Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс у неділю, 8 вересня, оголосив про наміри запровадити збір у розмірі 20 євро з відвідувачів круїзних лайнерів на островах Санторіні та Міконос під час піку літнього сезону, щоб запобігти надмірному туризму.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє агентство Reuters.
На пресконференції наступного дня після оголошення основних напрямків економічної політики на 2025 рік Міцотакіс пояснив, що надмірний туризм є проблемою лише в кількох туристичних місцях Греції.
„Греція не має структурної проблеми надмірного туризму… Деякі з її туристичних місць мають значну проблему протягом певних тижнів або місяців року, з якою ми повинні мати справу. Круїзне судноплавство обтяжує Санторіні та Міконос”, – пояснив він.
За словами прем’єра Греції, частину збору з пасажирів круїзних лайнерів, які прямують на ці острови, передаватимуть місцевим громадам для інвестування в інфраструктуру.
Крім того, уряд Греції планує регулювати кількість круїзних лайнерів, які одночасно прибувають до певних пунктів призначення, та зобов’яже туристичні острови запровадити правила захисту довкілля та вирішення проблеми нестачі води.
Паралельно влада хоче збільшити податок на короткострокову оренду житла і заборонити видачу нових ліцензій на таку оренду в центрі Афін, щоб збільшити житловий фонд для постійних мешканців.
Греція значною мірою покладається на туризм, який є основною рушійною силою її економіки: тільки у 2023 році за рахунок майже 31 мільйона туристів країна заробила близько 20 мільярдів євро.
Водночас деякі з найпопулярніших грецьких туристичних напрямків перебувають під загрозою через масовий туризм. На Санторіні вже були кілька протестів із закликом обмежити кількість людей, що відвідують острів.
Греція вивчає можливість створення гуманітарного морського коридору для транспортування товарів першої необхідності в Газу, оскільки „з першого моменту вона наголошувала на необхідності уникнути гуманітарної кризи в регіоні”.
Про це, як пише „Європейська правда”, з посиланням на дипломатичні джерела повідомляє видання Protothema.
Цей план, який є операційно складним – і про який у п’ятницю говорив президент Франції Емманюель Макрон – грецький уряд обговорює з безпосередньо зацікавленими сторонами, а також з європейськими партнерами і міжнародними організаціями.
Про роль Кіпру як бази для міжнародного гуманітарного коридору для Гази заявив у Брюсселі після саміту ЄС президент Франції, підкресливши, що Греція також матиме свою роль у цьому проєкті.
Французький президент, який неодноразово в останні дні говорив про необхідність ініціатив щодо запобігання гуманітарної кризи, повідомив, що готується гуманітарна коаліція кількох європейських країн, зокрема Кіпру, який буде служити авіабазою для цього „морського гуманітарного коридору”.
Макрон заявив, що вже провів перші консультації з президентом Кіпру Нікосом Хрістодулідісом і перебуває в тісному контакті з Грецією, а також з усіма європейськими партнерами, які вирішать взяти участь у конкретних операціях. Однак він уточнив, що має бути так зване гуманітарне перемир’я як для захисту цивільного населення, так і для успіху зусиль по звільненню заручників.
Відповідаючи на запитання журналістів, французький президент заявив, що першочерговою метою є відправка медикаментів і підтримки морем і повітрям, а також у співпраці з ізраїльською владою, Організацією Об’єднаних Націй і Єгиптом організувати надання гуманітарної підтримки на суші, навіть уздовж узбережжя, і з цієї причини важлива роль Кіпру, який є найближчою державою-членом ЄС в регіоні, щоб полегшити або транспортування поранених, або відправку продуктів харчування і предметів першої необхідності .
У четвер плавучий госпіталь „Тоннерр” ВМС Франції вийшов з Тулона і попрямував до морської акваторії біля Гази з метою надання допомоги, як тільки дозволять умови, у підтримці лікарень Гази для лікування поранених.
Міністр закордонних справ Греції Георгіос Герапетрітіс заявив на неформальному засіданні Ради ЄС, що країна готова надати альтернативний маршрут для української пшениці та інших зернових через свої північні порти Салоніки та Александруполіс.
Видання Ekathimerini пише, що Герапетрітіс наголосив, що Греція може зробити свій внесок у розв’язання проблеми із експортом зерна. Країна уже обговорювала це питання з партнерами у ЄС, і зокрема Великою Британією, яка відіграє важливу роль в ухваленні рішень щодо України
Продукцію пропонують транспортувати залізницею через Румунію і Болгарію до Салонік і Александруполіса.
Зазначається, що, хоча обидва грецькі порти можуть приймати судна, необхідні для транспортування зерна, але пропускна спроможність залізничної мережі на півночі Греції обмежена. Проте саме це могло б стати стимулом для прискорення модернізації залізниць, наприклад, лінії від Александруполіса до Орменіо, останньої станції перед Болгарією, яка знаходиться дуже близько до турецького кордону.
Існують альтернативні грецькому плану маршрути через Балтійське та Адріатичне моря. Балтійський варіант просуває Польща у співпраці з Литвою. Адріатичний варіант зосереджується на хорватському порту Рієка, а зерно перевозиться залізницею через Угорщину та Словаччину.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) відновило статус п’ятьох грецьких компаній-перевізників Dynacom Tankers, Delta Tankers, Thenamaris Ships, Minerva Marine і TMC Tankers у переліку „Міжнародних спонсорів війни”.
Незадовго до ухвалення 11-го пакета санкцій Євросоюзу проти росії агентство призупинило статус „спонсора війни” для цих компаній „на період проведення двосторонніх консультацій із залученням представників Європейської комісії”.
Ці компанії не виконали умови, узгоджені під час переговорів щодо виключення їх з переліку.
„Нещодавно українська та грецька сторони розпочали перемовини, де було запропоновано компаніям виконати такі умови: припинити практики вимкнення транспондерів (пристроїв для відстеження навігації суден); припинити практики перевантаження вантажу з борту на борт; публічно засудити російську агресію.
Проблему вимкнення транспондерів та перевалки з борту на борт було вирішено у 11-ому пакеті санкцій ЄС. Проте ці пʼять грецьких компаній-перевізників не виконали у визначений строк вимогу публічного засудження російської агресії. Тому НАЗК відновило їхній статус у переліку „Міжнародні спонсори війни””, – йдеться у повідомленні агентства.
Як зазначається, компанії транспортували російську нафту та нафтопродукти, тим самим поповнюючи бюджет країни-агресора та фінансуючи російське вторгнення.
„Список „Міжнародних спонсорів війни” на порталі „Війна і санкції” є потужним репутаційним інструментом для досягнення доброчесності ланцюжків постачання у міжнародному вимірі, виходу міжнародного бізнесу росії, отже зменшення фінансової і технологічної спроможності країни-терориста вбивати українців”, – додали в НАЗК.
Афіни просять Європейський Союз надати фінансову підтримку для термінового підвищення безпеки залізничного транспорту. Про це заявив уряд Греції.
Тим часом державні службовці країни, зокрема залізничники, планують провести масовий страйк у зв’язку із найбільш смертоносною залізничною катастрофою, що забрала життя 57 людей.
Серед близько 350 пасажирів міжміського пасажирського потяга, який зіткнувся лоб у лоб з вантажним поїздом, що їхав тією ж колією, було багато студентів, котрі прямували з Афін до північного міста Салоніки після тривалих святкових вихідних.
Профспілки заявили, що залізнична мережа Греції значно ослаблена через скорочення фінансування і недостатній рівень інвестицій. Це пов’язано з борговою кризою, яка у 2010–2018 роках завдала країні значної шкоди.
Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс визнав, що до катастрофи могли призвести десятиліття занедбаності.
«Ми не можемо, не хочемо і не будемо ховатися за людською помилкою», – заявив речник уряду Янніс Ойконому на понеділковій пресконференції.
Прессекретар підтвердив, що прем’єр-міністр Греції звернеться до ЄС за фінансовою допомогою для швидкої модернізації залізничної мережі країни. Він додав, що Афіни попросили підтримки для отримання технічного ноу-хау з безпеки на залізниці від країн – партнерів Євросоюзу.
Водночас речник уряду не повідомив додаткової інформації про деталі та конкретну суму допомоги, на яку розраховують Афіни.
ЄС надасть Греції технічну підтримку для модернізації залізничної мережі та підвищення безпеки перевезень. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у Twitter у понеділок після зустрічі з прем’єром Мітотакісом.
«Безпека на залізниці має важливе значення», – зазначила фон дер Ляєн, не згадуючи про додаткову фінансову підтримку.
У Греції після аварії потяга спалахнули масові протести.
У столиці, зокрема, сталися сутички між демонстрантами та поліцією. Протести відбулися також у Салоніках та місті Ларисса, поблизу якого 28 лютого сталася катастрофа.
Розслідування триває. Начальнику місцевої станції висунули звинувачення в ненавмисному вбивстві. Однак він заперечує правопорушення і стверджує, що аварію спричинила технічна несправність.
За словами членів профспілки залізничників, система безпеки не працювала належним чином, і вони неодноразово, роками попереджали про це.
На знак протесту та трауру залізничники оголосили страйк. «Неповага, яку уряди протягом багатьох років виявляли до грецьких залізниць, призвела до трагічного результату», – ідеться в заяві профспілки.
Очікується, що страйк у середу, до якого приєднаються різні працівники державного сектору, порушить роботу метро, трамваїв та автобусів, а пороми залишаться пришвартованими в портах, оскільки участь у заході візьмуть і моряки.
ADEY, парасолькова профспілка, що представляє сотні тисяч працівників державного сектору, також закликала до одноденного страйку та протесту проти «вбивчого злочину».
У 2017 році в рамках міжнародної програми порятунку Греція продала свого державного залізничного оператора, який зараз називається Hellenic Train, італійській державній компанії Ferrovie dello Stato Italiane.
На час проведення розслідування залізничне сполучення на маршруті Афіни – Салоніки було призупинене.
Міністр енергетики та навколишнього середовища Греції заявив, що американський енергетичний гігант ExxonMobil розпочав розвідку природного газу біля узбережжя південно-західної Греції, запустивши відкладений проект.
Корабель ExxonMobil вже працює в цьому районі, заявив міністр енергетики та довкілля Костас Скрекас в ефірі державного телеканалу ERT у четвер, лише через чотири дні після того, як прем’єр-міністр Греції оголосив про початок проекту. Цей крок відбувається на тлі загострення напруженості у відносинах із сусідньою Туреччиною і є проектом, який зазнав різкої критики з боку екологічних груп.
Корабель стартував. Наразі йде прокладання кабелів, необхідних для звукових хвиль, які використовуються при розвідці, сказав Скрекас.
„Запаси, які, за нашими припущеннями, існують на південний захід від Криту та Пелопоннесу, можуть бути останньою надією гірничодобувної промисловості знайти великий запас… у регіоні південно-східної Європи, у нашому регіоні”, – сказав він.
За словами Скрекаса, якщо сейсмічні випробування справді вкажуть на наявність запасів, розвідувальне буріння може розпочатися 2025 року.
Екологічні групи стверджують, що глибоководна розвідка ресурсів матиме „нестерпні” наслідки для вразливих популяцій китів та дельфінів. Критики також підкреслюють потенційний ризик розливів і кажуть, що проект у разі успіху збільшить використання Грецією викопного палива в умовах глобальної кризи, пов’язаної зі зміною клімату.
Блок, зарезервований для розвідки, включає частину Грецької западини, де глибина сягає понад 5000 метрів. Цей район є життєво важливим місцем проживання морських кашалотів та інших китоподібних, що знаходяться під загрозою зникнення, яким вже загрожує рибальство, зіткнення з кораблями та забруднення пластиком.
Тим часом розвідка також відбувається під час підвищеної напруженості у відносинах з Туреччиною, з якою Греція перебуває у сварці через права на розвідку на шельфі у східному Середземномор’ї. Турецькі геологорозвідувальні роботи на схід від південного грецького острова Крит два роки тому викликали нарощування військової сили.
Зовнішнє освітлення будівлі парламенту в центрі Афін не буде вмикатися вночі в рамках національних заходів щодо енергозбереження.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Ekathimerini.
За рішенням спікера парламенту Костаса Тасуласа, освітлення фасаду та боків будівлі буде припинено, а залишиться лише охоронне освітлення по периметру.
Водночас триває програма енергомодернізації будівлі зі зниженням енергоспоживання на 36%.
Програма розпочалася у 2019 році та знаходиться на стадії завершення, що стосується систем опалення та охолодження та встановлення освітлення з низьким споживанням енергії всередині будівлі. Очікується, що нове зовнішнє освітлення буде готове у 2023 році.
У Брюсселі високо оцінили зусилля Греції щодо забезпечення зростання економіки та підвищення конкурентоспроможності країни.
Греція офіційно вийшла із системи зовнішнього фінансового спостереження Євросоюзу – так званого посиленого нагляду над економікою, що діяв упродовж 12 років. Про це повідомив голова уряду країни Кіріакос Міцотакіс.
Він назвав 20 серпня 2022 року – „історичним днем для Греції та всіх греків”.
Звільнення Греції від посиленого нагляду з боку ЄС напередодні схвалили не лише міністри фінансів країн єврозони, а й комісар ЄС з економіки Паоло Джентілоні. Він високо оцінив зусилля грецького народу та його уряду щодо забезпечення зростання економіки та підвищення конкурентоспроможності країни.
„Сьогодні Греція закриває важкий розділ у своїй довгій і славній історії”, – заявив Джентилоні і додав, що успіхи Греції тим більше похвальні, що вони були досягнуті в умовах кризи через пандемію COVID-19 та вторгнення Росії в Україну.
У свою чергу Міцотакіс наголосив, що навіть без нагляду з боку ЄС ті помилки, які призвели до тяжкої фінансової кризи в Греції останніми роками, у жодному разі не повинні повторитися. З одного боку, буде підвищення заробітної плати та зниження податків, з іншого боку – це не має підривати зусиль для підтримки фінансової стабільності, застеріг прем’єр-міністр Греції.
Як відомо, Греція пережила важку фінансову кризу, яка розпочалася в 2010 році з боргової кризи. У результаті під тиском своїх кредиторів країна змушена була запровадити жорсткі заходи економії. Греки втратили при цьому близько 25% своїх доходів.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Греція названа середземноморським напрямом, що найбільше подорожчав, для літнього відпочинку. Про це свідчить дослідження іспанської компанії Mabrian Technologies.
Організацією було проведено моніторинг середньої вартості проживання в готелях таких країн, як Греція, Італія, Франція, Туреччина, Туніс, Португалія, Іспанія, Єгипет.
Так, з’ясувалося, що вартість проживання в готелях категорії чотири та п’ять зірок у Греції збільшилася порівняно з 2019 роком на 62,7 та 110 відсотків відповідно – до 192 та 338 євро на добу.
У Єгипті ціни підвищилися до 48,3%, у Тунісі — до 26,6%, у Португалії — до 18%.
В інших країнах ціни на літній відпочинок змінилися меншою мірою.
Влада Греції заявила про готовність надати кораблі для допомоги в експорті зерна з України.
Про це повідомив генсек НАТО Єнс Столтенберг, пише Sky News.
«Греція оголосила, що вони готові надати кораблі для вивезення зерна з України», – сказав Столтенберг на саміті НАТО в Мадриді.
Тим часом прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс заявив, що його країна «має зіграти особливу роль у цих зусиллях, оскільки вона контролює найбільший у світі торговий флот».
«Греція знову пропонує допомогу та підтримку будь-яких зусиль, здійснених під егідою ООН для того, аби зерно, яке зараз знаходиться в Україні, перш за все в Одесі, потрапило до країн, які цього потребують сьогодні», – сказав він.
A total of 165 ships with 3.7 million tonnes of agricultural products on board have left #Ukraine under a deal brokered by the United Nations and Turkey to unblock Ukrainian sea ports, the Ukrainian infrastructure ministry said https://t.co/rHmDQOwWfJ
Under the @WFP@UN the IKARIA ANGEL ? loaded w/ 40 K tons of grain was supposed to leave the ?? port today. These foodstuffs were intended for Ethiopians ??, that are on the verge of famine. But due to the blockage of the “grain corridor” by #Russia the export is impossible. pic.twitter.com/SoS7IborRL
