Морський експорт російського аміаку зупинено

Нинішній директор російського “Уралхіму” Дмитро Коняєв повідомив, що їм не вдалося знайти жодного терміналу з перевалки аміаку. Ситуація посилюється дефіцитом на фрахтовому ринку, передає УНН із посиланням на інформацію ЗМІ.

Кількість суден, які компанія може зафрахтувати, знизилася у 5-10 разів за різними позиціями. Якщо раніше судна фрахтувались день у день, то тепер цей процес триває до п’яти днів, пояснюють у ЗМІ.

Водночас імпорт російських товарів нарощують Бразилія, Малайзія, Індонезія, КНР.

Концерн “Уралхім” – одна з найбільших компаній на ринку мінеральних добрив у росії, СНД та Східній Європі. Раніше “Уралхім” належав Дмитру Мазепіну – російському олігарху, але після введених санкцій, він знизив свою частку в концерні нижче 50%, пішов з посади гендиректора і передав контроль над концерном своїм соратникам – Дмитру Коняєву, який раніше обіймав посаду голови ради директорів “Уралхіму”. Раду очолив директор з правових питань “Уралхіму” (теж соратник Мазепіна) – Дмитро Тетянин. Обидва вони не потрапили до санкцій Євросоюзу.

До складу “Уралхіму” входять такі підприємства, як “Уралкалій”, “ТольяттіАзот” та інші. Останнє було викуплено “Уралхімом” вже після війни: підконтрольне російському бізнесменові Дмитру Мазепіну, що перебуває під санкціями, підприємство “Хімактивінвест” збільшило частку в “ТольяттіАзот” з 9,75% до 80,51% акцій.

“ТольяттіАзот” – підприємство, пов’язане з Україною ще з часів СРСР: через аміакопровід, що виходить з Тольятті, через аміакопровід “Тольятті-Одеса” до Одеського припортового заводу до країн Заходу транспортується російський аміак. Від постачання аміаку через Україну на Захід росія щорічно отримувала до 12 мільярдів доларів.

За словами Мазепіна (якому належить найбільша частка акцій “ТольяттіАзот”), транзит аміаку через Україну постійно супроводжувався великою кількістю ризиків через конфлікти двох країн. Проте відмовитися від нього він не міг, адже інших шляхів транспортування аміаку російське підприємство — досі немає, оскільки на тлі санкційної війни Заходу росія стала поступово “згортати” вантажопотік через балтійські порти (SIA Ventamonjaks), переорієнтовуючи його на свої, із залученням бізнес-структур для будівництва нових портів і терміналів на Балтиці в межах території росії: один планується побудувати в Усть-Лузі, другий – у Тамані, але обидва вони досі не готові і невідомо, коли будуть введені в експлуатацію. Тому на сьогоднішній день рф не має на своїй території спеціалізованого морського перевалочного терміналу аміаку.