Для більшості українських переселенців найбільшою статтею видатків є оплата оренди житла. Близько 60% ВПО заявили, що за винайм помешкання вони щомісяця віддають понад половину свого місячного заробітку.
Такі дані вивило опитування, проведене Міжнародною організацією з міграції (МОМ), повідомляє socportal.info.
Середня вартість оренди житла (разом із комунальними послугами) обходиться переселенцям у 8500 гривень. При цьому 38% опитаних ВПО розповіли, що витрачають на оплату оренди з комуналкою до 70% свого доходу.
Як з’ясувалось у ході опитування, середній місячний дохід переселенця становить 13 561 гривню. Тобто, якщо людина винаймає житло одна, то на прожиття в неї залишається 5 тисяч гривень на місяць. Цієї суми має вистачити на їжу, ліки, транспортні видатки, а також на взуття, одяг і хоч якесь дозвілля.
Водночас українці, яким не довелося нікуди переїжджати та змінювати роботу, мають відчутно вищий дохід. Він у середньому становить 20 тисяч гривень на місяць. А от за винайм житла (якщо у них немає власного) вони платять так само – у середньому 8500 грн на місяць. Однак після сплати оренди і комуналки у них залишається більше грошей – близько 11,5 тис. гривень.
Що стосується ВПО, то, незважаючи на високі затрати, більшість із них усе ж орендують квартири. Таких серед переселенців 53%. Дехто винаймає приватний будинок. Їхня частка становить 33% від загальної кількості. Ще 8% ВПО можуть собі дозволити винаймати лише окрему кімнату, а 5% – перебувають у тимчасових помешканнях.
За даними аналітичного центру DOM.RIA, вартість оренди однокімнатної квартири в Закарпатській області у грудні 2022 року становила 17 304 грн – це на 185,4% більше, ніж рік тому.
Навіть у Києві ціна „однушки” зараз нижча. За останній рік вона зменшилась на 28,9% порівняно з груднем 2021 року та становить 13 804 грн.
Значне зростання вартості оренди зафіксоване у всіх відносно безпечних областях України як на заході країни, так і в центрі (Полтавська, Дніпропетровська, Черкаська, Кіровоградська області). У більшості регіонів, де відбувалися бойові дії, а також у Києві та Одеській області, оренда подешевшала.
Найдешевша оренда однокімнатних квартир зараз у Херсонській (3000 грн), Сумській (3211 грн) та Чернігівській (3314 грн) областях.
Середня вартість за оренду двокімнатної квартири на Закарпатті за рік зросла на 176,5% до 19 848 грн, трикімнатної – на 136,8% до 25 310 грн, але лідерство тут зберігається за Києвом.
За даними порталу, найбільший попит на оренду в 2022 році був у столиці – 23,7% від усіх пошукових запитів, далі Вінницька область – 11,2% та Тернопільська область – 8,7%.
У листопаді вартість оренди квартири у Тбілісі зросла на 116% у річному обчисленні, а середня вартість оренди квадратного метра становила 11,6 долара.
За місяць порівняно з жовтнем вартість оренди квартир у столиці зросла на 3,3%, повідомляє аналітична група TBC Capital.
Експерти зазначають, що вплив мігрантів на ринок нерухомості Тбілісі високий, як для оренди, так і на ринку продажу.
За 11 місяців поточного року обсяги придбання нерухомості у Тбілісі громадянами росії, білорусі та України подвоїлися порівняно з відповідним періодом минулого року.
Середня вартість квадратного метра житла у столиці у листопаді — 1015 доларів за квадратний метр. Подорожчання за рік – на 23%, порівняно з жовтнем – зниження на 2%.
Купити нерухомість в Ужгороді чи інших містах західної частини України стало дорожче. Оренда теж зросла і зросла суттєво. На сайтах оголошень за умебльовану 2-х-кімнатну квартиру З дизайнерським ремонтом просять 50-60 тисяч гривень щомісяця. І таких оголошень десятки. Та фахівці з нерухомості, кажуть, що це більше забаганки власників, ніж тенденція ринку.
Спеціалісти переконують, що ринок таки себе регулює і при великому попиті не можу бути дуже низьких цін. У середньому вартість оренди житла зросла удвічі. Якщо ж ви натрапляєте на дуже дешеве житло, а при дзвінку вас просять перерахувати кошти – це афера.
Такий проєкт рішення розглянуто 28 квітня на засіданні постійної комісії з питань регіонального розвитку, комунального майна та приватизації Закарпатської обласної ради та пропонується затвердити на найближчій сесії. Тимчасові заходи з підтримки суб’єктів господарювання в умовах дії правового режиму воєнного стану передбачені Законами України та Указом Президента.
За словами представника Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради Антона Громового, на сьогодні отримано біля 30 звернень від орендарів, які бажають скористатися даною пільгою. Сплачена повна сума у період з 24 лютого 2022 року підлягає зарахуванню як орендна плата за майбутні розрахункові періоди на час дії воєнного стану.
Наголошується, що від сплати орендної плати у повному обсязі звільняються фізичні особи та фізичні особи-підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану.
Також депутати проголосували за питання «Про тимчасові заходи управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області», згідно з яким голові Закарпатської обласної ради в умовах воєнного стану та міжсесійний період надається більше повноважень у здійсненні організаційно-правових заходів. Це спростить затяжні бюрократичні процедури під час розміщення вимушених переселенців у комунальних закладах, волонтерській діяльності тощо.
Прийнято проєкт рішення щодо реорганізації КНП «Обласний дитячий туберкульозний санаторій «Човен» Закарпатської обласної ради шляхом приєднання до обласної дитячої лікарні. Майновий комплекс санаторію віддається в тимчасове управління санаторію «Артек», що зменшить фінансове навантаження на область. Оскільки переселений на Закарпаття дитячий заклад має власний бюджет і готовий оплачувати свої витрати. Крім того, керівництво «Артеку» взяло на себе зобов’язання прийняти на роботу усіх працівників санаторію «Човен» (окрім директора і головного бухгалтера).
Засідання постійної комісії з питань регіонального розвитку, комунального майна та приватизації Закарпатської обласної ради відбулася у повному складі під головуванням Віктора Русина. Її відвідав і голова ради Володимир Чубірко.
Про це інформує пресслужба Закарпатської обласної ради.
На позачерговому засіданні Верховної Ради України 13 квітня 2020 року прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (законопроект №3279-д), яким, в тому числі, передбачено обов’язкове зменшення орендної плати за вимогою наймача-суб’єкта підприємницької діяльності. Закон набуде чинності з дня наступного, за днем його опублікування.
Законом внесено зміни до Цивільного Кодексу України, згідно з якими, з моменту установлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211 і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж всього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
У такому випадку, зменшений розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для:
внесення плати за землю,
сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,
сплати вартості комунальних послуг.
Вказані витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов’язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.
Звільнення від орендної плати не поширюється на суб’єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.
До відома, раніше Верховна Рада ухвалила законопроєкт («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX – авт.), який передбачає певні антикризові послаблення для бізнесу, населення та місцевих громад, зокрема, урегулювання питання оренди.
Тоді, у проєкті антикризового закону, відповідна норма звучала так: «З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабміну… (від 11 березня 2020 року №211 – авт.), і до його завершення в установленому законом порядку наймач звільняється від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу (ЦКУ – авт.)».
Проте, несподівано для всіх, підписана президентом і опублікована редакція відповідного закону змінила формулювання із «звільняється» на «може бути звільнений».
З цього приводу голова економічного комітету ВР Дмитро Наталуха пояснив, що при старому формулюванні «лишався ризик випадково звільнити від сплати за оренду всю країну і будь-яке майно. Тобто, не лише малих і середніх орендарів, але і наймачів: державного майна, комунального майна, земельних паїв, житлових приміщень, рухомого майна (автомобілі тощо) та будь-якого іншого майна».
