Україна „дуже непогано” йде у виробництві власної далекобійної зброї, яка вже сьогодні застосовується проти росії. До кінця 2025 року очікується масове виробництво крилатих ракет „Фламінго”.
Як повідомляє РБК-Україна, про це на брифінгу заявив президент України Володимир Зеленський.
„Ми застосовуємо нові ракети, такі як „Фламінго”. Я вам не скажу кількість. Очікуємо масового виробництва до кінця року. Є наші „Нептуни”. Ми застосували „Нептун” різні. Який вже є у нас у масовому виробництві. Є звичайний, є довгий. І він також себе добре показує”, – сказав український лідер.
Зеленський зауважив, що всі в Україні і рф бачать за підсумками останніх двох місяців масовані відповіді на російські атаки по енергетичному сектору країни-агресорки, який заробляє гроші на цю війну.
До кінця року Україна відкриє платформи для експорту зброї в ЄС, США та на Близькому Сході. Прибутки від зброї нададуть можливість профінансувати дефіцитні потреби оборони.
Про це заявив президент Володимир Зеленський.
„Прийшов час запустити експорт нашої української зброї, тих видів озброєння, які в нас у профіциті. А отже можуть бути експортовані, щоб було фінансування для тих видів озброєння, які особливо потрібні сьогодні тут, в Україні, для захисту”, – повідомив Зеленський.
Президент заявив, що вже доручив уряду, Офісу президента, секретарю РНБО та всій команді розробити і представити ключові елементи такої експортної системи.
Вже є загальна робоча назва програми експорту – „Зброя”.
„Наш експортний продукт. Уже є домовленості про відкриття експортно-імпортних платформ в Європі, Сполучених Штатах Америки, на Близькому Сході. Завдання до кінця року – запустити в роботу ці ключові платформи”, – підсумував глава держави.
Зеленський також розраховує, що відкриття експорту та нових спільних підприємств разом із залученням інвестицій дозволить Україні ще більше масштабувати оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський заявив, Україна готує угоди щодо контрольованого експорту зброї.
Як повідомляє РБК-Україна, про це він заявив під час вечірнього звернення.
„Сьогодні на Ставці були доповіді щодо далекобійних наших потреб і найближчим часом, і до кінця року, і більш довгостроково. Влучність наших воїнів допомагає захищати всю державу. Ми плануємо контракти та плануємо виробництво так, щоб наші арсенали були достатньо наповнені”, – сказав він.
Зеленський також наголосив, що експорт деяких видів озброєнь, які є у профіциті, може дати Україні додаткові фінанси для виробництва дефіцитних систем.
„Вже є домовленості щодо чотирьох експортних майданчиків: Сполучені Штати Америки, Європа, Близький Схід, і також Африка. Ми будемо готувати відповідні угоди”, – додав президент.
Україна за час повномасштабної війни вийшла на новий показник виробництва зброї. Наразі майже 60% забезпечення ЗСУ – це українська зброя.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його вечірнє відеозвернення.
Глава держави поінформував, що Україна створює нові спільні виробництва зброї. Зокрема, наша країна вперше в історії почала будувати спільний завод із Данією на її території.
За словами президента, це підприємство буде виробляти компоненти для наших ракет і дронів – „зброї, яка вже дуже добре себе проявляє”.
„За час цієї війни Україна вже вийшла на показник: майже 60% зброї, яка в нас є, яка в наших воїнів, – це українська зброя, і це сильна зброя, багато передових речей”, – наголосив Зеленський.
Водночас український лідер додав, що є цілі, яких треба досягати. Він уточнив, що мова йде про виробництво в нашій країні або разом з нашою країною різних типів систем ППО.
„Це виклик. Ми і до цього маємо прийти. Україна вже довела, що у виробництві зброї ми серед найкращих у світі”, – резюмував глава держави.
Серед наступних цілей – запуск виробництва в Україні різних систем протиповітряної оборони.
Україна за час повномасштабної війни з Росією вийшла на новий показник виробництва зброї. Наразі майже 60% забезпечення ЗСУ – це українська зброя, повідомив президент президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні в суботу, 6 вересня.
“За час цієї війни Україна вже вийшла на показник: майже 60% зброї, яка в нас є, яка в наших воїнів, – це українська зброя, і це сильна зброя, багато передових речей”, – заявив він.
Глава держави нагадав, що вперше в історії Україна почала будувати з Данією спільний завод з виробництва компонентів для ракет і дронів – зброї, яка “вже дуже добре проявляє себе”. Розташовуватиметься це підприємство в Данії.
За словами Зеленського, серед наступних цілей – “виробництво в Україні та разом з Україною систем протиповітряної оборони – різних типів систем”.
“Це виклик. Ми й до цього маємо прийти. Україна вже довела, що у виробництві зброї ми серед найкращих у світі. Дякуємо за це кожному, хто розвиває український оборонний сектор, хто розробляє нові зразки української зброї, я хочу подякувати всім нашим людям, які просувають технологічний розвиток нашої держави”, – сказав президент.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що уряд його країни не дозволить експорт військового обладнання, яке може бути використане в секторі Гази.
Його слова цитує Spiegel, пише “Європейська правда”.
Мерц заявив, що Німеччина припиняє весь експорт зброї, яка може бути використана Ізраїлем в секторі Гази.
За його словами, дії Ізраїлю ускладнюють досягнення початкових цілей операції.
“За цих обставин німецький уряд не схвалить експорт військового обладнання, яке може бути використане в секторі Гази, до подальшого повідомлення”, – заявив він.
Також Мерц повторив попередню позицію німецького уряду щодо права Ізраїлю захищатися від ХАМАС.
“Звільнення заручників і рішучі переговори про припинення вогню є нашим пріоритетом. Роззброєння ХАМАС є необхідним”, – наголосив він.
Однак він зазначив, що оголошені “ще більш жорсткі військові дії ізраїльської армії” роблять все більш незрозумілим, як цього можна досягти.
“Німецький уряд залишається глибоко стурбованим тривалими стражданнями цивільного населення в секторі Гази. З огляду на заплановану наступальну операцію, ізраїльський уряд несе ще більшу відповідальність, ніж раніше, за забезпечення населення всім необхідним”, – додав канцлер Німеччини.
За словами президента Дональда Трампа, Європейський Союз погодився закупити «величезну кількість» американської зброї «на сотні мільярдів доларів» у рамках двосторонньої торговельної угоди, укладеної наприкінці тижня. Через цю новину акції європейських виробників зброї почали слабшати, але в них немає причин для занепокоєння. Поки що подробиці невідомі, але, видно, і в цій сфері реальність буде далекою від обіцянок.
Очікування Трампа тут також здаються такими ж абсурдними і нереальними, як й інша угода з Урсулою фон дер Ляєн про те, що ЄС протягом наступних трьох років закупить американських енергетичних продуктів на суму 750 мільярдів доларів.
Згадані цифри не сходяться і в галузі озброєнь: країни – члени ЄС вже зараз закуповують майже дві третини зброї у США, тому малоймовірно, що вони зможуть збільшити закупівлі в такому обсязі, як про це стверджує Трамп. Європейські чиновники відразу попередили, що ніякої конкретної домовленості не було досягнуто. Як і у випадку з енергетикою, закупівля озброєння не входить до компетенції Європейської комісії.
«Це було скоріше формулюванням очікування з боку президента Трампа, що збільшення витрат на оборону принесе користь американським виробникам зброї, а не стане результатом конкретних розрахунків», – заявив Politico чиновник, який побажав залишитися невідомим.
Фон дер Ляєн навіть не згадала про оборонні закупівлі, коли звітувала про торговельну угоду, незважаючи на те, що лише два тижні тому вона представила проєкт нового семирічного бюджету, який у п’ять разів збільшує витрати на оборону та космос.
Україна стрімко нарощує закупівлі вітчизняних зразків озброєння, особливо приріст помітний у сфері безпілотних систем.
Про це повідомляє на пресслужба Міноборони України.
“З січня по липень 2025 року “Агенція оборонних закупівель” (АОЗ) Міноборони України уклала контракти зі взяттям бюджетних зобов’язань з українськими виробниками на 158 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року”, – йдеться у повідомленні Міноборони.
Зазначається, що завдяки цьому частка озброєння та техніки вітчизняного виробництва в загальному обсязі закупівель зросла до 71,4%. Для порівняння, у січні-липні 2024 року цей показник становив 44,1%.
“Системність дає результат. Коли є чіткі правила і зрозуміла логіка взаємодії, виробники масштабуються. Зростання контрактів з українськими підприємствами – результат перебудови закупівельної архітектури”, – підкреслив директор АОЗ Арсен Жумаділов.
За його словами, найкращу динаміку демонструє напрям безпілотних систем. Понад 95% коштів, виділених на закупівлю дронів, спрямовуються саме на українських виробників.
Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) виробляє більше зброї, ніж держава здатна викупити. Чому Україна зацікавлена у продажі військової продукції за кордон, кого бачить партнерами і як не допустити зриву постачань на фронт?
Обмеження зсередини
Хоча експорт озброєнь офіційно не заборонений, на практиці українські оборонні компанії не можуть продавати продукцію за межі країни. Державна служба експортного контролю системно блокує відповідні запити бізнесу, зосередивши всі поставки на внутрішньому споживачеві — Збройних силах та силових структурах. Проте, обсяги державного замовлення не покривають усі можливості оборонно-промислового комплексу (ОПК), і підприємства давно заявляють про необхідність відкриття часткового експорту. Про це пише Дмитро Сидоров у матеріалі РБК Україна.
Європейський вектор
У “Технологічних силах України” — асоціації приватних виробників БПЛА та РЕБ — пояснюють, що контрольований експорт дозволить не лише розвантажити склади, а й залучити іноземне фінансування. “Багато країн не хочуть просто давати кошти Україні. Вони прагнуть локалізувати виробництво у себе чи створити спільні підприємства”, — каже виконавча директорка асоціації Катерина Михалко. Зацікавленість вже висловили Данія, Норвегія, Литва, Велика Британія та Німеччина.
Модель, коли українські компанії розгортають виробництво в ЄС у партнерстві з місцевими гравцями, вигідна для обох сторін. Вона пришвидшує сертифікацію продукції, спрощує доступ до технологій і знижує ризики знищення потужностей через обстріли.
Президентський імпульс
Поштовх до зміни ситуації дала заява Володимира Зеленського у червні 2025 року. Президент анонсував домовленості про експорт військових технологій — передусім дронів, артилерії та ракет — та створення виробництв у країнах-партнерах. Формально мова поки про технології, а не про готову продукцію. Але представники ринку очікують, що експорт виробів із високою доданою вартістю стане наступним кроком.
“Ми підтримуємо рішення президента, але маємо рухатися далі — до відкриття експортного ринку зброї”, — говорить Дмитро Олійник, голова Ради Федерації роботодавців України.
Гарантії для армії
Основний ризик експорту — дефіцит зброї на фронті — може бути мінімізований. У виробників є кілька пропозицій. Найпопулярніша — дозволити продаж до 50% продукції за межі України, якщо компанія виконує державне замовлення. У Ukrspecsystems називають це “здоровим компромісом”. Альтернативні варіанти — погодження кожного контракту або запровадження 20% мита на експорт.
При цьому Державна служба експортного контролю зберігає повноваження моніторити виконання контрактів із державою, що дозволяє уникнути пріоритету комерційних замовлень над оборонними.
“Йдеться не про продаж усіх технологій, а про контрольований експорт надлишкової продукції”, — підкреслює Катерина Михалко.
Міжнародна репутація — під захистом дипломатії
Існує й зовнішньополітичний ризик — у партнерів може виникнути запитання: чому Україна просить допомогу, якщо сама продає зброю? За словами Ігоря Фоменка з Федерації роботодавців ОПК, необхідно завчасно донести через МЗС позицію: на експорт іде лише те, що не викупає держава або що зняте з озброєння. Важливо уникнути маніпуляцій та недовіри з боку союзників.
Релокація вже відбувається
Через відсутність експортного вікна та постійні загрози обстрілів багато українських оборонних компаній вже перенесли частину виробництва до Європи. За даними асоціації “Технологічні сили України”, 85% підприємств або здійснили релокацію, або планують це зробити.
Ukrspecsystems відкрила офіс у Польщі ще у 2022 році. Там виробляється багатоцільовий БПЛА PD-2. Це дозволяє працювати в безпечнішому середовищі, проходити сертифікацію за європейськими стандартами та залучати інвесторів.
“Короткострокова релокація — це спосіб зберегти виробництво та забезпечити армію. Але в довгостроковій перспективі ми можемо втратити контроль над технологіями та кадрами”, — попереджає Фоменко.
Контрольований експорт — це не загроза, а можливість. Експерти галузі вважають, що відкриття контрольованого експорту оборонної продукції може стати інструментом для розвитку сектору, збільшення виробничих потужностей, а також інтеграції України в європейський оборонно-промисловий простір. Ключовим викликом залишається формування чітких правил і запобіжників з боку держави.
Чехія також закупила значно більше зброї, ніж у 2023 році. Вартість експорту зброї перевищила 105 мільярдів крон.
Минулого року обсяг чеського експорту зброї зріс на 86% – до 91 млрд крон. Дані за 2024-й були оприлюднені в суботу на вебсайті міністерства промисловості та торгівлі країни.
У 2024 році міністерство видало 1678 ліцензій на експорт зброї на суму 105,3 млрд крон. Чеські зброю та військове спорядження придбали 95 держав. Вартість зброї та військових матеріалів, імпортованих до Чехії із 42 країн, становила 26 млрд крон, що на 130% більше, ніж попереднього року. У 2024-му міністерство видало 668 дозволів на імпорт на суму 110,4 млрд крон.
Експорт зброї торкнувся майже сотні країн
Найбільше експортних ліцензій, 288, стосувалося України, яка захищається від російської агресії, їхня вартість становила 47,1 млрд крон. Далі йдуть Словаччина зі 141 ліцензією, США (87), Ізраїль (78) та Велика Британія (71). Міністерство не вказало вартість цих ліцензій.
Згідно з повідомленням, чеські зброю та військове спорядження постачали до 96 країн, часто на підставі ліцензій, виданих у попередні роки. Наприклад, експорт до Болгарії становив 11 млрд крон, до Нідерландів – 8,5 млрд крон, до В’єтнаму – 5,3 млрд крон. Для переробки імпортованих військових матеріалів з метою експорту було видано 26 ліцензій, вартість імпортованих матеріалів становила 9,4 млрд крон, а пов’язаний з цим експорт – 9,88 млрд крон.
Однак насправді минулого року чеські компанії імпортували військових матеріалів на 2,5 млрд крон, а вартість експорту сягнула 3,1 млрд крон, ідеться в повідомленні.
Минулого року чеські органи влади в більш ніж десяти випадках не видали дозвіл на експорт зброї та військових матеріалів, зокрема чотири з них стосувалися Північної Кореї, а два – Білорусі. За повідомленням міністерства, на кінець 2024-го в Чехії мали ліцензії на торгівлю зброєю 377 юридичних осіб, компаній та 7 фізичних осіб – приватних підприємців.
