Чому найбіднішою пострадянською державою стала Україна? – думка експерта

Напередодні розпаду СРСР більшість українських, а також західних економістів в один голос стверджували, що незалежна Україна повинна значно випередити всі інші колишні республіки Союзу за рівнем розвитку економіки, однак увагу експертів обійшло наступне: більшість українців живе у традиційній селянській культурі, а еліта, та й суспільство загалом, також мають сільськогосподарський менталітет, – написав у своєму Facebook Андрій Головачов, відомий український експерт- економіст, якого також цитував портал zik.ua.

На думку Головачова, тогочасний «оптимізм» стосовно майбутнього України був зумовлений тим, що вона мала найкращі чорноземи, дуже вдале географічне розташування по лінії схід-захід, та північ-південь, освічене населення, велику кількість морських та річкових портів, відмінну, успадковану від СРСР інфраструктуру, вдале поєднання розмірів території й чисельності населення (густота), розвинену енергетику, військову промисловість і науку, велику кількість необхідних корисних копалин тощо.

Жодна з усіх інших колишніх республік СРСР не мала такого вдалого поєднання економічних чинників. Тому багато економістів пророкувало, що Україна поступово стане істотно випереджати своїх колишніх сусідів. На момент розпаду СРСР рівень життя в Україні був вищим, ніж у Білорусії і навіть Польщі. Тому більшість українців покидали «Совок» у мажорному настрої і в передчутті майбутнього добробуту та достатку.

Однак Україна – наголошує експерт – через майже 30 років досягла результату прямо протилежного тому, що прогнозувалося. Україна посідає останнє місце серед усіх колишніх республік, у 2.5 рази поступаючись Білорусі, в 3,5 рази – Росії, в 6.5 разів – Польщі. Тим більше, на сьогодні рівень життя українців – найнижчий в Європі, і він просто вже непристойний, а якість життя стала просто незадовільною: розпад охорони здоров’я, деградація інфраструктури, – зазначає експерт. За словами Головачова, характер економіки зберігся «допотопним», більшість промислових галузей «загинула», наука зникла, борги бюджету платити нічим, а 6-7 млн українців розбіглися по світу в пошуках роботи. Ми навіть не знаємо, скільки нас залишилося в реальності. Якщо називати речі своїми іменами, то ситуація просто катастрофічна і, можливо, вже непідйомна.

Причиною занепаду України, у першу чергу, Головачов називає низький рівень соціального капіталу, який був набагато біднішим, ніж у сусідів. Саме цей фактор став відігравати вирішальну роль у забезпеченні конкурентоспроможності сучасної економіки.

Західні та вітчизняні економісти на момент розпаду СРСР не звернули увагу, що більшість українців перебувала все ще в селянській традиційній культурі, для якої характерні:

громадська замкнутість, недовіра до співвітчизників, і тим більше – іноземців, схильність до крадіжок, громадянська безвідповідальність, страх перед ризиком та інноваціями, небажання здобувати знання, недовіра до держави, зневага до закону, нерозуміння права власності і презирливе ставлення до приватної власності, схильність до міфології й релігійних традицій тощо.

Експерт вважає, що «правлячий клас України, так само, як і все суспільство, страждає «хуторянським» мисленням, украй безвідповідальний, ніколи не володів і зараз не володіє стратегічним баченням, поринув у тотальні, інколи парадоксально кумедні  крадіжки». Друга, не менш важлива причина провалу України,  на яку не звертали увагу зарубіжні економісти, – це етнічні суперечності між південно-сходом і заходом України, які  постійно лихоманять Україну в її геополітичних метаннях і відлякують інвестиції, – додав він.

Міжетнічна напруга не дозволяла суспільству сконцентруватися на економічних проблемах, а змушувала його всю свою енергію витрачати на гуманітарну боротьбу. Ця боротьба, яка несе бідність і злидні, призвела до війни, до втрати частини територій. Найгірше те, що вона триває й досі, ба навіть посилюється і нині, – висловив свою песимістичну думку Андрій Головачов.

(vb/Facebook.com/zik.ua)