Пророцтвом про російську атаку Захід уже економічно зруйнував Україну – думка

Полеміка західної преси про небезпеку російського вторгнення, яка ведеться останнім часом, призвела не лише до евакуації дипломатів та їхніх сімей, але й негативно відобразилася на економічному секторі України. Такий погляд у своїй статті в угорському виданні Mandiner висловив завідувач кафедри Закарпатського угорського інституту, кандидат економічних наук, професор Роберт Бачо.

Новини про можливу російську агресію протягом останніх двох тижнів серйозно вплинули на кілька сфер життя країни, суттєво позначившись на зміні валютного курсу. Одним із основних факторів, що впливають на обмінний курс, є психологічний, який найбільше відображається в очікуваннях економічних гравців.

Водночас військово-політична криза торкається не лише держави та бізнесу, але й спорожняє гаманці громадян, девальвує їхні гривневі заощадження та зменшує надії на гальмування інфляції.

Українська гривня за тиждень втратила понад 8% своєї вартості через масштабний продаж українських державних облігацій, які належать іноземцям, і відтік інвестицій з країни. Рішення власників державних облігацій та інвесторів є зрозумілим, вони керуються простою логікою: краще отримати хоча б частину вартості облігацій сьогодні, ніж пізніше нічого. Дотримуючись такого підходу, власники вирішили продавати українські цінні папери за нижчою, ніж номінальна, ціною (з дисконтом 76,5%), чого не було з 2015 року.

У другій половині січня в Міністерства фінансів України виникли проблеми з випуском нових державних облігацій. Їх було продано за рекордно низькими ставками в 11–13% через відсутність інтересу на ринку.

У 2022 році Україна планувала запозичити 420 млрд грн, зокрема 151 мрлд на зовнішніх ринках. Це необхідно для фінансування бюджетних видатків. Якщо ситуація на борговому ринку не покращиться, уряду та парламенту доведеться здійснювати бюджетні трансферти і навіть заморозити фінансування деяких видатків.

Левова частка нових кредитів витрачається на погашення старих боргів. Заборгованість в іноземній валюті знову погашається державою за рахунок позик. Загалом у 2022 році Україна повинна буде виплатити кредиторам понад 550 млрд грн, з яких 126 млрд грн на погашення зовнішнього боргу. Пік виплат припаде на лютий і становитиме 66,3 млрд грн.

Без можливості рефінансування зовнішнього боргу за допомогою нових запозичень, погашення боргу може стати серйозною проблемою для стабільності обмінного курсу, а отже, і для уряду.

Наразі єдиним джерелом зовнішніх запозичень України є офіційні партнери: кредити МВФ, ЄС та Світового банку. Однак вони мають передумови, які українська влада не завжди виконує. Таким чином, слова голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, що Україна може протриматися рік без грошей МВФ, погодьтеся, є доволі необачною заявою.

Почувши про можливе вторгнення Росії, інвестори призупинили проєкти, пов’язані з українським бізнесом, що значно ускладнило його доступ до коштів на іноземних ринках.

На фондовому ринку також відчувається серйозне падіння цінних паперів великих українських компаній.

Деякі компанії припиняють великі інвестиційні проєкти і чекають на більш стабільні часи. Компанії з іноземним капіталом поки що відстрочують особливо значні проєкти, остерігаючись вкладення капіталу в країну.

Негативний настрій впливає і на довгострокові інвестиції населення.

Ослаблення гривні девальвує доходи й заощадження громадян у національній валюті та впливає на інфляцію.

За офіційними даними, 2021 року споживчі ціни в Україні піднялися на 10%, але насправді їхнє зростання було більшим.

Ослаблення гривні, безумовно, вплине на гаманці українців. Під час складання бюджету Національний банк України прогнозував інфляцію до 5% на 2022 рік, але вже на початку січня погіршив прогноз до 7,7%.

Для забезпечення зниження інфляції Національний банк України 20 січня підвищив облікову ставку до 10% річних.

Далі йтиме зростання процентних ставок за депозитами та кредитами фізичних осіб. Підвищаться відсотки за кредитами на купівлю чи ремонт житла, а це ще більше заморозить ринок нерухомості та споживчі витрати й водночас сповільнить економічне зростання. Хоча у 2021-му ринок нерухомості ще демонстрував значний розвиток. Національний банк України очікує цьогоріч зростання ВВП на рівні 3,4% (у 2021-му на 3,8%). Окрім військової загрози, на країну вплинуть високі ціни на енергоносії та глобальний дефіцит сировини.

В економічному плані Україна програє, навіть якщо Росія не збільшить свою військову експансію.

РФ відомі наші слабкі сторони, вона намагатиметься перешкоджати там, де є пряма залежність. Прикладів цього чимало: від припинення поставок вугілля та нафтопродуктів до значного скорочення транзиту газу українським газопроводом. Як нещодавно влучно сказав один із урядовців, росіяни все ще роблять «тисячі дрібних порізів» на тілі України.

Поокремо вони незначні, але якщо Росія вирішить завдати ударів з усіх боків, наслідки можуть бути катастрофічними.

(mandiner.hu)