Європейська комісія вчора, 16 березня, представила пропозиції з перегляду Спільної сільськогосподарської політики ЄС, які мають на меті уточнити правила використання сільськогосподарських земель, підвищити підтримку господарств, підвищити рівень доходів фермерів та забезпечити для них більш справедливе місце у структурі споживання сільськогосподарської продукції.
«У виконання своїх зобов’язань із полегшення адміністративного навантаження для фермерів ЄС, Європейська Комісія сьогодні запропонувала переглянути певні положення Спільної сільськогосподарської політики ЄС (САР), з метою її прощення та продовження водночас потужної, сталої та конкретної політики у сфері сільського господарства й продовольства ЄС», – йдеться у повідомленні.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Як зазначається, ці пропозиції стали прямою відповіддю на сотні запитів від представників фермерських організацій та країн-членів в рамках короткострокових зусиль Єврокомісії зі спрощення природоохоронних вимог до використання земель та адміністративних правил ведення господарства. Ці пропозиції мають бути ухвалені на рівні Європейського парламенту та Ради ЄС.
Як зазначається, протягом першого року імплементації Спільної сільськогосподарської політики ЄС на 2023-2027 роки європейські фермери постали перед труднощами у виконанні певних стандартів, які були прийняті для досягнення природоохоронних та кліматичних цілей, так званих «добрих сільськогосподарських та екологічних умов (GAEC – good agricultural and environmental conditions), які прямо впливають на розміри виплат, які нараховуються для європейських фермерів в рамках САР. Єврокомісія запропонувала змінити певні правила з виконання згаданих природоохоронних умов.
Зокрема, фермери, як і раніше, будуть зобов’язані зберігати існуючі деталі ландшафту (наприклад, посадки або окремі дерева), але вже не будуть зобов’язані відносити мінімальну частину сільськогосподарських земель до так званих «непродуктивних зон». Натомість їм пропонується на добровільній основі залишати певну частину таких земель без обробки, для збереження довкілля, та отримувати за це додаткову фінансову підтримку в рамках екологічних схем, які мають запропонувати країни-члени. Таким чином європейські фермери зможуть робити свій внесок у збереження довкілля, без втрати фінансових надходжень. На компенсацію таких добровільних природоохоронних дій передбачається виділення 32 відсотків від загального бюджету Спільної сільськогосподарської політики ЄС на 2023-2027 роки (близько 98 мільярдів євро).
Більша свобода надається фермерам у ротації сільськогосподарських культур, для яких використовуються продуктивні землі, з урахуванням стратегії диверсифікації врожаю в рамках Спільної сільськогосподарської політики, виходячи із реальних природніх умов (наприклад, багаторічної посухи або систематичних сезонних злив).
Країнам-членам надається більша свобода у запровадженні виключень з дотримання природоохоронних вимог для певних територій або земель, якщо такі місця зазнали зовнішніх впливів, наприклад, пошкодження хижаками або інвазійними рослинними культурами. Такі виключення мають бути обмеженими по часу, та діятимуть на період, необхідний для вирішення існуючих проблем. Тимчасові виключення з екологічних правил можуть також застосовуватися національними урядами на випадок надзвичайних природних умов, які впливають на сільськогосподарське виробництво.
Нарешті, Єврокомісія запропонувала виключити з системи контролю та штрафних стягнень за недотримання екологічних вимог невеликі фермерські господарства із земельними ділянками до 10 гектарів. Цей захід має значно полегшити адміністративне навантаження на фермерів, оскільки на такі господарства припадає близько 65 відсотків від загальної кількості господарств, які користаються перевагами Спільної сільськогосподарської політики.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Війна з Росією відкинула українське сільське господарство на роки, заявив міністр агарної політики та продовольства Микола Сольський в інтерв’ю Forbes.
„Зараз прогнозована врожайність – 67 млн т. Це середній показник за останні роки. Його не варто порівнювати з торішнім, адже тоді був рекорд. Торік ми зібрали 107 млн т зернових та олійних. Зважаючи, що нині близько 25% земель окуповані, то максимум ми могли зібрати до 77 млн т”, – пояснив він.
Водночас, наголосив міністр, війна відкинула галузь на роки.
„Аграрії постійно оновлювали техніку, інвестували у щось нове, це призупинилось і відновиться не швидко. Навіть якщо війна завтра закінчиться, потрібен деякий час, щоб ухвалювати такі рішення, бути морально готовими до цього”, – сказав Сольський.
Міністр вважає, що для повернення інвесторів у агробізнес потрібно три речі:
– система страхування для бізнесу, який працює в умовах війни. Така система є в Ізраїлі;
– ефективний судовий захист;
– зрозуміла позиція Європейського союзу щодо відкриття свого ринку для української продукції.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
Розпочали їх з озимих культур, першими в поля вийшли аграрії низинних районів для збору ячменю.
Сільгосптоваровиробники на цьому етапі встигли обмолотити перші 200 га, з яких намолотили 700 т ячменю (при врожайності понад 36 ц/га).
Згодом жнива розпочнуться і на полях, де дозрівають овес, пшениця, зернобобові, кукурудза та інші. Цьогоріч у всіх категоріях господарств до збирання підлягає майже 74 тис. га зернових культур.
«Посівна на Закарпатті пройшла успішно, і вчасно розпочалися жнива. Це дозволить нам разом зібрати хороший врожай та забезпечити населення необхідними продуктами», – зауважив заступник голови ОВА Василь Іванчо.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Україна через повномасштабне вторгнення росії втратила четверту частину своїх орних земель, зокрема у південних та східних областях.
Про це сказав заступник міністра сільського господарства Тарас Висоцький, повідомляє The Guardian.
Водночас, за словами Висоцького, продовольчій безпеці населення України немає безпосередньої загрози.
„Незважаючи на втрату 25% орних земель, посівів цього року більш ніж достатньо, нинішній стан посівних площ… не становить загрози для продовольчої безпеки України. Українські аграрії встигли відносно добре підготуватися до посіву до початку війни”, – заявив він.
Крім того, як зазначив Висоцький, в Україні впав рівень національного споживання через „масове переміщення населення та зовнішню міграцію”, пов’язані з війною.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Європейська комісія у четвер представила план заходів, щоб допомогти Україні експортувати свою сільськогосподарську продукцію з огляду на заблоковані Росією порти.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомила пресслужба комісії.
Єврокомісія виклала план дій щодо створення „маршрутів солідарності”, щоб Україна могла експортувати зерно, а також імпортувати необхідні їй товари: від гуманітарної допомоги до кормів для тварин і добрив.
Незважаючи на негайні зусилля ЄС та його держав-членів полегшити перетин кордону між Україною та ЄС, тисячі вагонів і вантажівок чекають з української сторони на дозвіл перетнути кордон. Середній поточний час очікування вагонів становить 16 днів, а на деяких кордонах – до 30 днів. Ще більше зерна все ще зберігається та утримується в українських силосах, готових до експорту.
Серед проблем – різна ширина колії: українські вагони несумісні з більшістю залізничної мережі ЄС, тому більшість вантажів потрібно перевантажувати на вантажівки або вагони, які відповідають стандартній колії ЄС. Цей процес займає багато часу, а перевантажувальних споруд уздовж кордонів мало.
Щоб подолати ці перешкоди та створити „маршрути солідарності”, Єврокомісія разом із державами-членами та зацікавленими сторонами працюватиме над такими пріоритетними заходами у короткостроковій перспективі:
Додатковий рухомий склад, судна та вантажівки: Комісія закликає учасників ринку ЄС терміново надати додаткові транспортні засоби. Щоб узгодити попит і пропозицію та встановити відповідні контакти, Комісія створить логістичну платформу для пошуку партнерів і попросить держави-члени призначити спеціальні контактні пункти.
Потужність транспортних мереж та перевантажувальних терміналів: українські сільськогосподарські експортні поставки мають бути пріоритетними, а менеджери інфраструктури мають надати залізничні слоти для цього експорту. Комісія також закликає учасників ринку терміново перемістити мобільні зернонавантажувачі на відповідні прикордонні термінали для прискорення перевалки. Угода про автомобільні перевезення з Україною також усуне „вузькі місця”.
Митні операції та інші інспекції: Комісія закликає національні органи влади застосувати максимальну гнучкість і забезпечити достатній персонал для прискорення процедур у пунктах пропуску.
Зберігання товарів на території ЄС: Комісія оцінить наявні потужності для зберігання в ЄС та координуватиме дії з державами-членами, щоб допомогти забезпечити більше потужностей для тимчасового зберігання українського експорту.
У середньостроковій та довгостроковій перспективі Комісія також працюватиме над збільшенням пропускної спроможності інфраструктури нових експортних коридорів та над створенням нових інфраструктурних зв’язків у рамках реконструкції України.
В нормальних умовах 75% зерна, що виробляється в Україні, експортується, що становить близько 20% національного річного доходу від експорту.
До війни українські чорноморські порти забезпечували 90% експорту зернових та олійних культур.
Близько третини експорту припадає на Європу, Китай та Африку.
Under the @WFP@UN the IKARIA ANGEL ? loaded w/ 40 K tons of grain was supposed to leave the ?? port today. These foodstuffs were intended for Ethiopians ??, that are on the verge of famine. But due to the blockage of the “grain corridor” by #Russia the export is impossible. pic.twitter.com/SoS7IborRL
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Цього року за останні сім місяців сільгосппідприємства скоротили випуск на 15%, приватні господарства – на 4%, повідомляє Державна служба статистики.
За даними, у січні-липні цього року сільськогосподарські компанії скоротили виробництво на 15,3%, а приватні господарства – на 4,2%. Випуск суб’єктів агропромислового комплексу протягом семи місяців 2020 року зменшився на 11,2%, зниження продукції рослинництва на 15,7%, а тваринництва – на 2,5%.
19 серпня Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства знизило очікуваний урожай зернових для всіх категорій з 72,1 до 70 мільйонів тонн. Асоціація хліборобів України скоротила перспективи врожаю на 2 мільйони тонн у серпні через посуху, яку зазнали останні тижні по всій Україні. У поточному маркетинговому році – з липня 2020 року по червень 2021 року – український експорт пшениці може впасти на 17%, з 20 мільйонів до 17 мільйонів тонн, згідно з прогнозом балансу міністерства.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.