Замість газу – водень. Коли українська ГТС перейде на транспортування водню до ЄС

Євросоюз минулого року затвердив Водневу стратегію для кліматично нейтральної Європи до 2050р. В ній Україну визначили пріоритетним партнером через потенціал для виробництва «зеленого» водню та інфраструктури, яка з’єднана з країнами ЄС. Процес переходу з викопних джерел енергії до відновлювальних може тривати чверть століття, а капіталовкладення в Україну для такого переходу оцінюються у щонайменше 100 млрд дол. США.

Що таке центральноєвропейський водневий коридор?

В кінці серпня ангела Меркель відвідувала Київ, і в цей день німецька газова компанія RWE Supply & Trading та НАК «Нафтогаз України» уклали меморандум про взаєморозуміння у сфері водневої економіки.

В кінці вересня стало відомо, що компанії з чотирьох країн планують об’єднати зусилля, щоб створити водневу магістраль через Центральну Європу і об’єднати Україну як виробника водню з Німеччиною, як головного його споживача. Магістраль пролягатиме через Словаччину і Чехію, та до їх споживачів у тому числі. Про це повідомив Оператор газотранспортної системи України, передає Укрінформ.

Отож, газотранспортні системи цих країн можуть бути перепрофільовані з транспортування газу на водень. Німеччина стане ключовим споживачем водню в Європі. Україна – ключовим виробником і постачальником.

Українська ГТС вже проводить аналіз переходу на водень

Вже через два місяці після заяви про створення водневої магістралі, в середині жовтня, Сергій Макогон, генеральний директор ТОВ «Оператор ГТС України» повідомив у коментарі Укрінформ про те, що компанія проводить теоретичний аналіз щодо можливості транспортування водню українською газотранспортною системою. Наступні два роки будуть проводити практичний аналіз інфраструктури. Такий проект потребує модернізації обладнання, а саме заміни компресорних станцій та лінійних частин трубопроводів. Точну оцінку інвестицій наразі зробити важко, однак говорять про необхідні суми вкладень на рівні мільярдів доларів.

«Від транспортування газу відмовлятись не можна»

Ольга Бєлікова, директор з питань взаємодії з державними органами та міжнародними організаціямих Оператора ГТС України вважає, що Україна у разі запуску виробництва водню, не зможе задовольнити власні енергетичні потреби. При цьому, Україна допоможе Європі, але Україні теж потрібні ресурси. Тому Бєлікова вважає, що без досягнення згоди щодо транзиту газу нашою державою, брати на себе зобов’язання по водню ризиковано.

Чим кращий водень за газ?

Воднева енергетика сьогодні головний Енергетичний тренд в ЄС, США та Японії. Експерти з енергетики називають водень «паливом майбутнього». Використовуючи водень, економіки не лише позбавляться залежності від викопного палива, але суттєво скоротять викиди шкідливих для клімату парникових газів.

Водень горить при такий же температурі як і газ, але при згорянні виділяється в 3,5 разів більше тепла. Водень можна транспортувати і трубопроводами, і в ємностях для зрідженого газу.

Серед мінусів — водень є дуже вибухонебезпечним, і через малу атомну масу вислизає через найменші щілини, через різьбові і муфтові з’єднання, та навіть зварні шви. Найоптимальніший спосіб транспортування водню – через трубопроводи, при цьому його потрібно змішувати з газом. На сьогодні, з огляду на стан європейської газотранспортної системи, концентрація водню не може перевищувати 10-20%.

«Зелений» vs «рожевий» водень

Вартість водню напряму залежить від вартості електроенергії. Для того, щоб водень був екологічним ресурсом, то його потрібно виготовляти із застосуванням відновлювальних джерел енергії. Проблема української відновлювальної енергетики в тому, що потрібні потужні накопичувальні системи або високоманеврені електростанції для балансування енергосистеми. Про це пише Олег Тітамир, президент ГО «Українська організація захисту споживачів послуг», на платформі Укрінформ. Автор зазначає, що найбільш конкурентноспроможним варіантом виробництва водню наразі є «рожевий» водень, на виробництво якого використовуватимуть електроенергію з AЕС.

«Зеленим» вважається той водень, при виробництві якого використовували електроенергію з відновлювальних джерел. Але для видобутку водню за допомогою електролізу потрібні величезні обсяги очищеної води. Україна з кожним роком відчуває все більший дефіцит водних ресурсів і є найменш забезпеченою питною водою серед європейських країн.

За даними МЕА, сьогодні 99% водню у світі отримують, спалюючи викопне паливо. Парадоксально, але виробництво водню призводить до викидів 830 млн тон вуглекислого газу на рік. А це дорівнює сумі викидам великої Британії та Індонезії.

Не зважаючи на низку складнощів у переході на виробництво і транспортування водню, Світовий банк готовий підтримати Україну. Перехід на “зелений” водень може тривати до 25 років, і є компонентом стратегічного напрямку Євросоюзу Green Deal.

Оксана ЧОПАК