Болгарія перенесла цільову дату введення євро на один рік, на початок 2025 року, повідомила пресслужба уряду.
Рішення не обґрунтували, але ще на початку лютого тодішній міністр фінансів спрогнозував, що приєднання до єврозони, заплановане на початок 2024 року, не має великих шансів здіснитися, оскільки Болгарія відстає у створенні необхідних умов.
Цільова дата вступу Болгарії до єврозони, яка спочатку була запланована на початок 2024 року, у багатьох експертів викликала сумнів через, зокрема, високу інфляцію.
За даними Національного управління статистики, річна інфляція в Болгарії у 2022 році становила 15,3 відсотка, що було восьмим найвищим показником у ЄС.
Одним із критеріїв приєднання до єврозони, які були встановлені Маастрихтським договором, ратифікованим усіма країнами – членами ЄС у 1993 році, є стабільність цін. Він передбачає, що рівень інфляції не має перевищувати 1,5 відсотка середнього значення трьох країн – учасниць ЄС із найбільш стабільними цінами.
У Болгарії інфляція становила 6,4 відсотка у вересні після 7,5 відсотка в серпні, тоді як у єврозоні вона змінилася із 5,2 відсотка в серпні до 4,3 відсотка у вересні, а в ЄС із 5,9 відсотка до 4,9 відсотка.
Болгарія є членом Європейського Союзу з 2007 року.
Оператори Литви, Латвії та Естонії підписали угоду про синхронізацію електроенергії, яка має допомогти відключити країни Балтії від контрольованої системи росії та синхронно підключити до континентальної європейської мережі в лютому 2025 року.
Угода між Elering, AST та Litgrid – операторів мереж країн Балтії – передбачає, що остаточне від’єднання від російської системи й перехід на європейську відбудеться в лютому 2025 року.
Угода також передбачає, що країни Балтії спільно вийдуть з контракту BRELL, укладеного з російськими та білоруськими операторами, влітку 2024 року, за пів року до синхронізації.
Необхідні роботи, як-то встановлення перших синхронних конденсаторів, систем управління та реконструкція третьої лінії між Естонією та Латвією, будуть завершені до узгодженої дати. Інші проєкти балтійських операторів систем передання електроенергії будуть утілені до кінця 2025 року або пізніше.
Угоду ще мають схвалити прем’єр-міністри Естонії, Латвії та Литви, що очікується найближчими днями.
Зазначимо, Литва, Латвія та Естонія разом із росією та Білоруссю працюють у загальній системі електропостачання, якою централізовано керують з Москви. Водночас у травні 2022 року країни Балтії повністю припинили імпорт електроенергії з рф.
[type] => post [excerpt] => Оператори Литви, Латвії та Естонії підписали угоду про синхронізацію електроенергії, яка має допомогти відключити країни Балтії від контрольованої системи росії та синхронно підключити до континентальної європейської мережі в лютому 2025 року. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1691059320 [modified] => 1691055968 ) [title] => Країни Балтії домовились про від’єднання від електросистеми росії до 2025 року [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=40603&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 40603 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 40604 [image] => Array ( [id] => 40604 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/184242-uk.png [original_lng] => 1149173 [original_w] => 1200 [original_h] => 670 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/184242-uk-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/184242-uk-300x168.png [width] => 300 [height] => 168 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/184242-uk-768x429.png [width] => 768 [height] => 429 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/184242-uk-1024x572.png [width] => 1024 [height] => 572 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/184242-uk.png [width] => 1200 [height] => 670 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/184242-uk.png [width] => 1200 [height] => 670 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/184242-uk.png [width] => 1200 [height] => 670 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1691045168:8 [_thumbnail_id] => 40604 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 799 [translation_required_done] => 1 [_oembed_13ddd21028a7d051ccf6011bd5c4fc6e] =>
The second ship left the port of Odesa after the Russian Federation withdrew from the "grain agreement".
The PRIMUS vessel arrived in Odesa on February 20 last year, and was able to leave only today. pic.twitter.com/t129kJ0R79
Очільники Данії, Фінляндії, Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Німеччини та Швеції на саміті в Копенгагені у вівторок домовилися про широкомасштабне використання вітрової енергії на тлі європейської енергетичної кризи.
Країни, що мають берегові лінії уздовж Балтійського моря, заявили, що до 2030 року енергія, отримана від морських вітрових електростанцій, буде збільшена в сім разів до потужності майже 20 гігават.
«Президент Росії Володимир Путін використовує енергетику як зброю і підштовхнув Європу до межі енергетичної кризи», – наголосила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен на прес-конференції. За її словами, через російську війну в Україні та боротьбу зі зміною клімату потрібні «амбітні рішення».
«Ми сповнені рішучості зміцнювати нашу енергетичну співпрацю та стійкість», — йдеться в документі. Тому країни-учасниці саміту намагатимуться пришвидшити процедури ліцензування проектів у сфері вітрової енергетики. Потенціал вітрових електростанцій у Балтійському морі оцінюється загалом у 93 гігават.
У саміті також взяла участь президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. На прес-конференції за підсумками переговорів вона заявила, що «використовуючи силу вітру, ми відходимо від залежності від викопного палива з Росії». До 2030 року вітрові електростанції вздовж узбережжя Балтійського моря зможуть забезпечувати енергією близько шести мільйонів домогосподарств.
У травні Данія вже проводила саміт щодо використання енергії вітру в Північному морі. Тоді Німеччина, Данія, Бельгія та Нідерланди вирішили збільшити потужність морських вітрових електростанцій щонайменше до 65 гігават до 2030 року. А до 2050 року планується збільшити потужність до 150 гігават.
Литва, Латвія та Естонія повністю відмовилися від електрики рф. Європейська енергетична біржа Nord Pool зупиняє торги з російської електроенергії. Це означає, що з 22 травня країни Балтії не отримуватимуть електрику з росії.
Про це повідомило Міністерство енергетики Литви. Там зазначили: таким чином країна повністю припинить імпорт російських енергоносіїв:
нафти;
електроенергії;
природного газу.
„Це не лише надзвичайно важлива віха для Литви на шляху до енергетичної незалежності, але й демонстрація нашої солідарності з Україною. Ми маємо припинити фінансування російської військової машини”, – йдеться у повідомленні.
Зі свого боку, литовський оператор системи передачі електроенергії Litgrid у Twitter підтвердив відмову країн Балтії від російської електроенергії. „З неділі у країнах Балтії не торгуватиметься російська електроенергія”, – йдеться у повідомленні.
Литва стала першою державою ЄС, яка припинила імпорт російського газу через війну в Україні, а Естонія та Латвія тимчасово призупинили постачання сировини з росії.
Країни Балтії в останні роки постійно працювали над зменшенням енергетичної залежності від Москви, а повне звільнення їм забезпечать термінали СПГ.
«Кілька років тому наша країна прийняла рішення, яке дозволить безболісно обірвати енергетичну залежність від агресора. Якщо ми можемо це зробити, то зможе й решта європейських держав», – заявив президент Литви Ґітанас Науседа.
Він також нагадав, що гроші від експорту нафти й газу будуть використані Москвою для фінансування війни в Україні, де атакують мирних жителів.
Для повної незалежності доведеться побудувати ще один термінал СПГ.
Щоб позбутися впливу з боку росії в енергетичному секторі в короткостроковій перспективі, Латвії, зокрема, треба створити нові шляхи постачання природного газу та розвивати використання відновлюваних джерел енергії, підкреслив прем’єр-міністр країни Кріш’яніс Каріньш.
У нинішній ситуації державам Балтії потрібен ще як мінімум один термінал зрідженого природного газу (СПГ), щоб повністю відмовитися від російської сировини. Найшвидшим рішенням стане реалізація проєкту Paldiski в Естонії, де може бути швидко побудована відповідна інфраструктура. Саме тому Латвія та її партнери надають великого значення цій інвестиції, повідомляє The Baltic Times.
Відключення країн Балтії від східної електромережі та синхронізація з системою континентальної Європи триває й залишається ключовим політичним пріоритетом.
Дедлайном для цього завдання є 2025 рік. Воно буде реалізоване в три етапи, і вже після другого Латвія, Литва та Естонія зможуть працювати синхронно з центральноєвропейською мережею.
Природний газ із Росії перестав надходити до країн Балтії – Латвії, Литви та Естонії, повідомив голова оператора системи Conexus Baltic Grid.
У Латвію, Литву та Естонію більше не надходить природний газ із Росії. Про це повідомив Латвійському радіо голова правління оператора системи природного газу АТ Conexus Baltic Grid (Conexus) Улдіс Барісс, передає Интерфакс.
„Якщо ще й були сумніви, чи можна розраховувати на російські поставки, то ці події ясно показують, що з погляду надійності покладатися на них фактично більше не можна. З погляду енергетичної безпеки держави однозначно потрібно вирішувати питання про будівництво другого ЗПГ-терміналу – чим швидше, тим краще”, – сказав Баріс.
Він зазначив, що в Інчуканському газосховищі нині нетипово багато газу для цього періоду – 7,6 террават-годин. Це майже стільки ж, скільки Латвія та Литва разом споживають у зимові місяці. Тому найближчими місяцями причин для стурбованості немає.
Цього року Інчукалнське газосховище розпочало сезон закачування вже 26 лютого, що набагато раніше за звичайні терміни, щоб забезпечити запаси газу.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Серед економік ЄС у Східній Європі найбільше постраждали б від можливої ескалації російсько-українського конфлікту балтійські республіки, але Словаччина, Чехія та Угорщина також є одними з найбільш вразливих економік через високу частку поставок російських енергоресурсів – про це йдеться в комплексному аналізі регіональних секторів Moody’s Investors Service, представленому в Лондоні в середу.
Проте 12-сторінкове дослідження міжнародного кредитного рейтингу також підкреслює, що базовий прогнозний сценарій компанії не передбачає розгортання відкритої війни між Росією та Україною.
Згідно з аналізом Moody’s, навіть якщо напруженість переросте у російсько-український збройний конфлікт, малоймовірно, що вона пошириться на сусідні країни ЄС. У компанії також називають малоймовірним повне припинення поставок російської енергії до Європи.
