Україна повинна зайняти проактивну позицію в переговорах з Європою стосовно запровадження екологічного мита (СВАМ), аби це рішення відповідало поточним економічним умовам країни. Також необхідно активно шукати додаткові джерела фінансування для екологічної модернізації.
Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на слова Андрія Забловського, керівника Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів України.
Андрій Забловський, керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів України, підкреслив важливість поступової адаптації бізнесу до запровадження екологічного мита СВАМ. Він зазначив, що влада усвідомлює необхідність підтримки бізнесу в цьому процесі та розглядає можливості пом’якшення або адаптації до нової системи. Також відбувається пошук додаткових міжнародних фінансових ресурсів, щоб пом’якшити можливий негативний вплив.
Забловський також наголосив, що Україна повинна зайняти проактивну позицію в переговорах з Європою, щоб екологічні зобов’язання відповідали поточним викликам. „Україна багато досягла у виконанні своїх екологічних зобов’язань. Тож зараз ми маємо повне право зайняти проактивну позицію, тому що немає догм. Те, чим СВАМ був до війни — одна справа. І те, що зараз — зовсім інша. Особливо це стосується України”, — зазначив він.
Варто зазначити, що видання Politico раніше повідомляло про те, що Європа, з одного боку, допомагає Україні з фінансуванням, але, з іншого боку, запроваджує вуглецеве мито СВАМ, через що Україна може щороку втрачати 1,4 млрд євро.
Чинне регулювання CBAM дозволяє ЄС враховувати виключні та непередбачувані події, які призвели до руйнівних наслідків для економіки та індустріальної інфраструктури країни, що експортує до ЄС товари, охоплені екологічним митом СВАМ. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Європейської бізнес асоціації (EBA).
Одним із можливих підходів до імпорту товарів з України до ЄС, які підпадають під дію СВАМ, є застосування декларативного підходу. Це означатиме, що українські товари будуть проходити через ті самі процедури, як і продукти всіх інших країн, але без стягнення плати за викиди.
Представники Європейської бізнес асоціації (EBA) вказують, що такий підхід допоможе знизити фінансове навантаження на бізнес та надасть підприємствам можливість акумулювати ресурси для часткового відновлення рівня виробництва, яке постраждало через військові дії. У цьому контексті EBA закликає до створення нового організаційного механізму для перемовин з Європейською Комісією, оскільки чинна Робоча група, створена урядом у 2021 році, не виробила консолідованої позиції щодо застосування СВАМ.
Крім того, у EBA рекомендують Мінекономіці розпочати розробку власного українського механізму СВАМ для імпорту продукції з третіх країн. Це сприятиме захисту національних виробників, забезпеченню однакових умов для всіх учасників ринку та прискорить інтеграцію українського ринку в ринок ЄС після набуття Україною статусу країни-члена ЄС. Оскільки в Україні вже діє екоподаток на викиди СО2, механізм прикордонного вуглецевого коригування має бути запроваджений якомога швидше.
Голова Комітету промислової екології та сталого розвитку ЕВА та директор GMK Center Станіслав Зінченко наголошує, що введення СВАМ призведе до переформатування торговельних потоків і збільшить фінансове навантаження на вуглецеємний імпорт. Для України це мито означає значні втрати, тому бізнес закликає уряд сприяти поступовому запровадженню СВАМ.
Варто згадати, що, за даними Politico, Європа підтримує Україну фінансово, однак введення вуглецевого мита СВАМ може призвести до втрат у 1,4 млрд євро на рік для України. Цих збитків можна уникнути, якщо розпочати активні переговори з ЄС щодо надання відстрочки через форс-мажорні обставини, а саме повномасштабну війну.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України разом із Top Lead опублікували дані про збитки, завдані екології України в результаті дій Росії. Загальна сума збитків за два роки становить 63 мільярди гривень, з яких найбільша шкода припадає на Донецьку область – понад 18 мільярдів гривень.
Значні збитки також зазнали Луганська та Харківська області, де суми збитків склали понад 13 мільярдів та майже 11,5 мільярда гривень відповідно. Втім, ці дані не є остаточними, оскільки фахівці Держекоінспекції не можуть отримати доступ до окупованих територій, щоб повноцінно оцінити всі збитки навколишньому середовищу.
Окрім того, згідно з інформацією від Реальної Газети, в Луганській області в результаті бойових дій та обстрілів, спровокованих повномасштабним вторгненням Росії, було знищено понад 26 тисяч гектарів лісу.
Забруднені сільськогосподарські землі
Згідно із спільним дослідженням Міндовкілля та Top Lead про вплив війни на довкілля, Росія майже два роки обстрілює українські сільськогосподарські землі, спричиняючи значні збитки для аграріїв через забруднення земель, включно з вибухонебезпечними предметами, що призупиняє сільськогосподарську діяльність на полях. Зруйноване обладнання та інші вибухонебезпечні об’єкти виділяють важкі метали, тротил та продукти горіння, забруднюючи ґрунт. Ракети, снаряди та міни, що падають на поля, унеможливлюють обробіток землі, викликають пожежі, знищують посіви та забруднюють ґрунт. В результаті, втрати агросектору оцінюються в $88 мільярдів станом на вересень 2023 року.
Забруднення та втрати включають в себе знищення зерносховищ, багаторічних насаджень, тварин та аквакультури. Площа замінованих полів становить близько 80 мільйонів гектарів, що щорічно призводить до збитків у розмірі до $800 мільйонів через простій полів.
Флора та фауна на межі зникнення
Небезпека для біорізноманіття також є значною. Через війну багато видів тварин та рослин опинилися на межі зникнення, особливо на окупованих територіях або в зонах активних бойових дій. Це стосується 25 парків та заповідників, а також загибель 900 дельфінів в Чорному та Азовському морях через використання сонарів російськими кораблями. Знищення лісів та заборона полювання спричинили, що тварини почали частіше виходити на міські вулиці, що створює додаткові ризики для них.
Питна вода забруднена
Війна також завдала шкоди водним ресурсам, особливо у Донбасі, де шахти були затоплені, спричиняючи забруднення питної води та просідання землі. Внаслідок цих затоплень шахт забруднюються питна вода та ґрунти небезпечними речовинами, а також відбувається затоплення населених пунктів та сільськогосподарських земель
Водне середовище України щоденно забруднюється через викиди військової техніки та знищення промислових об’єктів, що становить небезпеку для тварин, рослин та здоров’я людей. Підрив Каховської дамби спричинив затоплення природних парків, об’єктів Смарагдової мережі та населених пунктів, що є серйозною екологічною катастрофою.
Шкідливі викиди та мінування
Активні бойові дії також серйозно погіршують якість повітря, завдаючи шкоди екосистемі України та сусідніх країн. Викиди в повітря внаслідок війни станом на листопад 2023 року склали 59 мільйонів тонн.
Розмінування України є критично важливим завданням, оскільки 30% території країни необхідно перевірити на наявність мін. Процес розмінування є тривалим і вимагає значних ресурсів та зусиль.
Загроза ядерній безпеці
Крім того, військові дії завдали шкоди українській енергетичній інфраструктурі, зокрема атомним електростанціям, що загрожує ядерною безпекою не лише України, але й сусідніх країн. Руйнування та пошкодження гідротехнічних споруд призводять до критичних наслідків, зокрема забруднення водойм та втрати доступу до питної води.
Екологічні злочини
Російське вторгнення в Україну призвело до безпрецедентних екологічних злочинів, що зачепили усі аспекти навколишнього середовища в країні. Загальні збитки для довкілля внаслідок війни оцінюються в приблизно 597 мільярдів доларів станом на листопад 2023 року.
Одним із найжахливіших злочинів є підрив Каховської ГЕС, який спричинив затоплення великих територій, забруднення водних ресурсів та знищення природних середовищ проживання. Цей акт війни завдав шкоди не тільки Україні, а й навколишнім державам, впливаючи на Чорне море та інші водні басейни.
Військові дії пошкодили 25 парків та заповідників і спричинили загибель 900 дельфінів в Чорному та Азовському морях через використання сонарів російськими кораблями.
Війна також спричинила зменшення вилову риби на 67% та зниження експорту риби, що вплинуло на економіку країни та продовольчу безпеку. Морські порти України значно постраждали від війни, що додатково загострило економічну кризу.
Окрім безпосередніх збитків для довкілля, війна сприяла змінам клімату через великі викиди парникових газів, що є ще однією тривожною тенденцією.
Екологічні злочини, скоєні під час війни, вимагають міжнародної уваги та реакції, а також компенсації збитків і відновлення пошкоджених екосистем. Підтримка у відновленні України має включати зелені та сталі підходи, щоб забезпечити довгострокову екологічну стійкість та енергетичну безпеку.
Однак, згідно із авторами дослідження, війна також дає Україні шанс на зелене майбутнє. Відновлення енергетики країни повинно бути зорієнтоване на відновлювані джерела енергії, які швидше побудувати та які забезпечують енергетичну безпеку. Зелене відновлення може стати основою відновлення української економіки та забезпечити стійкість у майбутньому.
Оксана ЧОПАК
[type] => post [excerpt] => Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України разом із Top Lead опублікували дані про збитки, завдані екології України в результаті дій Росії. Загальна сума збитків за два роки становить 63 мільярди гривень, з яких найбільша шкода пр... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1709146140 [modified] => 1709137037 ) [title] => Екологічні злочини Росії та збитки завдані довкіллю України [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=46423&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 46434 [uk] => 46423 ) [crid] => oxc2131 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 46424 [image] => Array ( [id] => 46424 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/foto1-1.jpg [original_lng] => 149520 [original_w] => 990 [original_h] => 660 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/foto1-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/foto1-1-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/foto1-1-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/foto1-1.jpg [width] => 990 [height] => 660 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/foto1-1.jpg [width] => 990 [height] => 660 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/foto1-1.jpg [width] => 990 [height] => 660 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/foto1-1.jpg [width] => 990 [height] => 660 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1709129838:2 [_thumbnail_id] => 46424 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 2118 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 33850 [1] => 51 [2] => 43 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Статті [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 203881 [1] => 226001 [2] => 102 [3] => 1588 ) [tags_name] => Array ( [0] => війна в Україні [1] => довкілля [2] => Екологія [3] => збитки ) ) [2] => Array ( [id] => 46417 [content] =>
Глобальні економічні збитки від стихійних лих щорічно становлять понад $200 млрд, йдеться в огляді Swiss Re Institute.
Експерти аналітичного підрозділу швейцарської перестрахувальної компанії проаналізували наслідки чотирьох видів стихійних лих – повеней, тропічних циклонів, снігових бур і конвективних штормів – у 36 країнах світу. Як зазначають у Swiss Re Institute, на частку цих явищ у наш час припадає основна частина економічного збитку від стихійних лих, передає Інтерфакс-Україна.
Сума щорічного збитку в $200 млрд – це лише нижня оцінка, оскільки враховуються не всі стихійні лиха. Крім того, аналіз Swiss Re охоплює лише матеріальні втрати.
“Оскільки зміни клімату провокують посилення інтенсивності природних явищ, потенційний збиток, імовірно, зростатиме”, – зазначають аналітики.
Ризики зростання збитків від стихійних лих найбільш високі на Філіппінах і в США, йдеться в огляді. На Філіппінах щорічні втрати можуть сягати $12 млрд, у США – $97 млрд.
До високих фінансових ризиків також схильні країни із недостатнім страховим покриттям, як-от Таїланд, Китай, Індія та Філіппіни.
Першим кроком до зниження економічного збитку є вжиття заходів, які дали б змогу пом’якшити потенційні наслідки стихійних лих, зокрема дотримання будівельних норм, посилення захисту від повеней і перешкоджання заселенню територій, що схильні до стихійних лих, ідеться в огляді.
Військове вторгнення Росії на територію України та розв’язана війна може знизити зростання глобального ВВП більш ніж на 1% вже у 2022 році. Крім того, інфляція зросте на 2,5%.
Такий прогноз озвучили в Організації економічного співробітництва та розвитку, передає Reuters.
ОЕСР заявили, що негативний вплив війни на економіку єврозони може скласти до 1,4% – через високу залежність Європи від російських енергоносіїв. Для Сполучених Штатів падіння може скласти близько 0,9%, передає УНІАН.
[type] => post [excerpt] => Військове вторгнення Росії на територію України та розв'язана війна може знизити зростання глобального ВВП більш ніж на 1% вже у 2022 році. Крім того, інфляція зросте на 2,5%. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1647859800 [modified] => 1647859443 ) [title] => Війна в Україні вдарить всій світовій економіці - прогноз [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=21080&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 21080 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 21081 [image] => Array ( [id] => 21081 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/b113149c24034fb789d84d031ae7a30d-id76373-1300x820-7-1300x820-1.jpg [original_lng] => 202018 [original_w] => 1300 [original_h] => 820 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/b113149c24034fb789d84d031ae7a30d-id76373-1300x820-7-1300x820-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/b113149c24034fb789d84d031ae7a30d-id76373-1300x820-7-1300x820-1-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/b113149c24034fb789d84d031ae7a30d-id76373-1300x820-7-1300x820-1-768x484.jpg [width] => 768 [height] => 484 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/b113149c24034fb789d84d031ae7a30d-id76373-1300x820-7-1300x820-1-1024x646.jpg [width] => 1024 [height] => 646 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/b113149c24034fb789d84d031ae7a30d-id76373-1300x820-7-1300x820-1.jpg [width] => 1300 [height] => 820 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/b113149c24034fb789d84d031ae7a30d-id76373-1300x820-7-1300x820-1.jpg [width] => 1300 [height] => 820 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/b113149c24034fb789d84d031ae7a30d-id76373-1300x820-7-1300x820-1.jpg [width] => 1300 [height] => 820 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1647853817:8 [_thumbnail_id] => 21081 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 1522 [translation_required_done] => 1 [_oembed_4e0379228fa71ac3bf20ca57e681bbbd] =>
Дедалі більше великих компаній серйозно сприймають боротьбу зі зміною клімату, принаймні з точки зору декларацій.
До ініціативи приєдналася і голландська Royal Dutch Shell, яка пообіцяла скоротити вдвічі свої викиди не пізніше ніж до 2030 року, – пише портал The Guardian. Однак ця заява була зроблена не безпрецедентно з боку компанії.
Справді, найбільші інвестори Shell вимагали, щоб голландський нафтовий гігант нарешті зайняв чітку позицію щодо зміни клімату, що вони можуть зробити ціною поділу величезної компанії на більше менших компаній.
Проте кліматичні активісти вважають обіцянку Shell недостатньою, оскільки лише 10 відсотків викидів компанії надходять від власного виробництва шкідливих газів шляхом видобування нафти та транспортування вуглеводневих продуктів.
Справді, 90% викидів Shell надходять від постачання вуглеводнів транспорту, промисловості та приватним особам, які, хоча й не прямо, а опосередковано, роблять серйозний внесок у кліматичні катастрофи.
Деніел Леб, голова американського хедж-фонду Third Point, звинуватив Shell у неузгодженій комунікації щодо зміни клімату, в якій вони «хочуть отримати більше інтересів, але в кінцевому підсумку не задовольнять жодних».
Third Point також вимагає, щоб Shell розділилася на кілька незалежних організацій, включаючи і так звану «компанію-спадкоємицю», яка продовжила б свої нафтогазові операції.
Генеральний директор Shell Берн ван Берден, заявив, однак, що його твердження про неузгоджену стратегію не відповідають дійсності, додавши, що у компанії була дуже послідовна стратегія, яку «просто не можна буде повторити у фрагментації».
„Значна частина енергетичного переходу буде фінансуватися за рахунок спадщини (нафта та природний газ) ”, — підкреслив ван Беруден, зазначивши, що лише цього року було проголосовано за абсолютно новий план – за підтримки 90 відсотків керівництва компанії.
Аномальна спека панувала в США й цього року, країна страждала від ураганів та лісових пожеж. Усе це має значний вплив на економіку. Аналітики почали вивчати, скільки саме шкоди завдають державі надзвичайна спека та лісові пожежі.
Хоча урагани є надзвичайно небезпечними природними катастрофами, спека спричиняє в США більше смертей, ніж будь-яке інше стихійне лихо, ідеться в дослідженні Кеті Бофман Маклауд, директорки дослідницького центру Arsht-Rockefeller Foundation Resilience Center.
Одне із завдань її наукової роботи – показати, наскільки серйозно недооцінюються загальні ризики високих температур, особливо з огляду на те, що літній період у майбутньому стане ще більш спекотним.
Дослідження свідчить, що економіка США лише через спеку втрачає близько 100 мільярдів доларів на рік. Для порівняння: 2020-го збитки від ураганів становили 60–65 мільярдів доларів. І якщо нічого не зміниться, економічні збитки, спричинені спекою, можуть сягнути 200 мільярдів доларів до 2030 року та 500 мільярдів – до 2050-го, наголошується в доповіді.
Смертельна спека
Однією з основних причин економічних втрат є те, що під час спеки значно знижується продуктивність. Чим тепліше, тим менш ефективні робітники, а в деяких випадках економічну діяльність навіть доводиться припиняти.
Усе це серйозно впливає на тих, хто працює на відкритому повітрі, зокрема представників сфери сільського господарства, будівельників та постачальників. У дослідженні підкреслюється, що через спеку також значно зростає травмування на виробництві. Кількість нещасних випадків, безпосередньо пов’язаних з цим, наразі становить приблизно 12 тисяч на рік, але до 2050-го цей показник може підвищитися до 450 тисяч.
Дві найбільш постраждалі сфери економіки – сільське господарство та будівництво, де велика частина роботи ведеться на відкритому повітрі. До того ж у сільському господарстві спека дуже сильно впливає не тільки на робоче середовище, а й на врожай. Наприклад, урожайність кукурудзи може знизитися на 10–15% до 2050 року, що призведе до збитків на суму 6 мільярдів доларів. Ці втрати розподілені по країні нерівномірно. Проблеми з вирощуванням кукурудзи, наприклад, призведуть до особливо серйозних збитків на Середньому Заході.
В економічному плані найбільша небезпека загрожує штатам Техас, Міссісіпі та Алабама. Це пояснюється тим, що поєднання тепла й вологості та поширені на цих територіях форми роботи з посиленням спеки можуть призвести до серйозних економічних збитків. Водночас дослідниця підкреслює, що в певний момент майже в кожній частині Сполучених Штатів екстремальна спека призведе до серйозних негативних наслідків. Минулого року в США було лише 9 регіонів, де спека не завдала економічної шкоди. Усі вони знаходяться на Алясці.
У дослідженні також наголошується, що збитки розподіляються в суспільстві нерівномірно. Наприклад, у Південній Каліфорнії іспаномовне населення втрачає доходів на 45% більше, ніж біле. Тобто іспаномовні й чорношкірі мешканці піддаються більшим ризикам у плані здоров’я та економічного становища через сильну спеку, ніж білі, що може посилити нерівність у суспільстві.
А вплив спеки на здоров’я величезний і дедалі зростає. Минулого року понад 8 500 смертей у США були пов’язані з екстремальною температурою (майже половина – у штаті Аризона), але аналіз показує, що до 2050-го їхня кількість сягне 60 тисяч.
Руйнівні лісові пожежі
Водночас спека має ще один аспект, який завдає серйозної шкоди. Це лісові пожежі. Минулого року в США їх було майже 59 тисяч, і вони знищили загалом понад 10 мільйонів гектарів. Це найгірший показник з 1960-го. Для порівняння: середньорічний показник з 2000 року становить 7 мільйонів гектарів, а це означає тенденцію до зростання.
Пожежі завдають різних збитків. І перш за все мають значний негативний вплив на здоров’я й життя громадян. У 2019 році лісові пожежі в США призвели до 3700 жертв серед цивільного населення, було 17 тисяч постраждалих. Очевидно, що особисті та сімейні трагедії мають і економічний вимір, оскільки від стихійного лиха потерпають цілі громади. Тобто масштабні лісові пожежі впливають і на тих, хто безпосередньо не постраждав від природної катастрофи.
Не можна нехтувати й пошкодженням власності. У 2019 році пожежі завдали 14,8 млрд доларів збитків майну в США. Тенденцію до зростання добре ілюструє той факт, що 8 із 10 найбільших лісових пожеж в історії США сталися за останні чотири роки.
Слід зазначити, що індустрія рекреації в США принесла майже 460 млрд доларів у 2019 році, що становить приблизно 2,1% ВВП країни. А лісові пожежі не тільки унеможливлюють діяльність на відкритому повітрі, але й негативно впливають на туризм. Адже, коли відпочивальникам загрожує небезпека, вони намагаються не наближатися до національних парків, що спричиняє серйозні перебої в роботі готельного бізнесу.
Економічні збитки від згаданих факторів добре ілюструє дослідження, проведене Університетським коледжем Лондона. Науковці підрахували, що лише у 2018 році лісові пожежі в штаті Каліфорнія завдали збитків на 148,5 млрд доларів.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про збереження і відновлення лісів. В рамках цієї програми за три роки мають висадити мільярд дерев.
„Ми поставили перед собою амбітну, але, я впевнений, досяжну мету – за 10 років збільшити площу лісів на 1 млн гектарів. Для цього в найближчі три роки ми хочемо висадити в Україні 1 млрд дерев. Відповідний указ про старт цієї програми я хочу підписати саме тут на нашій зустрічі”, – зазначив Зеленський.
Нагадаємо, сьогодні президент на форумі „Україна 30”, який на цей раз присвячений екології, анонсував аудит водних ресурсів і головних річок.
Крім того, Зеленський підписав закон про заборону пластикових пакетів у всіх точках торгівлі та сфери обслуговування, за винятком певних випадків. Він почне діяти з 2022 року.
Відповідно до закону, під заборону потрапляють надлегкі і легкі пластикові пакети товщиною до 50 мкм – наприклад, пакети-майки. Зазвичай, такі пакети мають товщину стінки 10,2 мкм. Вони швидко рвуться і не придатні для переробки.
На сьогодні вирощування перлин відіграє важливу роль в економіці близько 30 країн, серед яких світовим лідером вважається Китай. Однак за останнє десятиліття вирощування перлин у світі скоротилося на 60 відсотків. І виробники дедалі менше впевнені у своєму майбутньому, оскільки зростаючі екологічні проблеми все більше впливають на галузь.
Видобуток перлин був дуже поширений переважно навколо Перської затоки, цим займалося багато сімей. Через сприятливі екологічні умови в цій місцевості утворювалося багато перлин. Раніше країни, що оточують Перську затоку, постачали на ринок 65-80 відсотків світової перлинної промисловості, серед їхніх клієнтів були королівські сім’ї та світова еліта.
У XX столітті на заміну перлинам, видобутим вручну з морського дна, прийшли штучні, що назавжди змінило ринок.
Різниця між справжніми і штучними перлинами
Справжня перлина росте в устрицях у морі, а штучні виробляють мідії в прісній воді. Перлини утворюються частково черех крихітне забруднення, а також крихітним паразитом, який використовують у промисловому виробництві. Мідії утворюють перлини швидше, ніж устриці. У той час, як устриці дають максимум дві перлини одночасно, прісноводне виробництво може дати до 30-50 штук. До штучного вирощування ювелірні вироби виготовляли переважно з морських перлин, проте в результаті штучного вирощування на перший план вийшли прісноводні.
У китайській «перлинній столиці» Чжуцзі функціонує понад 2500 підприємств, пов’язаних із виробництвом перлин, із ланцюгом поставок, музеєм перлини та відділом моди. Об’єм інтернет-продажів у місті протягом січня-вересня минулого року становив 1,5 мільярда доларів.
Через сто років після виготовлення першої штучної перлини в галузі тривають дослідження щодо того, як зробити традиційні методи вирощування, способи обробки та продаж більш інноваційним. У 2020 році 24 із 50 найбільш інноваційних компаній у цій галузі були китайськими.
І новації неминучі, оскільки виробництво перлин у світі демонструє тенденцію до зниження. Лише в Китаї за 10 років воно впало з 3050 тонн до 700. Це пов’язано з тим, що мідії дуже чутливі до всіляких змін навколишнього середовища, що робить галузь украй вразливою. У наш час зміна клімату, надмірний вилов та забруднення повітря мають значний вплив на виробництво. Наприклад, у 2019 році в Японії через невідомі причини загинуло 20 мільйонів устриць. Однак і надалі перлини залишаються найпопулярнішим оздобленням в ювелірній промисловості.
Європейська комісія запропонувала модернізувати законодавчу базу ЄС щодо батарей та акумуляторів, зокрема запровадити обов’язкові вимоги до їхньої якості та збуту в межах ЄС.
Мета цієї ініціативи полягає в забезпеченні того, щоб батареї й акумулятори на ринку Євросоюзу були високоефективними та підлягали вторинній переробці протягом усього циклу використання, а також щоб їхнє виробництво відповідало стандартам прав людини й довкілля. Дотримання таких вимог стане вагомим внеском у розвиток більш конкурентоспроможної галузі виробництва акумуляторів у Європі, а також сприятиме досягненню кліматичного нейтралітету до 2050-го.
Відповідно до пропозиції, з 1 липня 2024 року на ринок ЄС зможуть потрапляти лише ті промислові та акумуляторні батареї електричних автомобілів, які отримають декларацію про вуглецевий слід. Крім того, комісія запропонувала встановити стандарти щодо вмісту відпрацьованих батарей, котрі підлягатимуть переробці. А також наголосила, що для збільшення переробки поточний коефіцієнт збору невикористаних батарей та акумуляторів до 2030 року треба підняти до 70%.
Попит на акумулятори швидко йде вгору. За прогнозами, до 2030 року він зросте в 14 разів після збільшення використання транспорту на електричній енергії. Світове підвищення попиту на акумулятори призведе до зростання попиту на сировину, тому їхній вплив на навколишнє середовище має бути зведено до мінімуму, ідеться в пропозиції.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Як вiдoмo, Йoшixiдe Cуґa, який oчoлив уpяд Япoнiї у cepeдинi вepecня цьoгo poку, зaзнaчив змiну клiмaту в якocтi oднiєї з ocнoвниx цiлeй cвoєї пoлiтики пopяд з пpocувaнням цифpoвoї тpaнcфopмaцiї япoнcькoгo cуcпiльcтвa – пpoблeми, якi були зaлишeнi йoгo пoпepeдникoм Ciндзo Aбe, який змушeний був пiти у вiдcтaвку чepeз пoгaний cтaн здopoв’я.
«Фoнд пoкликaний cпpияти iнвecтицiям в oxopoну нaвкoлишньoгo cepeдoвищa, ocкiльки ми пpaгнeмo cтaти cвiтoвим лiдepoм в цiй oблacтi», – нaгoлocив пpeм’єp Cуґa.
