Мораторій на перевірки бізнесу: що зміниться для підприємців

В Україні набуває чинності рішення Ради національної безпеки і оборони щодо обмеження державного контролю за діяльністю бізнесу. 24 липня Кабінет міністрів затвердив план реалізації цього рішення, який передбачає річний мораторій на безпідставні перевірки підприємств правоохоронними, податковими, митними та іншими контролюючими органами. Про це повідомила перша віцепрем’єрка — міністерка економіки Юлія Свириденко, передає Економічна правда.

Мораторій не поширюватиметься на всі категорії бізнесу. Перевірки залишаться у сферах, що вважаються високоризиковими — зокрема, в обігу підакцизних товарів. Для компаній із низьким ризиком перевірки будуть суттєво обмежені.

Що передбачає нова політика

План уряду включає не лише обмеження перевірок, але й законодавчі зміни. Зокрема, пропонується внести поправки до Кримінального процесуального кодексу України, які змусять правоохоронців отримувати дозвіл на відкриття проваджень проти бізнесу виключно від генерального прокурора або обласного керівництва прокуратури.

Уряд також доручив Державній регуляторній службі й міністерствам протягом місяця надати пропозиції щодо дерегуляції та скорочення кількості дозволів і ліцензій. Крім того, до 21 жовтня силові органи мають узгодити свої дії щодо виявлення активів під санкціями та забезпечити їх повернення до держбюджету — для фінансування оборони та відновлення.

Ще один напрямок реформи — запуск цифрової системи контролю. Така система має виключити ручне втручання чиновників у процеси нагляду та дозволити автоматизований контроль, що базується на ризик-орієнтованому підході. Передбачено також щоквартальний перегляд ефективності впроваджених рішень.

Чи це вже працює?

За словами президента громадської організації “Асоціація приватних роботодавців” Олександра Чумака, реальний ефект мораторію стане помітним лише після впровадження всіх рішень виконавчої та законодавчої гілок влади. Зокрема, Верховна Рада має ухвалити щонайменше сім законопроєктів, поданих урядом. До цього моменту мораторій юридично існує, але фактично його реалізація ще триває. Про це пише Суспільне.

Свириденко зазначила, що частина вже відкритих проваджень проти підприємців, які не мали належного обґрунтування, була закрита — за результатами проведеного аудиту. Йдеться приблизно про третину таких справ. Водночас вона визнала: там, де ризики справді високі, перевірки триватимуть, однак у рамках нової цифрової системи.

Як реагує бізнес

Українські підприємці неоднозначно сприймають ініціативу. Зокрема, директор компанії “Пожмашина” Олег Авер’янов, чия компанія спеціалізується на виробництві пожежної техніки та співпрацює з ДСНС, вважає, що мораторій необхідний, оскільки нині діяльність навіть прозорих підприємств часто супроводжується кримінальними справами з боку правоохоронців. Він наводить приклади ситуацій, коли постачання техніки для державних структур автоматично призводить до відкриття проваджень.

Водночас Чумак скептично оцінює вплив мораторію, оскільки вважає його “напівкроком” — без чіткого плану впровадження. Він наголошує, що успіх ініціативи залежить від дотримання плану всіма гілками влади та координації між ними.

Позиція експертів

Експерти, опитані “Суспільним”, також не мають єдиної думки. Виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко згадує, що подібні мораторії вже застосовувалися в періоди кризи — під час пандемії COVID-19 та на початку повномасштабного вторгнення. За її словами, тоді зменшення податкових надходжень не спостерігалося, отже, чесний бізнес продовжує сплачувати податки незалежно від тиску.

Однак вона підкреслює, що ключове питання — не кількість перевірок, а боротьба з тіньовою економікою. Саме там, за її словами, зосереджені основні втрати бюджету.

Бізнес-омбудсмен Роман Ващук вважає, що мораторій — це тимчасовий “перепочинок” для бізнесу, але він не може бути заміною системної реформи. Він наголошує, що важливо використати цей рік для трансформації роботи державних органів — аби в майбутньому не виникала потреба в нових мораторіях. Ващук також звертає увагу на ризик того, що чиновники можуть знайти інші, обхідні методи впливу на підприємців, якщо не буде чітко визначено, кого саме стосується заборона перевірок.

Мораторій як турнікет

Народна депутатка Юлія Сірко порівнює мораторій із турнікетом: захід тимчасовий і необхідний, коли система “кровоточить”. Але головне, за її словами — не затягнути цю “перев’язку”, а швидко перейти до реформ: навчити працівників контролюючих органів дотримуватись законів і припинити практику відкриття справ без достатніх підстав.

На її думку, найбільше від свавільних перевірок страждає малий бізнес, який не має юридичних ресурсів для самозахисту. Саме тому будь-які ініціативи держави мають бути спрямовані не лише на зменшення тиску, а й на створення умов для чесної конкуренції.

Оксана ЧОПАК