Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури запустило реформу міжнародних пасажирських перевезень. Почали з упорядкування переліку міжнародних автобусних маршрутів до росії та Польщі.
Про це повідомила пресслужба відомства.
Комісія закрила 280 міжнародних автомобільних маршрутів, з яких: маршрути без відповідних дозволів з боку Польщі (118), маршрути, що ведуть до росії (140) та маршрути до Польщі. І ще 22 маршрути про закриття яких просили самі перевізники.
За словами заступника міністра інфраструктури Сергія Деркача, першим кроком реформи є це верифікація всіх міжнародних маршрутів, щоб мати актуальний перелік.
«Це дозволить нам бачити реальну ситуацію із перевезеннями та, зокрема, планувати роботу сервісу єЧерга для перетину кордону автобусами. Окрім цього, верифікація всіх маршрутів — це про можливість розширення ринку», — додав він.
Деркач додав, що після верифікації маршрутів до Польщі, таку ж роботу проведуть з маршрутами до інших країн.
В Україні хочуть зменшити кількість шкіл для ефективного використання бюджетних коштів та оптимізації витрат на них. Такі зобов’язання український уряд ухвалив заради отримання траншу від МВФ в розмірі 5 мільярдів доларів.
Про це йдеться в проекті меморандуму, який нещодавно затвердив Кабмін.
Тим часом в тексті меморандуму не вказані точні терміни. Лише, що це станеться, “як тільки криза вщухне”. У тексті також йдеться про оптимізацію шкільної мережі. Під цим розуміється закриття частини шкіл і звільнення “зайвих” вчителів.
Нагадаємо, в українській школі в наступному навчальному році змінять шкільну програму через коронавірус. Так, планується виділити додатковий час для коригуючого навчання, в ході якого вчителі діагностують, чи опанували учні під час карантину той матеріал, який вони повинні були вивчити дистанційно за час карантину.
Міністерство освіти і науки цього року планує створити єдину систему професійних коледжів, а також модернізувати їх. Річний бюджет для цього збільшено в понад 5 разів, зазначила у своєму інтерв’ю профільний міністр Ганна Новосад виданню «Новоє время».
За словами очільниці МОН, у 2020 році в бюджеті передбачено 259 мільйонів гривень на реформу професійної освіти. «Дві речі, які ми хочемо зробити у 2020 році. Ми хочемо зробити єдину систему професійних коледжів, яка буде зрозумілою і вступникам, учням, які в них навчаються, і роботодавцям. І друге – ми як уряд будемо інвестувати системно в модернізацію цих професійних коледжів» – пояснила Ганна Новосад.
За словами міністерки, нормативна база для передачі грошей в регіони майже завершена. Проте уряд всіляко заохочує училища та коледжі залучати гроші від третіх сторін.
«Хочемо рухатися спільно з областями і роботодавцями у модернізації тих закладів, які потрібні на ринку… Однією з умов, які ми ставимо областям для отримання цих грошей, це залучення коштів від третіх сторін» – розповіла міністерка освіти.
За словами очільниці відомства, у 2019 році на модернізацію училищ було виділено лише 50 мільйонів гривень.
Крім цього, у поточному році понад 740 закладів профосвіти, що сьогодні працюють в Україні, пройдуть аудит. Його основна мета – отримати дані для побудови оптимальної карти закладів профосвіти, визначити кращих, де можуть бути сконцентровані ресурси держави і учні.
Про це ще у грудні заявляв заступник Міністра освіти і науки Петро Коржевський.
Передбачається, що аудит складатиметься з двох частин – анкетування закладів та регіональних обговорень.
МОН мало розробити спеціальну анкету, яка має бути розіслана закладам професійної освіти, а також узгоджує зі стейкхолдерами, як саме має проходити аудит.
«Необхідність аудиту в тому, щоб мати об’єктивний зріз серед працюючих закладів. Поставивши усіх в однакові умови оцінки, ми зможемо виявити найбільш спроможних та ефективних. Далі, проаналізувавши результати, ми надамо рекомендації місцевим управлінцям щодо організації роботи мережі. Як результат, конкурентні заклади зможуть отримувати більше ресурсів для розвитку і підготовки учнів», – зазначив із цього приводу заступник міністра МОН Петро Коржевський.
Він також повідомив, що у проєкті анкети напрацьовано технічний блок запитань: загальна інформація про заклад, стан приміщень, наявне обладнання, кількість учнів та педагогів, працевлаштування випускників, зокрема, за фахом. Далі туди увійдуть ще кілька блоків, які характеризуватимуть співпрацю із бізнесом, участь у міжнародних та всеукраїнських проєктах, фінансові надходження та видатки.
Із 1 січня 2020 року всі медичні заклади України мають перейти на нову систему охорони здоров’я. Нагадаємо, реформа первинної ланки медицини розпочалася ще у 2018 році. Наразі черга – «вторинки».
Тут варто розрізняти «первинку» (сімейні лікарі, педіатри, терапевти), де реформа почалася й триває, і «вторинку» (вузькі фахівці, лікарні), яку ще навіть не чіпали.
Що буде із зарплатами лікарів, куди підуть найперше гроші, чи буде скорочення лікарень, за що пацієнту доведеться платити, а що йому покриє держава – ми дізнавалися в очільниці департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА Єлизавети Біров.
– Реформа у всіх регіонах України проходить згідно з однаковим планом і в однаковому темпі, – наголосила пані Єлизавета. – Практично по всій Україні первинна галузь медицини фінансується з НСЗУ залежно від того, скільки пацієнтів уклало договори зі своїми сімейними лікарями. У нас із НСЗУ укладений договір із 21 центром первинної медичної (медико-санітарної) допомоги. Тепер із другої половини грудня первинка починає укладати договори на 2020 рік.
Що стосується «вторинки», то у цій сфері тільки розпочинається реформа.
Загалом модель буде така. Є сімейний лікар. Від нього буде направлення. З ним пацієнт іде в лікарню чи поліклініку. На вході буде знак, чи є договір із Національною службою здоров’я. Якщо є, ми побачимо перелік послуг, які зможемо отримати в цій лікарні за кошти НСЗУ. Якщо йтимемо до лікаря через направлення, послуга буде безоплатною. Якщо хочемо направити себе самі – будемо платити лікарні чи поліклініці самотужки.
Зміни в системі охорони здоров’я тривають, і вони незворотні. Наскільки швидко увійдуть у реформу та надаватимуть якісні послуги пацієнтам спеціалізовані заклади – залежить від місцевої влади. У Програмі медичних гарантій – 2020 визначено пріоритетні напрями, за які спеціалізовані заклади отримуватимуть від НСЗУ підвищений тариф. Але для цього лікарні мають відповідати чітким вимогам. Завдання місцевої влади – зокрема, визначити ті послуги, які потрібні громаді, та вкладати кошти саме у такі заклади, які можуть їх надати. Зробити такі лікарні привабливими і для пацієнтів, і для медиків.
Єлизавета Біров зазначила: на останній нараді в МОЗ директор департаменту договірної роботи НСЗУ Андрій Віленський наголосив, що державної субвенції на фінансування закладів спеціалізованої медичної допомоги з 2-го кварталу 2020 року не передбачено. Щоб отримувати державні кошти, всі заклади повинні підписати договір із Національною службою здоров’я України. Місцева влада має сприяти цьому, щоб сформувати спроможну мережу ефективних закладів охорони здоров’я.
Коментуючи останні події щодо Іршавської районної лікарні, Єлизавета Біров пояснила, що жоден медичний заклад не буде закрито.
– Усі лікарні на Закарпатті будуть збережені. Фінансування не залежить від таблички на закладі – лікарня буде фінансуватися, виходячи з наданих послуг. Але якісно надати послугу – це тільки одна частина роботи. Потрібно ще своєчасно, в повному обсязі й правильно подати цю послугу в НСЗУ. Керівникам закладів та лікарям треба переживати за інші речі. Наприклад, на Дніпропетровщині вже понад 1500 лікарів зареєструвалися в НСЗУ на онлайнтренінг по медичному кодуванню, у нас – лише 84! Більшість наших медпрацівників навіть не усвідомлюють, що кошти, які вони отримають чи не отримають, залежать від того, наскільки правильно вони будуть кодувати діагнози своїх пацієнтів, – зазначила Є. Біров.
Національна служба здоров’я України вже підготувала 27 пакетів медичних послуг. Медзаклад може підписати договір на кожну з цих послуг і отримати за неї кошти, але тільки за умови, що лікарня відповідатиме вимогам НСЗУ – фахові кадри, відповідне обладнання тощо. Держава буде оплачувати тільки ту послугу, яка надається якісно і відповідно до високих вимог сучасних медпротоколів.
Оплата медичних послуг у рамках договору з НСЗУ за Програмою медичних гарантій буде здійснюватися виключно за дотримання таких умов: автономізація закладу, наявність ліцензії на медичну практику та роботу з наркотичними речовинами, комп’ютеризація – кожне робоче місце має бути забезпечено комп’ютером та підключено до електронної системи охорони здоров’я, укладення договору з Національною службою здоров’я України (з урахуванням вимог до персоналу та обладнання).
Варто зазначити, що без необхідного обладнання пакет послуг купити неможливо. До прикладу, не зможе НСЗУ купити послуги з лікування інсульту в лікарні, яка не має томографа. Утім поки що невідомо, чи будуть виділятися кошти для купівлі та оновлення застарілого обладнання у медзакладах Закарпаття.
– Як важко починало Закарпаття медреформу на первинному рівні, так і реформа на «вторинці» починається досить неспокійно. Я думаю, це викликано тим, що керівники й інші медичні працівники не зовсім володіють усією інформацією. Варто дослухатися до того, що говорить МОЗ та Національна служба здоров’я. Лікар або керівник повинен хоча б раз на день зайти на сайт НСЗУ і МОЗ України, аби бути в темі, що у нас відбувається в галузі. Це дозволить уникнути хибних інтерпретацій, – додала Єлизавета Біров.
Вона також повідомила, що загалом в області вже створено 22 обласні комунальні підприємства і 12 районних. Лише два медзаклади на Тячівщині поки не змінили свого статусу через низку об’єктивних причин.
– На сьогодні в області залишилися дві лікарні, які ще не перетворилися на КНП. Це Солотвинська обласна алергологічна лікарня і Дубівська районна лікарня. Якщо у Дубовому просто трохи відстали у темпі від інших, то у Солотвині є певні питання щодо передачі майна. Ці проблеми зараз вирішуються, – наголосила очільниця департаменту охорони здоров’я.
Також Єлизавета Біров пояснила, що є низка закладів, які мають високий ризик отримати кошти в неповному обсязі: це шкірвендиспансери, наркодиспансери, стоматполіклініки, поліклінічні відділення, госпіталі ветеранів війни, психіатричні відділення тощо. Аби зменшити ризики недофінансування, їм потрібно більш інтенсивно працювати в підготовчий період. Це питання обговорювалось і в МОЗ. Відтак, депутати місцевих рад та громад повинні потурбуватися щоб створити фінансову «подушку безпеки», аби з 1 квітня ці та інші медичні установи продовжували безперебійно працювати.
Тим часом у Міністерстві охорони здоров’я зазначають, що реформа вторинної ланки медицини займе більше часу, буде складніше. Можливо, не рік, а кілька. Але лікарні, які будуть найбільше готовими, відчують результат швидше. Тож закликають медиків зосередитись на підготовці до реформи і у повній бойовій готовності рухатися вперед до змін.
Верховна Рада ухвалила 297 голосами в другому читанні та в цілому законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів у сфері охорони здоров’я.
За інформацією Укрінформу, у пояснювальній записці до закону пропонується встановити пільговий період для перетворення закладів охорони здоров’я з бюджетних установ у казенні та комунальні некомерційні підприємства. Цей пільговий період триватиме до 31 грудня 2020 року та передбачатиме: звільнення від виконання кредиторських зобов’язань при реорганізації та необхідності отримання згоди на зміну боржника у зобов’язаннях, від необхідності проведення обов’язкової оцінки майна; спрощену процедуру передачі нерухомого майна; можливість використання власних надходжень для формування статутного капіталу утворених підприємств тощо.
Як зазначив голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький, цей документ передбачає вирішення низки проблем, які ускладнюють запровадження нових механізмів фінансування закладів охорони здоров’я. Передбачається, що Кабмін отримує право розробляти та реалізовувати державні цільові програми розвитку комунальних закладів охорони здоров’я, а також може затверджувати у кожному регіоні перелік опорних закладів охорони здоров’я.
Крім того, в Основах законодавства про охорону здоров’я України та Законі України «Про екстрену медичну допомогу» уточнюються повноваження органів місцевого самоврядування в частині управління закладами охорони здоров’я, які належать відповідним територіальним громадам або є об’єктами права спільної власності територіальних громад, формування та розвитку їх мережі, організації їх матеріально-технічного, кадрового та фінансового забезпечення. Пропонується надати комунальним закладам охорони здоров’я можливість утворюватися та функціонувати як спільне комунальне підприємство.
Проєктом закону передбачено поширити на водіїв бригад екстреної медичної допомоги умови оплати праці та заходи соціального захисту, передбачені для медичних працівникв системи екстреної медичної допомоги.
Законопроєкт передбачає також перенесення встановленого Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» терміну запровадження програми медичних гарантій для усіх видів медичної допомоги на 1 квітня 2020 року, що дасть змогу закладам охорони здоров’я завершити процедуру реорганізації.
Загалом, «в областей є ще місяць для завершення підготовки медичних закладів до другої ланки реформи. До 31 січня 2020 року голови ОДА мають забезпечити автономізацію та комп’ютеризацію медзакладів у себе в областях. Наразі комп’ютеризовано лише 40% лікарень. Це катастрофічно мало», – зазначив прем’єр-міністр Олексій Гончарук сказав під час наради із головами облдержадміністрацій.
За його словами, вже з лютого Національна служба здоров’я розпочне укладати договори з лікарнями. Без цього документа лікарня не зможе отримати фінансування. Власником лікарень є місцева влада і це – її відповідальність.
«Всі втомилися від обіцянок. Людям потрібні результати. Особливо в такій надважливій сфері як охорона здоров’я», – підкреслив глава уряду.
Він також зазначив, що реалізацію медреформи тримає на особистому контролі. «Ми запровадимо чіткі показники ефективності для всіх керівників областей і будемо контролювати їх виконання», – додав пан Гончарук.
