Що буде з податками в Україні в найближчі пів року?

З 1 липня гостро постало питання про повернення довоєнних ставок податків для бізнесу, адже необхідно забезпечити фінансування неабияких оборонних потреб держави.

З початку другого півріччя бізнес мав повернутися до довоєнного рівня податків, однак це рішення наразі відклали. Про це повідомив Ярослав Железняк, народний депутат від партії Голос. Нардеп додав, що податкова політика все-таки буде посилюватися, однак наразі точні терміни невідомі.

Податкові пільги були запроваджені з початку війни, щоб підтримати бізнес в Україні. Згідно з опитуванням Американської торговельної палати в Україні, половина опитаних представників бізнесу заявили про пошкодження їхніх заводів, фабрик, складів, офісів. З них 27% отримали незначні ушкодження і ще 22% потребують суттєвого відновлення після значних ушкоджень, передає РБК-Україна.

Згідно із 12-м дослідженням стану та потреб малого та середнього бізнесу в умовах буде повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, кожне пʼяте підприємство в Україні закрилося з початку року. Про це пише Економічна правда. Дослідження проводили з 31 травня по 11 червня поточного року. Опитування пройшли 753 власників та виконавчих директорів підприємств малого та середнього бізнесу.

Сотні різновидів податкових пільг

Скасування воєнних податкових пільг не означає, що пільгових податкових режимів в Україні більше не буде. У податковому законодавстві України існують десятки пільг для різних галузях, окремих суб’єктів господарювання чи видів товарів. Через це бюджет недоотримує десятки мільярдів гривень щороку. Про це пише Ярослав Вінокуров у виданні “Економічна правда”.

Станом на травень 2023р. в Україні діє 254 податкові пільги, не враховуючи митні. Такі дані наводить і державна податкова служба, а податкові пільги обліковує в довідниках.

Запровадження воєнних пільг у безпроцентних масштабах призвели до рекордного дефіциту бюджету, який довелося перекривати емісією гривні. Йдеться про скасування акцизів на пальне, зниження ставок ПДВ, скасування митних платежів для всього імпорту та спрощена система оподаткування із 2% від доходу для всіх бізнесів.

Найбільше втрат бюджет зазнає від пільг з ПДВ. Місцеві бюджети найбільше недоотримують від податку на майно.

Однак, податкові послаблення, які застосовуються при ввезенні товарів в Україну, завдають набагато більших втрат бюджету, ніж пільги з податку на прибуток чи внутрішнього ПДВ. Приміром, минулого року держбюджет найбільше недоотримав митних платежів із ввезення пального.

За перші пʼять місяців поточного року через різноманітні пільги на ввезені товари, український бюджет недоотримав більше ніж 66 млрд грн.

Більшість податкових пільг пролобійовані

На думку координатора експертних груп економічної експертної платформи Олега Гетмана, більшість українських податкових пільг — це робота лобістів у парламенті.

У центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ відзначають, що додаткові пільги зазвичай є результатом протискання певних правок до законів. Таким чином, це приносить вигоду окремим платникам податків та сприяє зниженню рівня оподаткування для них.

За словами Ярослава Вінокурова, така складність податкового законодавства ще й стимулює корупцію.

За словами наукової редакторки аналітичної платформи Vox Україна Ілони Сологуб, західні компанії, які працюють в Україні за всіма правилами і бачать преференції, які отримують українські компанії, задають справедливе питання чому так відбувається.

Повернення податків буде

За словами міністра фінансів Сергія Марченко, Україна наразі не може покрити свої військові витрати за рахунок зібраних у країні податків. Про це пише РБК-Україна з посиланням на агентство Reuters. 

Повернення податків до довоєнного рівня є зобов’язанням України перед МВФ та умовою для отримання макрофінансової допомоги.

Марченко очікує, що цей крок дозволить збільшити дохід бюджету на 10 млрд грн до кінця цього року.

Український уряд також запроваджуватиме митні реформи в другій половині року, щоб уникнути незаконної торгівлі. Йдеться зокрема про впровадження загальної бази даних із країнами ЄС.

Оксана Чопак