По всій Європі знову запускають вугільні електростанції

Франція може відновити роботу нещодавно закритої вугільної електростанції, адже через війну в Україні європейські країни змушені змінити свою енергетичну політику.

Російський газ не буде надходити до Франції з середини цього місяця, більше того, зараз на частині мережі французької АЕС тривають ремонтні роботи. Тож, безумовно, взимку об’єкт знадобиться, але для його роботи ні в якому разі не будуть використовувати російське вугілля. Велика частина виробництва електроенергії у Франції припадає на атомну енергетику, зокрема у 2020 році 67%, тоді як на вугілля лише 0,3%.

Дотепер Євросоюз був найбільшим покупцем сировини з росії. Минулого року імпортував близько 40% своїх потреб у природному газі, 46% вугілля та 27% нафти з рф на суму майже 100 мільярдів євро.

Однак поставки газу зменшилися в останні тижні, а російський енергетичний гігант «Газпром» скоротив пропускну здатність свого основного експортного газопроводу до Берліна на 60% у середині червня, викликавши тривогу в Європі у зв’язку з виснаженням запасів. Пізніше росія припинила або скоротила поставки до кількох країн, тому з 15 червня російський газ не надходив до Польщі, Болгарії, Фінляндії та Нідерландів. Крім того, 50% попереднього обсягу надходить до Австрії й Італії, під загрозою також Словаччина та Чехія, а до Словенії поставки скоротилися на 15%.

У відповідь Нідерланди, Німеччина та Австрія оголосили про введення в експлуатацію своїх вугільних електростанцій, згодом до них приєдналися ще кілька країн.

Майже половина потреб Німеччини у вугіллі задовольняється поставками з росії, а раніше закриті електростанції в основному працюють на вітчизняному бурому вугіллі. Таким чином, згідно з очікуваннями, до наступної зими їхня потужність може зрости на 8 ГВт, до 34 ГВт. Крім того, нещодавно німецька енергетична компанія уклала з американським виробником перший європейський довгостроковий контракт на поставку скрапленого природного газу (СПГ).

Повернення до викопного палива викликало тривогу в Європейській комісії та серед екологів. Як підкреслила Сара Браун, аналітик незалежного енергетичного аналітичного центру Ember, європейські уряди чітко дали зрозуміти, що збільшення використання вугілля буде лише тимчасовим.

Німеччина покладатиметься на вугільну енергетику до 31 березня 2024 року та залишатиметься відданою своїй меті повністю відмовитися від вугілля до 2030-го. Чеська Республіка також підтвердила своє прагнення досягти декарбонізації до 2033 року. Однак, за словами експерта, є побоювання, що постраждалі європейські країни будуть змушені продовжувати покладатися на вугілля.

Румунія також оголосила, що тимчасово відновить роботу своїх електростанцій, які працюють на вугіллі. Згідно з повідомленнями місцевих ЗМІ, знову діятиме електростанція Мінтія, закрита минулого року. Італія теж не виключає можливості збільшення потужностей вугільної енергетики. За словами Роберто Чинголані, міністра, відповідального за екологічний перехід, у разі дефіциту енергії дві діючі вугільні електростанції тимчасово працюватимуть на повну потужність.

Найбільша проблема може бути на Західних Балканах, де більшість країн сильно залежать від вугілля. Уряд Сербії намагається компенсувати його нестачу за рахунок імпорту бурого вугілля. Минулого року Північна Македонія вже оголосила про енергетичну кризу та перейшла на імпорт вугілля, а нещодавно відсунула дату мінімізації викидів вуглекислого газу на три роки – до 2030-го. Парламент Боснії і Герцеговини також проголосував за продовження роботи двох вугільних електростанцій, які планується закрити лише наприкінці наступного року.

А Косово виробляє 94,8% електроенергії з вугілля, і хоча обидві його вугільні електростанції застаріли, керівництво поки що не закриває їх.

Джерело