Array ( [count_posts] => 9 [cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo4OiJlY29ub21pYyI7fXM6Njoib2Zmc2V0IjtpOjA7czo5OiJ0YXhfcXVlcnkiO2E6MTp7aTowO2E6Mzp7czo4OiJ0YXhvbm9teSI7czo4OiJwb3N0X3RhZyI7czo1OiJmaWVsZCI7czoyOiJpZCI7czo1OiJ0ZXJtcyI7YToxOntpOjA7aToyMjI2NDt9fX1zOjExOiJhZnRlckxvY2tlciI7aTowO30= [has_result] => 1 [posts] => Array ( [0] => Array ( [id] => 51904 [content] =>У Польщі починаючи з 2024 року, 77% новостворених іноземцями підприємств належать українцям.
Про це повідомляє Bizblog.
За даними Польського економічного інституту, за 2,5 роки російсько-української війни в Польщі створено близько 59 800 активних українських суб’єктів підприємницької діяльності (СПД).
Лише в першій половині 2024 року було відкрито 15,2 тисячі українських приватних підприємств. Це більш, ніж кожна десята компания в Польщі (11,2%).
Сфери, в яких найбільша частка підприємств громадян України – це будівництво, інформаційно-комунікаційні технології та послуги.
За словами Олександри Вейт-Книжевської, аналітикині Польського економічного інституту, власний бізнес в Польщі для багатьох українців є альтернативою постійного працевлаштування.
Зокрема, дехто бачить у власному бізнесі надію на вищу заробітну плату, інші вважають за краще працювати на себе і не нижче свого рівні кваліфікації. Але є й такі, хто не будує власну фірму з нуля, а навпаки, переносить свій бізнес до Польщі.
Водночас, в країні зафіксовано зріст нелегального працевлаштування українців. Так, за даними Державної інспекції з питань праці, у 2023 році нелегально працевлаштовані становили 16% застрахованих громадян України. Тоді як у 2022 році частка українців, які нелегально працювали в Польщі, становила 11%.
[type] => post [excerpt] => У Польщі починаючи з 2024 року, 77% новостворених іноземцями підприємств належать українцям. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1722851220 [modified] => 1722801912 ) [title] => У Польщі 77% нових компаній належать українцям, – ЗМІ [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=51904&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 51901 [uk] => 51904 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 51902 [image] => Array ( [id] => 51902 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/lengyel-ukran.jpg [original_lng] => 24380 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/lengyel-ukran-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/lengyel-ukran-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/lengyel-ukran.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/lengyel-ukran.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/lengyel-ukran.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/lengyel-ukran.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/lengyel-ukran.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 1096 [_thumbnail_id] => 51902 [_edit_lock] => 1722791113:2 [_edit_last] => 2 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 1591 [1] => 33850 [2] => 51 [3] => 13 [4] => 37 [5] => 84406 [6] => 43 [7] => 19 [8] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Війна [2] => Новини [3] => Новини дня [4] => Світ [5] => Світ [6] => Статті [7] => Терміново [8] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 22264 [1] => 1844 ) [tags_name] => Array ( [0] => компанії [1] => Польща ) ) [1] => Array ( [id] => 50039 [content] =>Нещодавно у ЗМІ з’явилась інформація, що транснаціональна корпорація IKEA, яка розробляє та реалізує швидко збірні меблі, кухонну техніку й аксесуари для дому, планує повернутись до діяльності на території України, яку було призупинено на тлі війни з РФ.
Це РБК-Україна підтвердили джерела у галузі ритейлу.
Про ймовірне повернення бренду розповіли джерела на умовах анонімності.
Уточнюється, що для головного офісу ІКЕА “важливим сигналом” стало повернення в Україну та успіх шведського бренду одягу та косметики H&M.
Крім того, експерти уважно стежать за відновленням роботи Inditex Group – одного із найбільших міжнародних рітейлерів одягу (до цієї іспанської компанії належать популярні серед українців бренди Zara, Bershka, Massimo Dutti, Pull&Bear, Oysho та інші).
Згідно з інформацією джерел, остаточне рішення щодо повернення в Україну в ІКЕА схвалили ще у травні.
Водночас коли саме магазини бренду відновлять роботу наразі невідомо. Зазначається, що нині у магазинах компанії тривають підготовчі роботи.
[type] => post [excerpt] => Нещодавно у ЗМІ з'явилась інформація, що транснаціональна корпорація IKEA, яка розробляє та реалізує швидко збірні меблі, кухонну техніку й аксесуари для дому, планує повернутись до діяльності на території України, яку було призупинено на тлі війн... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1719520260 [modified] => 1719519085 ) [title] => IKEA повертається в Україну [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=50039&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 50021 [uk] => 50039 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 50022 [image] => Array ( [id] => 50022 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ikea-bevasarlas-1.jpg [original_lng] => 31696 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ikea-bevasarlas-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ikea-bevasarlas-1-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ikea-bevasarlas-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ikea-bevasarlas-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ikea-bevasarlas-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ikea-bevasarlas-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/ikea-bevasarlas-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 1637 [_thumbnail_id] => 50022 [_edit_lock] => 1719508286:8 [_edit_last] => 8 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 1591 [1] => 9 [2] => 43 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Спецтема [2] => Статті [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 22264 [1] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => компанії [1] => Україна ) ) [2] => Array ( [id] => 47807 [content] =>Від початку повномасштабної війни в Україні переїхало майже 19 тис. компаній. Найпопулярнішими напрямками виявилися Київська та Закарпатська області.
Про це повідомляє платформа Опендатабот із посиланням на дані ЄДР.
Зазначається, що із загальної кількості компаній, які змінили своє розташування від початку великої війни, понад 1 тис. переїхали з міста до області. Половина з них – понад 600 підприємств – виїхали з Києва, а ще 60 або 5,1% – з Одещини.
Переважно, для переїзду обирають Київську область – 546 переїздів. Це майже кожна друга релокація бізнесу від початку повномасштабної війни. А найпопулярнішим став маршрут з Києва до Київської області: 359 релокацій. Фактично, 30% усіх випадків, коли бізнес переїздить в область, припадають на цей маршрут.
Інші маршрути виявилися менш популярними. Наприклад, на другому та третьому місці – шляхи від Львівської до Київської області та із Києва до Закарпаття – 2,7% та 2,6% відповідно (30-32 підприємств).
Найчастіше переїжджають компанії, які займаються оптовою торгівлею – 344 релокацій (29,3%) та транспортна галузь – 92 релокації (7,8%).
ТОВ “Укролія” з обігом у понад 4 млрд грн стало найбільшою релокованою компанією. Підприємство переїхало з Києва до Полтавщини. ТОВ “Київ-Атлантик Україна” з обігом у понад 2 млрд грн також поїхало з Київщини – проте до Черкащини.
Закриває трійку лідерів бізнес-мігрантів ТОВ “Керхер” з обігом у понад 1 млрд грн – компанія змінила місце реєстрації на Київську область.
[type] => post [excerpt] => Від початку повномасштабної війни в Україні переїхало майже 19 тис. компаній. Найпопулярнішими напрямками виявилися Київська та Закарпатська області. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1713197460 [modified] => 1713192183 ) [title] => Майже 19 тисяч компаній переїхали по Україні від початку повномасштабної війни [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=47807&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 47841 [uk] => 47807 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 47808 [image] => Array ( [id] => 47808 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/img-3088.webp [original_lng] => 57400 [original_w] => 528 [original_h] => 330 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/img-3088-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/img-3088-300x188.webp [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/img-3088.webp [width] => 528 [height] => 330 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/img-3088.webp [width] => 528 [height] => 330 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/img-3088.webp [width] => 528 [height] => 330 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/img-3088.webp [width] => 528 [height] => 330 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/img-3088.webp [width] => 528 [height] => 330 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1713181339:2 [_thumbnail_id] => 47808 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 873 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 22264 [1] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => компанії [1] => Україна ) ) [3] => Array ( [id] => 39259 [content] =>Компанія Coca-Cola HBC досягла домовленості з корпорацією Brown-Forman Finland Oy про придбання бренду горілки Finlandia. Узгоджена ціна покупки становить $220 мільйонів.
Про це повідомляється на сайті компанії Coca-Cola. Завершення угоди очікується в другій половині 2023 року і підлягає схваленню регулюючими органами.
Відзначається, що горілка Finlandia виробляється з 1970 року і є провідним горілчаним брендом в Центральній і Східній Європі з річним обсягом продажів 2,7 млн 9-літрових ящиків по всьому світу.
„Coca-Cola HBC займається дистрибуцією горілки Finlandia та інших преміальних алкогольних напоїв більше 17 років. Finlandia підвищить репутацію Coca-Cola HBC у сфері алкогольних напоїв преміум-класу; розширюючи можливості змішування з преміальними і супер-преміальними безалкогольними готовими до вживання продуктами”, – йдеться в повідомленні компанії.
Coca-Cola зазначає, що покупка бренду Finlandia дозволить їй диверсифікувати виробництво і збут преміального міцного алкоголю.
„Ми розглядаємо це як привабливу інвестицію і природний розвиток нашої ролі в якості одного з партнерів-дистриб’юторів Finlandia, що ще раз підтверджує силу нашого перевіреного часом і широкого партнерства з Brown-Forman”, – заявив гендиректор Coca-Cola HBC Зоран Богданович.
Компанія Brown-Forman володіє брендом Finlandia з 2004 року.
„Ми раді передати естафету володіння Finlandia компанії Coca-Cola HBC, яка за більш ніж 17 років зарекомендувала себе як сильний і надійний партнер наших брендів… Я впевнений, що амбіції та можливості Coca-Cola HBC в області преміальних спиртних напоїв… прискорять траєкторію зростання Finlandia”, – зазначив гендиректор Brown-Forman Лоусон Вайтінг.
[type] => post [excerpt] => Компанія Coca-Cola HBC досягла домовленості з корпорацією Brown-Forman Finland Oy про придбання бренду горілки Finlandia. Узгоджена ціна покупки становить $220 мільйонів. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1687369140 [modified] => 1687362433 ) [title] => Компанія Coca-Cola купує відомий бренд горілки за $220 мільйонів [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=39259&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 39247 [uk] => 39259 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 39252 [image] => Array ( [id] => 39252 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/66rbgmkbxg90p5qpefisxtdex-ro7cxz.jpg [original_lng] => 158650 [original_w] => 860 [original_h] => 484 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/66rbgmkbxg90p5qpefisxtdex-ro7cxz-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/66rbgmkbxg90p5qpefisxtdex-ro7cxz-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/66rbgmkbxg90p5qpefisxtdex-ro7cxz-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/66rbgmkbxg90p5qpefisxtdex-ro7cxz.jpg [width] => 860 [height] => 484 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/66rbgmkbxg90p5qpefisxtdex-ro7cxz.jpg [width] => 860 [height] => 484 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/66rbgmkbxg90p5qpefisxtdex-ro7cxz.jpg [width] => 860 [height] => 484 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/66rbgmkbxg90p5qpefisxtdex-ro7cxz.jpg [width] => 860 [height] => 484 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 2196 [_thumbnail_id] => 39252 [_edit_lock] => 1687351634:8 [_edit_last] => 8 [labels] => Array ( [0] => star_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 13 [2] => 37 [3] => 84406 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини дня [2] => Світ [3] => Світ [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 28907 [1] => 22264 ) [tags_name] => Array ( [0] => Coca-Cola [1] => компанії ) ) [4] => Array ( [id] => 37667 [content] =>В Україні 13 областей розпочали сівбу сої. Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства.
«Українські аграрії розпочали сівбу сої, зокрема 13 регіонів уже посіяли 18,8 тис. га», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що зернових та зернобобових культур уже засіяно 1 млн 368 тис. га, з яких:
- ярої пшениці – 206,1 тис. га;
- ярого ячменю – 639,0 тис. га;
- гороху – 121,2 тис. га;
- вівса – 112,2 тис. га;
- кукурудзи – 252,7 тис. га;
- гречки – 0,33 тис. га;
- проса – 4,5 тис. га;
- інших зернових та зернобобових – 32 тис. га.
«За минулий тиждень всього посіяно 362,3 тис. га зернових та зернобобових культур, у лідерах сільгосптоваровиробники Сумщини – 70,9 тис. га», – зазначається в повідомленні.
Також повідомляється, що сівбу цукрових буряків проводять аграрії 14 областей, посіяно – 96,1 тис. га. Соняшник сіють у всіх областях України, наразі посіяно – 490,2 тис. га.
[type] => post [excerpt] => В Україні 13 областей розпочали сівбу сої. Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1682706540 [modified] => 1682698483 ) [title] => Посівна-2023: 13 областей вже розпочали сіяти сою [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=37667&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 37751 [uk] => 37667 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 37668 [image] => Array ( [id] => 37668 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/be07a5865498834bc0931c6141a8e876bba436fc.jpg [original_lng] => 69690 [original_w] => 587 [original_h] => 375 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/be07a5865498834bc0931c6141a8e876bba436fc-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/be07a5865498834bc0931c6141a8e876bba436fc-300x192.jpg [width] => 300 [height] => 192 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/be07a5865498834bc0931c6141a8e876bba436fc.jpg [width] => 587 [height] => 375 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/be07a5865498834bc0931c6141a8e876bba436fc.jpg [width] => 587 [height] => 375 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/be07a5865498834bc0931c6141a8e876bba436fc.jpg [width] => 587 [height] => 375 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/be07a5865498834bc0931c6141a8e876bba436fc.jpg [width] => 587 [height] => 375 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/be07a5865498834bc0931c6141a8e876bba436fc.jpg [width] => 587 [height] => 375 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1682688070:2 [_thumbnail_id] => 37668 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 1494 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 22264 [1] => 40643 ) [tags_name] => Array ( [0] => компанії [1] => посів ) ) [5] => Array ( [id] => 37648 [content] =>Дочірня компанія Boeing, ТОВ „Боїнг БЛР”, ліквідується в Білорусі, відповідний запис опубліковано в журналі „Юстиція Білорусі”.
Рішення про ліквідацію ухвалили власники „Боїнг БЛР” – зареєстровані у Нідерландах підрозділи Boeing Europe та Boeing Netherlands, передає Інтерфакс-Україна.
ТОВ „Боїнг БЛР” діяло з жовтня 2020 року, воно відповідало за комунікацію з місцевими регуляторами та споживачами.
За даними сервісу з перевірки контрагентів Kartoteka.by, ТОВ „Боїнг БЛР” перебуває у процесі ліквідації у податкових органах Білорусі з 1 березня поточного року.
У січні минулого року ТОВ „Боїнг БЛР” було включено до списку компаній, частки іноземних учасників яких заблоковані рішенням білоруського уряду у межах контрсанкцій. Іноземним інвесторам заборонено продавати свій бізнес чи якимось чином виводити свої активи.
Наразі 14 літаків авіабудівної корпорації Boeing перебувають у парку білоруського національного авіаперевізника „Белавіа”.
Дослідження показує, що більшість західних компаній продовжують вести бізнес у росії. Лише близько 8% компаній ЄС вийшли з росії, при цьому більшість західних фірм, які все ще працюють у країні, є німецькими.
Про це пише видання Politico.
Зазначається, що велика кількість компаній зі штаб-квартирами в Європейському Союзі та країнах G7 продовжують працювати та інвестувати в росії.
Згідно дослідження професора Саймона Івенетта з Університету Санкт-Галлена, менше 9% із приблизно 1400 компаній ЄС і G7, які мали дочірні компанії в росії до повномасштабної війни, відмовилися від принаймні однієї дочірньої компанії в країні до листопада 2022 року.
З російського ринку також вийшли менше 18% американських компаній та 15% японських.
І це незважаючи на санкції Заходу проти Москви та повідомлення ЗМІ про вихід кількох компаній із країни.
„Ці висновки ставлять під сумнів готовність західних компаній відокремитися від економіки, яку їхні уряди зараз вважають геополітичними суперниками”, – йдеться в заяві авторів дослідження.
„Деякі з найбільших світових компаній, такі як Ford, Renault, McDonald’s, Ikea та Shell, належать до десятків західних компаній, які повністю вийшли з росії. Проте багато інших, як-от гігант споживчих товарів Unilever, франшиза швидкого харчування в США Subway та італійський виробник макаронних виробів Barilla, продовжують працювати в країні”, – зазначає видання.
Відповідно до дослідження, більшість західних компаній, які залишаються повністю активними в росії, є німецькими.
[type] => post [excerpt] => Дослідження показує, що більшість західних компаній продовжують вести бізнес у росії. Лише близько 8% компаній ЄС вийшли з росії, при цьому більшість західних фірм, які все ще працюють у країні, є німецькими. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1674389700 [modified] => 1674343067 ) [title] => Лише близько 8% європейських компаній вийшли з росії, – Politico [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=34417&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 34390 [uk] => 34417 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 34391 [image] => Array ( [id] => 34391 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/oroszok.jpg [original_lng] => 108082 [original_w] => 800 [original_h] => 370 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/oroszok-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/oroszok-300x139.jpg [width] => 300 [height] => 139 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/oroszok-768x355.jpg [width] => 768 [height] => 355 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/oroszok.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/oroszok.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/oroszok.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/oroszok.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [translation_required] => 1 [views_count] => 1385 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 34391 [_edit_lock] => 1674335872:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_3de519d735dbd756c47db58c435d3f3d] => [_oembed_time_3de519d735dbd756c47db58c435d3f3d] => 1677329213 [_oembed_743dd0f822b8332fb9618965c6a14ee6] =>[_oembed_time_743dd0f822b8332fb9618965c6a14ee6] => 1688564781 [_oembed_7694b071437015f339c441b47bd43948] =>Latest Defence Intelligence update on the situation in Ukraine - 30 June 2023.
— Ministry of Defence ?? (@DefenceHQ) June 30, 2023
Find out more about Defence Intelligence's use of language: https://t.co/ILW5iqvR7b
?? #StandWithUkraine ?? pic.twitter.com/dVxlihVbhS
[_oembed_time_7694b071437015f339c441b47bd43948] => 1715101716 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 9 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Спецтема [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 22264 [1] => 172 [2] => 250 ) [tags_name] => Array ( [0] => компанії [1] => Росія [2] => санкції ) ) [7] => Array ( [id] => 28842 [content] =>Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
— Reuters (@Reuters) April 25, 2024
У Румунії працює понад чотири тисячі українських біженців, а кількість заснованих ними компаній перевищує півтори сотні. 20 відсотків компаній, що належать громадянам України, були засновані цього року, – повідомив у вівторок інформаційний портал Maszol.ro, посилаючись на економічну газету Ziarul Financiar і дані, зібрані дослідницькою компанією Confidas.
Переважна більшість із понад двох мільйонів українських біженців, які прибули до Румунії з початку війни, проїхали цією країною транзитом, але деякі з них планують залишитися на довший період. Згідно з даними Міністерства праці в Бухаресті, зараз у країні працює близько 6500 громадян України, 4300 з яких є біженцями, що тікають від війни. Більшість біженців була зайнята в обробній промисловості, будівництві, готельно-ресторанному бізнесі та роздрібній торгівлі.
Є й ті, хто намагається заробляти як підприємці: станом на кінець липня в Румунії було зареєстровано 166 українських компаній, з них 152 – після початку війни. Більшість із них розгорнули діяльність у сферах IT, транспорту, торгівлі, консалтингу та будівництва.
Роль українського капіталу в румунській економіці незначна: загалом у Румунії діє 860 українських компаній, майже 20 відсотків з яких зареєстровано цього року. З іншого боку, за словами Драгоша Мілітару, директора одного з найбільших румунських виробників кондитерських виробів Kandia Dulce, багато біженців, які прибули до Румунії, сприяли, хоча й незначною мірою, зростанню суспільного споживання та принесли до країни гроші.
Даніель Чухуряну, співвласник сільськогосподарської компанії округу Галац, вважає, що сільське господарство Румунії також виграло від війни, яка вирує по сусідству, особливо в прилеглих до України областях. Протягом тижнів до охопленої війною країни з Румунії вирушало по двадцять вантажівок із овочами на день. Якби не цей ринок, то багато тонн помідорів потрапило б у смітник, бо наближалася спека і не було б кому спожити таку кількість продуктів, – пояснив підприємець, якого цитує портал Maszol.
[type] => post [excerpt] => У Румунії працює понад чотири тисячі українських біженців, а кількість заснованих ними компаній перевищує півтори сотні. 20 відсотків компаній, що належать громадянам України, були засновані цього року, – повідомив у вівторок інформаційний портал ... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1661944500 [modified] => 1661941465 ) [title] => Українські біженці в Румунії зареєстрували понад сто п’ятдесят компаній [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=28842&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 28806 [uk] => 28842 ) [trid] => kri2709 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 28807 [image] => Array ( [id] => 28807 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/ukran-roman-zaszlo-23.webp [original_lng] => 149804 [original_w] => 1200 [original_h] => 675 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/ukran-roman-zaszlo-23-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/ukran-roman-zaszlo-23-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/ukran-roman-zaszlo-23-768x432.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/ukran-roman-zaszlo-23-1024x576.webp [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/ukran-roman-zaszlo-23.webp [width] => 1200 [height] => 675 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/ukran-roman-zaszlo-23.webp [width] => 1200 [height] => 675 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/ukran-roman-zaszlo-23.webp [width] => 1200 [height] => 675 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 1524 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 28807 [_edit_lock] => 1661930665:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_23979624df69bc2fc339b4ed5a49c4f7] =>[_oembed_time_23979624df69bc2fc339b4ed5a49c4f7] => 1663781468 [_oembed_83f531cfec0f05ec368ae65d1b700a4b] =>the European Parliament just green lighted 5 billion euro in macro-financial assistance to #Ukraine. 534 for, 30 against, 26 abstentions. #Russia
— Rikard Jozwiak (@RikardJozwiak) September 15, 2022
[_oembed_time_83f531cfec0f05ec368ae65d1b700a4b] => 1663781468 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 33850 [1] => 51 [2] => 43 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Статті [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 22264 [1] => 3452 [2] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => компанії [1] => Румунія [2] => Україна ) ) [8] => Array ( [id] => 13574 [content] =>Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
— Denys Shmyhal (@Denys_Shmyhal) September 15, 2022
У пpoблeмax, якi нacувaютьcя нa китaйcькi IT-кoмпaнiї, щo xoчуть poзмicтити cвoї aкцiї нa бipжax зa кopдoнoм (у CШA) aбo aкцiї якиx вжe тopгуютьcя зa мeжaми КНP, мoжуть звинувaчувaти кoмпaнiю Didi Global Inc. Цeй aгpeгaтop тaкci, кapшepiнгa i paйдшepiнгa пpoвiв нa минулoму тижнi уcпiшнe IPO в Нью-Йopку i зapoбив нa ньoму 4,4 млpд aмepикaнcькиx дoлapiв. Пpoтe, Didi пpoiгнopувaлa «пopaду» ктaйcькoгo фiнaнcoвoгo peгулятopa пoчeкaти з poзмiщeнням aкцiй зa oкeaнoм.
I, ocь зapaз oфiцiйний Пeкiн oгoлocив пpo пocилeння пpaвил для тexнoлoгiчниx кoмпaнiй, щo ввaжaють зa кpaщe пpoдaвaти aкцiї зa кopдoнoм.
Зapaз в Пeкiнi, oчeвиднo, виpiшили, щo мoжнa вжe нe пoкpaщувaти iмiдж китaйcькoї eкoнoмiки i кoмуcь нa Зaxoдi щocь дoвoдити. I, вжe тим бiльшe, нi дo чoгo дaвaти зaxiдним iнвecтopaм, в пepшу чepгу aмepикaнcьким, зapoбляти нa poзвитку китaйcькиx кoмпaнiй. Пpиpoдньo, щo в китaйcькoму уpядi вpaxoвують i нaпpужeнi вiднocини з oфiцiйним Вaшингтoнoм. Вaжливoю, a, мoжливo, i гoлoвнoю пpичинoю пocилeння пpaвил для «любитeлiв зapубiжниx IPO» є i бaжaння Пeкiнa взяти пiд кoнтpoль влacний тexнoлoгiчний ceктop, який ocтaннiм чacoм знaчнo пocиливcя i пoчaв, нa думку влaди, зaнaдтo бaгaтo coбi «дoзвoляти».
Кpiм кoмпaнiї Didi, в ocтaннi днi китaйcький peгулятop з кiбepбeзпeки пoчaв тaкoж пepeвipяти нa пpeдмeт бeзпeки дaниx китaйcькиx гpoмaдян пoпуляpнi мoбiльнi дoдaтки кoмпaнiй Full Truck Alliance Co. i Kanzhun Ltd., якi зapoбили нa IPO в CШA в чepвнi в цiлoму пpиблизнo 7 млpд дoлapiв.
A oфiцiйним пpивoдoм для пocилeння пpaвил є «пoбoювaння уpяду КНP, щo влaдa CШA i iншиx зaxiдниx кpaїн мoжуть зaвoлoдiти дaними китaйcькиx гpoмaдян чepeз кoмпaнiї, aкцiї якиx тopгуютьcя нa їx бipжax».
Peгуляцiйнi зaxoди китaйcькoї влaди мaтимуть дужe cepйoзнi нacлiдки нe тiльки для caмиx IT-кoмпaнiй з КНP, a й для їxнix зaкopдoнниx пapтнepiв i iнвecтopiв, у якиx швидкo зpocтaючi китaйcькi cтapтaпи кopиcтуютьcя вeликoю пoпуляpнicтю, a тaкoж для чиcлeнниx бaнкiв, в ocнoвнoму, aмepикaнcькиx, якi opгaнiзoвують i фiнaнcують poзмiщeння aкцiй. Нaпpиклaд, гoлoвними aндeppaйтepaми IPO Didi були Goldman Sachs Group Inc., Morgan Stanley i JPMorgan Chase & Co.
В peзультaтi дiй peгулятopiв пepeвaжнa бiльшicть китaйcькиx кoмпaнiй, якi плaнувaли poзмicтити aкцiї нa зaкopдoнниx бipжax, змушeнi вiд cвoїx плaнiв тимчacoвo вiдмoвитиcя. A зapубiжнi iнвecтopи, якi щe cпoдiвaлиcя, щo в Пeкiнi вiзьмe гopу здopoвий глузд, в чepгoвий paз пepeкoнaлиcя, щo влaдa КНP мoжe лeгкo блoкувaти в ocтaнню xвилину будь-яку угoду будь-якoї китaйcькoї кoмпaнiї.
Пpи цьoму, глaвa КНP Ci Цзiньпiн нe пpиxoвує, щo, нa йoгo думку, китaйcькi пiдпpиємцi пoвиннi cтaвити нaцioнaльнi iнтepecи Пiднeбecнoї вищe cвoїx дiлoвиx iнтepeciв. Тoму жopcткicть пpaвил пpoвeдeння IPO зa кopдoнoм cтocуєтьcя вcix кpaїн, aлe peгулятopи нe пpиxoвують, щo, гoлoвним чинoм, ця дiя cпpямoвaнa пpoти тиx кoмпaнiй, xтo вибpaв для цьoгo Cпoлучeнi Штaти.
Тим чacoм, нaвiть нa тлi piзкoгo пoгipшeння вiднocин мiж CШA i КНP чиcлo китaйcькиx кoмпaнiй, щo пpeдcтaвляють, гoлoвним чинoм, IT-ceктop тa, якi xoчуть пpoдaвaти cвoї aкцiї нa aмepикaнcькиx бipжax, ocтaннiм чacoм нe знижуєтьcя. Щo нe дивнo, з oгляду нa тe, щo китaйcькi кoмпaнiї зapoбили нa IPO тiльки в CШA пicля 2012 poку, зa дaними pecуpcу Dealogic, пoнaд 75 млpд дoлapiв CШA.
A зa пepшi шicть мicяцiв 2021 poку пepвиннe poзмiщeння aкцiй нa бipжax CШA пpoвeли вжe 36 китaйcькиx кoмпaнiй, cтiльки ж, cкiльки зa вecь минулий piк. IPO кoмпaнiї Didi cтaлo нaйбiльшим пicля peкopднoгo нa тoй мoмeнт poзмiщeння Alibaba, якe пpинecлo Джeку Мa в 2014 poцi 25 млpд. Пpи цьoму, бaжaння пpoвecти IPO caмe в CШA нe oxoлoдив нaвiть тopiшнiй зaкoн, щo пocилює пpaвилa poбoти iнoзeмниx кoмпaнiй, зapeєcтpoвaниx нa бipжax в Cпoлучeниx Штaтax.
НЬЮЗМЕЙКЕР
[type] => post [excerpt] => У пpoблeмax, якi нacувaютьcя нa китaйcькi IT-кoмпaнiї, щo xoчуть poзмicтити cвoї aкцiї нa бipжax зa кopдoнoм (у CШA) aбo aкцiї якиx вжe тopгуютьcя зa мeжaми КНP, мoжуть звинувaчувaти кoмпaнiю Didi Global Inc [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1625825160 [modified] => 1625820302 ) [title] => Офіційний Пекін вирішив жорстко перевіряти всі китайські компанії, які хочуть співпрацювати зі США [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=13574&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 13574 ) [crid] => kop3821 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 13578 [image] => Array ( [id] => 13578 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/4-2-1.jpg [original_lng] => 168541 [original_w] => 1200 [original_h] => 800 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/4-2-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/4-2-1-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/4-2-1-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/4-2-1-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/4-2-1.jpg [width] => 1200 [height] => 800 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/4-2-1.jpg [width] => 1200 [height] => 800 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/4-2-1.jpg [width] => 1200 [height] => 800 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1625809502:8 [_thumbnail_id] => 13578 [_edit_last] => 8 [checkTextUnique] => 100.0 [checkTextUniqueMatches] => [] [translation_required] => 1 [views_count] => 2276 [_oembed_c32360428c3a1c8bba8ecca4e94b1cf8] =>[_oembed_time_c32360428c3a1c8bba8ecca4e94b1cf8] => 1625811726 [translation_required_done] => 1 [_oembed_2cb2509e16a4aa89a6844801aac3973a] => [_oembed_time_2cb2509e16a4aa89a6844801aac3973a] => 1625866690 [_oembed_160447ae39ac458c37870f054d4f97a1] =>
[_oembed_time_160447ae39ac458c37870f054d4f97a1] => 1625866691 [_oembed_ad3911cf1c3d67232c7e5e832b16d855] =>The 25 richest Americans including Jeff Bezos, Mike Bloomberg and Elon Musk paid relatively little — and sometimes nothing — in federal income taxes between 2014 and 2018, according to an analysis of IRS filings by ProPublica. https://t.co/IsZyRbMT53
— The New York Times (@nytimes) June 8, 2021
[_oembed_time_ad3911cf1c3d67232c7e5e832b16d855] => 1654672770 [_oembed_46e0d6b5068903fffca484a483f64f9c] => [_oembed_time_46e0d6b5068903fffca484a483f64f9c] => 1658768914 [_oembed_8e92d278e02fe7f7d316de8891201185] => [_oembed_time_8e92d278e02fe7f7d316de8891201185] => 1662634093 [_oembed_7e1fa197da887b8d764f2571f48c8af3] =>Цього тижня Сполучені Штати надали $4 млн нової підтримки @TheHALOTrust в Україні, на які буде задіяно 10 команд для очищення територій від російських наземних мін і нерозірваних бомб, щоб родини могли безпечно повертатися додому, до своїх громад. #UnitedwithUkraine???? https://t.co/sInAyuZrhl
— U.S. Embassy Kyiv (@USEmbassyKyiv) May 25, 2022
[_oembed_time_7e1fa197da887b8d764f2571f48c8af3] => 1662634094 [_oembed_3f6bc633da9fc186f303710c7107ad28] =>Starlink V2, launching next year, will transmit direct to mobile phones, eliminating dead zones worldwide
— Elon Musk (@elonmusk) August 26, 2022
[_oembed_time_3f6bc633da9fc186f303710c7107ad28] => 1722134948 [_oembed_08eff8af1accb0dba450c56c3d5c7127] =>On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
— Alexander Kamyshin (@AKamyshin) July 9, 2024
[_oembed_time_08eff8af1accb0dba450c56c3d5c7127] => 1730202950 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 22264 [1] => 22265 [2] => 431 [3] => 248 ) [tags_name] => Array ( [0] => компанії [1] => контроль [2] => перевірка [3] => США ) ) ) [model] => Array ( [lang] => uk [offset] => 0 [tax_query] => Array ( [0] => Array ( [taxonomy] => post_tag [field] => id [terms] => Array ( [0] => 22264 ) ) ) [afterLocker] => 0 ) [_model] => Array ( [lang] => uk [domains] => Array ( [0] => economic ) [offset] => 0 [tax_query] => Array ( [0] => Array ( [taxonomy] => post_tag [field] => id [terms] => Array ( [0] => 22264 ) ) ) [afterLocker] => 0 ) [domains] => Array ( [0] => economic ) [_domains] => Array ( [economic] => 1 ) [status] => 1 [from_cache] => )Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
— Samantha Power (@PowerUSAID) October 4, 2024
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr