Працівники Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області впродовж січня-квітня зробили 86 моніторингів та 7 перевірок закупівель на загальну суму 436,5 млн грн Виявили порушення законодавства про тендери загалом на 357,7 млн грн, із них таких, що призвели до втрат – на майже 2,6 млн грн.
Із виявлених порушень:
– у 18 випадках це було порушення замовниками законодавства під час розгляду тендерних пропозицій та/або відхилення (невідхилення) тендерних пропозицій та/або невідміни торгів/ спрощеної закупівлі;
– у 20 випадках – порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлю;
– у 3 випадках – порушення замовником законодавства щодо здійснення закупівлі без застосування визначених законодавством процедур та або/щодо правомірності обрання та застосування процедури закупівлі;
– у 19 випадках – інші порушення законодавства у сфері закупівель.
Завдяки аудиторам вдалося попередити порушення на понад 16,9 млн грн. За результатами моніторингів, які зробили спеціалісти Управління, замовники відмінили 8 процедур торгів на загальну суму 6,5 млн грн та розірвали 7 договорів на майже 10,4 млн грн. Відшкодовано незаконних витрат та втрат, проведених із порушенням законодавства – на 3,2 млн грн.
Матеріали 7 перевірок закупівель Управління передало правоохоронцям, а також за їхнім запитом передали висновки 2 моніторингів закупівель. За результатами перевірок розпочато досудове розслідування, а також до 2 досудових розслідувань долучено матеріали контрольних заходів закарпатських аудиторів.
За порушення законодавства щодо тендерів 4 посадовців притягнули до адмінвідповідальності.
Про це повідомляє Управління Держаудитслужба Закарпаття.
У Головному управлінні ДПС у Закарпатській області інформують, що з 1 січня 2025 року триває Деклараційна кампанія. Громадяни, які отримали у минулому році доходи, що підлягають декларуванню; фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2024 рік до 1 травня 2025 року.
Протягом трьох місяців цього року 3027 громадян подали декларації про майновий стан і доходи за звітний 2024 рік. Загальний задекларований ними дохід склав 605 млн грн, з яких громадяни самостійно вивели до сплати 20,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 2,9 млн грн військового збору.
Згідно зі статистикою, 54 закарпатці задекларували дохід понад 1 млн грн кожний. Разом ці платники задекларували дохід 229,7 млн грн, з яких самостійно виведено до сплати 13,5 млн грн ПДФО та 1,3 млн грн військового збору.
Найбільша кількість міліонерів Закарпаття проживають в Ужгороді та Мукачеві. Найбільшу суму задекларовано жителем міста Ужгород (51 млн грн) – дохід, отриманий у вигляді дивідендів.
Також з початку року 966 громадян скористались правом на отримання податкової знижки.
У Головному управлінні ДПС у Закарпатській області інформують, що дізнатися про особливості Деклараційної кампанії – 2025 можна за посиланням: https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2025.
На словацькому пункті пропуску «Вишнє Нємецьке» обмежать рух вантажівок через ремонт.
Про це повідомляє Закарпатська митниця.
З 17 по 19 березня у пункті пропуску “Вишнє-Нємецьке – Ужгород” (словацько-український кордон) частково обмежать рух вантажного транспорту через проведення словацькою стороною технічного обслуговування осьових ваг.
За інформацією Міхаловецької митниці, ремонтні роботи здійснюватимуться на одній зі смуг руху, на якій буде встановлено тимчасові дорожні знаки.
Водіїв вантажівок закликають бути уважними, дотримуватися вказівок працівників митниці та поліції, а також орієнтуватися на тимчасові дорожні знаки.
У Ніредьгазі відбувся урочистий запуск проєктів Planning4U та PRE_SAFE, які співфінансуються Програмою Interreg VI-A NEXT Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2021-2027. Захід організував Національний інститут стратегічних досліджень Угорщини.
Загальна мета Planning4U – підтримка розвитку та співпраці прикордонних територій Угорщини, Румунії та України, а також підготовка транскордонних проєктів територіального розвитку та оцінка впливу відповідей на виклики, спричинені адміністративною реформою в Україні, епідемією коронавірусу, війною, а також недоліками інституційної спроможності.
У проєкті беруть участь три організації з Угорщини та по одній з України та Румунії.
Зі сторони України це Асоціація «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття».
Присутніх на заході привітав голова Національного інституту стратегічних досліджень Угорщини Єне Сас. Він наголосив зокрема на важливості транскордонного співробітництва та проєктів. Єне Сас також підкреслив важливість посилення співпраці чотирьох прикордонних регіонів, а ще створення спільних механізмів управління та координації. «Ми запускаємо два проєкти, які будуть реалізовані в чотирьох прикордонних областях. Нам потрібно планувати майбутнє, а для цього маємо мобілізувати не лише кошти ЄС, а й інституційні системи, які сприяють співпраці. Спільне планування, мислення та дії можуть бути ефективними лише за умови підтримки конкретних проєктів», – зазначив Єне Сас. «Вважаю, що це об’єднання – дуже потрібне, особливо в нинішній ситуації. Угорщина завжди виступала за мир, зараз ми готуємося до того, що цей мир настане, і сторони отримають можливість спілкуватися та разом створювати майбутнє», – додав він.
Заступник голови ради області Саболч-Сатмар-Берег Ендре Барачі наголосив, що одна з головних цілей проєкту – територіальний розвиток, який відіграє ключову роль у розвитку регіону. За його словами, важливо, щоб на Закарпатті та в повіті Сату-Маре у Румунії реалізовувалися проєкти розвитку, які відповідають вимогам часу.
Керівник проєкту Мартон Петі підкреслив, що мета проєкту – надати представникам регіонів можливість спільно формувати майбутнє, перетворюючи глобальні геополітичні зміни на користь регіону.
Директорка Європейського об’єднання територіального співробітництва ТИСА Андрея Сабоне Цап розповіла про реформу державного управління в Україні, подолання труднощів, спричинених війною, а також розробку планів розвитку прикордонних територій. Вона зазначила, що Закарпаття в рамках проєкту готує 14 регіональних проєктів розвитку.
«Цей захід – гарна можливість зустрітися зі старими друзями та познайомитися з новими. Я вважаю, що наша довоєнна співпраця також була результативною, а нинішня дасть нам нову можливість усвідомити зміни, спричинені війною, зафіксувати їх і, враховуючи це, спільно реалізувати відповідні проєкти для покращення життя вдома, на своїй батьківщині, і планувати майбутнє», – наголосив голова Берегівської міської територіальної громади, голова Асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття».
Голова ради повіту Сату-Маре, Румунія, Чаба Патакі повідомив, що в усіх трьох країнах (Угорщина, Румунія та Україна) можна підготувати конкретні партнерства та техніко-економічні обґрунтування в різних секторах. «Є, наприклад, соціальні питання або питання реінтеграції: чи ми говоримо про міграцію, чи про тих, хто повертається додому з фронту, нам потрібно створювати реабілітаційні центри, які спрямовані не лише на фізичну реабілітацію, а й на психологічну, і вже є спільні заявки в цьому напрямку», – зазначив він.
Тривалість проєкту Planning4U – 24 місяці. Протягом цього часу угорські, румунські та українські партнери дадуть відповідь на виклики, спричинені війною, і проведуть оцінку впливу для спільної роботи над проєктами розвитку, адже спільне планування та співпраця – фундаментальні з точки зору розвитку регіону. Бюджет проєкту перевищує 600 тисяч євро, 90 відсотків з яких фінансує Європейський Союз.
Мета PRE_SAFE – створення системи співпраці між волонтерськими організаціями з надання допомоги при стихійних лихах, підвищення їхнього потенціалу, а також удосконалення спільної готовності та ефективного реагування на зміни клімату та антропогенних катастроф у прикордонних регіонах.
Голова Національного інституту стратегічних досліджень Угорщини Єне Сас на заході також наголосив, що проєкт PRE_SAFE створить цінний досвід у довгостроковій перспективі, коли сфера запобігання катастрофам відіграватиме особливо важливу роль, бо ефективна співпраця буде вкрай важливою в надзвичайних ситуаціях. «Наші вогнеборці діяють разом, це свідчить про те, що в повсякденному житті є виклики, які слід долати разом. Коли виникає проблема, треба допомагати один одному. Ми готуємося до цієї спільної допомоги з цим проєктом ЄС, щоб мати можливість триматися один за одного на практиці, у повсякденному житті», – наголосив він.
Керівник проєкту Матяш Борбей, у свою чергу підкреслив, що співпраця між чотирма прикордонними регіонами – Угорщиною, Словаччиною, Україною та Румунією – здійснюється за кошти ЄС. «У прикордонні ми реалізуємо наші спільні цілі, які зосереджені на зниженні впливу зміни клімату та кліматичної вразливості регіону, а також на ефективному реагуванні на пов’язані з цим катастрофічні ситуації. Наша мета — покращити безпеку та готовність регіону до викликів, спричинених зміною клімату», – пояснив він.
У заході взяв участь і голова Асоціації пожежної охорони Будапешта Жолт Келемен. Він зокрема наголосив, що проєкт приділяє особливу увагу розвитку транскордонного екстреного втручання. З 2015 року діє Мережа пожежників-добровольців, заснована Асоціацією пожежників Угорщини та Національним інститутом стратегічних досліджень. До неї входять представники сербського Воєводина, Трансільванії, словацької Верховини, Словенії. У рамках ініціативи угорські пожежники навчали закордонних вогнеборців-добровольців. «Ми дуже довго чекали на можливість допомогти і закарпатцям в цьому. Оголошення проєкту HUSKROUA відкладалося роками, але зрештою в січні він стартував», – додав Жолт Келемен.
Грантовий проєкт на загальну суму 765 тисяч євро стартував 1 січня 2025 року і триватиме до 31 грудня 2026 року.
Закарпаття отримало понад 80 млн грн із державного бюджету для забезпечення якісним оснащенням класів, що навчаються за програмою «Нова українська школа».
Ці кошти вже надійшли у громади, завдяки чому вдасться закупити комп’ютерне та мультимедійне обладнання для навчальних кабінетів природничих і математичних наук, міжгалузевих та інтегрованих курсів для учнів 7-9 класів, для пілотних ліцеїв (10 клас), а також меблі.
Зазначу, що торік для цих потреб осяг субвенції становив близько 67 млн грн. Так, у 2024 році для учнів 7 класів НУШ закупили засоби навчання, компʼютерне та мультимедійне обладнання, для учнів 8 пілотних класів, окрім необхідного оснащення придбали також меблі, навчальну та навчально-методичну літературу, зокрема електронні версії з аудіосупроводом.
Про це повідомляє Мирослав Білецький, голова Закарпатської ОВА.
Це стратегічний інструмент ефективної розбудови розподіленої генерації з урахуванням особливостей регіону.
Працювали над ним спільно з Міненерго, Мінрозвитку, районними військовими адміністраціями, громадами й енергетичними компаніями.
Енергетичний паспорт дозволяє Закарпаттю загалом і громадам зокрема розвивати енергонезалежність, підвищувати ефективність реалізації проєктів сфери енергетики, створювати сприятливий інвестиційний клімат.
В області вже функціонують 83 обʼєкти відновлювальної генерації загальною потужністю 306,5 МВт. Серед них 62 сонячні електростанції загальною потужністю 243,2 МВт, 2 – вітрові, котрі за 4 місяці 2024 року виробили близько 4 МВт енергії тощо.
Над посиленням енергонезалежності працюють і самі закарпатці, встановлюючи сонячні установки у своїх дворогосподарствах. Зараз у краї їх налічується вже 5550. І спостерігаємо тенденцію до зростання цих показників.
Продовжуємо роботу над енергонезалежністю регіону! Дякуємо керівництву держави, громадам місцевим фахівцям за сприяння та підтримку під час підготовки важливого документа.
Логістичне Закарпаття, яке з початком війни стало флагманом експорту та імпорту, продовжує розвиватися. Оскільки морський шлях наразі закритий для більшості перевізників, продукція з України їде в Європу та далеке зарубіжжя сухими шляхами. І тут, свою надважливу роль, відіграють західні регіони. Здебільшого товар переправляють залізничними коліями і великими вантажівками через міжнародні пункти пропуску. Але цей шлях час від часу буває занадто довгим і економічно невигідним.
Ініціатива передбачає створення логістичного та виробничого кластера, основним видом діяльності якого буде перевезення, обробка деревини й експорт кінцевої продукції з високою доданою вартістю. Обсяг інвестицій у цей обʼєкт становить близько 8 млрд грн.
Економічний приріст Закарпаття дещо скоротився після прийняття закону про мобілізацію, однак це не завадило виконати план першого півріччя і акумулювати до обласного бюджету і гаманців територіальних громад 4 млрд 750 млн грн. Перевиконання місцевих бюджетів загалом становить 3,3%. ПДФО від військових, яке ще минулого року спрямовувалося до обласної казни, цьогоріч відраховується у державний бюджет. Таким чином на потреби оборони країни область перенаправила майже 600 мільйонів, а загальна цифра видатків становила 1 млрд 300 мільйонів.
Фінансові порушення на понад 17,5 млн грн виявили працівники Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області під час ревізії селищного бюджету та окремих питань фінансово-господарської діяльності Кольчинської селищної ради. Після завершення ревізії не усунутими залишились порушення на трохи більше мільйона гривень.
Зокрема, аудитори виявили, що 24 земельні ділянки загальною площею понад 10 га і вартістю понад 12,3 млн грн, на які оформлено право власності, не перебували на бухгалтерському обліку.
Ще на 6 ділянок площею 3,4 га вартістю майже 5,2 млн грн взагалі не було оформлено реєстрацію речових прав.
Майже півмільйона гривень після втручання аудиторів громаді виплатило підприємство, яке викупило землю, але вчасно не платило розстрочені частини суми і в бухгалтерському обліку селищної ради навіть не відображалася дебіторська заборгованість. А дві ділянки взагалі використовували без оплати в бюджет і громада, за підрахунками фахівців, втратила майже 100 тис. грн.
Із 30 будівель комунальної власності на 13 не було оформлено право власності: на 2 взагалі, а на 11 – не переоформлено право власності з колишніх сільських рад, які увійшли до складу об’єднаної територіальної громади, хоча утворилася вона ще в 2020 році. Коли в ході ревізії це зробили і провели експерту оцінку вартості будівель – в «активи» ОТГ додалося понад 1,9 млн грн.
Тільки за акцентуванням аудиторів звернули увагу і до бухгалтерського обліку внесли і майже 935 тис. грн. гуманітарної допомоги – вартість проєктно-кошторисної документації та ремонтних робіт, які оплатила Закарпатська обласна організація Товариства Червоного Хреста України для забезпечення житлом вимушених переселенців, які приїхали в Кольчино.
У цій невеликій громаді, де в селищі та 11 селах лише трохи більше 9 тисяч населення, аудитори також виявили порушення у виплаті премій, матеріальних допомог та нарахувань на них на понад 784 тис грн. А ще – понад 450 тис. грн завищення вартості виконаних ремонтних робіт, факти списання майна без відповідних дозволів, списання понад норму харчів у дитсадку і оплату за забезпечення їжею дітей у школах та садочках за рахунок коштів загального фонду бюджету на 234,9 тис. грн без подальшого відновлення касових видатків загального фонду за рахунок коштів спецфонду.
За результатами ревізії на 19 посадових осіб склали протоколи про адмінправопорушення, матеріали ревізії передали правоохоронцям.
Про це повідомляє пресслужба Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області.
