У 2023 році в Україні було реалізовано 114,13 тис. га земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на які до 2021 року поширювався мораторій.
Про це повідомив під час публічного звіту про підсумки роботи Держгеокадастру за 2023 рік в.о. голови відомства Дмитро Макаренко, пише Укрінформ.
«Незважаючи на те, що після відкриття у 2021 році ринок землі функціонує в умовах повномасштабного вторгнення, він демонструє позитивну динаміку. І показники минулого року перевищили показники 2021-го. Так, загальна площа відчужених торік земельних ділянок, на які поширювався мораторій, становила 114,13 тис. га. Середня вартість за 1 га дорівнювала 38,8 тис. грн», – сказав Макаренко.
Згідно з оприлюдненими даними, серед регіонів за обсягами реалізованих ділянок сільгосппризначення лідирують Дніпропетровська (14,14 тис. га), Полтавська (11,88 тис. га) та Кіровоградська (9,46 тис. га) області.
Найменше ділянок було продано у Волинській області – 360 га.
Загалом, починаючи з 1 липня 2021 року, станом на початок березня 2024 року в Україні було відчужено майже 267 тис. ділянок загальною площею 585,9 тис. га.
Серед позитивних факторів Макаренко називає поступове зростання вартості землі в Україні.
«Воно несуттєве, однак з липня 2021 року середня ціна за гектар вже збільшилася з 36 тис. грн до 38,8 тис. грн на кінець минулого року. А з урахуванням січня – лютого 2024 року, коли на ринок допустили юридичних осіб, вартість гектара ще зросла і становить вже понад 39 тис. грн», – додав Макаренко.
Він також підкреслив, що наразі великого розриву між активністю фізичних та юридичних осіб на ринку не помічено.
«Вони ідуть нога в ногу, навіть у деяких областях фізичні особи значно випереджають юридичні», – зауважив в. о. голови Держгеокадастру.
За підсумками 2023 року найвищий показник середньої вартості гектара зафіксований в Івано-Франківській (78,3 тис. грн), Львівській (57,9 тис. грн) і Тернопільській (55,0 тис. грн) областях.
У Запорізькій області середня вартість гектара торік була найнижчою – 27,5 тис. грн.
Як повідомлялося, загалом по Україні в обігу станом на кінець січня 2024 року перебувало 1,075% від загальної площі усіх сільгоспземель.
Понад 5000 тис. га орних земель в Україні не використовуються через війну росії.
Загалом від 24 лютого 2022 року Україна втратила 19,3% посівних площ. Про це свідчать результати дослідження Міжнародного центру української перемоги та Мережі захисту національних інтересів АНТС про вплив російської агресії на світову продовольчу безпеку.
Найсерйознішими проблемами для аграрного сектору є замінування територій, відсутність води для зрошення через підрив Каховської дамби, обмежений експорт через українські порти, а також – знищення інфраструктури та техніки.
„Наразі Україна є найбільш замінованою країною у світі. Орні поля заповнені нерозірваними снарядами та мінами. Найбільша площа замінованих земель на Півдні й Сході – це Дніпропетровська, Миколаївська, Сумська, Харківська, Запорізька, Херсонська області”, – зазначають автори дослідження.
В Херсонській області треба обстежити понад 208 тис га, у Харківській області – майже 160 тис га, а в Миколаївській – понад 85 тис га.
Тільки пріоритетне розмінування сільгоспземель, за даними Світового банку, коштуватиме близько $1,5 млрд. Без обстеження та розмінування використання цих земель аграріями неможливе.
„Найбільша частка збитків агросектору за перший рік війни припала на знищення, пошкодження та викрадення сільгосптехніки, тут втрати оцінюють у понад $4,7 млрд. На другому місці – знищення та крадіжка сільськогосподарської продукції, у тому числі зерна, яким ворог успішно торгує, переправляючи Чорним морем через Босфор, в Сирію та Іран” – розповів аналітик АНТС Ілля Несходовський.
Окрім цього, за словами експерта, суттєвої шкоди завдано аграрній інфраструктурі.
Сумарна місткість зруйнованих українських зерносховищ становить 8.2 млн тонн, пошкоджених – 3.25 млн тонн для одночасного зберігання. Їх відновлення оцінюється у $1.33 млрд.
Також, згідно з дослідженням, Херсонська область втратила 92% зрошувальних систем, Запорізька – 70% систем, південь Дніпропетровщини, Миколаївщина – до 30% джерел води та зрошувальних систем. Тільки на Херсонщині втрачено 550-600 тис. га зрошувальних земель. Разом з Дніпропетровською та Запорізькою областями втрати становлять 1.5 млн га.
Загалом через війну 188 тис кв. км українських ґрунтів під ризиком пошкодження та забруднення. Станом на липень 2023 року у зоні бойових дій зафіксовано 298 тис. га лісових та 1.438 тис. га трав’яних пожеж. За попередніми підрахунками, 5,5 млн тонн забруднюючих речовин було викинуто у повітря внаслідок бойових дій в Україні.
Значної шкоди завдала блокада чорноморських портів і обмеження експорту зерна ворогом.
„З перших днів повномасштабного вторгнення Росія заблокувала українські порти, маніпулювала зерновим коридором, перетворюючи їжу на зброю та шантажуючи світ голодом”, – зазначила співзасновниця Міжнародного центру української перемоги, голова правління Мережі захисту національних інтересів АНТС Ганна Гопко.
3 листопада з’явилася петиція „Захистити українське село – відкласти до закінчення війни збільшення максимальної площі с/г землі «в одних руках» зі 100 до 10000 гектарів”. Заявник вважає, що такі законодавчі зміни є недоцільними в умовах війни та можуть призвести до знищення малого та середнього агробізнесу. Зібравши необхідну кількість голосів, петиція тепер чекає на розгляд президента України Володимира Зеленьського.
Ринок землі працює два роки
У липні 2021 року в Україні розпочав діяти ринок землі, де фізичні особи можуть купувати сільськогосподарську землю. З 1 січня 2024 року також юридичні особи, власники яких є громадянами України, отримають можливість придбати сільськогосподарські ділянки. Протягом двох років ринку землі для фізичних осіб було продано і подаровано 275 157 га сільськогосподарської землі, що складає 1% від усіх сільгоспземель. За словами Дениса Башлика, заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, це розвіює міф про масове відчуження землі.
Юридичні особи вступають у гру
З початку 2024 року в Україні розпочнеться другий етап впровадження земельної реформи, в рамках якого юридичним особам дозволять купувати та продавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Закон передбачає, що юридичні особи зможуть придбати не більше 10 тисяч гектарів землі. Олександр Слободянюк, керівник практики нерухомості та будівництва консалтингової компанії Nota Group, вказує на те, що це нововведення відкриває широкі можливості для власників аграрних підприємств, інвесторів та банків для розвитку їхньої діяльності.
Київська школа економіки (KSE) оцінює, що це може призвести до додаткових 1–2,7% до ВВП щорічно впродовж наступних трьох років. Впровадження ринку для юридичних осіб може стати стимулом для розвитку агросектору та підвищення кредитування сільськогосподарських підприємств.
Розширення прав юридичних осіб у сфері земель створює нові можливості для аграрного сектору. Київська школа економіки підкреслює можливість залучення кредитів та інвестицій, які сприятимуть розвитку сільгосппідприємств. Однак важливо впровадити ефективне регулювання, щоб уникнути зловживань та забезпечити справедливу конкуренцію.
Усього за два роки ринку сільськогосподарської землі укладено 169 233 угоди, продано 374,6 тис. га землі, при середній ціні 41,3 тис. грн за гектар. Ці показники свідчать про постійний інтерес до земель навіть у складний воєнний період. При цьому, за даними Київської школи економіки, укладено всього 0,2% ВВП України угод купівлі-продажу земель обсягом 282 тис. га та вартістю 11,5 млрд грн через повномасштабну війну. Найбільші втрати ринок зазнав у Харківській та Херсонській областях, найменші – на заході.
Загалом, відкритий ринок землі для юридичних осіб може визначити нові напрями для аграрного розвитку та підтримати економіку країни в умовах воєнного конфлікту.
Чи вигідно інвестувати в землю?
Дохідність інвестицій в сільськогосподарську землю може мати дві складові. По-перше, це орендний платіж, який отримує інвестор від орендарів, і становить від 6% на вкладений капітал після сплати податків. По-друге, інвестор може отримати прибуток після виходу з активу. За словами Єгора Лісничого, комерційного директора „Твоє коло”, це може бути в два або навіть три рази більше за кілька років. Такий підхід до інвестування в землю стає важливим аспектом розвитку сільськогосподарського сектору та привертає увагу потенційних інвесторів.
Експерти передбачають, що внаслідок реформ та розвитку ринку землі ціни на землю в Україні можуть значно зрости. З аналогіями до європейських ринків, прогнозується, що за три роки земля може подорожчати у 2–2,5 рази, а за 7–8 років — на 200%. Це може призвести до досягнення рівнів цін, подібних до тих, що існують у європейських країнах, наприклад, в Польщі, де ціна за гектар може сягати 6–7 тис. євро, або навіть 11 тис. євро. На сьогоднішній день, згідно зі статистикою, середня ціна землі в Україні коливається від $1 до $2 тис. за гектар. Такий розвиток подій може привернути нових гравців на ринок та стати фактором відновлення економіки в умовах військового конфлікту.
В Україні за два роки існування ринку землі з 1 липня 2021 року по 1 липня 2023 року було продано 1% земель сільськогосподарського призначення, які раніше були під мораторієм на продаж.
Про це розповів на пресконференції заступник міністра аграрної політики Денис Башлик, інформує Укрінформ.
„Кількість підмораторної землі складала 27,5 млн гектар. У нас на сьогодні за два роки перебування землі в обігу було продано-куплено всього 1% від всіх підмораторних земель”, – сказав він.
За даними Мінагрополітики, в Україні за два роки існування ринку було укладено договори з купівлі-продажу або дарування 275 157 га землі сільськогосподарського призначення. Загалом на ринку вже укладено 85 247 договорів з купівлі-продажу або дарування с/г земельних ділянок.
Заступник міністра додав, що середня ціна за гектар в Україні становить 39 188 грн за га, при цьому у 2021 році вона становила 32 972 грн.
Нагадаємо, ринок землі в Україні офіційно стартував 1 липня 2021 року. До 2024 року купувати сільськогосподарську землю можуть тільки фізособи-громадяни України з обмеженням у 100 гектарів. Закон про ринок землі забороняє купувати землю іноземцям.
[type] => post
[excerpt] => В Україні за два роки існування ринку землі з 1 липня 2021 року по 1 липня 2023 року було продано 1% земель сільськогосподарського призначення, які раніше були під мораторієм на продаж.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1688495160
[modified] => 1688487283
)
[title] => За два роки в Україні продали 1% сільськогосподарських земель
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=39701&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 39738
[uk] => 39701
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 39702
[image] => Array
(
[id] => 39702
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/8418bf7a38ab4e8923c4ca2261e2d720.jpg
[original_lng] => 205467
[original_w] => 1200
[original_h] => 800
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/8418bf7a38ab4e8923c4ca2261e2d720-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/8418bf7a38ab4e8923c4ca2261e2d720-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/8418bf7a38ab4e8923c4ca2261e2d720-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/8418bf7a38ab4e8923c4ca2261e2d720-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/8418bf7a38ab4e8923c4ca2261e2d720.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/8418bf7a38ab4e8923c4ca2261e2d720.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/8418bf7a38ab4e8923c4ca2261e2d720.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1688476484:8
[_thumbnail_id] => 39702
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 699
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 33850
[1] => 51
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 140
[1] => 221
)
[tags_name] => Array
(
[0] => земля
[1] => Україна
)
)
[4] => Array
(
[id] => 39203
[content] =>
Сьогодні, 20 червня, президент України Володимир Зеленський підписав закон про відновлення великої приватизації.
Аукціони з продажу великих державних активів на період воєнного стану було заблоковано у червні 2022 року.
Рада розблокувала велику приватизацію ще 30 травня. Закон дозволяє проводити приватизаційні аукціони з продажу великих державних активів (велика приватизація), можливість реорганізації структури Фонду держмайна (ФДМУ) ті визначає розпорядника підсанкційним майном.
За новим законом, голова ФДМУ отримує право самостійно призначати і звільняти заступників, а 12 регіональних відділень стануть структурними підрозділами ФДМ.
Фонд держмайна за рішенням Вищого антикорупційного суду отримає майно, на яке накладено санкції, і зможе ухвалювати управлінські рішення (приватизація, продаж, оренда чи управління). Отримані кошти будуть спрямовані до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Крім того, закон забороняє обіймати посади керівників держпідприємств та членів наглядових рад підсанкційним особам та громадянам країн-агресорів; скасовує процедуру узгодження директорів держпідприємств в управлінні ФДМ з місцевою владою; усуває обмеження щодо терміну оренди державного майна на період дії воєнного стану.
В Україні минулого року набув чинності новий закон, який скасував мораторій на продаж землі. Реформу запропонував Міжнародний валютний фонд (МВФ) у Вашингтоні в обмін на ще один пакет кредитів. Відтоді майже третина українських сільськогосподарських земель опинилася в руках американців. Раніше український чорнозем купував і Китай, пише міжнародне інформаційне агентство V4NA.
55% загальної площі України займає рілля. Причому це неабиякий вид землі, а жирні, багаті, родючі ґрунти, що становлять величезну сільськогосподарську цінність. Однак тривалий час їх можна було лише орендувати. Ще у 2001 році уряд ухвалив мораторій на купівлю-продаж землі, який пізніше продовжував ще десять разів. Селяни, що мали невелику кількість землі, обробіток якої був нерентабельним, здавали її в оренду. Таким чином дрібні маєтки потрапили під вплив великих сільськогосподарських компаній, котрі використовували цінні чорноземи в обмін на мізерну платню.
Зміну внесли до 1 липня 2021 року, коли був скасований попередній мораторій. Таким чином відновилося право купівлі-продажу української землі. Уряд Зеленського почав приватизацію землі й дав можливість купувати її суб’єктам господарювання за межами України. Ціни швидко підскочили з 2 500 доларів США до 10 000 за гектар, що все ще дуже добре, враховуючи високу якість землі.
За рік після реформи найбільшими покупцями в Україні стали три міжнародні консорціуми з американським капіталом. Як пише газета Australian National Review, загалом вони купили 17 млн гектарів сільськогосподарських угідь, що становить 28% ріллі, або майже третину. Цими трьома гігантами є Cargill, DuPont і Monsanto.
Сполучені Штати – не перша країна, компанії якої інвестували в українські сільськогосподарські землі. Згідно з попередньою статтею в The Wall Street Journal, ще в 2013 році Китай підписав угоду про оренду на пів століття 9% найкращих земель, що становить 5% загальної території України.
До речі, роль українських сільськогосподарських угідь є вирішальною також із глобальної продовольчої точки зору, оскільки наша країна – один із найважливіших експортерів сільськогосподарської продукції: звідси надходять 16% світового обсягу кукурудзи та 12% пшениці.
На Закарпатті створили перший «земельний банк». Умовно кажучи, це зведені дані про всі об’єкти та земельні ділянки, які нині є у розпорядженні обласної влади чи держави в цілому.
Наприкінці березня кожна область отримала від президента чітку вказівку акумулювати інформацію, зокрема щодо ресурсів, які можуть бути використані для потреб внутрішньо переміщених осіб.
Під час неформальної зустрічі депутатів фракцій «КМКС» Партія Угорців України місцевих рад Берегівського району одним з основних було обговорення земельного питання. Зокрема, процес отримання та приватизації ділянок сільськогосподарського призначення.
Ринок землі запрацював 1 липня 2021 року, а станом на 5 серпня зареєстровано вже 4 117 угод, за кількістю переважають Київська, Полтавська, Сумська та Вінницька області.
Про це свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства.
За кількістю найбільше угод укладено у Київській (594), Полтавській (453), Сумській (321) та Вінницькій (287) областях.
А от за площею земель перша четвірка виглядає інакше: Полтавська (1046 га) область, Харківська (905 га), Кіровоградська (731 га) та Київська (615 га) області.
Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 4441 нотаріус. Всього заяв – 4974, із них погоджено 4374, в черзі на розгляд – 28, відмову отримали 572, додали у міністерстві
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Станом на 23 липня укладено майже 2 тисячі угод про купівлю-продаж земельних ділянок за новим законом, який почав діяти з першого липня.
Розбираємось, якою є процедура купівлі земельної ділянки за новими правилами, де і як купувати землю, які документи потрібно готувати, яка вартість гектара землі та як працює земельний ринок.
Яку землю можна купити?
Нагадуємо, що до 1 липня заборона на продаж діяла виключно на землі сільськогосподарського призначення. А тому після скасування цього мораторію 42 млн га аграрних угідь можна продавати і купувати. Що ж це за землі? Третина із них — це колгоспні паї, розподілені у дев’яностих роках серед працівників. Саме цю землю зараз можна вільно продати або купити. А державні та комунальні сільськогосподарські землі досі перебувають під забороною купівлі-продажу.
Хто має право купувати українську землю?
Це виключно українці як фізичні особи і так буде ще три роки. Для них діє обмеження купівлі до 100 га в одні руки. А з 2024р. купувати землю зможуть і юридичні особи, з обмеженням до 10 тис га в одні руки.
Не зможуть купувати українську землю ті юрособи, встановити кінцевого бенефіціара неможливо, або через реєстрацію в офшорних зонах або власниками яких є громадяни країни-агресора. Банки також не наділені правом купувати землю.
Іноземці отримають право купувати українські землі тільки після того, як буде проведено загальнонаціональний референдум з цього питання. Однак, наразі невідомі терміни, коли він може відбутися. В будь-якому разі, іноземці не матимуть права купувати землю в 50-кілометровій зоні від державного кордону України.
Скільки коштує гектар української землі?
Хоча ціна за земельну ділянку визначається між продавцем і покупцем особисто, однак до 2030-го діятиме мінімальна ціна, яка дорівнюватиме нормативній грошовій оцінці ділянки. Станом на сьогодні, середня нормативна грошова оцінка гектару української землі становить близько 1000 дол за гектар. Про це розповідає Андрій Мартин, проектний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабміну в коментарі Економічній правді. Дізнатися більш точну нормативно грошову оцінку конкретної ділянки землі можна на сайті Деджгеокадастру.
Мінагрополітики прогнозує, що земля щороку дорожчатиме на 10-15%. Експерти вважають, що після 2024р., коли на ринок увійдуть юрособи, ціна за гектар може зрости до 5-10 тис. Дол.
Як можна оплатити за землю?
Оплатити за землю можна виключно в безготівковій формі та з підтвердженням джерел походження коштів, після чого потрібно сплатити всі податки.
З підтвердженням коштів проблем виникнути не має, так як підійде навіть нотаріально завірена дарча коштів. А обмеження купівлі в одні руки не виключає купівлю пов’язаними особами, головне – підтвердити походження коштів, йдеться у законі.
Як укласти угоду купівлі-продажу землі
Якщо власник хоче продати земельну ділянку, то для укладення угоди йому потрібно звернутися до нотаріуса, який здійснить всі необхідні перевірки, зробить посвідчення договору купівлі продажу та зареєструє перехід права власності на землю.
Перед продажем земельної ділянки варто переконатися, чи інформація про неї міститься в державному земельному кадастрі та реєстрі речових прав. Експертка із земельних питань Елліна Юрченко у коментарі DW пояснює, що після 2025 року така земля перейде у комунальну власність. Тому варто завчасно перевірити реєстрацію ділянки у реєстрах.
Перелік документів для укладення угоди включає: паспорти сторін, їхні ідентифікаційні коди, звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, витяг з Державного реєстру на нерухоме майно або державний акт, витяг з Державного земельного кадастру.
Також перед купівлею ділянки потрібно перевірити у нотаріуса або юриста, чи не порушене переважне право землекористувача на придбання і чи ділянка не є предметом судового спору.
У разі необхідності, безкоштовну правову допомогу може надати Мін’юст, або контактний центр за телефоном 1545.
У Київській школі економіки переконані, що завдяки ринку землі Україна отримає півтора відсотка зростання ВВП, а українці зокрема можливість використовувати землю як заставу під кредитування.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
