Грецькі фермери у неділю зіштовхнулися з поліцією під час протестів у зв’язку з затримкою виплат субсидій ЄC, спричинену розслідуванням корупційного скандалу.
Про це повідомило агентство Reuters.
Сотні фермерів вийшли на вулиці, перекриваючи дороги своїми тракторами в кількох районах. Вони висловлювали протест через дефіцит допомоги ЄС та інших виплат на суму близько 600 мільйонів євро.
Поблизу центрального міста Нікея поліція застосувала сльозогінний газ проти протестувальників, які намагалися прорвати поліцейські кордони..
Затримка виплат відбувається на тлі розслідування, у межах якого деяких фермерів підозрюють у фальсифікації даних про володіння землею та худобою, щоб отримати сільськогосподарські субсидії ЄС.
Європейська прокуратура (EPPO) заявила цього року, що виявила докази того, що грецькі фермери, за допомогою посадовців, привласнювали кошти ЄС.
Україна та Греція домовилися про створення нового енергетичного маршруту. Він забезпечить постачання газу до України через вертикальний енергетичний коридор від грецького Олександруполіса до Одеси.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-конференцію президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністр Греції Кіріакоса Міцотакіса.
Прем’єр Греції підкреслив, що новий маршрут стане „безпечною енергетичною артерією” від півдня на північ, що дозволить Україні отримати доступ до надійних джерел енергії. За його словами, Греція вже є ключовим вузлом постачання американського скрапленого газу до країн Центральної та Східної Європи, а проєкт посилить енергетичну безпеку всього регіону.
„Це вирішальний внесок у стабільність і безпеку нашого та вашого регіону. Проєкт стає можливим завдяки інфраструктурі та стратегічним партнерствам Греції”, – наголосив Міцотакіс.
Газ від грецького порту Олександруполіса йтиме до Одеси через Болгарію, Румунію та Молдову.
Президент Зеленський підтвердив, що перші постачання газу до України через Грецію розпочнуться вже в січні 2026 року. За його словами, домовленості є частиною великого енергетичного пакета, який Україна підготувала на зиму для компенсації втрат власного видобутку після російських атак.
„Це важлива частина нашої енергетичної безпеки. В першому кварталі вже будуть реалізовані перші домовленості. Є і довгострокові проєкти – їх обговорили наші енергетичні компанії”, – зазначив Зеленський.
Президент також подякував Греції та США, які відіграють ключову роль у забезпеченні України енергоресурсами.
„Ми вдячні американським компаніям, Міністерству енергетики США та президенту Дональду Трампу за можливість отримувати енергетику зі Сполучених Штатів через грецьку інфраструктуру”, – заявив він.
Створення нового газового коридору має зміцнити енергетичну стійкість України в умовах російської агресії та стати важливим елементом трансатлантичного співробітництва.
Президент України Володимир Зеленський оголосив про домовленість із Грецією по газу для України.
Про це повідомив Володимир Зеленський в Telegram.
За словами глави держави, це буде ще один напрямок постачання газу, щоб убезпечити максимально на зиму маршрути імпорту газу для України.
„Вже є в нас домовленості про фінансування імпорту газу, і ми закриємо потребу майже 2 мільярди євро на імпорт газу, щоб компенсувати втрати українського видобутку через російські удари”, – зазначив Володимир Зеленський.
Він розповів, що уряд України спрямував кошти на фінансування імпорту, також є допомога від європейських партнерів, європейські банки – під гарантії Єврокомісії, допомагають також українські банки та Норвегія, триває активна робота і з американськими партнерами, тому повне фінансування буде.
„Робимо широкі можливості для постачання зимою”, – запевнив президент.
Грецький парламент готується ухвалити закон, який дозволить працювати до 13 годин на день у приватному секторі — це стане першим таким випадком у країнах ЄС, пише Politico.
Голосування за законопроєкт відбудеться 15 жовтня. Попри масові протести профспілок і опозиції, документ, як очікується, схвалить правляча партія «Нова демократія».
Закон є частиною реформи, спрямованої на перетворення ринку праці Греції на «один із найбільш гнучких у Європі». Починаючи з липня 2024 року, працівники промисловості, торгівлі, сільського господарства та окремих сфер послуг зможуть працювати шість днів на тиждень, отримуючи на 40% більше оплати за шостий день роботи.
Уряд пояснює, що зміни необхідні через старіння населення і дефіцит кваліфікованих кадрів. Проте профспілки вважають, що така «гнучкість» означає ліквідацію восьмигодинного робочого дня.
«“Гнучкий графік” на практиці означає знищення поняття сімейного та соціального життя і легалізацію надексплуатації», — заявила профспілка держслужбовців ADEDY.
Новий законопроєкт передбачає, що працівники можуть працювати до 13 годин на день, але не більш ніж 37,5 днів на рік, із загальним лімітом 48 годин на тиждень у середньому за чотири місяці. Робота понад норму має компенсуватися 40-відсотковою надбавкою.
Міністерство праці наголошує, що 13-годинний день буде добровільним, але профспілки застерігають, що у реальних умовах роботодавці мають перевагу, особливо в країні, де майже відсутній контроль за дотриманням трудового законодавства.
Серед інших змін — можливість дробити щорічну відпустку на кілька частин, запровадження гнучких графіків, дводенних контрактів і навіть швидкого найму через спеціальний застосунок.
Греція, яка зазнала глибокої фінансової кризи у 2009–2018 роках, нині демонструє економічне відновлення: рівень безробіття впав до 8,1%, порівняно з 28% під час кризи. Водночас зарплати залишаються одними з найнижчих у ЄС, і багато греків вимушені працювати на кількох роботах через високі ціни на житло і продукти.
За даними Eurostat, кожен п’ятий грек працює понад 45 годин на тиждень — це найвищий показник у Євросоюзі. А за підрахунками ОЕСР, у 2023 році Греція посіла п’яте місце у світі за кількістю відпрацьованих годин на рік, поступившись лише Колумбії, Мексиці, Коста-Риці й Чилі.
Пасажири круїзних лайнерів, які відвідують Грецію, з понеділка повинні сплачувати спеціальний збір, покликаний зменшити наплив туристів до країни.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на BIRN.
Збір з пасажирів круїзних лайнерів, про який у Греції вперше оголосили минулого року, має на меті підтримку та модернізацію критично важливої портової інфраструктури на туристичних островах.
“Мета полягає в забезпеченні безпечних і функціональних об’єктів, поліпшенні доступності для відвідувачів та забезпеченні інтегрованого управління природними ресурсами”, – повідомляв грецький уряд у червні.
Збір становить від 1 до 20 євро для всіх пасажирів круїзних суден, незалежно від віку та того, чи висаджуються вони в порту у Греції чи прямують транзитом.
Розмір збору змінюється залежно від сезону (влітку найбільше) та пункту призначення (максимальний збір призначений для грецьких островів Міконос та Санторіні).
Інститут Грецької туристичної конфедерації INSETE повідомив, що у 2024 році Грецію відвідало 35,9 мільйона туристів, не враховуючи пасажирів круїзних лайнерів.
Європейська комісія ухвалила рішення оштрафувати Грецію на 392,2 мільйона євро через системні порушення у сфері управління сільськогосподарськими субсидіями ЄС у 2016–2023 роках.
Про це, як пише „Європейська правда”, йдеться у публікації Politico.
Як зазначається, грецька сторона не забезпечила належного контролю за виплатами, допускаючи фінансування без достатніх перевірок або виїзних інспекцій.
Санкція стала наслідком масштабного скандалу з аграрним шахрайством, що нині розслідує Європейська прокуратура (EPPO).
Згідно з даними слідства, десятки громадян Греції отримували кошти за неіснуючі сільськогосподарські роботи або на ділянки, якими не володіли і які не орендували. Це позбавило справжніх фермерів належної їм фінансової підтримки.
У травні уряд Греції оголосив про ліквідацію агентства OPEKEPE – установи, відповідальної за розподіл аграрних субсидій і в центрі корупційного розслідування.
Головна прокурорка EPPO Лаура Ковеші, коментуючи справу в інтерв’ю виданню, запевнила, що слідство триватиме попри „атаки та залякування” щодо її команди.
За словами голови грецької опозиції Нікоса Андрулакіса, ця ситуація завдає нищівного удару по репутації країни в очах європейських інституцій.
„Очорнення нашої держави триває, а її довіра на європейській арені стрімко падає”, – заявив він.
Міжнародне рейтингове агентство Moody’s підвищило борговий рейтинг Греції до Baa3 з Baа1 зі зміною прогнозу з позитивного на стабільний. Це означає, що суверенний борг країни перейшов до діапазону інвестиційного рівня цього провідного рейтингового агентства.
У п’ятницю Moody’s Ratings підвищило довгострокові рейтинги емітента Греції в національній та іноземній валюті з Baa1 до Baa3. Таким чином, рейтинг суверенного боргу країни опинився в діапазоні інвестиційного рівня.
Підвищення рейтингу відображає нашу думку, що суверенний кредитний профіль Греції тепер більш стійкий до потенційних майбутніх шоків, ідеться у звіті .
Стан державних фінансів покращився швидше, ніж очікувалося. Враховуючи політичну позицію уряду, плідні інституційні зміни та стабільне політичне середовище, експерти очікують, що Греція продовжить досягати значного первинного профіциту, який сприятиме постійному зниженню її високого боргового навантаження. Крім того, стан банківського сектору продовжує покращуватись, що зменшує ризик виникнення кредитної події, пов’язаної з банківським сектором, яка може негативно вплинути на кредитний профіль суверенного боргу.
Стабільний прогноз відображає баланс між тим фактом, що деякі з ключових кредитних проблем Греції будуть поступово вирішуватися, і позитивним прогнозом, пов’язаним з інституційною стабільністю та вже згаданою політичною позицією. Стосовно ж викликів, то для завершення інституційних і структурних економічних реформ, які сприятимуть зростанню, знадобиться час, зазначають економісти. Хоча за останні роки співвідношення боргу до ВВП швидко знизилося, воно залишається одним із найвищих у нашому рейтингу, кажуть вони.
Стан державних фінансів Греції вже кілька років перевершує очікування рейтингового агентства, що зміцнює його впевненість у тому, що грецький борг залишатиметься на стійкому шляху до зниження.
Ці покращення зумовлені як постійним обмеженням видатків, так і швидким зростанням податкових надходжень, а також постійним інституційним удосконаленням у сфері дотримання податкового законодавства та збору податків. У 2024 році Греція отримала додаткові 2 млрд євро податкових надходжень завдяки своїм зусиллям, спрямованим на боротьбу з ухиленням від сплати податків, у тому числі скороченню розриву з ПДВ. Цього вдалося досягти частково завдяки масштабній стратегії оцифрування, яка також сприяє збору податків. Прагнення модернізувати податкове адміністрування триває й підкріплює очікування агентства щодо збереження високих темпів зростання податкових надходжень у середньостроковій перспективі.
Забігаючи наперед, ми сподіваємося, що Греція й надалі матиме значний первинний профіцит, який залишиться на рівні 2–2,5% від ВВП в середньостроковій перспективі, зазначається у звіті. Це буде досягнуто завдяки поєднанню обмеження видатків та стабільного генерування доходів. Нинішні підвищені геополітичні ризики в Європі мають менший вплив на Грецію, ніж на інші південноєвропейські країни. Греція вже багато років виконує або перевищує встановлений НАТО показник оборонних витрат у 2% ВВП і не має такого ж рівня недоінвестування в оборону, як інші держави ЄС (ЄС, стабільний рейтинг Ааа).
Загалом відношення боргу Греції до ВВП знизилося приблизно на 50 відсоткових пунктів з часу свого піку у 2020 році і є приблизно на 27% нижчим за рівень, що передував перехідному періоду. За оцінками експертів, на кінець 2024-го воно становило 156,1% ВВП і, за прогнозами, знизиться до 148,3% у 2025-му та 140,6% у 2026-му. Структура боргу країни залишається сприятливою: середній термін погашення становить 18,8 року, а весь борг має фіксовану процентну ставку. Наприкінці 2024-го Греція погасила 7,9 млрд євро свого кризового боргу (у грецькій кредитній лінії, GLF).
📌 Moody's Ratings upgraded 🇨🇾Cyprus' ratings by two-notches!!
On 22/11/2024, @moodysratings proceeded with a #double#upgrade of the credit rating of the Republic of 🇨🇾Cyprus, classifying it for the first time since July 2011 in category A of the credit ratings, specifically in… pic.twitter.com/euSbRNzBwY
У грецькій столиці Афінах набули чинності обмеження на короткострокову оренду житла на тлі зусиль влади зменшити брак квартир для постійних мешканців міста.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на AFP.
Закон, схвалений у листопаді, встановлює річну заборону на реєстрацію нових квартир для короткострокової оренди в понад десяти центральних районів Афін.
Власники житла мали до 31 грудня задекларувати нові об’єкти в цих районах. Порушення обмежень тягне за собою штраф у розмірі не менше 20 тисяч євро.
Закон також пропонує податкові пільги власникам нерухомості, які переходять від короткострокової до довгострокової оренди.
За даними американської компанії AirDNA, у грецькій столиці налічується близько 18 тисяч квартир, які здають в оренду на Airbnb і Vrbo.
Попит досягає піку під час жвавого літнього туристичного сезону, але в багатьох районах Афін, де мешкає робітничий клас, уже багато років лунають скарги на низьку доступність житла і високі ціни на нього.
Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс у неділю, 8 вересня, оголосив про наміри запровадити збір у розмірі 20 євро з відвідувачів круїзних лайнерів на островах Санторіні та Міконос під час піку літнього сезону, щоб запобігти надмірному туризму.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє агентство Reuters.
На пресконференції наступного дня після оголошення основних напрямків економічної політики на 2025 рік Міцотакіс пояснив, що надмірний туризм є проблемою лише в кількох туристичних місцях Греції.
“Греція не має структурної проблеми надмірного туризму… Деякі з її туристичних місць мають значну проблему протягом певних тижнів або місяців року, з якою ми повинні мати справу. Круїзне судноплавство обтяжує Санторіні та Міконос”, – пояснив він.
За словами прем’єра Греції, частину збору з пасажирів круїзних лайнерів, які прямують на ці острови, передаватимуть місцевим громадам для інвестування в інфраструктуру.
Крім того, уряд Греції планує регулювати кількість круїзних лайнерів, які одночасно прибувають до певних пунктів призначення, та зобов’яже туристичні острови запровадити правила захисту довкілля та вирішення проблеми нестачі води.
Паралельно влада хоче збільшити податок на короткострокову оренду житла і заборонити видачу нових ліцензій на таку оренду в центрі Афін, щоб збільшити житловий фонд для постійних мешканців.
Греція значною мірою покладається на туризм, який є основною рушійною силою її економіки: тільки у 2023 році за рахунок майже 31 мільйона туристів країна заробила близько 20 мільярдів євро.
Водночас деякі з найпопулярніших грецьких туристичних напрямків перебувають під загрозою через масовий туризм. На Санторіні вже були кілька протестів із закликом обмежити кількість людей, що відвідують острів.
Греція вивчає можливість створення гуманітарного морського коридору для транспортування товарів першої необхідності в Газу, оскільки „з першого моменту вона наголошувала на необхідності уникнути гуманітарної кризи в регіоні”.
Про це, як пише „Європейська правда”, з посиланням на дипломатичні джерела повідомляє видання Protothema.
Цей план, який є операційно складним – і про який у п’ятницю говорив президент Франції Емманюель Макрон – грецький уряд обговорює з безпосередньо зацікавленими сторонами, а також з європейськими партнерами і міжнародними організаціями.
Про роль Кіпру як бази для міжнародного гуманітарного коридору для Гази заявив у Брюсселі після саміту ЄС президент Франції, підкресливши, що Греція також матиме свою роль у цьому проєкті.
Французький президент, який неодноразово в останні дні говорив про необхідність ініціатив щодо запобігання гуманітарної кризи, повідомив, що готується гуманітарна коаліція кількох європейських країн, зокрема Кіпру, який буде служити авіабазою для цього „морського гуманітарного коридору”.
Макрон заявив, що вже провів перші консультації з президентом Кіпру Нікосом Хрістодулідісом і перебуває в тісному контакті з Грецією, а також з усіма європейськими партнерами, які вирішать взяти участь у конкретних операціях. Однак він уточнив, що має бути так зване гуманітарне перемир’я як для захисту цивільного населення, так і для успіху зусиль по звільненню заручників.
Відповідаючи на запитання журналістів, французький президент заявив, що першочерговою метою є відправка медикаментів і підтримки морем і повітрям, а також у співпраці з ізраїльською владою, Організацією Об’єднаних Націй і Єгиптом організувати надання гуманітарної підтримки на суші, навіть уздовж узбережжя, і з цієї причини важлива роль Кіпру, який є найближчою державою-членом ЄС в регіоні, щоб полегшити або транспортування поранених, або відправку продуктів харчування і предметів першої необхідності .
У четвер плавучий госпіталь „Тоннерр” ВМС Франції вийшов з Тулона і попрямував до морської акваторії біля Гази з метою надання допомоги, як тільки дозволять умови, у підтримці лікарень Гази для лікування поранених.
