Економічно-фінансові показники Закарпаття за три місяці 2024-го дають змогу робити оптимістичні прогнози, розповідають у Закарпатській обласній військовій адміністрації. Приріст надходжень до бюджету краю в порівнянні з першим кварталом минулого року вже становить 30 відсотків. Це, на думку спеціалістів, дасть змогу місцевій казні компенсувати втрачені більш ніж 2 мільярди гривень надходжень від військового ПДФО.
Місцеві бюджети недоотримали майже 325 мільйонів гривень податків. Йдеться про плату за землю, в тому числі оренду, податок на нерухоме майно, а також новий вид податку – мінімальне зобов’язання, платниками якого є власники сільськогосподарських угідь. Ці податки становлять десяту частину місцевих бюджетів, тож їх несплата – це недофінансування соціальної та медичної сфер, які напряму залежать від казначейських грошей.
До реєстру індустріальних парків внесено індустріальний парк «БФ ТЕРМІНАЛ» в Берегівському районі Закарпатської області. Відповідне рішення Уряд ухвалив на засіданні 12 січня 2024 року.
Про це повідомляє Урядовий портал.
На території парку, який представлятиме собою групу промислових підприємств з переробки деревини та виготовлення продукції з дерева, буде створено близько 2000 робочих місць. Спеціалізацією «БФ ТЕРМІНАЛ» стане виробництво плит МДФ та CLT, ламінату і паркету. На території парку працюватиме перевантажувальний комплекс.
Важливо, що для виготовлення продукції можуть використовуватися відходи виробництва місцевих діючих деревообробних підприємств. Тож створення парку матиме посилений позитивний ефект для економіки всього регіону.
«БФ ТЕРМІНАЛ» став першим парком, включеним в реєстр індустріальних (промислових) парків цього року та 74-м у цьому переліку.
За 10 місяців 2023 року надходження до Державного бюджету від приватизації у Закарпатській області склали 61 млн гривень – це рекордна сума за останні 10 років. У попередні роки (2021 рік – 1,4 млн та 2022 рік – 6 млн) приватизація принесла в рік. Про це під час брифінгу в Закарпатській ОВА розповіла Наталія Кастрова, заступниця начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях – начальниця Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області.
– Приватизація та оренда державного майна – це фінансові джерела, які можуть допомогти в забезпеченні наших Сил оборони необхідним озброєнням. Всі кошти, які залучає ФДМУ, йдуть на підтримку наших Сил оборони. Крім того, приватизація та оренда держмайна – це можливість для українського бізнесу релокуватися з регіонів, які постраждали від повномасштабного вторгнення. Розвивати економіку, сплачувати податки та створити нові робочі місця. Кожен українець може придбати обʼєкт державної власності на відкритому аукціоні і трансформувати його у прибуткове підприємство, кафе, кіоск тощо, – зазначила Наталія Кастрова. – Найбільшими аукціонами у Закарпатській області стали: ЄМК ДП «Закарпатське вертолітне виробниче об’єднання», за адресою:
Закарпатська обл., Тячівський р-н, смт Дубове, вул. Заводська, 8. За об’єкт приватизації на торгах змагалися 4 учасника. Зі стартових 9 629 975
грн ціна збільшилась у 3,5 рази – до 33 888 000 грн (вартість з ПДВ – 40,7 млн грн.). Група нежитлових приміщень загальною площею 309,3 м², за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 140.
За об’єкт приватизації на торгах змагалися 47 учасників. Зі стартових 12 222 грн ціна збільшилась у 818 разів – до 10 000 000 грн. (вартість з ПДВ – 12 млн грн.). Загальна кількість учасників, які взяли участь за 10 місяців 2023 року в приватизаційних торгах – 212. Участь в аукціонах взяли не тільки місцеві підприємці, але й інвестори з інших областей (Волинської, Київської, Харківської, Львівської та ін..), навіть один об’єкт придбав громадянин Китайської Народної Республіки.
29 листопада 2023 року відбудеться онлайн-аукціон з продажу об’єкта малої приватизації: будинок відпочинку загальною площею 141,2 м².
Об’єкт приватизації – розташований в рекреаційній частині міста Виноградів – урочищі “Виннички”. Стартова ціна – 6 487 грн.
12 грудня 2023 року відбудеться онлайн-аукціон з продажу об’єкта малої
приватизації: об’єкт незавершеного будівництва адміністративної будівлі
загальною площею 769,3 м².
Об’єкт являє собою будову, яка складається з 3-ох поверхів та цокольного
поверху. Стартова ціна – 1 964 852 грн.
Онлайн-аукціони з приватизації об’єктів відбудуться у системі Прозорро.
Вже готуються об’єкти до приватизації на 2024 рік Головного управління
ДПС в Закарпатській області; Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області; НААН України; об’єкти нерухомості Фонду соціального страхування, функції якого наслідок реорганізації передані Головному управлінню Пенсійного Фонду в Закарпатській області.
Крім того, оренда державного майна теж є джерелом надходжень до
Державного бюджету, яка принесла за 10 місяців 2023 року у бюджет 4,4 млн грн. У попередні роки оренда державного майна приносила щороку (2021 рік – 7,3 млн., 2022 рік – 6,1 млн.).
Про це сьогодні, 17 жовтня, у ході зустрічі керівників облради та ОВА з очільниками територіальних громад області повідомив директор Департаменту фінансів Закарпатської ОВА Петро Лазар, передає Закарпатська обласна рада.
Він, зокрема розповів, що підвищення пов’язане зі змінами до бюджетного кодексу України. За його словами, ці зміни також передбачають обмеження статей витрат для місцевих бюджетів, у тому числі — для ремонту бюджетних установ. Петро Лазар також зауважив, що місцеві бюджети, у тому числі обласний, повинні бути прийняті до 25 грудня поточного року.
На Закарпатті оголосили тендер на капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення „Ясіня – Чорна Тиса”.
Ремонт траси довжиною майже 10 км у Рахівському районі Закарпатської області коштуватиме понад 595 млн грн. Про це свідчать дані на сайті Prozorro.
Тендер оголосило державне підприємство „Служба автомобільних доріг у Закарпатській області”.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 22 серпня. Переможця оголосять на аукціоні 23 серпня. „Золоту” дорогу мають відремонтувати до 31 грудня 2023 року.
Ремонт дороги передбачає укріплювальні роботи, заміну покриття та ремонт мостів.
На Закарпатті видобули першу сіль під час розробки Тереблянського соляного родовища (Тячівський район). У перспективі воно зможе забезпечити 100% потреб України.
Про це повідомив голова Закарпатської обласної військової адміністрації Віктор Микита, оприлюднивши відповідні фото.
Першу сіль вдалося видобути 28 липня. Напередодні керівник ОВА передав її президенту Володимиру Зеленському під час координаційної наради щодо економічної, соціальної та безпекової ситуації в регіоні.
За словами Микити, видобуток солі на Закарпатті має колосальне значення як для продовольчої безпеки України, так і для економічного розвитку області.
Він уточнив, що сіль уже найближчим часом почнуть постачати для потреб українців і держави.
– Родовище на Закарпатті зможе на 100% забезпечити Україну технічною і кухонною сіллю, яка в найближчій перспективі буде поставлена для утримання доріг у зимовий період і для закриття потреб населення, – наголосив керівник ОВА.
Розробка соляного родовища на Закарпатті має державне значення та відбувається в межах інвестиційної угоди з ТОВ Катіон Інвест. Після геологічних досліджень у регіоні виявили соляний пласт, котрий починається із 35 до 500 метрів.
Родовище зможе забезпечити 100% потреб держави в технічній солі, зокрема під час зими. На сьогодні вони оцінюються в приблизно 450 тис. тонн на сезон.
Закарпатська область приєднується до програми Президента Володимира Зеленського «Пліч-о-пліч». Вона передбачає відбудову деокупованих і постраждалих від збройної агресії РФ регіонів України. Керівництво ОВА на брифінгу повідомило, що Херсонщина стала пілотною в цьому проєкті, а наш регіон відновлюватиме смт Велика Олександрівка та с. Новопавлівка Бериславського району.
«Відбудова України вже триває, програма працює, так спроможні громади західних і центральних областей мають можливість підтримати постраждалі регіони. Це є також моментом децентралізації, коли громада допомагає громаді», – прокоментував Віктор Микита – голова Закарпатської ОДА.
За його словами, Закарпаття має найбільшу кількість об’єктів для відновлення та реконструкції. На проведення необхідних робіт у населених пунктах, якими опікується наш регіон, уже виділили 6 млн грн з обласного бюджету. До фінансування активно долучаються і громади краю, адже в цьому напрямку є тісна взаємодія між обласною та місцевою владою.
«Приблизна сума, яка потрібна для відновлення житлових будинків, – 100 млн грн. За можливості будемо долучати закордонних партнерів із країн ЄС, – зазначив Віктор Микита. – Місцеві мешканці дуже радо приймають допомогу. Так само позитивно ставляться міжнародні партнери до процесу відбудови. Допомагаємо українцям повернутися у свої домівки. Програма „Пліч-о-пліч” – це про результат, який уже сьогодні є, це про об’єднання та підтримку».
Детальніше про масштаби руйнувань і заплановані роботи в деокупованих населених пунктах Херсонщини розповів перший заступник голови ОВА Мирослав Білецький:
«У Новопавлівці обстрілами пошкоджено 22 об’єкти житлової інфраструктури, це здебільшого приватні дворогосподарства. Тут уже працюють будівельники, найближчим часом роботи завершаться. Селище Велика Олександрівка постраждало значно більше: 468 об’єктів житлової інфраструктури пошкоджені, 15 – повністю зруйновані, соціальної: пошкоджено – 19, зруйновано – 7 об’єктів».
Також Мирослав Білецький повідомив, що група фахівців із Закарпаття вже працює в населених пунктах Херсонщини, вони складають дефектні акти або акти огляду, відповідно формують кошториси.
Першочергова мета – відремонтувати житлові приміщення, а відновлені об’єкти планують здати до осені.
У 2023 році всі категорії господарств Закарпатської області завершили посів та посадку сільськогосподарських культур в оптимальні агротехнічні строки. Загалом погодні умови були сприятливими для проведення посівної кампанії та вегетації сільськогосподарських культур. Про це під час брифінгу розповіла Ольга Перепелиця, в.о. директора департаменту агропромислового комплексу Закарпатської ОВА.
– Закарпаття не належить до класичних зернових регіонів насамперед через обмеженість земельних ресурсів. Впродовж тривалого періоду умовно вважається, що власним продовольчим зерном разом із кукурудзою Закарпаття забезпечується в межах 30-40%, решта у вигляді зерна та продуктів його переробки завозиться з інших регіонів України, – зазначила
Ольга Перепелиця. – Загальна площа посівів сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств у 2023 році становила 184,2 тис. га (у 2022 році – 183,7 тис. га), що на 0,3 відсотка більше, ніж у минулому році.
Із загальної посівної площі: 79,4 тис. га або 43,1 відсотка становлять зернові культури, картопля та овочі 41,9 тис. га або 22,7 відсотка, кормові культури 37,5 тис. га або 19,0 відсотка, решта 25,4 тис. га або 13,8 відсотка — технічні культури. У загальній структурі посівних площ зернових культур посівні площі ранніх зернових – 25,0 тис. га (пшениця цільна (озима та яра) – 22,2 тис. га, ячмінь – 1,5 тис. га, овес 1,3 тис. га.)
Найбільшу питому вагу в структурі зернових має кукурудза на зерно.
Основні площі посіву сконцентровані на Берегівщині, Мукачівщині та Ужгородщині. Також варто зазначити, що наразі аграрії можуть розраховувати на державну та обласну підтримку в частині кредитування.
Нині на Закарпаття релокувалося поки два агропідприємства. Йдеться про вирощування кавунів та малини.
Уже 99 місцевих підприємств, установ та організацій визнали критично важливими для функціонування економіки й забезпечення життєдіяльності регіону у Закарпатській області.
Про це повідомляє Закарпатська обласна державна адміністрація.
За словами Василя Іванчо – заступника голови Закарпатської ОВА, комісія продовжує і надалі засідати, розглядаючи заявки відповідно до визначених критеріїв.
«Другий етап – безпосереднє бронювання працівників цих суб’єктів господарювання – теж у розпалі. Ми вже отримали 6 позитивних відповідей від Мінекономіки після погодження Генштабом щодо 618 осіб. Загалом на розгляді ще близько пів сотні таких списків від компаній», – зауважив Василь Іванчо.
Завдяки напрацьованому механізму керівник підприємства, установи чи організації після визнання її критично важливою може забронювати 50% військовозобов’язаних працівників для того, аби робота й надалі продовжувалася.
«Від безперебійної діяльності таких організацій часто залежить продовольча безпека, економічна стабільність, своєчасне надання медичних послуг, якісна освіта та сплата податків, що своєю чергою дозволяє системно підтримувати наші Збройні сили», — підкреслив заступник очільника краю.
