Що не так із платіжними системами в Україні?

Щоразу, коли ви проводите карткою по POS-терміналу, оплачуючи за покупку в магазинах чи інтернеті, банк отримує за це свою комісію, яку за законом сплачує продавець. Це еквайринг. А позаяк банки та платіжні системи, що обслуговують вас і продавця можуть бути різними, то за такі розрахунки треба сплачувати додаткову комісію – інтерчейндж.

Популяризація безготівки

Під час карантину оборот безготівкових розрахунків значно зріс. Президент Української асоціації рестораторів у коментарі BBC розповідає, що до пандемії у закладах розраховувалися картками тільки третина відвідувачів, а тепер – 80%.

За законом, рітейлери зобов’язані приймати оплати картками, тобто мати в наявності термінали для оплати платіжними картками. Відтак, банкам і платіжним системам, які приймають і переводять кошти, немає потреби боротися за клієнта, знижуючи ціни та пропонуючи кращі умови. Навпаки, розмір комісії останнім часом тільки зріс.

Продавці з кожної тисячі гривень обороту сплачують 25-35 грн (2-3,5%), а під час пандемії розмір комісії чомусь збільшився.

Підприємці скаржаться, що такі витрати додатково тиснуть на бізнес, та прагнуть законодавчо зафіксувати зниження комісії за безготівкові транзакції. При цьому обіцяють, що ціни для покупців стануть меншими. Через завищені комісії, українські компанії змушені щороку переплачувати на 14 млрд грн більше.

За даними LDaily, тільки за 2019 торговці заплатили банкам 10,3 млрд грн за безготівкові розрахунки у фізичних магазинах і 17,1 млрд з урахуванням торгівлі через інтернет.

По суті, це 345 гривень на рік на одного жителя України і ці кошти, хоч по закону і сплачує продавець, але він закладає їх у ціну товарів і фактично за це платить кожен покупець, оскільки продавець мусить перекрити всі додаткові витрати і вкласти їх у ціну товарів і послуг.

Банки зловживають

На початку квітня 2021р. Антимонопольний комітет відкрив справи проти найбільших банків країни – Приватбанку та Ощадбанку щодо зловживанням домінуючим становищем на ринку послуг еквайрингу, передає Finbalance.

Напередодні фінкомітет Верховної ради виступив проти регулювання ставок комісій інтерчейндж та еквайринг на законодавчому рівні.

Як наслідок, у травні 2021 НБУ, Viza та Mastercard підписали меморандум про те, що будуть знижувати розмір комісії. Однак, бізнес наголошує на тому, що меморандум – це лише намір, і нікого ні до чого фактично не зобов’язує.

В ЄС комісія в 7 разів нижча

У Європі комісія банків в рази нижча і не перевищує 0,32%. А розміри міжбанківської комісії врегульовані на законодавчому рівні Регламентом ЄC-2015/751.

Тим же регламентом кілька років тому було знижено і ставку еквайрингу за кредитними картками з 0,92% до 0,73%, передає Бізнес Цензор.

Правки до закону вже зареєстровано

У Верховній Раді зареєстровано поправки до законопроекту №4364, якими пропонується поступове зниження комісії інтерчейндж до рівня Європейського союзу. Протягом трьох років, починаючи з липня 2021р. законотворці пропонують знижувати поступово рівень міжбанківської комісії з українського 1% до європейського — 0,3% з липня 2024-го.

Прощавайте кешбек, кредитний період і безкоштовні картки

У відповідь на це, банкіри прогнозують, що кешбеку більше не буде, так само як розрахунків у форматі Apple Pay та Google Pay.

Законодавчі наслідки такого зниження комісії будуть відчутні не тільки для бізнесу, а й для споживачів та податкових надходжень до бюджету, переконаний Разван Мунтеану, заступник голови правління Приватбанку. За словами керівника, банки будуть змушені відключити пільговий період при використанні кредитними картками. А самі банківські картки стануть для українців платними, навіть пенсійні чи зарплатні.

Оксана ЧОПАК