Дивна діяльність комунальних підприємств Чопа
Днями депутат Ігор Єськін у своєму дописі у Facebook детально розповів про фінансове становище комунальних підприємств «Чистий Чоп» та «Водоканал Чоп». У цих компаній чимало невирішених проблем. З моменту створення у 2016 році й до нині їх не вдалося зробити не те, що прибутковими, а навіть самодостатніми.
Керівник КП «Чистий Чоп» Ростислав Петрушка вчергове отримав попередження від ТОВ «Закарпаттяенергозбут» про припинення постачання електроенергії у зв’язку із заборгованістю за 2019–2020 роки в сумі 974 448,72 грн. Такий борг накопичився через безконтрольне використання електроенергії. Існує велика ймовірність, що його традиційно погасять коштами бюджету міста, а точніше, міської територіальної громади. Про накопичення боргів знають мер Валерій Самардак та його заступник Ігор Гіжан. Дуже дивним у цій ситуації є те, що як би погано не працювало комунальне підприємство під керівництвом п. Петрушки, міський голова завжди підтримує його грошима громади. Варто зазначити, що протягом 2017–2020 років з бюджету міста на вирішення цих питань було спрямовано близько 2 млн грн.
Подібний документ надійшов з ТОВ «Закарпаттяенергозбут» і до Комунального підприємства «Водоканал Чоп», який має заборгованість 458 033,13 грн. Причина її виникнення полягає в перевитратах електроенергії на новозбудованій каналізаційній насосній станції (через проєктні порушення під час будівництва). Замість позитивного економічного ефекту, традиційно маємо проблеми і борги», – ідеться в дописі Ігоря Єськіна у Facebook. Вони підкріплені відповідними документами згаданих підприємств на фірмових бланках з печатками. Депутат зазначає, що, на думку керівництва міста, вирішити цю проблему треба шляхом закриття «дірки» грошима громади та підвищення тарифу для населення.
Про фінансовий стан двох комунальних підприємств та передумови накопичення ними таких значних боргів ми розпитали в голови фракції «КМКС» Чопської МТГ Оскара Балога.
– Директори комунальних підприємств міста надали ці документи на депутатський запит. Але це вже не вперше заборгованість за комунальні послуги, накопичена через неналежне управління, буде погашатися за рахунок бюджетних коштів. Подібні прецеденти, коли борг фінансувався з міського бюджету, тобто погашався грошима громади, виникали під час попереднього циклу нинішнього керівництва Чопа, – згадує Оскар Балог події 2017–2018 років. – Освітлення під’їздів будинків частково перебуває на балансі міста, і коли ми запитали, як накопичуються такі борги, Ігор Гіжан на засіданні ради відповів, що є під’їзди, де мешканці крадуть електроенергію. На подальші питання депутатів, чи справді керівники відповідних підприємств вважають, що цю ситуацію слід припинити не шляхом відрізання тих, хто краде спільну електроенергію, а сплатою боргів за рахунок решти жителів, прозвучала відповідь: «Ми намагалися відімкнути цих мешканців, проте нас ледь не побили».
– Коли ми не проголосували за виділення коштів з бюджету на погашення заборгованості, почали ходити по під’їздах і говорити, що воду відключили через «КМКС», бо ми не хочемо заплатити заборгованість, – каже Оскар Балог. – Розповіли, скільки боргів виникло через насоси, які закачують воду на вищі поверхи (це було тимчасове вирішення проблеми – де не було достатнього тиску, поставили насоси). Але ж це входить до загальної квитанції за житлово-комунальні послуги. А більше споживання, яке хтось украв, накопичилося як борги. Натомість людям пояснили, що ми, депутати, не хочемо за це голосувати і, якщо місто не сплатить борги, вони будуть змушені відключити водопостачання, тож через нас не буде води.
Зрештою мер скликав у своєму кабінеті засідання ради, де проголосували, швидко зафіксували все на папері й сплатили борг, пообіцявши, що це більше ніколи не повториться й проблему вирішать, – резюмував розповідь про події тих років Оскар Балог. Реагуючи на ситуацію, що склалася тепер, він підкреслив: із попереджень видно, що подібне не що більше ніколи не повториться, але останнім часом вони свідомо роблять це.
– Практично не заплатили жодної копійки за електроенергію, оскільки з обох комунальних підприємств міста виводять гроші. Це не ми вигадали, адже відкрито задокументовано, в якій формі виводяться ці кошти з підприємств. Депутати ради проголосують за погашення боргу. Тобто вони не борються з крадіжками.
Голова фракції «КМКС» вказав і на іншу проблему. Знадобилося інвестувати сотні тисяч гривень, щоб придбати новий насос, який мав споживати наполовину менше енергії. Виявилося, він використовує її вдвічі більше, оскільки був непрофесійно встановлений.
– Але й це не виправляють, бо сподіваються, що ми все одно заплатимо з бюджету. Мовляв, що робити, ми ж не можемо зупинити насоси, адже місто затопить стічними водами. Цього не можна допускати, тому вони абсолютно впевнені, що рада проголосує за погашення й цього боргу, а вони зможуть продовжувати виводити гроші з підприємств.
– Наступне цікаве питання, через що все це постало на порядку денному – введення в експлуатацію нової очисної станції. Перед виборами розпочався піар нинішнього керівництва міста: ми включимо воду і вирішимо проблему. Коли це питання було внесене до порядку денного засідання ради, я запитав, скільки це коштуватиме, хто покриє витрати. «Це не проблема міста, бо поки його об’єкт не здадуть в експлуатацію, платить компанія, яка встановлює, люди не повинні за це платити», – була відповідь. Я знову запитав, чи вода буде безкоштовною. «Так, буде безкоштовною», – сказав І. Гіжан.
Можливо, це мали бути витрати компанії, яка вводить станцію в експлуатацію, але з практики ми знаємо, що в Чопі все не так працює. У лютому депутат Владислав Фелді попросив надати офіційну відповідь на питання про воду, зокрема з якою потужністю працює нова система, яка якість води в ній тощо. Конкретної відповіді не надійшло. Додали результати дослідження, яке проводилося в жовтні минулого року – лютому цього. Офіційно послугу не вдалося запустити. Коли ми порушуємо це питання на засіданні ради, кажуть, що «КМКС» не хоче, щоб у Чопі була вода.
Наразі мешканців закликають укладати договори із КП «Водоканал Чоп» та платити їм за водопостачання. Це – нонсенс, оскільки обладнання не передано підприємству, водоканал не має засобів для надання послуги. Відповідно підприємство не може зробити калькуляцію. Тому придумали, що використовуватимуть калькуляцію, яка була у водопостачанні із залізниці.
Ця компанія не має нічого до тієї води, якою користуються люди. Тепер вони підпишуть договори, мешканці віддаватимуть 27 гривень за кубічний метр, оскільки знають, що за воду слід платити, це цілком очевидно. А що буде, якщо вода коштуватиме більше або менше? Крім того, ці кошти підприємство не може проводити по своїй бухгалтерії, оскільки не має засобів та не веде забору й подачі води.
Куди йтимуть гроші, які зберуть? Коли ми запитали про те, яка ситуація на підприємстві, якщо пів року не потрібно було платити, а тепер вже треба, вони визнали, що знову мають величезні борги й отриману суму використають на їхнє погашення.
Запуск системи питної води не почнеться найближчим часом, і це також має витрати, через це підприємство теж зазнає величезних збитків, які потрібно буде якось компенсувати. Але про це нічого не кажуть, намагаються, маскуючись, зібрати кошти (платіть водоканалу за воду, яку отримуєте безкоштовно). Це юридичний нонсенс.
Окрім квартир у п’ятиповерховому житловому будинку, воду з цієї системи отримують також місцевий дитячий садок та угорська школа. І тут виникає найголовніше питання: якщо ці заклади сплатять рахунок, це вже стане бюджетним шахрайством – бюджетні гроші будуть перераховані компанії з юридично неорганізованим статусом.
На підставі прийнятого рішення, місто візьме на свій баланс існуючу водопровідну систему від залізниці. Ані нової водопровідної мережі, ані потужностей для експлуатації нової системи немає. Тож, аби не зупинилося водопостачання, залишається одне: з’єднати дві мережі, тобто воду з Латориці змішають з недослідженою водою з нової свердловини, яка не отримала дозволу на використання. Тоді почнуться вимоги, оскільки якість води повинна відповідати стандарту. Вода, що надходить з Латориці, також має бути очищена відповідно до стандартів питної води, що цілком логічно. Але звідки на це будуть гроші? Коли в нас буде вже дві системи очищення, подавати заявку на грант смішно. Хто дасть гроші на третю систему?
Ще один цікавий момент, який я помітив цього місяця: тариф за водовідвід слід сплачувати відповідно до показників лічильника води, але виставили подвійний рахунок. Коли я запитав, чому нараховано вдвічі більше, ніж я використав води, мені відповіли, що випадково. Але коли я поспілкувався з іншими мешканцями, виявилося, що це не окремий випадок і хтось навіть оплатив рахунок. Таким чином ці підприємства намагаються заробити гроші. Кінцевим результатом буде те, що нам усе одно доведеться сплатити борг за електроенергію з бюджету.
Події заходять у глухий кут, але це було очевидним ще з 2017 року. Ця історія багатогранна, але нам неодмінно потрібно все до кінця з’ясувати, оскільки поширюються чутки, що є депутати, які не хочуть, аби населення мало чисту воду.
Не краща ситуація й у третього комунального підприємства. Діяльність чопського ринку можна коротко охарактеризувати як «стабільно погана»: немає ані касових апаратів, ані схеми з точною кількістю торгових точок, ані фінансово-економічного плану чи рахунків, тож немає доходів у бюджет.
Вікторія Рего/Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap
Підпишись на спеціальний телеграм канал де кожна новина розміщена у повному обсязі. Твій телефон завантажуватиме новини у фоні тільки тоді, коли це можливо, і ти завжди будеш у курсі останніх подій.
Підписатися