Великий зелений перехід. Коли українці поміняють «Ланос» на електромобіль

Через тридцять років у Євросоюзі не залишиться жодної автівки на бензині чи дизелі. Вже протягом найближчого десятиріччя ЄС планує скоротити використання машин на традиційних видах пального наполовину. Чи встигне за Євросоюзом Україна? Скільки українських водіїв можуть похвалитися, що їздять екологічним зеленим транспортом? І що треба зробити, щоб електрокари заповнили вітчизняні дороги — в матеріалі hromadske.

Чому електромобіль?

Під час купівлі електрокара може відлякати його ціна. Вона стартує з 35 тисяч доларів. Автівки з бензиновими чи дизельними двигунами зазвичай дешевші. А втім, електроавтомобілі виправдовують себе вже з першої заправки: бензин та дизель значно дорожчі за електрику. Крім цього, машини з електричним двигуном не потребують мастила, а це також важлива стаття витрат. 

Також «електрички» мають простішу, ніж у «традиційних» авто, конструкцію, тож двигун, гальмівні колодки, трансмісія триваліше служать. 

За скільки часу відіб’ються гроші, переплачені за електрокар, визначити складно, бо й машини різні, та й ціна палива чи електрики змінюється. Але те, що зекономити в перспективі можна суттєво, порахували, наприклад, у Міністерстві внутрішніх справ. Через це анонсували закупівлю електрокарів для патрульної поліції.

Засновник GO TO-U — додатку для водіїв електромобілів, що допомагає знайти найближчу зарядку і зарезервувати її — Назар Шимоне-Давида зазначає, що економія очевидна.

Експертка з транспортних інновацій та радниця заступника міністра інфраструктури Марина Китіна оприлюднила власне дослідження щодо кількості зарядних станцій. Дані їй надали 16 компаній-операторів. Загалом вони мають 3 244 зарядні станції та 7 757 точок зарядки. З них «повільних» (потужність менш як 22 кВт) — 5 920, «швидких» (більш як 22 кВт) — 1 837.

Вітчизняну інфраструктуру оптимістично оцінює й Назар Шимоне-Давида:

Назар додає, що у великих містах головна проблема власників електрокарів — знайти місце для нічної зарядки. Натомість у невеликих населених пунктах цю проблему розв’язати простіше (через меншу густонаселеність), а це означає, що електрокар — хороший варіант не лише для мегаполісів.

Електрокар в Україні — екзотика, розкіш чи масовий вид транспорту?

У листопаді 2021-го українці зареєстрували 905 електромобілів (162 машини — нові). Це на 76% більше у порівнянні з листопадом 2020-го. 

Однак українці продовжують обирати автівки із двигунами внутрішнього згоряння. У жовтні таких зареєстрували 64 тисячі.

Тому попри те, що ринок електрокарів росте, у порівнянні з «традиційним» він видається краплею в морі: 32 662 електромобілі проти 6,5 мільйонів машин із ДВЗ. На електрокарах нині їздять лише 1% українських водіїв. 

Одна з причин, яка гальмує перехід на «зелений» транспорт, — їхня висока вартість. 

У дослідженні Європейської асоціації автовиробників (ACEA) йдеться, що кількість придбаних електрокарів безпосередньо залежить від добробуту: що нижче ВВП на душу населення, то менші продажі.

У Центральній та Східній Європі, де ВВП на душу населення нижчий за 17 тисяч євро, електромобілі купують значно рідше. У багатих країнах Північної Європи з середнім ВВП у 46 тисяч євро частка електромобілів більша за 15%. Найохочіше їх купують у Швеції, Нідерландах, Фінляндії та Данії. 

Така сама ситуація і з інфраструктурою зарядних станцій: у Нідерландах, Франції та Німеччині їх найбільше. У Нідерландах, наприклад, — 66 665 станцій. А в Румунії, територія якої вшестеро більша за Нідерланди, — лише 493.

Tesla замість «Ланос»: місія здійсненна?

Найпопулярніша в Україні модель (і найдешевша) — Nissan Leaf — коштує близько 35 тисяч доларів, або майже мільйон гривень. Натомість середня вартість вживаного електромобіля — 18 тисяч доларів, свідчать дані Інституту досліджень авторинку. 

І конкуренція тут не на користь «зеленого» транспорту, адже середня вартість вживаного легковика з двигуном внутрішнього згоряння — 4,7 тисячі доларів. 

Нині світовим лідером у переході на електромобілі є Норвегія, одна з найбагатших країн світу. 2020-го року частка «зелених авто» серед нових реєстрацій там перевищила 50%. Цього показника Норвегія досягла ще й завдяки безпосередній підтримці сектору: для електрокарів скасували імпортне мито, ПДВ та плату за реєстрацію. Завдяки цьому вартість електромобілів та авто з ДВЗ майже зрівнялася.

В Україні пільги для електротранспорту також суттєві: він звільнений від ПДВ та ввізного мита. Окрім цього, податок на прибуток скасували й для підприємств, які займаються тільки виробництвом електротранспорту, електродвигунів, батарей і зарядних пристроїв. Чи стимулюватиме це власного виробника, окреме питання.

Також парламент ухвалив закон, який запровадив «зелені» номери для електромобілів та нові дорожні знаки: «для електромобілів», «крім електромобілів«, «станція зарядки електромобілів». Якщо власники авто з ДВЗ займуть місця для електрокарів чи заважатимуть їм паркуватися/заряджатися, то платитимуть штраф.

На сьогодні держава зробила чимало для розвитку ринку електрокарів, вважає Назар Шимоне-Давида. А те, що чиновники не втручаються в розбудову інфраструктури, лише на користь, — послуги від того якісніші.

На думку Назара, найбільше б ринкові допомогли доступні кредити. І вони, можливо, з’являться. Президент Володимир Зеленський запевняє, що в рамках проєкту «Українська мрія» держава буде надавати пільгові кредити під 5% річних саме для купівлі електротранспорту.

Зелене майбутнє близько?

Загалом до 2030-го року, згідно з Національною транспортною стратегією, Україна планує довести частку електротранспорту у внутрішньому сполученні до 75%.

А в Міністерстві інфраструктури впродовж наступних восьми років хочуть повністю позбутися «незеленого» громадського транспорту. Із 2027 року пропонують заборонити ввезення вживаних авто з дизельними двигунами внутрішнього згорання. А з 2030-го — заборонити ввезення як вживаних, так і нових автомобілів на бензині чи дизелі. Відповідний законопроєкт уже подали до парламенту. 

А втім, як показує досвід, найліпше ринок електрокарів стимулюють не адміністративні методи та закони, а збільшення доходів громадян. Тому поки розмір ВВП на душу населення в Україні менший за 4 тисячі доларів, говорити про великий ринок електрокарів не випадає.