Документ вирішує проблему того, що ДАСУ зараховує прибутки оборонних підприємств як державні збитки.
Рада ухвалила в цілому проєкт закону №10454 про включення прибутку підприємств, які працюють на забезпечення потреб безпеки та оборони, у ціну поставлених товарів і послуг. Документ підтримали 259 народних депутатів. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк на свому Telegram-каналі в четвер, 19 лютого.
Законопроєкт вирішує проблему, яка полягає в тому, що Державна аудиторська служба (ДАСУ) лічить прибутки оборонних підприємств як державні збитки, пояснив народний обранець.
Закон набуде чинності після підписання президентом та офіційної публікації.
„Сьогоднішнє рішення – важливий результат наших зустрічей із бізнесом щодо тиску на них з боку силових структур та перешкоджання ефективній роботі.
Ухвалений документ передбачає:
в разі придбання товарів, робіт і послуг для потреб безпеки та оборони за неконкурентною процедурою або без проведення процедури закупівель, рівень прибутку не може перевищувати граничного рівня прибутку, встановленого урядом.
для випадків, де рівень прибутку Урядом не був встановлений, ціна мала визначатися відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.
„Вищезазначені норми застосовуються до всіх держконтрактів з оборонних закупівель, укладених за неконкурентною процедурою або без процедури за весь час дії воєнного стану. Тобто закон має ретроспективний напрям, що дозволятиме правоохоронним органам закрити справи, порушені раніше через неузгодженість нормативного поля”, – зазначили у відомстві.
Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому законопроєкт №3297, яке передбачає заборону вводити штрафні санкції за прострочення банківських і небанківських позик під час карантину.
Документ підтримали 344 депутати.
Законом вносяться доповнення до Господарського кодексу.
Зокрема, у випадку прострочення позичальником у період дії карантину або/та у 30-денний період після дня його завершення виконання грошового зобов’язання за договором, він звільняється від обов’язків сплатити на користь кредитодавця неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Нагадаємо:
13 травня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт №3297 щодо недопущення нарахування санкцій за кредитами на час карантину.
Верховна
Рада проголосувала у повторному першому читанні за доопрацьований фінансовим
комітетом парламенту законопроєкт 2285-д, який передбачає легалізацію та
державне регулювання азартних ігор.
За відповідний законопроєкт проголосували 260 нардепів, 108 виступили проти.
На
попередньому голосуванні за цей проєкт закону, парламент не зміг назбирати
достатньо голосів (за – 213, проти – 88).
17
жовтня Кабмін вніс до парламенту свій законопроєкт про повернення азартних ігор
в законодавче поле. З того часу в парламенті з’явилися ще сім альтернативних
законопроєктів.
В
профільному комітеті фінансів вирішили, підготувати доопрацьований законопроєкт
який врахував усі зауваження, він отримав номер 2285-д.
Законопроєкт
передбачає регулювання роботи казино (заокрема, онлайн), букмекерських пунктів,
лотерей та створює спеціальну Комісію з розвитку та регулювання азартних ігор,
яка буде видавати ліцензії учасникам ринку.
У
доопрацьованому законопроєкті виключено положення щодо можливості розміщення
залів гральних автоматів та букмекерських пунктів в окремих будівлях. Зали
гральних автоматів дозволяється розміщувати виключно в готелях.
Також
у новій редакції передбачається збільшення віку гравця з 18 до 21 року, а також
встановлюються вимоги до гравців та їх ідентифікації, що сприятиме попередженню
негативних наслідків від участі в азартних іграх, зокрема осіб, які не досягли
21 року та жорсткі фінансові санкції за невиконання таких вимог
Також
закон передбачає створення в Державному бюджеті спеціального Фонду для
підтримки медицини, спорту та культури, куди будуть направялтися кошти отримані
з ліцензій.
Згідно
з пояснювальною запискою законопроєкт 2285-д пропонує легалізувати та
встановити правила для 6 видів грального бізнесу:
–
для казино діятиме вимога розміщуватися виключно на території готелів категорії
„п’ять зірок” з відповідним номерним фондом для різних території (в
столиці номерний фонд має бути вищим, в регіонах менше – ЕП), площа таких
закладів повинна складати не менше 500 квадратних метрів;
–
для букмекерів законопроект встановлює спеціальні вимоги щодо грального
обладнання та його сертифікації, у доопрацьованому законопроєкті
–
для онлайн-казино впроваджується сертифікована обов’язкова онлайн система
моніторингу, та вимога мати веб-сайт в доменній зоні UA. Також власники
онлайн-казино повинні надати можливість гравцям установлювати добровільні
обмеження витрат грошей і часу;
–
для гральних автоматів обмежується кількість – до 40 000. право на розміщення
автоматів реалізується за допомогою електронних аукціонів з прив’язкою до
території, а також встановлюються вимоги для залів гральних автоматів.
–
для лотерей передбачається три ліцензії на випуск та проведення лотерей. Як
заявлено у пояснювальній записці законопроєкту така практика застосовується в
багатьох країнах Європейського Союзу та інших іноземних країнах для
стимулювання розвитку ринку лотерей.
–
для онлайн-покеру, встановлюються вимоги до приміщень та спеціальні правила
проведення покерних турнірів.
Законопроєктом
також встановлюється заборона щодо зовнішньої реклами, окрім вивісок, а також
встановлюються обмеження на всі інші види реклами.
Пішоходи-порушники платитимуть за ремонт авто, яке їх збило.
В
Україні змінили ПДР, і тепер осіб в інвалідних візках віднесли до учасників
дорожнього руху з певними правами і обов’язками.
Але на цьому нововведення в Правилах для українців не закінчилися – Верховний Суд України своїм рішенням скасував принцип „пішохід завжди правий”.
Це
сталось через вердикт у справі про ДТП в Києві, коли пішохід спровокував
аварію, вискочивши на дорогу на червоне світло. Тоді чоловіка збив позашляховик
Toyota Land Сгиіѕег, водій якого не перевищував швидкості й не міг уникнути
наїзду. В результаті потерпілий (отримав тілесні ушкодження) тепер повинен
компенсувати витрати на ремонт авто, яке його збило, а сума становить понад 100
тисяч гривень.
Справа
значиться під номером 296/2509/16-ц на сайті Єдиного реєстру судових рішень.
Розгляд апеляційної і касаційної скарг тривав близько 4 років. Нинішнє рішення
суду юристи вважають революційним та безпрецедентним, яке досить сильно вплине
на суди щодо аналогічних випадків, адже судді зобов’язані враховувати вердикт
ВСУ.
Відповідальність
пішоходів за порушення ПДР була і раніше прописана в Цивільному кодексі, проте
суди при розгляді справ чомусь ігнорували цю норму. Відтепер ситуація
змінюється. Тепер суди просто зобов’язані враховувати це рішення ВСУ, і далеко
не завжди вони будуть вставати на бік пішоходів. Не варто забувати, що правила
дорожнього руху встановлюють для переходів певні обмеження. Зокрема, перш ніж
ступити на проїжджу частину, слід переконатися в безпеці, в тому числі, і для
інших учасників руху/
Отже,
Верховний суд вказав, зокрема, на таке:
Пішохід
як учасник дорожнього руху (ст. 14 Закону України «Про дорожній рух») не є
особою, на яку поширюються норми ст. 1187 ЦК України, і навіть у разі скоєння
правопорушення, що потягло за собою заподіяння шкоди власнику транспортного
засобу, не може вважатися належним суб’єктом відповідальності за шкоду, завдану
джерелом підвищеної небезпеки (транспортним засобом).
З
огляду на імперативні положення ч. 2 ст. 1187 ЦК України на пішохода, який
винний у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
не може бути покладений обов’язок з відшкодування шкоди, завданої джерелом
підвищеної небезпеки.
Водночас
неможливість кваліфікації пішохода як належного суб’єкта відповідальності за
шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, у порядку, передбаченому ст. 1187
ЦК України, не свідчить про відсутність правових підстав для притягнення
пішохода, з вини якого сталася ДТП, до цивільно-правової відповідальності за
завдану його неправомірними діями шкоду на загальних підставах.
Так,
неуважні пішоходи тепер ризикують не тільки своїм здоров’ям, але і гаманцем.
