Резерв на 10 годин: як мобільні оператори готуються до зими без світла

Атаки Росії на енергетичну інфраструктуру та перші справжні морози знову принесли українцям знайому реальність — графіки відключень, аварійні ремонти, попередження про можливі блекаути. На цьому тлі питання «чи буде звʼязок, коли вимкнуть світло» знову виходить на перший план.

Як до зими готуються мобільні оператори та чи виконали вони вимогу держави забезпечити щонайменше 10 годин автономної роботи мережі без електропостачання?

Що держава вимагала від операторів

Головою регулятора у сфері електронних комунікацій — Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та послуг поштового зв’язку (НКЕК) — є Лілія Мальон. У коментарі, який цитує РБК-Україна, вона нагадує: ще торік мобільним операторам встановили чіткі вимоги щодо готовності до тривалих відключень електроенергії.

Йшлося не про загальні «побажання», а про конкретні кроки: встановлення генераторів, модернізацію мереж, забезпечення базових станцій акумуляторами, створення запасів пального, формування мобільних ремонтних бригад і достатньої кількості персоналу. За словами Мальон, НКЕК перевіряє готовність операторів працювати в умовах блекаутів із 2023 року.

Регуляторка наголошує, що навіть найкраще обладнані базові станції не можуть працювати без світла безкінечно. Акумулятори мають обмежений ресурс, генераторам потрібні пальне та обслуговування. Саме тому, підкреслює вона, мобільний зв’язок під час тривалих відключень варто сприймати не як гарантовану послугу, а як тимчасову можливість залишатися на звʼязку.

Мальон окремо звертається до абонентів із проханням відповідально користуватися мобільним інтернетом у години знеструмлень: не дивитися зайві відео й пам’ятати, що в цей час звʼязок «це про виживання», а не про розваги.

Рішення Ставки і вимога 10-годинної автономії

Про підготовку мобільних мереж до нової хвилі відключень говорили й на рівні керівництва держави. Як нагадує РБК-Україна, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров після одного із засідань Ставки Верховного головнокомандувача повідомив про рішення збільшити кількість базових станцій із резервним живленням.

Ключова планка, озвучена торік, — не менше 10 годин роботи мережі без електропостачання. Операторів зобов’язали до 1 лютого 2025 року довести до такого рівня всі базові станції. Саме щодо виконання цієї вимоги журналісти й поставили питання трьом найбільшим гравцям — «Київстару», Vodafone та lifecell.

Що кажуть «Київстар», Vodafone та lifecell про резерв

За інформацією, яку компанії надали РБК-Україна, зараз їхні мережі майже повністю забезпечені резервним живленням. У загальних рисах картина виглядає так: базові станції здатні працювати на акумуляторах у середньому від шести до десяти годин, залежно від моделі обладнання та навантаження.

У «Київстарі» пояснюють, що під час відключень частина трафіку з фіксованого інтернету перетікає у мобільну мережу, і це підвищене навантаження пришвидшує розряд акумуляторів. Тобто формально резерв може становити до десяти годин, але на практиці реальний час автономної роботи залежить від того, скільки людей одночасно користуються зв’язком у зоні дії конкретної базової станції.

У Vodafone заявляють, що 95 відсотків їхніх базових станцій здатні працювати до десяти годин автономно, а решта мають запас на чотири–шість годин. У lifecell повідомляють про майже ідентичну готовність: 94 відсотки мережі можуть працювати до десяти годин без зовнішнього живлення. Водночас компанія уточнює: після вичерпання ресурсу частини станцій ключові об’єкти продовжать працювати й надалі, але зона покриття стане значно меншою.

Скільки акумуляторів і генераторів уже встановили

Наскільки сильно оператори наростили резервні потужності за останні роки? Lifecell, за даними РБК-Україна, закупив 48 тисяч літієвих акумуляторів і збільшив кількість генераторів на ключовому обладнанні у 75 разів порівняно з 2022 роком.

«Київстар» звітує про встановлення понад 241 тисячі акумуляторів на базових станціях і понад трьох з половиною тисяч генераторів на важливих об’єктах мережі.

Vodafone, зі свого боку, повідомляє про восьмиразове збільшення парку акумуляторів і понад три тисячі генераторів. Окремо у компанії звертають увагу, що використовують системи на основі штучного інтелекту для регулювання навантаження обладнання: такі алгоритми автоматично підлаштовують споживання електроенергії під реальний трафік, оптимізують заряд батарей та продовжують час їх автономної роботи.

Інженерні бригади та аварійні групи

Резервні батареї та генератори — лише частина підготовки. Усі три оператори, за їхніми словами, посилили інженерні служби й аварійні бригади, які виїжджають на ремонт у разі пошкоджень чи збою.

У Vodafone створили 233 аварійні бригади. У lifecell збільшили кількість мобільних груп і доукомплектували їх додатковим обладнанням. У «Київстарі» запевняють, що у разі потреби готові залучати технічні команди з інших регіонів та підрозділів, щоб оперативно відновлювати роботу мережі у найбільш проблемних зонах.

Уряд зі свого боку у березні 2025 року розширив бронювання для співробітників мобільних операторів та інтернет-провайдерів, щоб ключових фахівців можна було утримувати на критично важливих для зв’язку посадах. Про це рішення також нагадує РБК-Україна у своєму матеріалі.

Сонце, вітер і навіть електромобілі: пошук альтернативних джерел

Ще один напрям підготовки — поступова інтеграція альтернативних джерел енергії. У «Київстарі» розповідають, що частина обладнання вже живиться від сонячних і вітрових установок. Пілотні проєкти реалізовано в Одеській, Львівській та Черкаській областях. Зокрема, в Одеській області дві базові станції мають повністю автономне живлення від сонячної енергії.

Vodafone, за даними компанії, успішно протестував сонячні електростанції на базових станціях і перейшов до встановлення таких систем уже на перших ста об’єктах.

Lifecell теж експериментує. Там згадують торішнє тестування живлення базових станцій від електромобіля як одного з варіантів резервного джерела, яке можна оперативно підвезти у проблемну точку.

Як абонентам поводитися під час блекауту

Лілія Мальон просить українців пам’ятати, що під час тривалих відключень електроенергії зв’язок — це, в першу чергу, інструмент для екстрених викликів, координації з рідними, отримання важливої інформації.

У пресслужбі Київської обласної державної адміністрації, на яку також посилається видання, нагадують про прості правила відповідального користування мережею у години блекаутів: не завантажувати великі відео чи файли, не «забивати» ефір потоковими трансляціями, щоб базові станції могли довше залишатися в роботі для тих, кому в цей момент справді потрібно додзвонитися до лікаря, рятувальників або близьких.

Що відомо точно на зараз

Оператори суттєво збільшили парк акумуляторів і генераторів, створили додаткові аварійні бригади, частину базових станцій перевели на альтернативні джерела живлення, а більшість мережі здатні тримати зв’язок до десяти годин без світла.

Водночас і НКЕК, і самі мобільні компанії наголошують: навіть за таких зусиль у разі тривалих та масштабних блекаутів зв’язок не може бути стовідсотково гарантованим. Те, наскільки довго працюватимуть базові станції у конкретному районі, залежить не лише від обладнання, а й від того, як абоненти поводитимуться в мережі під час відключень.

Оксана ЧОПАК