Найбільшим автовиробником у світі залишається Китай, де за рік було виготовлено майже 31,3 млн од. автотранспорту.
Глобальне виробництво автотранспорту у 2024 році склало 92,5 млн одиниць, що на 1% менше, ніж у 2023 році. Про це повідомляє Укравтопром з посиланням на дані всесвітньої організації автовиробників (ОІСА).
Зазначається, що найбільша частка з цієї кількості належить легковим автомобілям, яких було виготовлено 67,7 млн од. (-1%).
Легких комерційних автомобілів виготовлено – 20,9 млн од. (-3%). Великих вантажних авто – 3,6 млн од. (-2%). Автобусів – 291 тис од. (+17%).
Найбільшим автовиробником у світі залишається Китай, де за рік було виготовлено майже 31,3 млн од. автотранспорту (+4%).
Друге місце посідають США – 10,5 млн. од. (-1%). На третьому – Японія – 8,2 млн. од. (-9%).
Також у першу п’ятірку потрапили: Індія – 6 млн од. (+3%) та Мексика 4,2 млн. од. (+5%).
Уряд Канади оголосив, що запровадить 100-відсотковеімпортне мито на електромобілі китайського виробництва. Це такий самий тариф, як і в США. Західні уряди заявляють, що ці заходи необхідні, оскільки Китай надає своїм виробникам несправедливу перевагу через державні субсидії.
Така заява була зроблена після того, як у неділю радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван провів переговори з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо та членами його кабінету. У вівторок Салліван вирушить до Пекіна.
Крім того, Джастін Трюдо оголосив, що Канада запровадить 25-відсоткове мито на китайські сталь та алюміній, оскільки «такі гравці, як Китай, вирішили надати собі несправедливу перевагу на світовому ринку».
Канада імпортує також автомобілі Tesla, вироблені в КНР, тому вони теж будуть обкладатися 100-відсотковим тарифом. Водночас американська компанія може легко уникнути сплати мита, постачаючи продукцію до Канади зі своїх заводів у США чи Німеччині.
Посольство Китаю в Канаді наголошує, що цей крок Оттави завдає шкоди торговельно-економічному співробітництву. Згідно із заявою дипломатичного представництва, канадський захід є нічим іншим, як торговельним протекціонізмом і політично вмотивованим рішенням, яке порушує правила Світової організації торгівлі (СОТ). У документі зазначається, що «Китай вживатиме всіх необхідних заходів для захисту законних прав та інтересів китайських підприємств».
Німецькі автовиробники стикаються з хронічним недозавантаженням через падіння попиту, і ситуація залишається незмінною з минулого року – третина потужностей практично не використовується. Перехід на електромобілі також призвів до того, що лише заводи, які збирають електромобілі, залишаються зайнятими виробництвом розкішних автомобілів.
Німецька автомобільна промисловість переживає не найінтенсивніший період свого розвитку, а показники виробництва та продажів малюють похмуру картину тенденцій у провідній економіці Європи, яка також значною мірою визначає показники угорської промисловості. Статистика від постачальника даних Markline показує, що лише дві третини від загальної встановленої потужності в 6,2 мільйона одиниць були необхідні для задоволення ринкового попиту минулого року
Звичайно, 4,1 мільйона одиниць, вироблених на місці, – це лише частина річного обсягу виробництва німецьких автовиробників, оскільки нижчі витрати на матеріали, енергію та робочу силу засвідчують, що більша частина їхнього виробництва вже давно передана на аутсорсинг складальним заводам за кордоном, в тому числі в Угорщині.
Німецький автопром: щось пішло не так
Згідно з минулорічними даними, які вивчала Die Welt, між компаніями також існують величезні відмінності. Загалом не було великих проблем із виробництвом дорогих і якісних німецьких брендів, а деякі виробники розкішних автомобілів пережили бум виробництва.
Наприклад, завод Porsche в Штутгарті працював майже на 100 відсотків потужності, тоді як Audi в Інгольштадті та BMW у Мюнхені повідомили про рівень завантаження на біля 90 відсотків. За деякими приємними винятками, заводи Volkswagen, BMW і Mercedes у Німеччині минулого року працювали в середньому трохи більше ніж на дві третини потужності. (Один лише BMW має дев’ять заводів у Німеччині).
Завод Opel в Айзенахі, що входить до складу Stellantis, і завод Ford у Кельні мали ще гірші показники: перший – майже 30 відсотків, а другий – 33 відсотки до 2023 року.
На противагу цьому, основна база Opel в Расселсхаймі досягла 60 відсотків. Інші великі майданчики працювали лише на половину потужності, включаючи головні заводи VW і Mercedes-Benz у Вольфсбурзі та Зіндельфінгені. Завод Tesla в Грюнхайде під Берліном, який має відкритися у 2022 році, також працював лише на 51% у свій перший повний рік.
Реакцією компаній, окрім тимчасового закриття та скорочення робочого часу, стало скорочення третьої зміни на деяких заводах, наприклад, у Volkswagen, щоб заощадити на надбавках за нічну зміну.
Audi також думає про скорочення, хоча спочатку закриє свій завод із виробництва електромобілів поблизу Брюсселя через сильну опозицію з боку німецьких профспілок, але остаточного рішення ще не прийнято.
Перехід на електромобілі відходить на другий план
Виробники, які сліпо довірилися електричному переходу і тому кинулися вперед, тепер у біді, оскільки швидко побудовані потужності не передбачили несподіваного падіння попиту, що сталося. Хорошим прикладом є глибоке занурення компанії Tesla, яка постачає весь європейський ринок із Німеччини своїм кросовером Model Y.
Наразі Tesla також заморожує свої плани щодо розширення заводу Gigafactory в Грюнхайде, хоча нещодавно вона отримала на це попереднє схвалення. За словами директора заводу Андре Тьєріга, розвиток почнеться лише тоді, коли попит на електромобілі почне стабільно зростати, а оскільки найнижча точка, як очікується, буде цього року, то надалі ситуація може тільки покращуватися.
Принаймні, вони сподіваються на це, а також на те, що ринки Великобританії та Ірландії відкриються для них, коли почнеться місцеве виробництво праворульних Tesla. Збірка праворульних Tesla розпочалася у квітні, і зараз вони постачаються на індійський ринок.
Попит зростає, але недостатньо
Продажі на найбільшому споживчому ринку континенту також не зашкалюють. Покупки, які були відкладені через високу інфляцію, зараз починають надолужувати згаяне: продажі в першому півріччі показали зростання на 5,4% в річному обчисленні, і загалом у Німеччині було продано 1 471 641 автомобіль.
Попит на чисто електричні автомобілі впав на 16,4% до 184 125 одиниць, але електричні гібриди були сильними, із 12,3% зростанням і 363 966 одиниць, що становить 25% від загального обсягу продажів. Темпи зростання гібридів із підзарядкою на 13,3% є більш вражаючими, але 89 549 проданих одиниць все ще становлять лише чверть від кількості проданих „звичайних гібридів”.
Marklines також опублікував на своєму сайті дані про виробництво за перше півріччя цього року в Німеччині. Компанії виробили загалом 2 199 247 легкових і легких комерційних автомобілів, причому в останній категорії лідирують лише Mercedes і Volkswagen, які разом випустили 100 353 автомобілі.
„Таким чином, вони знаходяться „на півдорозі” до 53,6% від обсягу виробництва 2023 року, а це означає, що вони завершать 2024 рік із деяким зростанням за нинішніх темпів, але це не змінює основної проблеми: їм потрібно якомога швидше щось зробити з приблизно третиною невикористаних потужностей.
Постачальники також зазнають негативного впливу
Німецька Continental Group, один із найбільших постачальників автомобілів, завершила сильний другий квартал, але похмуро дивиться в майбутнє, прогнозуючи скорочення продажів.
Три підрозділи групи:
– виробництво шин,
– виробництво автозапчастин
– та промислових рішень (ContiTech)
Автомобільний бізнес, який страждає від падіння попиту, стикається із серйозними проблемами, які вони намагаються вирішити шляхом реструктуризації, скорочення штатів і витрат, а потім відокремитися від групи, щоб розпочати незалежний курс. У них це добре виходить, про що свідчить опублікований сьогодні експрес-звіт Continental за другий квартал, в якому вітається покращення маржі в автомобільному секторі з -0,5% до 2,4%.
Здається, що робота приносить свої плоди, але середовище все ще не є оптимальним для групи: через спад виробництва автомобілів група знизила стелю свого річного плану доходів із 44 мільярдів євро до 42,5 мільярда євро, а операційна маржа автомобільного підрозділу, що очікується на кінець року, була знижена на піввідсотка до діапазону 2,5-3,5 відсотків.
Загалом по групі компанія завершила другий квартал з операційним прибутком у розмірі 544 млн євро, що на 44% більше, при загальному обсязі продажів близько 10 млрд. євро, який знизився на 4,1%.
Операційна маржа Continental Group зросла з 4,8% до 7%, що інвестори відсвяткували на Франкфуртській фондовій біржі зростанням ціни акцій на 5,3% на знак відновлення автомобільного бізнесу, в якому працює 100 000 людей по всьому світу.
2–5 липня на зустрічі в Кашкайші, Португалія, Європейська народна партія(ЄНП) хоче спробувати скасувати фактичну заборону ЄС на продаж з 2035 року легкових автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння.
ЄНП, яка отримала найбільше місць на європейських виборах, поставила собі за мету переглянути стандарти викидів CO2 для автомобілів і вивчити варіанти, які дозволять використовувати синтетичне, кліматично нейтральне пальне, пише Euractiv.
Згідно з чинними стандартами ЄС, до 2035 року викиди вихлопних газів мають бути скорочені на 100%, що фактично забороняє продаж нових автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння. Однак угода між Європейською комісією та міністром транспорту Німеччини Фолькером Віссінгом може створити нову юридичну категорію для автомобілів, які працюють лише на електронному паливі, дозволивши їм залишатися на ринку після 2035 року.
Європейська народна партія розглядає можливість повторного внесення раніше невдалих поправок, таких як вуглецевий поправочний коефіцієнт (CCF), який би зараховував альтернативні види пального до цільових показників скорочення викидів CO2. Це дозволить продавати нові бензинові та дизельні автомобілі після 2035 року, якщо до загальної паливної суміші буде додано таку ж кількість альтернативних видів пального. Інша пропозиція полягає в тому, щоб знизити для автовиробників 100% зобов’язання зі скорочення викидів до 90%.
Німецька консервативна партія ХДС/ХСС, сильна національна делегація в Європейській народній партії, продовжує наполягати на забороні двигунів внутрішнього згоряння. Крістіан Лінднер, лідер німецької ліберальної партії СвДП, зробив скасування заборони однією з трьох умов підтримки Урсули фон дер Ляєн під час її другого терміну на посаді президентки Єврокомісії. Регламент ЄС щодо викидів CO2 буде переглянутий у 2026 році.
Міністр транспорту Німеччини Фолькер Віссінг бачить можливим рішенням електричне паливо, вироблене з використанням CO2, отриманого з атмосфери або промислових установок. Однак процес запровадження категорії «лише електричне паливо» рухається повільно, оскільки автомобільна промисловість потребує більше часу для визначення технічних критеріїв, а між країнами – членами ЄС тривають дебати щодо критеріїв кліматичної нейтральності для прийнятних видів електронного палива.
Український автопарк у жовтні поповнили 1792 гібридних легкових авто (HEV i PHEV) – це рекордний показник за останні місяці.
Про це повідомляє профільна асоціація „Укравтопром”.
При цьому частка нових авто в цій кількості становила 59%.
Так, у сегменті нових легкових авто лідером ринку гібридів став Nissan Qashqai (207 од.), далі йде Toyota RAV-4 (161 од.), топ-3 замикає Toyota Corolla Cross (102 шт.).
Водночас у реєстраціях імпортованих вживаних авто з гібридними силовими установками першість у Ford Fusion US (58 шт.)
Також у лідерській трійці – Toyota Prius (53 шт.) та Ford C-Max (50 шт.).
„Всього з початку року свою першу реєстрацію в Україні пройшли 13,8 тис гібридних легковиків (8,9 тис нових та 4,9 тис авто з пробігом)”, – додали в асоціації.
Автодилери Вірменії та Грузії імпортують з Європи та США за низькими цінами вживані або побиті автомобілі, які оновлюють місцеві спеціалісти. Відремонтовані автівки купують росіяни або російські автодилери. Останні продають автомобілі в Росії заможним любителям західних марок. Їхній діяльності сприяє те, що Вірменія і Росія мають митний союз.
Незважаючи на витрати на доставку та довгу дорогу, бізнес вартий того. Перший пункт процвітаючого торговельного шляху – грузинське чорноморське портове місто Поті, куди прибувають вживані автомобілі. Наступна зупинка транспортних засобів – Гюмрі, велике місто, розташоване в північно-західній частині Вірменії, з населенням 120 тисяч осіб, оскільки тут здійснюється митне оформлення. Потім відремонтовані авто через Грузію їдуть до Росії. За словами анонімних джерел, маршрутів кілька, цей – один із найпопулярніших.
За даними Financial Times, у січні минулого року, перед війною, Вірменія імпортувала зі США автомобілів на 2,8 мільйона доларів. Через рік, у січні цього року, ця цифра зросла до 29,5 мільйона доларів. Вартість експорту автомобілів до Росії в січні 2022 року становила 800 тисяч доларів, а у першому місяці 2023 року сягнула 180 мільйонів доларів.
Після початку російсько-української війни та запровадження санкцій багато компаній покинули Росію, але їхня продукція все одно потрапляє до країни.
Туреччина, Вірменія, Китай, Казахстан та інші країни Центральної Азії замовляють товари з Європи та Сполучених Штатів, а потім продають їх до Росії із солідним «наваром». Наприкінці березня Вашингтон і Брюссель направили в ці країни офіційних осіб, щоб спробувати скоротити торгівлю.
З іншого боку, навіщо їм відмовлятися від прибуткового бізнесу, до того ж більшість цих країн підтримують тісні стосунки з Москвою: Вірменія, наприклад, є союзником Росії, а Китай навряд чи робитиме якусь послугу США після погіршення відносин.
У випадку Вірменії реекспорт сприяв значному зростанню показників. Минулого року економіка країни досягла рекордного зростання на 12,6 відсотка, що більш ніж удвічі перевищує показник у 5,7 відсотка у 2021 році. У першому півріччі цього року прискорення становило 12,1% у річному вимірі. Експорт Вірменії до Росії у 2022 році зріс майже втричі – до 2,4 млрд доларів.
У минулому році продажі нових автомобілів в Росії впали більш ніж на 59 відсотків, але в цьому році почалося відновлення. На ринок вийшли китайські компанії, також продається дедалі більше автомобілів «Лада» місцевого виробництва. У червні в Росії було продано 82 407 автомобілів, що на 151,8 відсотка більше порівняно з тим самим місяцем минулого року, а щомісячні продажі зросли на 12,4 відсотка.
