Європейський ринок цукру охопила криза. Ціни знаходяться на трирічному мінімумі, виробничі витрати зростають, а зміна клімату та хвороби створюють новий тягар для фермерів і виробників. Експерти кажуть, якщо ситуація не зміниться, криза в європейській цукровій промисловості може призвести до подальшого закриття заводів та різкого скорочення виробництва.
Згідно з даними Європейської комісії, ціна на цукор знизилася більш ніж на третину з літа 2024 року до 536 євро за тонну. Падіння цін зумовлене трьома факторами:
зростання українського експорту, який перевищив один мільйон тонн у 2023-2024 роках,
збільшення виробництва цукрових буряків
зниження споживання в Європі.
За словами учасників ринку, усе це разом створило надлишок пропозиції, який повністю порушив баланс попиту та пропозиції.
Представники галузі повідомляють про вражаючі дані: французька компанія Tereos зазнала падіння доходів на 25 відсотків, а операційний прибуток – на 79 відсотків. Німецький Südzucker, найбільший виробник цукру в Європі, повідомив про падіння прибутку на 85 відсотків і прогнозує збитки до 200 мільйонів євро на рік. Cristal Union повідомила про падіння прибутку на 62 відсотки та попередила про ще більш несприятливу ринкову ситуацію.
Тільки у 2025 році в Європі закрилося п’ять цукрових заводів. А враховуючи британські заводи, які були закриті з 2010 року, на континенті залишилося 83 діючих заводи.
Окрім заводів, у дедалі більш складному становищі опиняються й виробники. Через низькі ціни багато хто зменшує посівні площі, щоб уникнути збиткового продажу буряків. Експерти кажуть, що цього року площа посівів може скоротитися майже на 10 відсотків.
Тим часом витрати постійно зростають: за розрахунками Tereos, з 2017 року вартість виробництва цукру зросла на 200 євро за тонну, головним чином через зростання цін на енергоносії, сировину та ризики, пов’язані зі зміною клімату.
Деякі виробники бачать джерело проблем у правилах ЄС, мовляв, через суворі екологічні норми європейські виробники виробляють цукор за вищою собівартістю, тоді як ЄС дозволяє безмитний ввезення продукції з третіх країн.
«Це серйозно підриває європейську конкурентоспроможність», – вважає керівник Cristalco. Український імпорт є особливо делікатним питанням: хоча з липня Брюссель скоротив квоту на 80 відсотків, за попередні місяці вже накопичилися такі великі запаси, що стабілізації цін поки що не очікується.
Чи є вихід з кризи?
Експерти кажуть, що ціни повинні зрости в короткостроковій перспективі, щоб галузь залишалася стійкою. Наприклад, Südzucker прогнозує помірне зростання цін у другій половині року, але невідомо, чи цього буде достатньо для зменшення збитків. У довгостроковій перспективі криза в європейській цукровій промисловості вимагає змін за кількома напрямками: більш ефективне виробництво, краща адаптація до зміни клімату та краща координація нормативних актів ЄС і торговельної політики.
Російський ринок побутової техніки та електроніки переживає найсильніше падіння за останні десятиліття.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, передає ЕП.
За її даними, у Росії зафіксовано спад у ключових сегментах: продажі ноутбуків зменшилися на 10 % у штуках і на 14 % у грошовому вираженні, телевізорів – на 10 % і 6 %, настільних ПК – на 9 % і 11 %.
Серед причин називають високу ключову ставку та обмежений доступ до кредитів.
„Водночас на ринку смартфонів очікується скорочення з 31,5 млн до 26–27 млн штук на рік. Середня ціна пристрою зростає, адже споживачі купують телефони „на довший термін”, що становить 5–6 років”, – говориться у повідомленні.
Маркетплейси, на відміну від класичного ритейлу, зростають завдяки великим знижкам і агресивній конкуренції.
„Але це не ознака здоров’я ринку, а наслідок того, що покупці шукають найдешевші варіанти, часто відмовляючись від якісної продукції на користь маловідомих брендів. Середня ціна бездротових навушників, наприклад, впала нижче 2 тисяч рублів – показник різкої економії”, – зазначає розвідка.
Навіть у сегменті ресейлу головним драйвером зростання є не інновації, а економічна скрута населення. Люди все частіше купують уживану техніку замість нової, намагаючись заощадити. Тенденція до падіння посилюється, російський ринок електроніки найближчими роками не зможе повернутися до колишніх обсягів.
Все більше компаній в Австрії стають неплатоспроможними, кількість банкрутств компаній цього року, за прогнозами, зросте до 7000, повідомив Рікардо-Хосе Вибірал, керівник асоціації захисту кредиторів KSV1870.
Як повідомив експерт газеті Kronen Zeitung, за останніми оцінками KSV1870, тільки за перші три квартали цього року збанкрутувало 5110 компаній, які надавали роботу 15 200 співробітникам.
За його словами, хвиля банкрутств і зараз найбільше зачіпає ті ж сектори, що й раніше: це «роздрібна торгівля, будівництво, а також послуги з розміщення та громадське харчування». Загалом можна сказати, що торгівля та промисловість в Австрії продовжують демонструвати слабкі результати.
За словами Рікардо-Хосе Вибірала, до кінця року, за підрахунками, близько 7000 австрійських компаній можуть збанкрутувати, що стане рекордом. Як зазначає Kronen Zeitung, минулого року було зареєстровано 6587 випадків неплатоспроможності, а в 2023 році — 5380.
«Ми досягли дна в діловому житті» — австрійська економіка слабшає третій рік поспіль, рецесія триває
Експерт також зазначив, що причиною хвилі банкрутств є те, що цього року в Австрії може бути третій поспіль рік рецесії, а вітчизняні компанії продовжують перебувати під значним фінансовим тиском. Хоча є обережні ознаки незначної стабілізації економіки, їх далеко не достатньо для стримування хвилі банкрутств.
Тим часом компанії стикаються з низкою проблем: різко зросли витрати на енергію та персонал, США вводять мита, а економічна ситуація в Німеччині, найважливішому торговельному партнері Австрії, не поліпшується.
Крім того, в Австрії невпевнені споживачі часто воліють відкладати гроші, а не витрачати їх, що знижує споживання.
«Ми досягли найнижчої точки в діловому житті», — заявив Рікардо-Хосе Вибірал, додавши, що негативний настрій охопив всю країну, настільки, що навіть найзахідніша провінція Австрії, Форарльберг, «яка завжди була зразком ділової довіри, зараз знаходиться нижче середнього рівня».
Щодо банкрутств, керівника KSV особливо турбує те, що все частіше навіть процедуру банкрутства не можна розпочати через відсутність коштів на покриття витрат: за їхніми оцінками, у перших трьох кварталах це може стосуватися 1800 компаній. Ці компанії часто занадто довго чекали з оголошенням про неплатоспроможність, вичерпавши свої останні фінансові резерви, і на рахунку не залишилося навіть 4000 євро, необхідних для покриття судових витрат. Тому вони були змушені закрити свої підприємства, і всі їхні співробітники втратили роботу, пояснив він.
За оцінками KSV, у перших трьох кварталах найбільших збитків від банкрутств в Австрії зазнала роздрібна торгівля: з початку року загалом 921 роздрібний торговець став неплатоспроможним, що на 10 % більше, ніж торік. Більше того, на відміну від інших галузей, навіть літні місяці не принесли поліпшення ситуації в роздрібній торгівлі. На другому місці за кількістю банкрутств знаходиться будівельна галузь, а на третьому – готельна та ресторанна галузь.
Періодично РФ забороняла експорт бензину, але нещодавні удари по НПЗ посилили дефіцит бензину та спричинили сплеск цін на нього.
Інститут вивчення війни (ISW) оцінив наслідки ударів Збройних сил України по російських нафтопереробних заводах, зазначивши, що це може призвести до дефіциту бензину в Росії, стимулювати інфляцію та погіршити макроекономічну стабільність країни. Про це він пише у своєму звіті від 29 серпня.
Так, 28 серпня український Генштаб повідомив про атаку дронів, здійснену силами Служби безпеки України та Силами спеціальних операцій на Куйбишевський нафтопереробний завод у Самарській області. Це стратегічне підприємство з річним обсягом переробки сім мільйонів тонн виробляє бензин, дизель, мазут і розчинники. Одночасно Головне розвідувальне управління України разом із Силами безпілотних систем атакували Афіпський нафтопереробний завод у Краснодарському краю, який забезпечує виробництво 6,25 млн тонн нафти щорічно і відіграє важливу роль у постачанні палива російському військовому сектору.
Обидва підприємства мають ключове значення для російської військової інфраструктури, а їх ураження викликало значний вплив на економічну ситуацію. У відповідь російський уряд оголосив про продовження заборони на експорт бензину з метою стабілізації внутрішнього ринку. Подібні заходи застосовувалися з 2022 року, але останні атаки на заводи посилили дефіцит пального, спустошуючи ринок і сприяючи зростанню цін.
Очікується, що криза з бензином та здорожчання товарів і послуг підвищать витрати як для пересічних громадян, так і для бізнес-середовища. Це створить додатковий тиск на економіку та розкрутить інфляційну спіраль, йдеться у звіті аналітиків.
Кількість банкрутств шведських підприємств у 2023-му зросла на 29%, що є найвищим показником з часу економічної кризи в 1990-х роках, повідомляє Bloomberg.
Останні дані, зібрані кредитною консалтинговою компанією UC, свідчать про тривожну тенденцію: лише в грудні кількість банкрутств збільшилася на 23% у річному обчисленні. Таке стійке зростання можна пояснити впливом на бізнес інфляції та високих відсоткових ставок.
За словами Габріелли Горанссон, генеральної директорки UC, стабілізація кількості банкрутств, яка спостерігалася восени, змінилася на протилежну тенденцію, що вказує на прискорення економічного спаду. Незважаючи на зусилля центрального банку, спрямовані на стримування підвищення процентних ставок, цьогоріч у Швеції передбачається рецесія. UC попереджає, що на сьогодні раніше стійкі компанії намагаються підтримувати стабільний оборот і ліквідність, а це може призвести до нової хвилі банкрутств.
Водночас у Швеції скорочується кількість стартапів, вона впала до найнижчого за останні десять років рівня в ключових галузях, зокрема будівництві, роздрібній торгівлі та готельному бізнесі.
Хоча кількість банкрутств ще не перевищила показник 1990-х років, глобальний характер сучасних ринків і масштабний вплив кризи загострюють нинішні економічні виклики. Водночас, за даними Шведського національного інституту економічних досліджень, завдяки очікуваному зниженню процентної ставки Ріксбанком умови фінансування можуть полегшитися вже цього літа.
Вартість продуктів харчування в Україні практично щотижня зростає, а ціни б’ють нові й нові рекорди мало не щодня. За даними Державної служби статистики, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, продукти подорожчали в середньому на 23,7%, передає Новоє Время.
Інфляція досягла максимальних значень із лютого 2016р. НБУ прогнозує, що зростання цін лише набиратиме обертів, а інфляція в 2022р. становитиме 3 %. Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна говорить про те, що інфляція буде дещо нижчою, ніж прогнозує НБУ, – між 25 і 30% до кінця року.
Головна причина – війна
Видання Фокус пише про те, що головним фактором, який стимулює зростання цін, є повномасштабне військове вторгнення РФ.
Існує ціла низка пов’язаних з війною факторів, які впливають на ціни продуктів харчування в Україні. Завідувачка відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», серед іншого, називає такі головні чинники: подорожчання енергоносіїв та пального, послаблення гривні, руйнування логістичних ланцюгів між учасниками ринку, підвищений попит на продукти тривалого збергіання та продукти першої необхідності.
Масове вимирання тварин через війну
Ще одним важливим чинником є не тільки подорожчання кормів та дефіцит ветеринарних препаратів, а й масова втрата поголів’я худоби і птиці. Масова загибель тварин відбувається не тільки під час обстрілів, а й через відсутність електроенергії, кормів та належного догляду. За словами Володимира Зеленського, в Україні загинуло 6 млн домашніх тварин внаслідок російської агресії, а їхні поховання є загрозою для української екології.
Птахівники призупинили інкубацію яєць
Рекордсменом подорожчання стали яйця. На фоні війни подорожчання яєць зафіксували на 81% в порівнянні з минулим роком. Старша наукова співробітниця відділу ціноутворення та аграрного ринку ННЦ «Інститут аграрної економіки» у коментарі виданню Фокус розповідає, що через війну більшість підприємств або повністю припинили діяльність, або частково призупинили інкубацію яєць. Відтак не отримано молодняк птиці, не було зроблено заміну старих птахів на молодих і втрачено частину поголів’я.
Останнє місце в рейтингу продовольчої безпеки посіла Україна
За дослідженням компанії The Economist Intelligence Unit, україна посіла останню сходинку у рейтингу продовольчої безпеки Європи. Перше місце зайняла Фінляндія. У світовому списку Україна зайняла 72 місце із 113 країн. Дослідники пояснюють таку зміну рейтингу з війною в Україні, яка вплинула на показник «доступність продуктів харчування».
А найгіршим є показник продовольчої безпеки — «постійність та адаптивність». Це означає, що в Україні є суттєві проблеми з доступом і управління водними ресурсами та значні недоліки в системі управління ризиками.
Через суттєве зростання цін, зміну середніх витрат на продукти харчування та відсутність потужних державних програм захисту, Україна посідає найгірше місце за показником забезпечення харчовими продуктами в Європі.
Щодо якості безпеки їжі, то наша країна тут отримала 71,3 бали із 100. Експерти зазначають, що раціон середнього жителя України не відрізняється різноманітністю, однак українці вживають достатньо якісного білка, а продукти харчування є загалом безпечними.
Оксана Чопак
[type] => post [excerpt] => Вартість продуктів харчування в Україні практично щотижня зростає, а ціни б'ють нові й нові рекорди мало не щодня. За даними Державної служби статистики, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, продукти подорожчали в середньому на 23,7%... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1669237680 [modified] => 1669227004 ) [title] => Останнє місце в рейтингу продовольчої безпеки. Чому ціни на продукти в Україні бʼють рекорди? [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=32087&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 32158 [uk] => 32087 ) [crid] => oxc2131 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 32088 [image] => Array ( [id] => 32088 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1.jpeg [original_lng] => 74225 [original_w] => 1078 [original_h] => 720 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1-300x200.jpeg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1-768x513.jpeg [width] => 768 [height] => 513 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1-1024x684.jpeg [width] => 1024 [height] => 684 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1.jpeg [width] => 1078 [height] => 720 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1.jpeg [width] => 1078 [height] => 720 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1.jpeg [width] => 1078 [height] => 720 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1669219968:3 [_thumbnail_id] => 32088 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 2979 [translation_required_done] => 1 [_oembed_3c047a4070f2e79adf96dd8ae18dad66] =>
?: As long as Russia continues its war against Ukraine, NL will provide assistance to Ukraine. Military, humanitarian and diplomatic. We’re allocating €2.5 bn for this in 2023. Ukraine can rely on the Netherlands. We just confirmed this in our conversation with @ZelenskyyUa. pic.twitter.com/VdzMKCqkWR
Європейський Союз використовує 200 мільйонів барелів дизельного пального щороку. США намагалися замістити російські поставки, але наразі пального не вистачає й там. Наслідком цього стала висока ціна.
Американці забирають поставки дизелю з Близького Сходу з-під носа європейців, повідомляє oilprice.com. Причиною цього є зниження стратегічного нафтового запасу. Це глобальна проблема: пропозиція місяцями скорочується, а попит залишається стабільно високим.
Чому склалася така ситуація? Під час пандемії нафтопереробні заводи по всьому світу були закриті через низький попит. Вважалося, що ця тенденція довгострокова, зокрема в Сполучених Штатах, оскільки попит буде низьким через екологічні норми та розвиток ринку електромобілів. Але така думка виявилася помилковою. Після пандемії через санкції проти росії попит на дизельному ринку значно зріс, а потужності нафтопереробних заводів не встигають заповнити прогалини.
На Європу очікує дизельний шок?
Як повідомляє Bloomberg, це не виключено, оскільки 1 лютого почне діяти ембарго проти російської нафти. Нафтовий страйк у Франції показав, наскільки вразлива Європа в цьому плані.
На європейському континенті серйозного дизельного шоку варто очікувати ще раніше, оскільки в сховищах палива мало, а попит залишається високим.
У США криза вже почалася, адже запаси дизельного пального впали до рекордно низького рівня: у сховищах лише 106 мільйонів барелів, що є історичним мінімумом за останні 40 років. Проте з того часу попит на дизель у Сполучених Штатах значно зріс.
Тож зрозуміло, чому американці забирають поставки дизелю з Близького Сходу з-під носа європейців. Не забуваймо, що зі скрапленим природним газом європейці вчинили так само з Азією.
Оскільки пропозиція дизельного пального в найближчому майбутньому не збільшиться, зростання цін буде неминучим як у США, так і Європі, повідомляє oilprice.com.
Тим часом власники нафтопереробних заводів у Сполучених Штатах мають рекордні прибутки. Вони зросли на 450% порівняно з періодом застою через пандемію.
Водночас Джо Байдена неабияк турбує висока ціна, адже в листопаді відбудуться проміжні вибори, нагадує Washington Post. Тож президент США поступово випускає частину стратегічних запасів на ринок, щоб запобігти зростанню цін на пальне.
The U.S. will continue to stand with Ukraine for as long as it takes. I commend @ZelenskyyUa for his leadership, and thank him for our discussion on support from the U.S. and allies – including the announcement today of the transfer of the first $1.25B in U.S. support this year. pic.twitter.com/kHafuGjinR
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Торговці одного з міст засмучені, вони вважають, що затримка святкової програми позбавляє місцевих підприємців важливої можливості заробітку.
Цього року Різдво у Великобританії може бути „темним”, – пише DailyStar. У дедалі більшій кількості населених пунктів по всій країні муніципалітети, компанії та громадяни оголошують, що цього року різдвяні прикраси та гірлянди не світитимуть через різке підвищення цін на енергоносії.
Мільйони сімей передбачають, що в їхніх будинках не світитимуться святкові гірлянди цього року через стрімке зростання рахунків на електроенергію. Тому на вулицях, де сусіди традиційно намагаються освітити будинки новорічними вогниками, ймовірно, буде темно.
Також компанії використовують більш скромні різдвяні прикраси. Багаторазові накладні витрати також суттєво впливають на їхній бюджет. Тим часом місцева влада вирішує скасовувати різдвяні ярмарки дедалі частіше, а міські прикраси цього року будуть скромнішими, якщо взагалі вони будуть.
Але святкових вогнів у Бадлі Солтертон точно не буде. На морському курорті торгово-промислова палата та муніципалітет щороку спільно фінансують святкове освітлення міста. Однак цього року президент палати зазначив у листі, що цього разу вони не будуть використовувати кошти із власного бюджету для фінансування різдвяних прикрас. Водночас президент запропонував скликати кризовий комітет, щоб зберегти святкові гірлянди, але рада містечка проголосувала проти. За словами речника, в нинішній ситуації самостійно оплачувати такого виду витрати просто неможливо.
Подібна ситуація складеться на Різдво і в Гілдфорді, де муніципалітет також готується погасити декоративні вогні. Один із місцевих торговців написав у Twitter, що поселення позбавляє підприємців важливої можливості заробітку. Також буде скасовано святкове світлове шоу в Елі. Тут, на думку керівників місцевих органів влади, очікувані витрати в розмірі 9000 фунтів (382 642 гривні) були б не найкращим сигналом для платників податків у поточній ситуації.
Тим часом британці дедалі більше розчаровані майбутнім святковим сезоном.
Багато хто вже вважає встановлення ялинки розкішшю, оскільки гірлянди, які світять весь день, можуть змусити крутитися електричні лічильники.
Видання зазначає, що на різдвяній вечірці однієї з ІТ-компаній працівники поставлять ялинку, але лампочки не горітимуть, також із метою економії енергії.
"Italy cannot waste time: the goal of returning to clean and safe energy production through nuclear power, starting in the next few years, must be clear"
