Морський експорт російської нафти через порти на Балтійському морі суттєво скоротився на тлі запровадження Сполученими Штатами санкцій проти енергокомпаній «Лукойл» та «Роснєфть».
Про це повідомляє російський портал Комерсант, посилаючись на дані Центру цінових індексів.
Обсяги відвантаження сировини просіли, зокрема, через відмову ключових покупців у Китаї та Індії від російської сировини.
Так, найбільший російський нафтовий хаб у Балтійському морі, порт Приморськ, за тиждень скоротив відвантаження у 3,7 рази. Добовий обсяг експорту знизився на 73%.
Зазначається, що за цей період звідти вийшли лише три танкери: один слідує до Туреччини, інший – до Єгипту, а ще один – у невідомому напрямку.
Порт Усть-Луга також показав суттєве падіння. Зазначається, що добові відвантаження скоротилися до 43 тисяч тонн, що на 40% менше, ніж минулого року.
Водночас, вартість фрахту для перевезення російської нафти продовжує зростати, а на окремих напрямках вже піднялася до максимальних рівнів за рік.
«Частина санкцій США, введених наприкінці жовтня, набирає чинності 21 листопада, через що судновласники продовжують збільшувати премії за ризик під час перевезення російської нафти. У ЦЦІ пояснюють, що потенційні проблеми в портах вивантаження за недотримання термінів доставки можуть призвести до великих фінансових втрат», – визнає російський портал.
Німецька авіакомпанія Lufthansa запланувала скорочення тисяч працівників до 2030 року.
Про це повідомляє Tagesschau.
До 2030 року група Lufthansa планує скоротити близько 4 тисяч працівників – передусім за рахунок адміністративних офісних посад, а не людей, які безпосередньо працюють на рейсах, та передусім у Німеччині.
Скорочення стануть наслідком ще більшої цифровізації та автоматизації процесів.
Окрім того, група компаній анонсувала їхню ще більшу інтеграцію та централізацію управління, а крім того – „найбільшу модернізацію флоту”. Зокрема, до 2030 року Lufthansa Group хоче закупити понад 230 нових літаків, з яких сотню – для рейсів далекого прямування. Оновлення флоту дозволить суттєво скоротити операційні витрати, тому що нові літаки потребують менше пального.
У липні виробничий сектор росії показав найгірші результати за понад два роки.
Про це пише Reuters.
Індекс ділової активності (PMI) знизився до 47,0 пункту, порівняно з 47,5 у червні. Це вже друге суттєве падіння поспіль і сигналізує про спад у секторі: показник нижчий за 50 означає зниження активності.
Компанії повідомляють про значне погіршення ситуації — попит падає, клієнти стикаються з фінансовими труднощами, зростає затримка платежів. Через це зменшуються як обсяги виробництва, так і кількість нових замовлень.
Попри мілітаризацію економіки та масові державні замовлення після початку війни проти України, зростання промислового виробництва в рф почало сповільнюватися. Центральний банк намагається стимулювати економіку, знизивши ключову ставку до 18%, але кредити залишаються рекордно дорогими.
Особливо різко зменшилась кількість нових замовлень — це найглибше падіння з березня 2022 року. Хоча експортні замовлення дещо зросли, загальний рівень ділової довіри серед компаній упав до мінімуму за майже три роки.
Підприємці зберігають обережний оптимізм, сподіваючись на нові інвестиції та модернізацію, однак загальний настрій послаблює економічна нестабільність і зниження купівельної спроможності населення.
У березні проливи пального (бензин, дизель, LPG) на заправних станціях скоротилися на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 604,2 млн літрів.
Про це пише галузеве видання enkorr.
У повідомленні сказано, що на таку ж величину впав і квартальний показник, про що свідчать дані Державної податкової служби України.
Сумарна вартість пального порівняно з місяцем раніше зросла на 8% до 30,8 млрд гривень, і майже не змінилася відносно 2024 року.
Загалом за I квартал на АЗК продали 1,71 млрд літрів пального загальною вартістю 87,7 млрд гривень (+3% порівняно з аналогічним періодом минулого року).
Серед регіонів найбільше зросли проливи у Чернігівській області – на 14% до 26 млн літрів та на 13% – у Вінницькій і Волинській областях до 27,2 млн літрів і майже 23 млн літрів відповідно.
Лідерами за обсягами реалізації пального були Київська (131,8 млн літрів, +9%), Дніпропетровська (51,1 млн літрів, +7%) і Львівська (47,8 млн літрів, +10%) області, які забезпечили 38% загальних проливів.
У столиці проливи зросли на 6%, до 64 млн літрів, а виторг до 3,37 млрд гривень.
Адміністрація президента США Дональда Трампа у вівторок почала звільнення 10 тис. співробітників в американських установах охорони здоров’я, що є частиною плану Трампа та Ілона Маска щодо скорочення федерального уряду.
Про це Reuters повідомили кілька джерел, передає Укрінформ.
Скорочення торкнулися агентств при Міністерстві охорони здоров’я і соціальних служб, включаючи Управління з продовольства і медикаментів (FDA), Центри з контролю та профілактики захворювань (CDC) і Національні інститути охорони здоров’я (NIH).
Міністр охорони здоров’я Роберт Ф. Кеннеді-молодший назвав ці скорочення, які разом з іншими нещодавніми звільненнями зменшать загальну чисельність персоналу з 82 тис. до 62 тис., необхідними для оптимізації роздутого бюрократичного апарату.
Однак, як зазначає видання, вони включають звільнення провідних науковців, які здійснюють нагляд за громадським здоров’ям, дослідженнями раку та затвердженням вакцин і ліків, що викликає занепокоєння щодо того, як США реагуватимуть на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я, такі як спалах кору та поширення пташиного грипу, що тривають нині.
Серед звільнених у FDA, яке вважається головним світовим регулятором у сфері лікарських засобів, – Пітер Штайн, директор управління нових лікарських засобів. Він подав у відставку у вівторок, коли йому пригрозили звільненням, повідомило джерело. Було також звільнено Брайана Кінга, керівника відділу центру тютюнових виробів FDA, та Пітера Маркса, високопосадовця FDA, який займався питаннями вакцин.
За даними джерел, охорона заборонила вхід деяким співробітникам в офісну будівлю всього через кілька годин після того, як вони отримали повідомлення про звільнення.
Звільнені співробітники отримали електронні листи, в яких повідомлялося, що їх відправляють в адміністративну відпустку. Одне з джерел повідомило, що відпустка обумовлена вимогою профспілки про повідомлення за 60 днів.
Найбільший банк Сингапуру DBS скоротить 4 тис. працівників протягом наступних трьох років, оскільки штучний інтелект буде справлятися набагато краще та швидше за усіх них. Про це повідомляє BBC.
Як зазначає видання, представник банку заявив: «Зменшення робочої сили відбуватиметься через природне відсіювання, оскільки тимчасові та контрактні посади скорочуватимуться протягом наступних кількох років».
Очікується, що скорочення не вплинуть на постійний персонал. Виконавчий директор банку DBS Піюш Гупта запевнив, що планується створити близько тисячі нових робочих місць, які будуть пов’язані зі штучним інтелектом. Сам Гупта йде зі своєї посади вже у березні. Поки його замінить не ШІ, а заступник гендиректора.
Такі сміливі технологічні кроки зробили банк Сингапура одним із першим серед тих, хто прокоментував вплив штучного інтелекту на їхню діяльність і фінансові операції.
Наразі у DBS працює від 8 до 9 тис. тимчасових і контрактних працівників. Загалом штат налічує близько 41 тис. осіб. Поки невідомо, кого з працівників найбільше зачепить ШІ. Торік виконавчий директор банку повідомляв, що в DBS працювали над цими технологіями понад 10 років.
Відомо, що минулого року у Міжнародному валютному фонді попереджали про ризики та можливості штучного інтелекту. Та наголошували, що це вплине на 40% людських робочих місць по всьому світу.
Також у BBC пишуть, що минулоріч глава Банку Англії Ендрю Бейлі запевняв, що ШІ має великий потенціал і «не стане масовим руйнівником робочих місць» Натомість, люди пристосуються до роботи з новими технологіями.
Міністр енергетики Казахстану підтвердив майбутнє зниження прогнозу видобутку нафти з планових 90,3 млн тонн. Скорочення пов’язують з ремонтом на родовищі Кашаган, що триватиме місяць.
Міністр енергетики Казахстану Алмасадам Саткалієв підтвердив журналістам, що прогноз видобутку нафти на 2024 рік буде скориговано на зниження.
Про це пише Reuters.
„Найближчим часом ми готові будемо цифри озвучити. Найімовірніше в бік зниження…”, – сказав Алмасадам Саткалієв журналістам у середу.
Таким чином підтверджується, що можна очікувати зниження із запланованого раніше обсягу в 90,3 мільйона тонн. Ймовірно, це пов’язано з періодом планового ремонту на родовищі Кашаган, – ремонт розпочався 7 жовтня і триватиме місяць.
"We want to see OPEC cut the price of oil and that will automatically stop the tragedy that's taking place in Ukraine. It's a crazy war, and we want to stop it. One way to stop it quickly is for OPEC to stop making so much money and to drop the price… https://t.co/fKeZiJqOBfpic.twitter.com/7Y6zVUbtjr
Американський виробник спортивного одягу та взуття Nike планує скоротити понад 1600 співробітників. Це приблизно близько 2% чисельності всього персоналу.
Про це пише The Wall Street Journal посилаючись на службову записку для співробітників, яка опинилася у розпорядженні газети.
Відтак, генеральний директор Nike Джон Донахью у документі наголошує, що компанія використовує свої ресурси для збільшення інвестицій в такі категорії, як біг, жіночий одяг і бренд Jordan.
„Це болюча реальність, і я не сприймаю її легковажно. Наразі ми працюємо не найкращим чином, і в кінцевому підсумку я покладаю відповідальність за це на себе та свою команду керівників”, — зазначив Донахьо у службовій записці.
Попередньо, скорочення не торкнуться співробітників магазинів і розподільчих центрів, а також інноваційної команди компанії. Загалом процедура скорочення штату Nike має завершитися до кінця кварталу.
Варто зауважити, що станом на 31 травня 2023 року в компанії працювало близько 83 700 співробітників.
У виданні також наголосили, що останнім часом Nike стикається зі зростаючою конкуренцією з боку інших брендів. В останні роки компанія також мала справу із завищеними запасами, що призвело до значних знижок на одяг і взуття, які негативно вплинули на прибутки.
В Україні у січні цього року спостерігався значний відплив депозитів у гривні. Він може бути пов’язаний із законопроектом про мобілізацію.
Про це повідомляє голова комітету Верховної ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.
Він розповів, що, за даними Нацбанку, у січні 2024 року портфель кредитів у гривні майже не змінився: збільшився на +0,2% (+1,4 млрд гривень) до 727,8 млрд гривень. При цьому гривневі кредити населенню збільшились на 2,3%, а бізнесу – скоротилися на 0,7%.
Як уточнив нардеп, більш відчутними були зміни у депозитній базі: вклади у гривні скоротилися на 3,2% (на 51,3 млрд гривень) до 1577,1 млрд гривень. Це найбільші темпи та обсяги скорочення депозитів у гривні з початку війни. Вклади бізнесу скоротилися на 3,5% (32,5 млрд гривень), населення – на 2,6% (18,8 млрд гривень).
В Україні скоротилися депозити у гривні: як це пов’язано з мобілізацією
Він наголосив, що жодної „зради” тут немає, оскільки з початку війни депозити у гривні зросли на 70% (650 млрд гривень), а скорочення банківських вкладів у перший місяць року – сезонне явище.
Але, на думку Гетманцева, до такого скорочення міг призвести „певний негативний ефект”, який пов’язаний із нормами законопроекту про мобілізацію.
„Як голова профільного комітету можу ще раз повторити, що норми законопроекту, що передбачають блокування банківських рахунків, не будуть підтримані. Стійка банківська система – це також наша зброя та фундамент післявоєнного відновлення”, – додав нардеп.
Обсяг приватних переказів в Україну з-за кордону за 2023 рік склав 11,568 млрд доларів, що на 7,8% менше, ніж роком раніше (12,543 млн доларів).
Про це свідчать дані Національного банку України (НБУ).
За даними НБУ, у грудні перекази становили 1,040 млрд доларів, що на 6,1% менше, ніж у грудні 2022 року (1,107 млрд доларів).
НБУ враховував у своїх розрахунках як формальні, так і неформальні канали переказу грошей в Україну.
Перекази українців з-за кордону за останній рік скоротилися на 1 млрд доларів
Нагадаємо, на початку 2023 року НБУ прогнозував збільшення надходжень від трудових мігрантів в Україну.
„Ми вважаємо, що у 2023 році українці будуть активно працевлаштовуватися і матимуть змогу відправляти частину коштів в Україну. Враховуючи цей фактор, на 2023 рік закладаємо зростання переказів до 16 млрд доларів”, – сказав заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
