Вісім країн регіону Балтійського моря «домовилися з вітром»

Очільники Данії, Фінляндії, Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Німеччини та Швеції на саміті в Копенгагені у вівторок домовилися про широкомасштабне використання вітрової енергії на тлі європейської енергетичної кризи.

Країни, що мають берегові лінії уздовж Балтійського моря, заявили, що до 2030 року енергія, отримана від морських вітрових електростанцій, буде збільшена в сім разів до потужності майже 20 гігават.

«Президент Росії Володимир Путін використовує енергетику як зброю і підштовхнув Європу до межі енергетичної кризи», – наголосила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен на прес-конференції. За її словами, через російську війну в Україні та боротьбу зі зміною клімату потрібні «амбітні рішення».

«Ми сповнені рішучості зміцнювати нашу енергетичну співпрацю та стійкість», — йдеться в документі. Тому країни-учасниці саміту намагатимуться пришвидшити процедури ліцензування проектів у сфері вітрової енергетики. Потенціал вітрових електростанцій у Балтійському морі оцінюється загалом у 93 гігават.

У саміті також взяла участь президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. На прес-конференції за підсумками переговорів вона заявила, що «використовуючи силу вітру, ми відходимо від залежності від викопного палива з Росії». До 2030 року вітрові електростанції вздовж узбережжя Балтійського моря зможуть забезпечувати енергією близько шести мільйонів домогосподарств.

У травні Данія вже проводила саміт щодо використання енергії вітру в Північному морі. Тоді Німеччина, Данія, Бельгія та Нідерланди вирішили збільшити потужність морських вітрових електростанцій щонайменше до 65 гігават до 2030 року. А до 2050 року планується збільшити потужність до 150 гігават.

Джерело