Депутати Берегівської територіальної громади відвідали Мужіївський золоторудник з робочим візитом

Спеціальна комісія ради Берегівської територіальної громади з робочим візитом відвідала Мужіївський золоторудник.

Породи, які залишилися від видобутку золота за попередні роки, компанія Avellana Gold почала переробляти півтора року тому.

Як розповіла Еріка Якаб, депутат Берегівської районної ради, голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС с. Мужієво, американська компанія Avellana Gold, зареєстрована на Кіпрі, яка нині видобуває на руднику золото, з’явилася тут у березні 2019-го. Тоді на зборах мешканці одноголосно виступили проти того, щоб вона здійснювала видобуток металів на пагорбі над селом. Незважаючи на це, якимось чином компанія отримала дозвіл місцевої ради, і розпочалося виробництво. Вода для промивання гірської породи забирається зі свердловини на околиці Мужієва, пробуреної в радянські часи тодішнім гірничодобувним підприємством, тоді як у селян на кількох вулицях колодязі пересохли. Крім того, місцеві мешканці, що живуть із плодівництва та сільського туризму, побоюються можливого забруднення навколишнього середовища. На сьогодні ніхто не бачив дозволу компанії на будівництво величезного водосховища на пагорбі над селом.

До складу спеціальної комісії, яку очолює заступник голови територіальної громади Іштван Вінце, увійшли депутати ради Еріка Якаб та Дьизив Товт, керівник управління економічного розвитку Берегівської територіальної громади Андраш Фечора, головний спеціаліст відділу архітектури Пейтер Папп, місцевий мешканець Бейла Фюзеші та кореспондент нашого видання Жолт Бадо. З роботою підприємства їх ознайомили начальник рудника Павло Стукан та працівники компанії.

Величезні брили гірської породи на підприємстві подрібнюють на маленькі частинки без пилу, змішуючи з водою, затим метали вимиваються з уламків водою методом гравітації. Наприкінці виробничого ланцюга все ще сильно забруднений матеріал, який містить золото, цинк, свинець та інші метали, збирається в мішки й транспортується за кордон для подальшої переробки, повідомив Павло Стукан.

Керівники підприємства показали, що відпрацьована вода, якою вимивають породи, не потрапляє назад у природне середовище. З неї за допомогою машини відфільтровується пісок, а потім її залишають у відстійниках. Очищену таким чином воду збирають у басейні на пагорбі й повторно використовують на виробництві. Тонкий шар осаду, накопичений у відстійниках, багатий на мінерали, продається цегельним заводам. За час своєї роботи завод вимив максимум 200 тисяч тонн гірських порід, повідомив Павло Стукан.

Цікаво, що компанія працює вже півтора року, але представлені комісії ліцензії були видані в лютому 2021-го. За дорученням Avellana Gold робочі процеси виконують чотири компанії, зареєстровані в різних частинах України, зокрема у Львові. Берегівська територіальна громада не отримує жодних податкових надходжень від цих підприємств, зазначив Андраш Фечора. Дотепер ніхто не контролював, скільки води використала Avellana Gold за весь період своєї діяльності.

За словами Павла Стукана, з часу першого заповнення системи вони майже не забирають воду зі свердловини, оскільки повторно використовують ту, яка потрапляє у відстійники, доводиться компенсувати лише втрати від випаровування.

Як зазначив начальник рудника, немає перешкод для перереєстрації їхніх компаній у Берегові, щоб частина податків надходила до бюджету територіальної громади, до якої належить село. За потреби підприємство готове узгодити з керівництвом місцевого самоврядування питання про постачання питної води жителям Мужієва, зокрема долучитися до будівництва водопровідної системи.

Після огляду золоторудника Іштван Вінце домовився з представниками компанії про те, що комісія й надалі контролюватиме споживання води підприємством, а також час від часу й виробництво. Комісія з’ясує, чи отримала компанія дозвіл на створення водосховища, і наполягатиме на тому, щоб вона платила податки на місці, тим самим допомагаючи утримувати установи територіальної громади, якщо вже місцеві жителі мусять терпіти незручності, спричинені виробництвом.

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap