Меморандум передбачає спільне виробництво дронів і залучення нових внесків від інших країн.
Україна та Нідерланди підписали меморандум про спільне виробництво дронів. Про це стало відомо під час зустрічі Володимира Зеленського з міністром оборони Нідерландів Рубеном Брекельмансом у п’ятницю, 10 жовтня.
Глава держави висловив вдячність уряду, прем’єр-міністру й народу Нідерландів за сильну підтримку України. Від початку повномасштабного російського вторгнення Нідерланди надали нашій країні допомогу на 9 млрд дол.
„Також ми вдячні вам за ваш внесок у межах ініціативи PURL. Це важливо – близько 600 мільйонів доларів. Думаю, що такі кроки, як зробила ваша країна, дають рух, приклади та сигнали іншим лідерам”, – наголосив глава держави.
Під час зустрічі сторони обговорили подальший розвиток цієї ініціативи, важливість її наповнення новими внесками та приєднання інших країн.
„Ми дуже пишаємося тим, що можемо допомагати, зокрема в межах ініціативи PURL, а також із F-16, протиповітряною обороною, постачанням дронів та ініціативою з виробництва безпілотників”, – зазначив Брекельманс.
Окрему увагу приділили спільному виробництву дронів, що, на думку глави держави, є одним із найперспективніших напрямів двосторонньої співпраці. Зокрема, сторони обговорили реалізацію меморандуму.
Наприкінці зустрічі президент вручив міністру оборони Нідерландів орден „За заслуги” II ступеня.
„Те, через що ви проходите, – жахливо. І щодня я намагаюся робити все можливе, щоб допомогти вам захищати нашу спільну безпеку – вашу й усієї Європи. Я вважаю, що це також відзнака всій команді, тому що знаю, що багато людей думають так само, і я дуже ціную це”, – сказав Брекельманс.
Українські оборонні компанії запускатимуть нові спільні виробничі проєкти на території Данії.
Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль, пише „Європейська правда”.
Як зазначається, запуск українськими оборонними компаніями нові спільні виробничі проєкти на території Данії, передбачено Меморандумом про взаєморозуміння.
Цей Меморандум Шмигаль підписав 6 жовтня разом із данськими колегами – міністром оборони Троельсом Лундом Поульсеном, міністром промисловості, бізнесу та фінансових справ Мортеном Бьодсковом та Міністром закордонних справ Ларсом Льоке Расмуссеном.
Меморандум передбачає започаткування українськими оборонними компаніями виробництва на території Данії, створення спільних потужностей, обмін технологіями та залучення фінансування ЄС для реалізації спільних проєктів.
У місті Свіндон на південному заході Англії у 2026 році планується відкрити найбільший у Великій Британії завод з виробництва безпілотників.
Як пише „Європейська правда”, про це в понеділок повідомило Міністерство оборони Британії.
Завод, який запрацює у Свіндоні, належить британсько-португальській компанії Tekever, яка вже має кілька виробничих ліній у Британії.
Там виготовлятимуть дрони StormShroud, які вже перебувають на озброєнні Королівських військово-повітряних сил Британії.
Планується, що завод відкриється у 2026 році та забезпечить „1000 висококваліфікованих робочих місць для британців”, ідеться в повідомленні.
Британський уряд розповів, що з 2022 року придбав у Tekever дронів на суму близько 270 мільйонів фунтів стерлінгів, причому частина з них призначалась і для України.
Президент України Володимир Зеленський на тлі інциденту з російськими БпЛА над Польщею пропонує партнерам започатковувати проєкти спільного фінансування та виробництва дронів-перехоплювачів.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це він сказав на брифінгу з президентом Фінляндії Александром Стуббом у Києві.
Зеленський зазначив, що Україна готова ділитися своїм досвідом у сфері дронів-перехоплювачів.
„Україна пропонує усім європейським країнам сусідам – нашим і Росії – спільну програму фінансування виробництва та розвитку дронів-перехопювачів. .. Завдяки нашому виробництву під час війни ми лідери в цьому новому технологічному напрямку. До цього треба підходити максимально швидко, щоб бюрократія не заважала. Ми відкриті до цієї співпраці”, – сказав президент.
„Наші європейські друзі та ніхто в світі просто не має стільки ракет, щоб збивати усі види дронів. Ракета, яка коштує мільйон, просто не може збивати дрон, який коштує кілька десятків тисяч доларів”, – наголосив він.
Серед наступних цілей – запуск виробництва в Україні різних систем протиповітряної оборони.
Україна за час повномасштабної війни з Росією вийшла на новий показник виробництва зброї. Наразі майже 60% забезпечення ЗСУ – це українська зброя, повідомив президент президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні в суботу, 6 вересня.
„За час цієї війни Україна вже вийшла на показник: майже 60% зброї, яка в нас є, яка в наших воїнів, – це українська зброя, і це сильна зброя, багато передових речей”, – заявив він.
Глава держави нагадав, що вперше в історії Україна почала будувати з Данією спільний завод з виробництва компонентів для ракет і дронів – зброї, яка „вже дуже добре проявляє себе”. Розташовуватиметься це підприємство в Данії.
За словами Зеленського, серед наступних цілей – „виробництво в Україні та разом з Україною систем протиповітряної оборони – різних типів систем”.
„Це виклик. Ми й до цього маємо прийти. Україна вже довела, що у виробництві зброї ми серед найкращих у світі. Дякуємо за це кожному, хто розвиває український оборонний сектор, хто розробляє нові зразки української зброї, я хочу подякувати всім нашим людям, які просувають технологічний розвиток нашої держави”, – сказав президент.
Виробництво електроенергії французької енергетичної компанії EDF у середу скоротилося на 2,7 гігават, оскільки працівники знизили виробництво в рамках страйку в енергетичному та газовому секторі, спрямованого на підвищення пенсій та заробітної плати.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Reuters.
Поки що акція була обмеженою за масштабами, але очікується, що в найближчі тижні демонстрації розширяться.
Виробництво атомної енергії скоротилося на 2,1 ГВт на чотирьох реакторах, а виробництво гідроенергії знизилося на 630 мегават, свідчать дані.
Очікується, що скорочення на реакторах „Фламанвіль 1 і 2” та реакторі „Дамп’єр 2” триватиме до кінця середи, в той час як реактор „Сент-Альбан 1” мав знову запрацювати в другій половині дня середи.
Франція має 57 ГВт загальної ядерної потужності, яка виробляє близько 70% річного обсягу електроенергії в країні.
Очікується, що Франція залишатиметься чистим експортером електроенергії протягом дня, оскільки виробництво електроенергії з вітру та сонця становило майже третину загального виробництва, тоді як перебої становили лише 4,4% від загального обсягу поставок, свідчать дані оператора мережі RTE.
За словами представника компанії, опівдні страйкувало 3,7% від загальної кількості працівників EDF.
У газовому секторі страйк на LNG-терміналі в Дюнкерку обмежився незначним впливом на деякі незавершені роботи, повідомив представник бельгійського оператора газового терміналу Fluxys.
„Це не вплинуло ні на швидкість потоку, ні на розвантаження суден, ні на завантаження вантажівок”, – сказав представник компанії.
LNG-термінал у Дюнкерку є другим за величиною в континентальній Європі і єдиним терміналом, безпосередньо пов’язаним з двома окремими ринками – Бельгії та Франції, на який припадає близько 20% річного споживання газу в обох країнах.
За останні два роки країнам Європи вдалося вшестеро збільшити обсяги виробництва боєприпасів.
Про це повідомив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу 27 серпня.
«Річні потужності Європи з виробництва артилерійських боєприпасів зараз у шість разів більші, ніж два роки тому. Ми плануємо, що до кінця цього року вони досягнуть 2 мільйонів снарядів», – заявив Рютте.
Рютте також закликав оборонні компанії збільшити виробництво та інших видів озброєнь, зокрема ракет, танків та засобів протиповітряної оборони. В якості прикладу він навів оборонно-промисловий комплекс України.
«Ми маємо спиратися на наш досвід у нарощуванні виробництва снарядів. І ми можемо навчатися цьому в України. Нам потрібно перезапустити деякі наші непрацюючі виробничі лінії, а також розробити більш швидкі виробничі процеси», – резюмував генсек НАТО.
Повітряна платформа на гелієвій основі підніматиме турбіни на висоту понад кілометр для стабільного виробництва електроенергії.
Китайська компанія Beijing SAWES Energy Technology Company оголосила про підготовку до чергових випробувань так званої небесної вітрової електростанції – апарата, що поєднує конструкцію дирижабля та вітрогенератора, повідомляє South China Morning Post. Легкий корпус, наповнений гелієм, дозволяє платформі піднятися на висоту до 1500 метрів, де швидкість вітру утричі вища, ніж біля поверхні землі. Саме ця особливість робить проєкт перспективним для забезпечення енергією зон стихійних лих та віддалених територій, таких як острови чи промислові об’єкти.
Для безпечної експлуатації використовується мережа наземних погодних радарів у поєднанні з датчиками на борту. У разі появи небезпечних поривів система автоматично зупиняє роботу турбін упродовж п’яти хвилин. Втім, ризик подібних явищ вважається мінімальним, адже на великій висоті вітри значно стабільніші та передбачуваніші, ніж біля поверхні. Додатково розроблена технологія утримання гелію здатна забезпечити перебування платформи у повітрі протягом до 25 років без необхідності заміни газу.
Раніше SAWES уже проводила випробування на висотах 500 і 1000 метрів, поступово наближаючись до ще більш амбітної мети – виходу на рівень стратосферних вітрів. У компанії вважають, що у випадку масового виробництва таких установок і їх підйому на висоту близько 10 тисяч метрів, де потоки повітря приблизно у 200 разів потужніші, ніж на землі, технологія зможе отримати повсюдне комерційне застосування. У такому разі вартість виробленої електроенергії стане конкурентною порівняно з традиційними джерелами.
Восени 2024 року SAWES протестувала дирижабль розмірами 23×15 метрів із турбіною потужністю 500 кВт. У січні 2025 року наступний прототип завдовжки 30 метрів і завширшки 15 метрів з турбіною на 100 кВт піднявся на висоту 1000 метрів. Нині ж компанія готує до польоту платформу S1500, яка зможе підняти турбіну потужністю 1 мегават на висоту 1500 метрів. Як повідомляють у SAWES, уже укладено замовлення на суму понад 70 мільйонів доларів.
Для порівняння, у США найпотужніший аналогічний проєкт зумів підняти вітрову установку потужністю лише 30 кВт на висоту 297 метрів – це відповідає рівню сучасних наземних вітряків. Вихід на рубіж 1000-1500 метрів китайськими інженерами розглядається як справжній технологічний прорив.
Уряд Швеції планує розширити сектор атомної енергетики за рахунок так званих малих модульних реакторів, що станеться уперше з 1980 року.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на AFP.
Премʼєр-міністр Швеції Ульф Крістерссон у четвер оголосив, що на заводі Ringhals на південному заході країни планують побудувати три-пʼять малих модульних реакторів.
Вони забезпечать виробництво близько 1500 мегават електроенергії, що еквівалентне двом звичайним ядерним реакторам.
„Уперше за 50 років у Швеції буде побудовано нову атомну електростанцію”, – наголосив Крістерссон.
Швеція на референдумі у 1980 році проголосувала за поступове згортання виробництва атомної енергії. Відтоді в країні припинили роботу шість із 12 реакторів.
Україна розпочала серійне виробництво крилатих ракет „Фламінго” з дальністю польоту до 3000 кілометрів. Новинка має вдвічі потужнішу бойову частину за американські ракети Tomahawk.
Про це повідомляє Defence Express.
Український фотокореспондент Єфрем Лукацький розмістив у своєму Facebook фото новинки й анонс більш детальної інформації.
Попри те, що окрім назви та заявленої дальності польоту ракети вказано не було, фахівці констатували, що таких ракет у світі небагато.
Зокрема дальність у 3000 км – це фактично вдвічі більше ніж у сучасній версії американської Tomahawk Block V з дальністю польоту понад 1600 км.
Експерти припускають, що на оприлюдненому фото, з величезною долею ймовірності – крилата ракета FP-5.
Її уже публічно демонстрували й оголошували її тактико-технічні характеристики. Модель цієї ракети ще на початку лютого 2025 року показала компанія Milanion Group на виставці IDEX-2025, що проходила в Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ).
Публічні характеристики FP-5, або „Фламінго”:
Дальність: 3000 км
Час у повітрі: понад 4 години
Максимальна швидкість: 950 км/год
Крейсерська швидкість: 850-900 км/год
Розмах крила: 6 метрів
Максимальна злітна вага: 6 тонн
Вага бойової частини: 1 тонна
На думку фахівців, з огляду на оприлюднені характеристики „Фламінго” та FP-5, а також зовнішній вигляд обидвох – великі ракети з фіксованим прямим крилом та розміщенням двигуна над фюзеляжем, – жодної альтернативи у світі оприлюдненої новинки не існує.
Україна почала виробництво крилатих ракет "Фламінго": які її характеристики
Аналізуючи характеристики ракети FP-5, передусім привертає увагу маса її бойової частини – одна тонна. Зазначена ракета має вдвічі більшу потужність за американський Tomahawk, чия бойова частина важить 450 кг.
Ще одна суттєва перевага – за даними Milanion Group, підприємство здатне випускати понад 50 FP-5 на місяць. Це стало можливим завдяки спрощенню конструкції: ракета не запускається з транспортно-пускового контейнера та не має складаного крила.
Водночас, таке рішення призвело до збільшення часу передстартової підготовки – від 20 до 40 хвилин. Однак з огляду на бойовий потенціал FP-5, такий компроміс виправданий.
Також компанія заявила, що ракету оснастили системою супутникової навігації, стійкою до засобів радіоелектронної боротьби, а також інерціальною системою наведення.
