Економічний приріст Закарпаття дещо скоротився після прийняття закону про мобілізацію, однак це не завадило виконати план першого півріччя і акумулювати до обласного бюджету і гаманців територіальних громад 4 млрд 750 млн грн. Перевиконання місцевих бюджетів загалом становить 3,3%. ПДФО від військових, яке ще минулого року спрямовувалося до обласної казни, цьогоріч відраховується у державний бюджет. Таким чином на потреби оборони країни область перенаправила майже 600 мільйонів, а загальна цифра видатків становила 1 млрд 300 мільйонів.
Фінансові порушення на понад 17,5 млн грн виявили працівники Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області під час ревізії селищного бюджету та окремих питань фінансово-господарської діяльності Кольчинської селищної ради. Після завершення ревізії не усунутими залишились порушення на трохи більше мільйона гривень.
Зокрема, аудитори виявили, що 24 земельні ділянки загальною площею понад 10 га і вартістю понад 12,3 млн грн, на які оформлено право власності, не перебували на бухгалтерському обліку.
Ще на 6 ділянок площею 3,4 га вартістю майже 5,2 млн грн взагалі не було оформлено реєстрацію речових прав.
Майже півмільйона гривень після втручання аудиторів громаді виплатило підприємство, яке викупило землю, але вчасно не платило розстрочені частини суми і в бухгалтерському обліку селищної ради навіть не відображалася дебіторська заборгованість. А дві ділянки взагалі використовували без оплати в бюджет і громада, за підрахунками фахівців, втратила майже 100 тис. грн.
Із 30 будівель комунальної власності на 13 не було оформлено право власності: на 2 взагалі, а на 11 – не переоформлено право власності з колишніх сільських рад, які увійшли до складу об’єднаної територіальної громади, хоча утворилася вона ще в 2020 році. Коли в ході ревізії це зробили і провели експерту оцінку вартості будівель – в «активи» ОТГ додалося понад 1,9 млн грн.
Тільки за акцентуванням аудиторів звернули увагу і до бухгалтерського обліку внесли і майже 935 тис. грн. гуманітарної допомоги – вартість проєктно-кошторисної документації та ремонтних робіт, які оплатила Закарпатська обласна організація Товариства Червоного Хреста України для забезпечення житлом вимушених переселенців, які приїхали в Кольчино.
У цій невеликій громаді, де в селищі та 11 селах лише трохи більше 9 тисяч населення, аудитори також виявили порушення у виплаті премій, матеріальних допомог та нарахувань на них на понад 784 тис грн. А ще – понад 450 тис. грн завищення вартості виконаних ремонтних робіт, факти списання майна без відповідних дозволів, списання понад норму харчів у дитсадку і оплату за забезпечення їжею дітей у школах та садочках за рахунок коштів загального фонду бюджету на 234,9 тис. грн без подальшого відновлення касових видатків загального фонду за рахунок коштів спецфонду.
За результатами ревізії на 19 посадових осіб склали протоколи про адмінправопорушення, матеріали ревізії передали правоохоронцям.
Про це повідомляє пресслужба Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області.
Економічно-фінансові показники Закарпаття за три місяці 2024-го дають змогу робити оптимістичні прогнози, розповідають у Закарпатській обласній військовій адміністрації. Приріст надходжень до бюджету краю в порівнянні з першим кварталом минулого року вже становить 30 відсотків. Це, на думку спеціалістів, дасть змогу місцевій казні компенсувати втрачені більш ніж 2 мільярди гривень надходжень від військового ПДФО.
Місцеві бюджети недоотримали майже 325 мільйонів гривень податків. Йдеться про плату за землю, в тому числі оренду, податок на нерухоме майно, а також новий вид податку – мінімальне зобов’язання, платниками якого є власники сільськогосподарських угідь. Ці податки становлять десяту частину місцевих бюджетів, тож їх несплата – це недофінансування соціальної та медичної сфер, які напряму залежать від казначейських грошей.
До реєстру індустріальних парків внесено індустріальний парк «БФ ТЕРМІНАЛ» в Берегівському районі Закарпатської області. Відповідне рішення Уряд ухвалив на засіданні 12 січня 2024 року.
Про це повідомляє Урядовий портал.
На території парку, який представлятиме собою групу промислових підприємств з переробки деревини та виготовлення продукції з дерева, буде створено близько 2000 робочих місць. Спеціалізацією «БФ ТЕРМІНАЛ» стане виробництво плит МДФ та CLT, ламінату і паркету. На території парку працюватиме перевантажувальний комплекс.
Важливо, що для виготовлення продукції можуть використовуватися відходи виробництва місцевих діючих деревообробних підприємств. Тож створення парку матиме посилений позитивний ефект для економіки всього регіону.
«БФ ТЕРМІНАЛ» став першим парком, включеним в реєстр індустріальних (промислових) парків цього року та 74-м у цьому переліку.
За 10 місяців 2023 року надходження до Державного бюджету від приватизації у Закарпатській області склали 61 млн гривень – це рекордна сума за останні 10 років. У попередні роки (2021 рік – 1,4 млн та 2022 рік – 6 млн) приватизація принесла в рік. Про це під час брифінгу в Закарпатській ОВА розповіла Наталія Кастрова, заступниця начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях – начальниця Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області.
– Приватизація та оренда державного майна – це фінансові джерела, які можуть допомогти в забезпеченні наших Сил оборони необхідним озброєнням. Всі кошти, які залучає ФДМУ, йдуть на підтримку наших Сил оборони. Крім того, приватизація та оренда держмайна – це можливість для українського бізнесу релокуватися з регіонів, які постраждали від повномасштабного вторгнення. Розвивати економіку, сплачувати податки та створити нові робочі місця. Кожен українець може придбати обʼєкт державної власності на відкритому аукціоні і трансформувати його у прибуткове підприємство, кафе, кіоск тощо, – зазначила Наталія Кастрова. – Найбільшими аукціонами у Закарпатській області стали: ЄМК ДП «Закарпатське вертолітне виробниче об’єднання», за адресою:
Закарпатська обл., Тячівський р-н, смт Дубове, вул. Заводська, 8. За об’єкт приватизації на торгах змагалися 4 учасника. Зі стартових 9 629 975
грн ціна збільшилась у 3,5 рази – до 33 888 000 грн (вартість з ПДВ – 40,7 млн грн.). Група нежитлових приміщень загальною площею 309,3 м², за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 140.
За об’єкт приватизації на торгах змагалися 47 учасників. Зі стартових 12 222 грн ціна збільшилась у 818 разів – до 10 000 000 грн. (вартість з ПДВ – 12 млн грн.). Загальна кількість учасників, які взяли участь за 10 місяців 2023 року в приватизаційних торгах – 212. Участь в аукціонах взяли не тільки місцеві підприємці, але й інвестори з інших областей (Волинської, Київської, Харківської, Львівської та ін..), навіть один об’єкт придбав громадянин Китайської Народної Республіки.
29 листопада 2023 року відбудеться онлайн-аукціон з продажу об’єкта малої приватизації: будинок відпочинку загальною площею 141,2 м².
Об’єкт приватизації – розташований в рекреаційній частині міста Виноградів – урочищі “Виннички”. Стартова ціна – 6 487 грн.
12 грудня 2023 року відбудеться онлайн-аукціон з продажу об’єкта малої
приватизації: об’єкт незавершеного будівництва адміністративної будівлі
загальною площею 769,3 м².
Об’єкт являє собою будову, яка складається з 3-ох поверхів та цокольного
поверху. Стартова ціна – 1 964 852 грн.
Онлайн-аукціони з приватизації об’єктів відбудуться у системі Прозорро.
Вже готуються об’єкти до приватизації на 2024 рік Головного управління
ДПС в Закарпатській області; Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області; НААН України; об’єкти нерухомості Фонду соціального страхування, функції якого наслідок реорганізації передані Головному управлінню Пенсійного Фонду в Закарпатській області.
Крім того, оренда державного майна теж є джерелом надходжень до
Державного бюджету, яка принесла за 10 місяців 2023 року у бюджет 4,4 млн грн. У попередні роки оренда державного майна приносила щороку (2021 рік – 7,3 млн., 2022 рік – 6,1 млн.).
Про це сьогодні, 17 жовтня, у ході зустрічі керівників облради та ОВА з очільниками територіальних громад області повідомив директор Департаменту фінансів Закарпатської ОВА Петро Лазар, передає Закарпатська обласна рада.
Він, зокрема розповів, що підвищення пов’язане зі змінами до бюджетного кодексу України. За його словами, ці зміни також передбачають обмеження статей витрат для місцевих бюджетів, у тому числі — для ремонту бюджетних установ. Петро Лазар також зауважив, що місцеві бюджети, у тому числі обласний, повинні бути прийняті до 25 грудня поточного року.
На Закарпатті оголосили тендер на капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення „Ясіня – Чорна Тиса”.
Ремонт траси довжиною майже 10 км у Рахівському районі Закарпатської області коштуватиме понад 595 млн грн. Про це свідчать дані на сайті Prozorro.
Тендер оголосило державне підприємство „Служба автомобільних доріг у Закарпатській області”.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 22 серпня. Переможця оголосять на аукціоні 23 серпня. „Золоту” дорогу мають відремонтувати до 31 грудня 2023 року.
Ремонт дороги передбачає укріплювальні роботи, заміну покриття та ремонт мостів.
На Закарпатті видобули першу сіль під час розробки Тереблянського соляного родовища (Тячівський район). У перспективі воно зможе забезпечити 100% потреб України.
Про це повідомив голова Закарпатської обласної військової адміністрації Віктор Микита, оприлюднивши відповідні фото.
Першу сіль вдалося видобути 28 липня. Напередодні керівник ОВА передав її президенту Володимиру Зеленському під час координаційної наради щодо економічної, соціальної та безпекової ситуації в регіоні.
За словами Микити, видобуток солі на Закарпатті має колосальне значення як для продовольчої безпеки України, так і для економічного розвитку області.
Він уточнив, що сіль уже найближчим часом почнуть постачати для потреб українців і держави.
– Родовище на Закарпатті зможе на 100% забезпечити Україну технічною і кухонною сіллю, яка в найближчій перспективі буде поставлена для утримання доріг у зимовий період і для закриття потреб населення, – наголосив керівник ОВА.
Розробка соляного родовища на Закарпатті має державне значення та відбувається в межах інвестиційної угоди з ТОВ Катіон Інвест. Після геологічних досліджень у регіоні виявили соляний пласт, котрий починається із 35 до 500 метрів.
Родовище зможе забезпечити 100% потреб держави в технічній солі, зокрема під час зими. На сьогодні вони оцінюються в приблизно 450 тис. тонн на сезон.
Закарпатська область приєднується до програми Президента Володимира Зеленського «Пліч-о-пліч». Вона передбачає відбудову деокупованих і постраждалих від збройної агресії РФ регіонів України. Керівництво ОВА на брифінгу повідомило, що Херсонщина стала пілотною в цьому проєкті, а наш регіон відновлюватиме смт Велика Олександрівка та с. Новопавлівка Бериславського району.
«Відбудова України вже триває, програма працює, так спроможні громади західних і центральних областей мають можливість підтримати постраждалі регіони. Це є також моментом децентралізації, коли громада допомагає громаді», – прокоментував Віктор Микита – голова Закарпатської ОДА.
За його словами, Закарпаття має найбільшу кількість об’єктів для відновлення та реконструкції. На проведення необхідних робіт у населених пунктах, якими опікується наш регіон, уже виділили 6 млн грн з обласного бюджету. До фінансування активно долучаються і громади краю, адже в цьому напрямку є тісна взаємодія між обласною та місцевою владою.
«Приблизна сума, яка потрібна для відновлення житлових будинків, – 100 млн грн. За можливості будемо долучати закордонних партнерів із країн ЄС, – зазначив Віктор Микита. – Місцеві мешканці дуже радо приймають допомогу. Так само позитивно ставляться міжнародні партнери до процесу відбудови. Допомагаємо українцям повернутися у свої домівки. Програма „Пліч-о-пліч” – це про результат, який уже сьогодні є, це про об’єднання та підтримку».
Детальніше про масштаби руйнувань і заплановані роботи в деокупованих населених пунктах Херсонщини розповів перший заступник голови ОВА Мирослав Білецький:
«У Новопавлівці обстрілами пошкоджено 22 об’єкти житлової інфраструктури, це здебільшого приватні дворогосподарства. Тут уже працюють будівельники, найближчим часом роботи завершаться. Селище Велика Олександрівка постраждало значно більше: 468 об’єктів житлової інфраструктури пошкоджені, 15 – повністю зруйновані, соціальної: пошкоджено – 19, зруйновано – 7 об’єктів».
Також Мирослав Білецький повідомив, що група фахівців із Закарпаття вже працює в населених пунктах Херсонщини, вони складають дефектні акти або акти огляду, відповідно формують кошториси.
Першочергова мета – відремонтувати житлові приміщення, а відновлені об’єкти планують здати до осені.