Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності разом із міжнародними партнерами працює над оновленням моделі пенсійного забезпечення в Україні.
Про це під час зустрічі з представниками Міжнародної організації праці (МОП) повідомив міністр соцполітики Денис Улютін, передає Укрінформ із посиланням на міністерство.
Наголошується, що під час зустрічі МОП представила результати прогнозів, спрямованих на досягнення фінансової стійкості солідарної пенсійної системи України в середньо- та довгостроковій перспективі.
Так, прогнозується, що без реформ дефіцит Пенсійного фонду зростатиме через демографічні зміни та скорочення частки тих, хто наразі працює. Стабілізувати ситуацію допоможе запровадження системних змін для подальшого вдосконалення пенсійної системи, що поєднає соціальну справедливість, прозорість і фінансову відповідальність.
Наразі Мінсоцполітики спільно з міжнародними партнерами працює над розробкою законодавства, яке визначить оновлену модель пенсійного забезпечення в Україні.
Вона передбачає такі ключові напрямки, як запровадження гарантованої базової виплати для громадян, які досягли 65 років або у 60 років мають повний страховий стаж. Це стане соціальним мінімумом, що гарантує гідне життя у старості та захистить найуразливіших громадян від бідності.
Також ідеться про відновлення принципів солідарності через запровадження єдиної базової формули, за якою розмір пенсії залежатиме від сплачених внесків. Це має забезпечити платоспроможність Пенсійного фонду, а систему зробить прозорою та справедливою.
При цьому спеціальні пенсії мають трансформуватись у професійні завдяки виокремленню солідарної частини за єдиними правилами для всіх та створенню професійної для окремих категорій працівників коштом додаткових внесків. Очікується, що це збалансує систему та дозволить підвищити справедливість виплат.
Ще одним ключовим напрямком реформування стане оновлення підходів до накопичувальної системи. Розробляється модель добровільної накопичувальної пенсії з державними стимулами та гарантіями захисту пенсійного капіталу. Вона доповнюватиме солідарну систему та сприятиме формуванню особистих заощаджень на старість.
Крім того, реформа передбачатиме гідну підтримку ветеранів, які захищають Україну у війні з Росією. Планується запровадження додаткової пенсійної виплати за бойовий досвід із чітко визначеними та прозорими критеріями нарахування, що забезпечить справедливе і зрозуміле винагородження ветеранів за їхню службу та внесок у захист країни.
Уряд України планує перехід до єдиної прогнозованої пенсійної системи. Вона має встановити прямий зв’язок між страховими внесками, тривалістю їх сплати та розміром пенсії.
Про це йдеться у проєкті Програми діяльності Кабінету міністрів Україні, зареєстрованому в парламенті (№14069).
Основні зміни
Нова модель передбачає трансформацію спеціальних пенсій у професійні, а також запровадження обов’язкової накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Вона має стати доповненням до солідарної системи та забезпечити більшу прозорість і прогнозованість виплат.
Законодавчі ініціативи будуть спрямовані на вдосконалення механізмів обчислення пенсій та обліку пенсійних прав. Крім того, планується ухвалення законопроєкту про накопичувальне пенсійне забезпечення.
Кроки у 2025 році
До кінця 2025 року уряд зобов’язується подати до Верховної Ради кілька законопроєктів. Серед них – документ щодо накопичувальної пенсійної системи, зміни до закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а також законопроєкти щодо вдосконалення обліку пенсійних прав та професійних пенсійних програм.
Крім того, мають бути подані законопроєкти щодо виплат пенсій і довічного грошового утримання суддям у відставці.
Очікувані результати
У 2026 році уряд планує удосконалити механізми обчислення пенсій. Очікується, що для 5 млн українців розмір пенсії становитиме не менше ніж 4000 гривень.
Таким чином, влада має на меті створити більш справедливу та фінансово стійку систему, яка стимулюватиме офіційну сплату внесків і зменшить дисбаланси у пенсійному забезпеченні.
В Україні не планується підвищення пенсійного віку. Водночас уряд готує низку змін у пенсійній системі, які стосуватимуться спеціальних пенсій, умов виходу на заслужений відпочинок та запуску накопичувального рівня. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв’ю міністра соціальної політики Дениса Улютіна інформаційному агентству «Укрінформ».
Солідарна система під захистом
Міністр наголосив, що питання підвищення пенсійного віку не розглядається. За його словами, зміни стосуватимуться входу до солідарної системи. «Особа не зможе зайти в солідарну систему, якщо за спеціальними законами має право виходу на пенсію раніше», – пояснив Улютін.
Йдеться про перехід від спеціальних пенсій до професійних. Новий закон передбачатиме, що такі виплати фінансуватимуться із додаткових джерел, а не з бюджету Пенсійного фонду. «Ми прагнемо захистити солідарну систему, повернути до неї довіру», – додав міністр.
Хто і коли може виходити на пенсію
Сьогодні українці можуть отримати пенсію у 60, 63 чи 65 років – залежно від страхового стажу. У 2025 році для виходу на пенсію у 60 потрібно мати щонайменше 32 роки стажу. Для виходу у 63 роки необхідно 22 роки стажу. У 65 років пенсію можна оформити за наявності щонайменше 15 років стажу.
Щороку вимога для 60 років зростає на один рік, і у 2028-му становитиме 35 років. Для виходу у 63 роки потрібно буде мати 25 років стажу. Якщо стажу бракує, його можна «докупити» шляхом добровільної сплати внесків. Мінімальний платіж нині складає 1760 гривень на місяць (22% від мінімальної зарплати у 8000 грн).
Попередні спроби реформ
Ідеї реформування пенсійної системи обговорювалися й раніше. Колишня міністерка Оксана Жолнович анонсувала модель, яка мала поєднати солідарний, накопичувальний і добровільний рівні. За планами, пенсія у такій системі могла б становити до 80% від заробітку. Для порівняння: нині виплати із солідарної системи покривають лише близько 27%.
У Кабміні реформа називається пріоритетом. Запровадити накопичувальні пенсії намагалися неодноразово, але жодна спроба не завершилася успіхом.
Як працює солідарна модель
Нинішня система передбачає, що всі офіційно працюючі громадяни сплачують єдиний соціальний внесок. Кошти надходять до Пенсійного фонду, з якого виплачуються пенсії нинішнім пенсіонерам.
За даними Пенсійного фонду за перший квартал 2025 року, в Україні 10,3 млн пенсіонерів. Середній розмір виплати становив 6341 гривню. Фонд витрачав на пенсії близько 63,5 млрд грн на місяць, або 190,7 млрд грн за квартал. Доходи від ЄСВ, включно з платежами від держави за колишніх держслужбовців, становили 143 млрд грн. Таким чином, надходження не покривають витрат, і дефіцит доводиться покривати коштами держбюджету.
Економіст Борис Кушнірук пояснює: «Коли цю систему запроваджували понад сто років тому, співвідношення працюючих і пенсіонерів було іншим. Людей, які доживали до пенсії, було небагато і жили вони 5–10 років. Зараз ситуація кардинально інша».
Чому система не витримує
Зі зростанням тривалості життя та демографічними змінами кількість пенсіонерів різко збільшилася. Війна посилила проблему: багато працездатних виїхали за кордон, а значна частина економіки перебуває в тіні. У результаті співвідношення платників і отримувачів пенсій різко погіршилося.
«Практично в усьому світі солідарні пенсійні системи є збитковими. В Україні ж ситуація ускладнена війною і тіньовою економікою», – додає Кушнірук.
Накопичувальна система: як і навіщо
Запровадження другого рівня – накопичувальних пенсій – уряд вважає ключем до вирішення проблеми. Ідея полягає в тому, що кожна людина відраховує внески на персональний рахунок, а накопичені кошти інвестуються у фінансові інструменти, щоб зберегти їхню вартість. Згодом пенсіонер отримує додаткову виплату до солідарної.
Проте це потребує часу. «Ефект від накопичувальної системи можна буде побачити лише через 10–15 років, адже потрібен час для накопичення і інвестування», – пояснює координатор «Економічної експертної платформи» Олег Гетьман.
За його словами, головна проблема – джерело наповнення рахунків. «Відщепити 2% від ЄСВ означає збільшити дефіцит Пенсійного фонду на десятки мільярдів. Саме через це реформа завжди гальмувала. Але нині Україна щороку отримує близько 40 млрд доларів допомоги. Тож можна просити у партнерів ще один-два мільярди саме для запуску пенсійної реформи», – додає Гетьман.
Де інвестувати накопичення
Міністр соціальної політики визнає, що вибір фінансових інструментів – складне питання. «Коли ми із публічних фінансів забираємо частину ресурсу і вкладаємо його в ОВДП, ми створюємо відкладену проблему», – зазначив Улютін.
Директор з управління локальними активами ICU Григорій Овчаренко пояснює: «У світі саме пенсійні фонди є найбільшими інвесторами. Канадські фонди, наприклад, володіють аеропортами у Брюсселі та Копенгагені. Український пенсійний фонд у майбутньому також може інвестувати у великі об’єкти, але для цього потрібна інфраструктура та ринок капіталу».
Економіст Ілля Несходовський попереджає: «Якщо Пенсійний фонд купуватиме лише державні облігації, ми фактично фінансуватимемо бюджетний дефіцит коштами майбутніх пенсіонерів. Держава нічого від цього не виграє».
Добровільні фонди: досвід і масштаби
В Україні вже діють недержавні пенсійні фонди. За словами колишньої першої заступниці міністра соціальної політики Дарії Марчак, їхніми послугами користуються близько 50 тисяч людей, які вже отримують виплати. Хоча кількість учасників невелика, вона поступово зростає.
Такі фонди можуть інвестувати не лише у депозити чи ОВДП, але й у закордонні активи – від акцій технологічних компаній до нерухомості. Нині Національний банк обмежує інвестиції за межі України, але це тимчасові заходи воєнного періоду.
Чи час для реформи
Деякі експерти вважають, що нині пріоритетом має бути підтримка чинної солідарної системи. «Треба зберегти її плавучість. Наприклад, переглянути розміри максимальних пенсій суддів і прокурорів, обмеживши їх трьома-п’ятьма мінімальними пенсіями», – каже екс-радник президента з економічних питань Олег Устенко.
Несходовський пропонує впровадити «умовно накопичувальні» рахунки в межах солідарної системи, щоб кожен громадянин бачив, які внески сплачує і яку пенсію отримає. Це, на його думку, стимулювало б дисципліну і підвищило довіру.
Перспектива і «вікно можливостей»
Попри всі складнощі, уряд вважає нинішній момент шансом для запуску накопичувальної системи. «Можливо, зараз і є те вікно можливостей, коли міжнародні партнери готові допомогти Україні запустити другий рівень», – підкреслює Олег Гетьман.
Економісти додають: саме пенсійні фонди є головними інвесторами у світі, і запуск накопичувальної системи здатний стати поштовхом для розвитку фінансового ринку в Україні. Але для цього потрібна політична воля, прозора система контролю і чіткі гарантії захисту заощаджень.
Рішення щодо пенсійної реформи та запровадження накопичувальної пенсії може бути ухвалено у 2025 році. План полягає в тому, що система запрацює з 2026 року.
Про це заявила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її заяву під час пресконференції, яка транслювалася на Youtube.
„Законопроєкт про накопичувальну пенсійну систему розроблений Кабінетом міністрів. Ми вже перший раунд погодження з усіма центральними органами виконавчої влади провели. Зараз зводимо до кінця застереження, які були висловлені, узгоджуємо цифри кінцеві з Міністерством фінансів”, – сказав вона.
Жолнович висловила переконання, що „в рамках найближчих місяців він (проєкт, – ред.) буде внесений у Верховну Раду для того, щоб ми запровадили всю законодавчу базу в цьому році і розпочали технічну підготовку”.
За її словами, під час роботи накопичувальної пенсійної системи частина відрахувань громадян йде на адміністративні витрати, і що би зменшити кількість цього адміністрування, потрібно зробити якісні ІТ-сервіси.
„Тому: в цьому році законодавство, розробляємо певну ІТ-систему, розпрацьовуємо концепт економний і ефективний Державного накопичувального фонду, і дасть Бог, з 26 року можемо розпочати перші накопичення. Це наш план”, – сказала міністрка.
Проєкт закону про державний бюджет України на 2025 рік до другого читання містить норму щодо проведення пенсійної реформи.
Про це повідомляє РБК-Україна з посилання на проект закону №12000.
Згідно з пунктом 31, Кабінет міністрів має „здійснити заходи щодо запровадження з 1 липня 2025 року пенсійної реформи”.
Також уряд має розробити та подати до 1 липня 2025 року на розгляд Верховної Ради проект змін до законів щодо встановлення єдиних підходів перерахунку пенсій особам, пенсія яким призначених за „спеціальними” законами, незалежно від зміни заробітної плати (доходу)/ грошового забезпечення та здійснення таким особам індексації пенсій на загальних умовах.
Міністерство соціальної політики України пропонує ухвалити пенсійну реформу та сподівається, що це станеться до липня 2025 року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу міністерства.
У презентації „Соціального порталу” взяла участь міністр соціальної політики Оксана Жолнович.
„Під час заходу було оголошено про впровадження змін у пенсійному забезпеченні, які набудуть чинності з липня наступного року”, – йдеться в повідомленні.
За даними пресслужби, нове пенсійне законодавство об’єднує три ключові компоненти: солідарну пенсію, накопичувальну пенсію та добровільні пенсійні накопичення.
„Поєднання солідарної та накопичувальної систем дозволить забезпечити заміщення 60% заробітку особи протягом її життя, що сприятиме підвищенню фінансової стабільності громадян після виходу на пенсію”, – йдеться в повідомлені.
На Закарпатті нараховується майже 60 тисяч працюючих пенсіонерів, що становить 23,6% від загальної кількості отримувачів пенсій (253,7 тисяч осіб). Квітневий перерахунок проведено по 23 тисячах особових справ, тобто 38,3% працюючих пенсіонерів області.
Про це під час брифінгу в Закарпатській ОВА розповіла начальниця Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Анастасія Пентек.
У травні цього року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провело перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок відбувся після надходження до Реєстру застрахованих осіб відомостей про суми нарахованих та сплачених страхових внесків за I квартал 2024 року. Строки подання такої звітності – протягом 40 календарних днів після останнього дня звітного кварталу, тобто до 10
травня.
– Зазначений перерахунок було проведено особам, які після призначення/попереднього перерахунку пенсії продовжували працювати і на 1 березня 2024 року набули не менш як 24 місяці страхового стажу або які відпрацювали менше 24 місяців, але від призначення чи попереднього перерахунку пенсії минуло не менш ніж два роки, – зауважила Анастасія Пентек. – Перерахунок здійснювався автоматично, без особистого звернення пенсіонерів до органів Пенсійного фонду України. Важливо, що в червні, крім перерахованої пенсії, виплачується і доплата за квітень і травень поточного року, оскільки перерахунок здійснювався з 1 квітня.
Квітневий перерахунок проведено по 23 тисячах особових справ, що становить 38,3% працюючих пенсіонерів області. Зокрема для 18,6 тисячі громадян згаданий перерахунок був доцільний з урахуванням лише
страхового стажу. У підсумку виплати цієї категорії пенсіонерів у середньому зросли на 108,58 грн. Перерахунок з урахуванням стажу та зарплати проведено для 4,4 тисячі пенсіонерів, виплати у яких зросли в середньому на 85,10 грн.
На фінансування згаданого перерахунку з бюджету було додатково спрямовано майже 2,4 млн грн.
Загалом на пенсійні виплати жителям Закарпаття щомісячно спрямовується понад 1 млрд грн. Так, у травні пенсіонерам виплачено 1,2 млрд грн. Середній розмір пенсії станом на 1 травня становить 4651,86 грн (+466,10 грн до 01.05.2023).
Субсидії на неопалювальний період
Під час брифінгу начальниця Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Анастасія Пентек розповіла і про призначення житлової субсидії на неопалювальний період.
– Станом на 1 червня житлові субсидії на «літній» період призначено для понад 13 тисяч домогосподарств області. Середній розмір виплати – 150 грн. У травні на виплату субсидіантам спрямовано 32,6 млн грн.
Для порівняння: на кінець опалювального періоду в області нараховувалося 29,7 тисячі домогосподарств – отримувачів субсидій. Приміром, у березні середній розмір житлової субсидії становив 1606,46 грн, а на виплату субсидіантам спрямовано 56 млн грн, – зазначила Анастасія Пентек.
Головне управління з 1 травня провело перерахунок субсидій на неопалювальний період. Автоматично виплати було перепризначено тим субсидіантам, у яких не змінилися дані про майновий стан, склад домогосподарства та місце проживання. Якщо ж такі зміни відбулися, отримувачі субсидії повинні надати інформацію про них до органу Фонду протягом 30 днів.
Поряд з цим є певні категорії субсидіантів, яким варто звернутися за призначення житлової субсидії на неопалювальний період. Щоб субсидію призначили з 1 травня, з відповідною заявою до Фонду потрібно звернутися впродовж двох місяців з початку неопалювального сезону, тобто до кінця червня. Інакше субсидія призначається з місяця звернення.
Кому необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України
– якщо у складі домогосподарства є внутрішньо переміщені особи, які отримують субсидію за місцем свого тимчасового перебування;
– якщо у складі домогосподарства є особи, які орендують житлові приміщення для проживання та сплачують житлово-комунальні послуги;
– кількість осіб, які фактично проживають у домогосподарстві, менша чи більша, ніж кількість зареєстрованих осіб за цією адресою;
– до складу домогосподарства належать особи, доходи яких менші за розмір мінімальної заробітної плати та/або які не сплачують ЄСВ;
– особа звертається за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (такий вид субсидії призначається раз на календарний рік);
– на підставі звернення надається житлова субсидія на неопалювальний період для тих осіб, кому житлову субсидію на опалювальний період було призначено в розмірі 0,00 грн.
До заяви про призначення (перерахунок) субсидії надається декларація про доходи й витрати осіб, які звернулися за призначенням допомоги, та в разі потреби – документи, що засвідчують особливі обставини (довідка ВПО, договір оренди житла тощо).
Заяву на призначення житлової субсидії можна подати особисто – до сервісних центрів ПФУ, уповноважених посадових осіб відповідних територіальних громад та ЦНАПів.
Це можна зробити також дистанційно – через вебпортал електронних послуг Фонду, мобільний застосунок «Пенсійний фонд», портал «Дія» або поштою на адресу Головного управління.
В Україні буде проведено комплексну реформу пенсійної системи. Індексацію виплат проводитимуть за новим принципом. А сама реформа дозволить збільшити середній розмір пенсій українців до 6 тисяч гривень.
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні Кабміну 15 вересня.
За його словами, в Україні буде проведено комплексну пенсійну реформу. А вже цього року індексацію виплат буде здійснено за новим принципом.
«Будуть проіндексовані всі пенсії. Крім того, ми впровадимо коефіцієнти та бали, які дозволять людям з однаковими умовами виходу на пенсію, незалежно від його часу, отримувати однакову пенсію й однакову індексацію», – сказав Шмигаль.
Прем’єр уточнив, що ця реформа дозволить у 2024 році підвищити середню пенсію до 6 тисяч гривень.
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
Із першого липня в Україні зріс прожитковий мінімум – один з основних фінансових показників у державі. Відповідно соціальні виплати та окремі види пенсій теж збільшилися.
Для перерахунку пенсій не потрібно додатково звертатися до пенсійного фонду. Усе відбувається в автоматичному режимі.
У Міністерстві соціальної політики представили стратегію зростання пенсій, яка передбачає поетапне зростання виплат для українських пенсіонерів.
Стратегію презентувала міністр соціальної політики України Юлія Соколовська в Facebook.
„Індексація пенсій буде! А разом з нею – і нова стратегія зростання пенсій, яку урядова команда та депутатський корпус розробили за дорученням Президента Володимира Зеленського! Ініціатива полягає в планомірному підвищенні виплат – уже до 2023-го року розмір середньої пенсії зросте на 1200 грн!”, – заявила очільниця відомства.
За словами Соколовської, підвищення здійснюватиметься у декілька етапів. „Спочатку найстарші люди віком від 80 років. З урахуванням індексації уже в цьому році їхні пенсії у середньому зростуть на 700 грн/міс, далі – від 78, ще через рік – від 75 років і тд”, – наголосила міністр.
Як підкреслила Соколовська, в уряду є чітка стратегія розвитку пенсійної системи, в результаті якої пенсія щороку зростатиме для всіх.
За її словами, зростання пенсій відбуватиметься в тому числі шляхом індексації: „Це плановий і закладений у бюджеті перерахунок! Наш уряд запланував це на вересень. В середньому, та внаслідок індексації розмір пенсії зросте на 216 грн/міс. в 2020 році”.
„Крім того, якщо парламент підтримає законопроєкт Мінсоцполітики №2494, то уже починаючи з цього місяця одинокі пенсіонери старше 80 років будуть отримувати ще одну допомогу – на догляд! Таким чином, ми збільшимо виплати для ще 100 тис. наших пенсіонерів, які додатково щомісячно отримуватимуть по 670 грн!”, – додала Соколовська.
