступний рік, які передбачені в базовому сценарії, що потребуватиме збільшення залучень у наступні роки. Очікується, що уряд здійснюватиме пошук додаткових джерел фінансування шляхом мобілізації внутрішніх ресурсів або ж зовнішньої допомоги без звернення до емісійного фінансування дефіциту бюджету”, – йдеться в документі.
Економічні експерти прогнозували падіння ВВП на 2%, якщо війна в Україні продовжиться до 2026 року і стане інтенсивнішою. Це найбільш негативний сценарій.
Про це йдеться в Меморандумі з МВФ.
Сценарій моделює, що буде, якщо війна триватиме до середини 2026 року.
Передбачається, що за найгіршим сценарієм ВВП впаде на 2% у 2025 році та на 0,5% у 2026 році. Затягування війни призведе до того, що біженців в Україну повернеться менше, ніж планувалося за базовим сценарієм.
Сукупний дефіцит фінансування в негативному сценарії оцінюється в 162,9 млрд доларів, що на 14,1 млрд доларів вище базового прогнозу (148,8 млрд доларів).
За найгіршим сценарієм, розробленим МВФ, військової підтримки може стати менше, що ускладнить і без того складну безпекову ситуацію, що погіршить економічні показники, а фінансовий дефіцит у деяких сферах стане ще відчутнішим.
“Втома від реформ і проблеми політичного консенсусу є вразливими місцями незалежно від розвитку війни”, — кажуть аналітики МВФ.
Песимістичний сценарій припускає, що через слабкі експортні показники дисбаланс на валютному ринку знову виникне і тривалий час не зникатиме.
МВФ відзначає, що Україна під час війни активно реагувала на економічні виклики, балансуючи між оперативними заходами та соціальними потребами. Для подальшої стабільності необхідно збільшити податкові надходження, залучити зовнішнє фінансування, посилити монетарну політику та оптимізувати державні витрати.
Станом на листопад 2024 року загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури України внаслідок руйнувань під час війни становить майже 170 мільярдів доларів.
Про це повідомляє Київська школа економіки (KSE).
Найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспортна інфраструктура та енергетика.
Житловий сектор залишається найбільш постраждалим — прямі збитки оцінюються у $60 млрд. Станом на листопад 2024 року пошкоджено або зруйновано 236 тисяч житлових будівель, з яких 209 тисяч — приватні будинки, 27 тисяч — багатоквартирні, а ще 600 — гуртожитки. У регіональному розрізі найбільших руйнувань зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Чернігівська та Херсонська області.
Значних втрат зазнала транспортна інфраструктура — $38,5 млрд. Пошкоджено та зруйновано понад 26 тисяч кілометрів автомобільних доріг, що оцінюється у $28,3 млрд. Втрати залізничного транспорту становлять $4,3 млрд, інфраструктури портів — $0,85 млрд, авіаційної галузі — $2 млрд. Прямі втрати приватного легкового транспорту оцінюються у $2,2 млрд — знищено або пошкоджено 260 тисяч автомобілів.
Енергетичний сектор України втратив $14,6 млрд. Унаслідок атак було повністю зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську та Зміївську ТЕС, пошкоджено або зруйновано значну інших генерувальних потужностей, а також високовольтних підстанцій та об’єктів нафтогазової інфраструктури.
Промисловість, будівництво та сектор послуг зазнали збитків на $14,4 млрд. Агропромисловий комплекс також зазнав значних руйнувань — збитки становлять $10,3 млрд.
Втрати освітньої інфраструктури оцінюються у $7,3 млрд. Охорона здоров’я втратила $4,3 млрд. Культурна спадщина, спортивні та туристичні об’єкти зазнали руйнувань на суму $4 млрд. Сектор житлово-комунального господарства втратив $3,5 млрд. Цифрова інфраструктура та телекомунікаційний сектор зазнали прямих збитків на $1,2 млрд.
Україна „по суті погодилася” надати США рідкоземельні метали на суму 500 млрд доларів як оплату за військову допомогу, яку Вашингтон надав Києву.
Про це заявив президент США Дональд Трамп, повідомляє New York Post.
„У них надзвичайно цінна земля з точки зору рідкоземельних [металів], з точки зору нафти і газу, з точки зору інших речей. Я хочу, щоб наші гроші були в безпеці, тому що ми витрачаємо сотні мільярдів доларів [в Україні]”, – сказав Трамп Fox News.
Під час інтерв’ю Трамп наполягав на тому, що США повинні мати доступ до природних ресурсів України незалежно від того, чи вдасться успішно укласти мирну угоду між росією та Україною, стверджуючи, що „понад 300 мільярдів доларів”, які США надали Україні, затьмарюють внесок інших країн у військові дії.
„Вони можуть укласти угоду. Вони можуть не укласти угоду. Вони можуть стати росіянами коли-небудь, або вони можуть не стати росіянами коли-небудь. Але у нас будуть усі ці гроші в [Україні], і я кажу, я хочу їх повернути”, – сказав президент США.
Трамп заявив, що продовжувати надавати допомогу охопленій війною Україні просто так було б „нерозумно”. „Я сказав їм: „Ми повинні… Ми повинні щось отримати. Ми не можемо продовжувати платити ці гроші””, – заявив він.
„Я сказав їм, що мені потрібно рідкоземельних [металів] на суму, еквівалентну приблизно 500 млрд доларів, і вони, по суті, погодилися це зробити”, – розповів Трамп.
Президент України Володимир Зеленський висловив підтримку взаємній ресурсній угоді зі США в обмін на гарантії безпеки в рамках потенційного мирного врегулювання.
„Якщо ми говоримо про угоду, то давайте укладати угоду, ми тільки за неї”, – сказав Зеленський агентству Reuters. „Нам потрібно зупинити Путіна і захистити те, що у нас є – дуже багатий Дніпровський регіон у центральній Україні”.
На території України зосереджено близько 5% світових світових мінеральних ресурсів, є багаті родовища титану, урану, заліза, марганцю і літію, а також рідкісноземельних металів, які вважаються життєво важливими для національної безпеки США.
