Під час зустрічі міністр закордонних справ Андрій Сибіга та міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль домовились координувати зусилля для масштабування ініціативи Grain from Ukraine та розвитку її у Food from Ukraine.
Як зазначається, було визначено скоординовані кроки для забезпечення майбутніх постачань, зокрема в Сирію, куди за підтримки „Всесвітньої продовольчої програми” уже надійшла перша партія української допомоги – 500 тонн борошна.
„Ніхто у світі не повинен страждати від голоду. У той час, як кремлівський режим провокує глобальні кризи та є головним експортером агресії, терору та воєнних злочинів, Україна залишається гарантом продовольчої безпеки у світі. За дорученням Президента України ми масштабуємо ініціативу Grain from Ukraine у Food from Ukraine, разом з партнерами розширюючи номенклатуру української продукції та географію постачань. Окремі наші зусилля сьогодні спрямовані на підтримку сирійського народу, який десятиліттям страждав від двох режимів одночасно – Асада і Путіна”, – зауважив Сибіга.
Своєю чергою Коваль повідомив, що в межах ініціативи Grain from Ukraine Україна вже відправила соняшникову олію до Мозамбіку. Майже 416 тонн прибудуть на початку лютого. Ще 73,4 тонни олії та 970,5 тонни борошна наприкінці січня будуть у Джибуті. Крім того, 453 тонни соняшникової олії невдовзі відправляємо до Танзанії.
З 1 липня Україна експортувала 11,739 млн тонн зернових, що на 58,2% більше, ніж торік. Експорт включає 6,798 млн тонн пшениці, 1,551 млн тонн ячменю та 3,120 млн тонн кукурудзи.
З початку нового маркетингового року, який розпочався 1 липня, Україна відправила на експорт вже 11,7 млн тонн зерна. Про це свідчать дані Мінагрополітики.
За наведеними даними, станом на 11 жовтня, у 2024/25 маркетинговому році Україна експортувала 11,739 млн тонн зернових і зернобобових культур. Це на 58,2% більше, ніж на аналогічну дату 2023/24 МР.
При цьому у жовтні експортовано вже 1,291 млн тонн зерна, що майже удвічі більше, ніж за той же період торік.
Як йдеться в матеріалі, цей нелегальний бізнес охоплює широку мережу партнерів РФ, включно з компаніями, пов’язаними з відповідальними за російське вторгнення фірмами та Революційною гвардією Ірану. До цієї схеми залучений кримський бізнесмен Ганага, чия компанія Agro-Fregat LLC співпрацює з Сирією, Ізраїлем та Об’єднаними Арабськими Еміратами.
У першій половині 2024 року російські судна доставили з Маріуполя до Туреччини 15 кораблів із 81 000 тонн пшениці. Турецька влада заявляє, що заборонила кораблям заходити з окупованих українських портів і співпрацює з Україною для припинення цієї незаконної торгівлі.
Точну вартість викраденого зерна оцінити складно, однак, за даними заступника міністра сільського господарства України Тараса Дмитрасевича, з окупованих територій було продано понад 4 млн тонн зерна на суму близько 800 мільйонів доларів. Продаж вкраденого зерна допомагає росії пом’якшити наслідки міжнародних санкцій, а також фінансувати військові дії проти України. За оцінками, загальна вартість викраденого зерна може досягати 6,4 мільярда доларів, пишуть журналісти.
Значну роль у схемі відіграють і російські державні компанії. Зокрема, три судна, які експортують великі обсяги краденого зерна, належать російській Об’єднаній суднобудівній корпорації, що також виробляє військові кораблі для атак на Україну. Одна з російських компаній, що працює в окупованій частині Запорізької області, навіть пожертвувала окупаційному батальйону 111 тисяч доларів.
Крім того, іноземні судна іноді також залучають до перевезення викраденого зерна. Так, український прокурор Ігор Поночовний у червні почав розслідування щодо турецького судна Usko MFU, яке підозрюють у транспортуванні вкраденого зерна з Севастополя у 2023 році. Як йдеться в публікації, кримське зерно знаходить свого покупця в таких країнах, як Ємен та Іран. Наприклад, Іран закуповує ячмінь із Криму зі значною знижкою — 140 доларів за тонну, що на 34% нижче за ринкові ціни. Єгипет, Ізраїль та Ліван припинили закупівлю після того, як отримали інформацію про походження зерна, зазначається в публікації.
Глобальний вплив зміни клімату на ціни на продукти харчування та ланцюжки поставок стає все більш очевидним. Екстремальні погодні явища в усьому світі впливають на виробництво та ціни на основні продукти харчування із серйозними наслідками для споживачів, повідомляє видання Time.
В Іспанії, наприклад, сильна посуха скоротила врожай оливкової олії на 40%, що призвело до зростання цін на американському ринку на 27 відсотків. Подібна тенденція спостерігається і у випадку з шоколадом: в Австралії ціни на деякі продукти зросли на 200 відсотків, подібне зростання цін очікується і в США. Основні продукти харчування, такі як пшениця, також страждають від посухи, яка вплинула на врожай, зокрема в Аргентині. Напруженість, викликана російсько-українською війною, спричинила коливання цін у глобальних ланцюгах поставок. Це також впливає на ціни на такі продукти, як сухі сніданки, макарони, хліб.
Зростання цін особливо сильно вдарило по домогосподарствам із низькими доходами.
Експерти кажуть, що довгострокові наслідки зміни клімату неминучі, тому потрібен новий підхід для підвищення стійкості ланцюгів поставок продовольства. Замість нинішніх протекціоністських заходів потрібна глобальна співпраця між урядами та компаніями. Одним із запропонованих рішень є запровадження Планів адаптації до зміни клімату в ланцюзі поставок (S-CAP). Ці плани визначать вразливі ланцюжки поставок, мапують ризики та розробляють стратегії для їхнього пом’якшення.
Через рекордну спеку врожай ранніх зернових скоротиться на 5%. Пізні культури втратять близько 15%.
Про це сказав виконуючий обов’язки міністра аграрної політики Тарас Висоцький, повідомляє РБК-Україна з посиланням на ефір телемарафону.
„Є, на жаль, і негативний влив. Очевидно, що такі нетипово високі температури викликали стрес рослин і не можуть пройти непоміченими”, – сказав він.
За його словами, зараз завершуються збір ранніх зернових культур, пшениці та ячменю та інших. „Тут був вплив спеки, але на такий кардинальний, постраждали на 10-15% південно-східні регіони, зменшилася врожайність. Але в центральних і північних регіонах навпаки була більша, тому в середньому показник по країні буде десь на 5%”, – розповів голова міністерства.
Водночас на пізню групу, кукурудзу, сою та соняшник, вплив буде більш значним. „Виглядає так попередньо, що буде в більшості регіонів, не у всіх, знижена урожайність. На сьогодні виглядає, що вона буде менша на 15%”, – сказав Висоцький.
Україна порівняно з минулим роком збільшила обсяги експорту зерна і зараз щомісяця в середньому експортується 7 млн тонн.
Про це розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в ефірі Українського радіо.
За його словами, 80-85% експорту припадає на Чорноморський зерновий коридор, який відновив своє функціонування в іншому форматі. Шляхом відновлення роботи зернового коридору обсяги вивезення українського зерна зросли.
„Звичайно, треба додати, що Дунайський логістичний шлях ніколи в такому обсязі не перевозив продукцію. Це на другому місці після Чорноморського зернового коридору. Третє місце – це залізничні та автомобільні перевезення. Тому загальний обсяг експорту в окремі місяці в нас навіть перевищує те, що ми мали в середньому за попередній рік. Йдеться про 7 млн тонн – це приблизно те, що ми щомісяця зараз експортуємо”, – заявив Козаченко.
Він додав, що в цілому, коли почалася велика війна, вартість логістики зросла приблизно у чотири з половиною рази.
У рамках гуманітарної програми Grain from Ukraine („Зерно з України”) палестинці отримали тисячу тонн пшеничного борошна, повідомило в четвер, 18 липня, міністерство закордонних справ (МЗС) України.
„Cудно з тисячею тонн пшеничного борошна прибуло з Туреччини до Йорданії в межах Grain from Ukraine і вже доставлено в Сектор Гази”, – уточнив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
Ця партія – перша з трьох запланованих. „Вона допоможе підтримати протягом місяця понад 100 тисяч палестинських сімей, які опинилися на передовій конфлікту в регіоні. Попри агресію Росії та посилення її атак, Україна продовжує демонструвати свою відданість та лідерство у підтримці країн, які знаходиться під загрозою голоду”, – йдеться в повідомленні МЗС.
Загалом планується відправити сім тисяч тонн пшеничного борошна та 750 тонн олії – за підтримки донорів, зокрема Норвегії, Австрії, Естонії, Франції та Ісландії.
Раніше Україна вже постачала в межах програми Grain from Ukraine продукти харчування для багатьох країн, зокрема для Судану, Ефіопії, Кенії та Ємену.
Документ про зберігання 30 тис тонн зерна підписали міністр сільського господарства і продовольства Гейр Поллестад і чотири приватні компанії.
Зазначається, що пшениця, що належатиме норвезькому уряду, буде зберігатися компаніями у сховищах по всій країні.
У заяві міністерства сільського господарства і продовольства йдеться, що „створення резервного запасу продовольчого зерна означає бути готовим до немислимого”.
Норвегія у найближчі роки підпише нові контракти на створення запасів з метою нарощування резерву до 2029 року. Країна прагне до кінця десятиліття мати близько 82 500 тонн зерна, що дозволить населенню три місяці протриматися у випадку кризи.
Як відомо, станом на перший квартал цього року в Норвегії проживало 5,6 мільйона жителів.
Експорт української сільгосппродукції до ЄС впав до рівня до 2022 року і становить менше 1 млн тонн на місяць, а торік у вересні перевищував 4 млн тонн.
Про це міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський повідомив під час засідання Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства, пише пресслужба Мінагрополітики.
Міністр зазначив, що майже рік Україна не може експортувати в сусідні країни ЄС пшеницю, соняшник, кукурудзу і ріпак.
Як повідомив Сольський, з початку року Україна експортувала 17 млн тонн аграрних товарів, з них близько 12 млн тонн – через порти Великої Одеси, ще майже 3 млн тонн – через порти Дунаю, і тільки 2 млн тонн наземним транспортом.
„Ми транзитом перевозимо через Польщу у місяць стільки ж, скільки вивозимо через українські морські порти за один день”, – додав міністр.
Сольський також запевнив, що експорт української агропродукції не справляє негативного впливу на ринки ЄС, а іноді й відіграє певну роль для стабілізації балансу цін.
Він додав, що частка українського м’яса птиці та яєць у загальному споживанні ЄС становить менше 2% і 1% відповідно, а ціна на цукор в ЄС і досі значно вища, ніж була до повномасштабного вторгнення, а якщо забрати з ринку український цукор, ціна в ЄС зросте ще більше.
Міністр підкреслив, що Україна прагне вільної торгівлі з ЄС на конкурентних ринкових засадах. „Будь-які обмеження лише послаблюють Україну економічно та прямо віддаляють основну мету – нашу з вами спільну перемогу над Росією у цій війні”, – наголосив Сольський.
Україна разом із Всесвітньою продовольчою програмою ООН опрацьовує нові маршрути для гуманітарної програми Зерно з України (Grain from Ukraine). Про це заявив президент Володимир Зеленський, звертаючись до учасників третього Саміту за демократію, передає Укрінформ.
За його словами, завдяки програмі уже доправлено десятки тисяч тонн зерна, пшениці у Ємен, Сомалі, Нігерію, Судан, Ефіопію.
„Тепер ми опрацьовуємо разом із Всесвітньою продовольчою програмою ООН нові маршрути для програми Зерно з України, щоб допомогти подолати голод у Газі, Малаві, Демократичній Республіці Конго та інших країнах”, – сказав Зеленський, зазначивши, що за кілька днів до Судану прибуде новий вантаж з України.
Нагадаємо, українська гуманітарна ініціатива Зерно з України започаткована у 2022 році, вона надає необхідні продовольчі товари країнам Африки, Азії та Близького Сходу, населення яких зіштовхується з голодом та потенційним голодом.
У співпраці зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН понад 30 країн та міжнародних організацій приєдналися до України в реалізації цієї ініціативи, і до кінця 2023 року понад 170 тисяч тонн зерна було доставлено до країн з найскладнішою продовольчою ситуацією, включаючи Ефіопію, Сомалі, Кенію та Ємен.
