Згідно зі спільним аналізом Міністерства фінансів та Митної служби Румунії, протягом 2024–2025 років на кордоні було задекларовано понад 1,7 мільярда євро готівкою. Як повідомляє видання Adevărul.ro, розслідування виявило чіткі повторювані закономірності транскордонного переміщення коштів. Зокрема, надвеликі суми концентруються в руках вузької групи осіб, які багаторазово використовують одні й ті ж зворотні маршрути та пункти пропуску. Така аномальна активність викликає у контролюючих органів серйозні підозри щодо ризиків відмивання грошей.
Офіційна статистика показує, що за цей період у базах даних зареєстрували 7 593 митні декларації. Фінансовий потік був переважно спрямований всередину Євросоюзу: під час в’їзду до ЄС через румунський кордон подали 5 758 декларацій на загальну суму 1,261 мільярда євро, тоді як на виїзді зафіксували 1 835 декларацій на 511,7 мільйона євро.
Головним джерелом цього готівкового потоку виявилася Україна – саме звідси походили 73 відсотки декларацій, оформлених на в’їзді до ЄС. У загальному рейтингу країн походження коштів за Україною йдуть Молдова та Туреччина. Водночас основними кінцевими пунктами призначення для задекларованої готівки стали Туреччина, Австрія та Румунія.
Перевірки детально описали механізм цих операцій і підтвердили, що надвеликі суми готівки неодноразово перевозила дуже обмежена кількість людей. Зокрема, із загальної кількості 1464 декларацій, поданих при в’їзді до ЄС з України, 943 документи — а це 64 відсотки від усіх випадків — надійшли лише від 21 особи. Ці кур’єри регулярно ввозили значні кошти через румунський кордон, переважно використовуючи два транзитні маршрути: Україна–Румунія–Австрія або Україна–Румунія–Туреччина.
Аналіз також виявив аномальну концентрацію капіталу на конкретних ділянках кордону, де накопичилися основні обсяги валюти. Головними фінансовими хабами стали всього два митні пости: через КПП «Сірет» зафіксували транзит близько 793,9 мільйона євро, а через пункт пропуску «Халмі» – близько 362,7 мільйона євро. Сумарно на ці два пункти припало понад 92 відсотки від усієї задекларованої в країні готівки.
Дослідження динаміки цих потоків показало, що транскордонний рух грошей стрімко активізувався у перші місяці 2025 року як на в’їзд, так і на виїзд з Євросоюзу. Пік цього явища припав на період із березня по травень 2025 року, коли обсяги задекларованих коштів значно перевищили показники аналогічного періоду минулого року. Найвищі значення зафіксували у березні (приблизно 72 мільйони євро), квітні (67 мільйонів євро) та травні, коли сума сягнула майже 100 мільйонів євро за один місяць.
Починаючи з червня 2025 року та протягом перших місяців 2026 року, грошові потоки різко скоротилися. Показники другої половини 2025 року та початку 2026 року виявилися значно нижчими порівняно з весняним піковим періодом. Як зазначає видання Adevărul, така зміна свідчить про успішне пом’якшення масштабів цього явища, чому суттєво сприяло посилення заходів контролю та моніторингу, ініційованих Міністерством фінансів.
Наразі аудиторський орган Міністерства фінансів спільно з Митною службою Румунії продовжують масштабні перевірки. Головна мета цих дій – ретельна ревізія того, як дотримувалися правові положення та внутрішні правила щодо контролю готівки, яка ввозилася до Європейського Союзу або вивозилася з нього протягом 2024–2025 років. Крім того, перевірці підлягає правильність адміністрування єдиної форми декларації, що використовується на кордоні ЄС.
Право на використання банкнот і монет буде закріплено в конституції Швейцарії після того, як в неділю на референдуму виборці підтримали захист використання готівки.
Про це йдеться у публікації Politico.
Попередні офіційні оцінки показали, що 69% виборців підтримали правову зміну, яку уряд запропонував як відповідь на подібну ініціативу групи під назвою „Швейцарський рух за свободу”.
„Швейцарський рух за свободу” ініціював національний референдум після того, як його ініціатива щодо захисту готівки зібрала понад 100 тисяч підписів.
У підсумку ця ініціатива отримала лише 46% голосів, після того, як уряд заявив, що деякі запропоновані групою зміни заходять надто далеко.
Результати голосування означають, що Швейцарія приєднається до таких країн, як Угорщина, Словаччина та Словенія, які вже закріпили право на використання готівки у своїх конституціях.
Австрійські політики також обговорюють, чи варто наслідувати цей приклад, оскільки платіжні звички людей стають дедалі більш цифровими – особливо після пандемії.
Ця тенденція підживила конспірологічні теорії про те, що уряди нібито прагнуть контролювати населення, повністю відмовившись від готівки.
У Швейцарії за останнє десятиліття спостерігається зниження частки готівкових платежів. У 2017 році понад сім із десяти оплат на касі здійснювалися готівкою. У 2024 році готівка використовувалася лише у 30% розрахунків у магазинах, згідно з даними Швейцарського національного банку.
Національний банк України ініціює зміни до порядку контролю якості банкнот гривні, що перебувають в обігу. Регулятор має намір посилити нагляд за станом готівки за участю уповноважених банків.
Зокрема, з тексту вилучено норму про виключення «значно зношених» банкнот із масиву для контролю. Це фактично розширює обсяг банкнот, що можуть бути предметом перевірки.
Також НБУ планує врегулювати строки та періодичність проведення перевірок якості банкнот. Очікується, що це дозволить забезпечити більш системний підхід до оцінки стану готівки та оперативніше реагувати на зміну рівня зношеності банкнот у розрізі номіналів.
Відповідні норми передбачені у проєкті постанови Правління Національного банку України «Про внесення змін до Положення про здійснення контролю якості банкнот, що перебувають в обігу, за участю уповноважених банків», який винесено на громадське обговорення.
Раніше ми повідомляли, що з 2 березня в Україні банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років офіційно перестали бути засобом платежу. Відтепер їх не можна буде використовувати при розрахунках готівкою, а всі торговельні мережі, підприємства сфери послуг, банки та фінансові установи не прийматимуть їх для розрахунків за товари, послуги і платіжних операцій.
Центральний банк Нідерландів порадив громадянам запастись готівкою, якої вистачить щонайменше на три дні в разі надзвичайної ситуації.
Відповідні інструкції були опубліковані на сайті нідерландського центробанку.
Нідерландцям радять зберігати по 70 євро готівкою з розрахунку на дорослого і по 30 євро – на дитину на випадок виходу з ладу електронних платіжних систем.
Передбачається, що цих коштів має вистачити на „мінімальні необхідні витрати протягом трьох днів, такі як вода, їжа, ліки та транспорт”, йдеться в повідомленні.
Центральний банк Нідерландів серед причин, які мають спонукати людей тримати запас готівки, згадав загрозу кібератак.
Також були поширені поради і для торговців – приміром, наявність альтернативних систем оплати за товари, як-то QR-кодів, якими можна скористатись у разі знеструмлення.
Національний банк пояснив причини суттєвого зростання попиту на готівкову валюту.
Про це йдеться в матеріалах НБУ.
Минулого року попит на готівкову валюту суттєво зріс.
Це пов’язано з важливими змінами наприкінці 2023 року. Тоді НБУ скасував обмеження на продаж готівкової валюти банками. Якщо раніше банки могли продавати обмежений обсяг готівкової валюти, то з грудня 2023 року НБУ зняв будь-які ліміти.
НБУ це зробив, щоб мінімізувати різницю між офіційним курсом та курсом на готівковому ринку. Вже більше року вона є близькою до 1%, водночас, приміром, ще у 2023 році вона сягала 10%, а у 2022-му – 25%.
Також, як пояснює регулятор, це дало змогу посилити зв’язок між готівковим та міжбанківським сегментами ринку. Готівковий ринок більше не живе окремим життям, а коливання готівкового курсу не є настільки суттєвими, як раніше.
Усе це було важливо для того, щоб режим керованої гнучкості обмінного курсу працював ефективно.
Це призвело до його перерозподілу. До зняття ліміту на торгівлю готівковою валютою попит на неї задовольнявся через інші канали:
як офіційні – купівля населенням безготівкової валюти (у 2024 році її обсяги скоротилися на 18%) ;
так і неофіційні (картковий туризм та інші схеми з обходженням обмежень).
„У 2024 році ми побачили реальний попит саме на готівкову валюту. І якби НБУ не скасував обмеження на її продаж, попит, який ми побачили минулого року, все одно чинив би тиск на резерви, але через інші канали. Чи весь попит на готівкову валюту генерує населення, яке купує валюту для заощаджень? Ні”, – повідомили в НБУ.
Частково попит генерується волонтерами, які закуповують за кордоном обладнання, такмед та інші необхідні для фронту товари. Попит на готівкову валюту також генерують дрібні с/г підприємства, малий бізнес тощо.
Звичайно, частка цього попиту припадає на населення. Однак в умовах війни бажання людей диверсифікувати свої фінансові ризики є цілком зрозумілим.
Заходи НБУ дають змогу обмежити потенційний попит на валюту. Нині у строкових гривневих депозитах та ОВДП зберігаються понад 310 млрд гривень.
Натомість, якби відбулася втрата довіри до гривні, то з великою ймовірністю ці кошти опинилися б на валютному ринку слідом за грошима з поточних рахунків.
У Національному банку заявили, що українцям не блокуватимуть картки за часте зняття готівки. Раніше така інформація з’явилася у ЗМІ.
Українцям не блокуватимуть банківські рахунки за часте (більше трьох разів на місяць) зняття готівки.
Про це заявили у Національному банку, спростовуючи інформацію, яку напередодні поширили деякі ЗМІ та Telegram-канали.
«Медіа посилаються на «рекомендації Національного банку України щодо посилення фінансового моніторингу в Україні», не зазначаючи конкретні документи. Проте в жодних рекомендаціях, листах, нормативно-правових актах чи інших офіційних документах НБУ вимог щодо блокування рахунків за проведення таких операцій немає», – зазначили у Нацбанку.
Регулятор додав, що банки, платіжні та фінансові установи перевіряють своїх клієнтів виключно у рамках законодавства з питань фінансового моніторингу, застосовуючи ризик-орієнтований підхід.
Зазначимо, вчора ЗМІ з посиланням на «рекомендації НБУ» повідомили, що українцям можуть заблокувати картки через: часто зняття готівки (більше трьох разів на місяць, особливо у великих сумах); доходи, які не відповідають реальному фінансовому стану або значно перевищують середній по регіону; надходження коштів з-за кордону, які клієнт одразу отримує готівкою; передачі доступу до рахунку третім особам; операції, що свідчать про легалізацію незаконних доходів.
Банки за січень-жовтень 2024 року завезли в Україну еквівалент $12,88 млрд готівкової валюти, що на 81,4% перевищує показник за аналогічний період минулого року.
Про це свідчить статистика Національного банку України (НБУ).
Ввезення готівкової валюти за десять місяців 2024 року є рекордним показником з 2013 року, більшим воно було тільки за 10 місяців 2012 року – еквівалент $16,81 млрд.
Зокрема, за жовтень банки ввезли в Україну еквівалент $1,68 млрд порівняно з $1,30 млрд у вересні та $1,09 млрд.
За даними статистики, на долари США і євро в жовтні припало відповідно 68,3% і 31,6% усієї ввезеної готівкової валюти, а за 10 місяців – відповідно 73,7% і 26,1%.
Поставки доларів у жовтні збільшилися порівняно з вереснем незначно – з $1,08 млрд до $1,15 млрд, тоді як ввезення євро підскочило майже вдвічі – з $229,6 млн до $531,7 млн.
Із 1 вересня в Україні почали діяти нові правила видачі готівки на касах супермаркетів.
Про це йдеться в повідомленні Національного банку.
Тепер покупці можуть відмовитися від отримання банкнот та монет, якщо вони в поганому стані. А касирам заборонено видавати такі гроші у межах послуги «готівка на касі».
Гроші, які надаються покупцям, повинні бути придатними для обігу та не викликати сумнівів щодо їх справжності чи платіжності. Натомість пошкоджені банкноти мають вилучатися з обігу та передаватися банкам разом із іншою виручкою.
«Це означає, що відтепер кожен покупець має право вимагати готівку належної якості на касах супермаркетів. Якщо покупець отримає зношені банкноти, він може відмовитися від них, а касир зобов’язаний їх замінити», – пояснив Нацбанк.
Водночас касир не може відмовити в обміні грошей. Якщо ж працівник супермаркета порушує ці правила, то покупець може подати на нього скаргу.
Зазначається, що обсяг надходжень готівки до кас банків за січень – червень цього року становив 1,308 трлн грн (у червні 2023 року – 0,8 млрд доларів). Це на 9,5% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Видача готівки з кас банків за перше півріччя 2024 року також збільшилася (на 12,6%) та становила 1,343 трлн грн.
„Це зумовлено відновленням економічної активності, чому сприяло, зокрема, підвищення заробітних плат та соціальних виплат населенню, збереження стабільної ситуації на валютному ринку, помірна інфляція”, – пояснили в НБУ.
Водночас на збільшення обсягів видачі готівкової гривні з кас банків вплинуло бажання населення сформувати певний запас готівки, яка в умовах впровадження графіків відключення електроенергії залишається доступним платіжним інструментом для здійснення роздрібних операцій.
Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків були:
торговельна виручка (31,8% від загального обсягу надходжень);
операції клієнтів з використанням платіжних карток (23,6%);
У готівковому обігу України станом на 1 липня 2024 року перебуває 800,9 млрд грн. Це на 36,5 млрд грн, або на 4,8 % більше, ніж на початок 2024 року. Темпи зростання готівки в обігу у 2024 році залишаються невисокими та пов’язані насамперед із сезонними факторами. Адже традиційно влітку пожвавлюється попит на готівку, повідомляють спеціалісти Національного банку України.
Серед причин, чому гривня у формі готівки є популярною серед користувачів, є планові та аварійні відключення електроенергії, нестабільне енергоживлення, яке є наслідком агресії росії проти України. Всі ці причини “стимулюють громадян мати певний запас готівки”, – вказують експерти НБУ.
За підрахунками Нацбанку, готівковий обіг складає 2,7 млрд одиниць банкнот. Загальна сума готівки – 793,5 млрд грн. До паперових грошей ще додається 14,7 млрд монет. В цій статистиці не включаються пам’ятні або інвестиційні монети. Їх вартість загалом становить ще 7,3 млрд грн.
Які банкноти і монети найпопулярніші серед українців?
Найбільше в готівковому обігу є банкнот номіналом 500 гривень. Щодо монет, то це номінал 10 копійок. “28,3 % та 28,1 % від загальної кількості в обігу відповідно”, – вказує НБУ. Найменша кількість банкнот має раніше популярний номінал 50 гривень. Набирає популярності банкнота номіналом 1 тисяча гривень. “Динаміка обсягів банкнот та монет в обігу свідчить, що найбільший темп приросту за перше півріччя 2024 року припав на банкноти номіналом 1 000 грн та монети номіналом 10 гривень. Їх кількість в обігу зросла майже в 1,2 та 1,1 раза відповідно порівняно з початком цього року”, – повідомляють спеціалісти регулятора.
За даними НБУ, найчастіше підробляли банкноти старого зразка, зокрема більшість – 93% – вилучених з обігу підробок це банкноти: 200, 500 і 100 гривень. Найбільше підробляли банкноти старого зразка номіналом 200 грн – 61% вилучених фальшивок.
