У гонці озброєнь Путіна, Захід поки залишається позаду. Росіяни нарощують виробництво зброї й готується воювати ще щонайменше 3−4 роки, йдеться у статті британської газети The Telegraph.
У матеріалі розповідається, як Москва перетворює пекарні, торгові центри та інші цивільні об’єкти на заводи з виробництва зброї.
Так у московському ТРЦ Italmas Mall, на фасаді якого досі висить реклама H&M та McDonald’s, росіяни тепер виробляють ударні безпілотники Lancet для своєї війни проти України.
Влада також закликає росіян працювати шість днів на тиждень і йти волонтерами на військові заводи. А на російському ТБ показують сюжети, як діти вчаться збирати деталі для боєприпасів у школах.
Як пише видання, усе це лише найпомітніші частини економічної мобілізації, яка, як сподівається Володимир Путін рішуче переломить хід війни.
Західний чиновник, з яким поспілкувалися журналісти, зазначає, що росія зараз витрачає 40% свого ВВП на війну проти Україну. Це більше, ніж на охорону здоров’я та освіту.
Експерти з оборони попереджають, що з часом це може дати росії матеріальну перевагу для перемоги у війні проти України. І хоча нагальність ситуації широко визнається за лаштунками, західні уряди поки що не встигають за російськими темпами.
«Це божевілля», — каже на умовах анонімності одне зі джерел видання у Міноборони Британії, коментуючи інституційні перешкоди для розширення виробництва зброї на Заході.
The Telegraph зазначає, що засекреченість російської оборонної промисловості та схильність російських чиновників примножувати цифри з пропагандистською метою ускладнюють оцінку точного масштабу зростання виробництва зброї в рф.
Але майже всі експерти погоджуються, що це реальність і обсяги активно зростають.
Офіційно росія збільшила військові витрати з 2,7% ВВП у 2022 році до 3,9% у 2023 році і до 6% у 2024 році, що складє приблизно третину всіх витрат російського бюджету.
За словами міністра оборони рф Сергія Шойгу, за 2023 рік росія виготовила 1530 танків і 2518 бойових броньованих машин.
Шойгу заявляв про зростання виробництва танків на 560% з лютого 2022 року, бойових машин піхоти — на 360%, а бронетранспортерів — на 350%.
Цього вистачило б лише на те, щоб поповнити уже втрачену техніку на полі бою, а не на розширення армії, зазначається у статті.
New York Times писала з посиланням на дані західних чиновників, що росія планує виробляти два мільйони артилерійських снарядів на рік. Це вдвічі більше, ніж в оцінках західних спецслужб раніше.
Додайте до цього поставки снарядів, ракет і безпілотників з Ірану та Північної Кореї, і росія відновить вогневу перевагу, яку мала на початку війни, пише видання.
І вплив цього на поле бою миттєвий і очевидний.
Дослідження, опубліковане аналітичним центром безпеки RUSI цього місяця, показало, що Україна випускала 7000 артилерійських снарядів на день під час свого літнього контрнаступу. У той же час росіяни випускали близько 5000 снарядів.
Уряд Норвегії виділяє ще два мільярди крон (понад 170 млн євро) на збільшення виробничих потужностей в оборонній промисловості країни.
Про це, як пише „Європейська правда”, йдеться у повідомленні норвезького уряду.
Прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре та міністр оборони Бйорн Арілд Грам відвідали сьогодні завод Nammo в Раусфосс.
„Війна в Україні створила ситуацію, коли існує потреба у великій кількості боєприпасів. Тому уряд робить свій внесок потужними заходами, щоб норвезька оборонна промисловість могла виробляти більше. Один мільярд крон піде на конкретні проєкти на заводі Nammo для збільшення виробництва артилерійських боєприпасів. Ще один мільярд виділено на інші проєкти в норвезькій оборонній промисловості”, – заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Раніше уряд виділив близько одного мільярда норвезьких крон на збільшення норвезьких виробничих потужностей через співфінансування так званих проєктів ASAP . Таким чином, загальна сума підтримки виробництва сягає трьох мільярдів норвезьких крон.
„Збільшення потужностей в оборонній промисловості є важливим як для України, так і для забезпечення нашої власної безпеки. Зараз ми робимо свій внесок у значне збільшення виробничих потужностей Nammo для задоволення потреб Норвегії, країн-членів Альянсу і України”, – сказав міністр оборони Бйорн Арілд Грам.
Уряд профінансує два мільярди в рамках програми „Нансен”.
Уряд вже здійснив низку заходів, спрямованих на заміну переданих боєприпасів і зміцнення норвезьких запасів на випадок надзвичайних ситуацій у довгостроковій перспективі. Минулого року уряд уклав кілька великих контрактів з виробником боєприпасів Nammo, в тому числі найбільший контракт в історії компанії. Норвегія також бере участь у Північному проєкті з боєприпасів.
Заводи в Україні готові виготовляти боєприпаси для мільйона дронів, які планують передати українським захисникам у 2024 році.
Про це повідомляє міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін в Telegram.
Він нагадав, що заява президента Володимира Зеленського про мільйон дронів запустила дискусії про важливість дронів, достатність такої кількості чи можливості з виробництва боєприпасів.
„Щодо боєприпасів для дронів – спроможності для їх виробництва у нас є. Дерегуляція в цьому сегменті дала розвиток багатьом новим виробникам. Ми зараз маємо понад 50 виробників боєприпасів для дронів, як державних, так і приватних, здатних виробляти боєприпаси вагою від 300 г до 10 кг, різних видів”, – заявив Камишін.
За його словами, команда Міноборони зараз активно випробовує нові боєприпаси для дронів і досить швидко ставить їх на озброєння.
„Боєприпаси для дронів повинні вироблятися в заводських умовах, а не в окопах. І заводи до цього готові”, – наголосив міністр.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Пріоритетами на 2024 рік стане посилення протиповітряного щита України та розвиток вітчизняного оборонно-промислового комплексу.
В Україні у 2024 році планується суттєво наростити виробництво різного виду озброєнь. Основний акцент буде спрямований на засоби протиповітряної оборони. Про це повідомляє пресслужба Міністерства оборони України.
Йдеться про засоби ППО широкої лінійки: від звичайних переносних зенітно-ракетних комплексів до систем з дальністю понад 100 кілометрів, на кшталт ЗРК Корал.
Як зазначив заступник голови Міноборони генерал-лейтенанта Іван Гаврилюк в ефірі національного телемарафону, спільно з Міністерством стратегічних галузей промисловості МОУ хоче у 2024 році збільшити виробництво ракет, боєприпасів, озброєння та військової техніки у кілька разів.
За його словами, у затвердженому бюджеті наступного року передбачено виділення близько 175 мільярдів гривень на закупівлю ракет та боєприпасів.
За даними Міноборони, пріоритетами на 2024 рік стане посилення протиповітряного щита України та розвиток вітчизняного оборонно-промислового комплексу.
У Закарпатській області на Тереблянському соляному родовищі видобули та підняли на поверхню перші декілька сот тонн технічної солі.
Команда інженерів безперервно працює, щоб забезпечити виконання запланованих обсягів і поставити першу сіль для забезпечення потреб країни.
За попередніми підрахунками обсяги видобутку можуть сягати 45 тонн на добу з опцією на збільшення до 200 тонн в разі розширення виробничих потужностей.
Тільки нещодавно працівники підприємства торкнулися першої соляної породи в шахті, яку ми передали Президенту Володимиру Зеленському під час його візиту на Закарпаття, а зараз вже підняли декілька сот тонн, котрі можуть бути використані.
Це надважлива подія для всієї держави, яка демонструє, що попри війну ми здатні реалізовувати проєкти, котрі роблять країну міцнішою, дають надію на розвиток і самозабезпечення в таких складних умовах.
Про це повідомляє Віктор Микита, голова Закарпатської ОВА.
Україна налагодила серійне виробництво вітчизняного аналога „Шахедів”. За місяць таких дронів виробляють десятки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна під час щорічних зборів Європейської Бізнес Асоціації, якого цитує „Форбс Україна”.
За його словами, оборонна сфера робить важливий внесок в економіку країни. У майбутньому вона повинна стати головним сектором української економіки.
„Починаючи з того, що називають „українським Шахедом”, ми не кажемо назву цього продукту, але вийшли на серійне виробництво його і зараз (виробляємо) десятки на місяць, продовжуючи багатьма іншими позиціями, які ми раніше виробляли зовсім мало, а зараз маємо пристойні цифри”, – сказав міністр.
Він додав, що кратне збільшення виробництва не задовольняє уряд: „Нас задовольняє десятикратне зростання і більше. У нас по багатьох напрямах є таке зростання”.
Камишін наголосив, що зараз не йдеться про інтеграцію „Укроборонпрому” з бізнесом. Але державний завод допомагає приватним невеликим дроновим компаніям.
„У цьому плані „український Шахед” з’явився саме на державному заводі”, – підкреслив міністр.
Компанія Raytheon UK готується до проведення випробування системи високоенергетичної лазерної зброї на об’єкті в шотландському Лівінгстоні. Після ретельного тестування та оптимізації лазерну систему буде передано міністерству оборони Великобританії. Про це повідомило видання UK Defence Journal.
Нова лазерна система, що встановлюється на бронемашину Wolfhound, спеціально розроблена для протидії повітряним загрозам, насамперед безпілотним літальним апаратам (БПЛА). Потужність лазера досягає 15 кіловат.
Керуючий директор Raytheon UK з озброєнь Джулі Фінлейсон-Оделл заявила, що „поява цієї революційної технології є важливою віхою у нашій співпраці з міністерством оборони щодо використання спрямованої енергії для усунення різних загроз, від дронів і БПЛА до складніших ракетних систем”.
Високоенергетична лазерна система вже довела свою надійність у різних польових випробуваннях, продемонструвавши стійкість в екстремальних погодних умовах, таких як сильна спека, холод і навіть під час опадів.
За чотири дні під час навчань із бойовою стрільбою, проведених у США, ця система ефективно захопила та нейтралізувала кілька цілей безпілотників у різних умовах, зазначає видання.
Виробництво протитанкових ракетних комплексів «Стугна-П» в Україні зросло вчетверо.
У липні 2023 року виробництво ПТРК у чотири рази більше, ніж виготовлялося у січні цього року. Про це міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін заявив в ефірі національного телемарафону.
Ми у липні виробили вчетверо більше «Стугни», ніж у січні цього року. І ми далі прямуємо до збільшення виробництва. Скільки б ми не зробили зараз, буде недостатньо, — наголосив він.
За словами міністра, українська «Стугна» є кращою за американські ПТРК Javelin. У майбутньому Україна намагатиметеся поборотися за те, щоб ця українська зброя була гідно представлена на зовнішніх ринках.
Уряд у 2023 році виділив 40 млрд грн, які інвестують в українських виробників безпілотників.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль за підсумками форуму, присвяченому річниці проєкту Армія дронів.
Він заявив, що було усунуто митні бар’єри для завезення запчастин і комплектацій до БПЛА, а також піднято частку прибутку виробників дронів до 25%.
Крім того, Шмигаль підкреслив, що було ухвалене рішення, яке сприятиме масовому виробництву боєприпасів для дронів.
«Війна щодня ставить нові виклики. Один з ключових — військові технології. Мусимо бути на крок попереду ворога та берегти кожного нашого воїна. Безпілотники дають такі можливості», — йдеться у повідомленні.
Голова уряду заявив, що рік тому за ініціативи президента Володимира Зеленського UNITED24 вдалося зібрати понад 4 млрд грн, які були інвестовані в українських виробників безпілотників.
Він зазначив, що тоді їх було менше десятка, в той час як зараз вже більше 40 компаній мають контракти з державою, а виробництво БПЛА зросло в десятки разів.
«Відео роботи українських безпілотників зі знищення російської техніки — це найкращий результат і свідчення наших спільних дій з українськими виробниками», — зазначив Шмигаль.
Проєкт Армія дронів — комплексна програма, яка включає системну закупівлю безпілотників для українських військових, їх ремонт та оперативну заміну, а також курс навчання операторів.
Проєкт втілюють за участі Генерального штабу, Держспецзв’язку, Міністерства оборони, Міністерства цифрової трансформації та фандрейзингової платформи UNITED24.
Уряд канцлера Олафа Шольца планує виділити 20 млрд євро на розвиток виробництва напівпровідників у Німеччині, щоб зміцнити технологічний сектор країни та забезпечити постачання компонентів на тлі зростаючої геополітичної напруги.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Гроші будуть розподілені до 2027 року між німецькими та міжнародними компаніями. Їх виділять із позабюджетного фонду KTF, який був створений для інвестицій у декарбонізацію економіки.
Німецький уряд вже погодив виділення 10 млрд євро допомоги для нового заводу Intel Corp і знаходиться в процесі узгодження ще близько 7 млрд субсидій для компаній Taiwan Semiconductor Manufacturing Co і Infineon Technologies AG.
План підтримки з виробництва мікросхем означає, що щонайменше 3 млрд євро будуть доступні для додаткових проєктів. Це може принести користь іншим компаніям, що працюють у Німеччині.
