Що буде з курсом гривні, банками та інфляцією в 2023 році?

Банкіри схиляються до курсу гривні до долара протягом наступного року на рівні 42,70. Такий прогноз озвучив Національний банк України, передає РБК-Україна. Це оновлений прогноз, який аналітики опублікували у січні 2023р. У порівнянні з жовтневим прогнозом, де очікуваний курс був 43,23 грн за долар, січневий прогноз більш оптимістичний. А фінансові аналітики дають ще більш оптимістичніші прогнози та очікують курс долара до гривні на рівні 41,11. У листопаді прогноз був песимістичніший — 42,30.

Інфляція

Слідом за банкірами та фінансовими аналітиками, керівники українських підприємств також покращили свої очікування щодо рівня інфляції на наступний рік. Так, вони прогнозують зростання цін на 23,3%, пише РБК-Україна з посиланням на звіт Національного банку.

Дві третини опитаних прогнозують, що протягом наступного року підвищення цін на споживчі товари не перетне позначку в 30%. 37,6% вважають, що інфляція не перевищить 20% на наступний рік.

Серед найвагоміших чинників, які впливають на інфляцію, респонденти називають військові дії (89.2%). 65,8% опитаних вважають чинник “витрати на виробництво” таким, що істотно посилився. Водночас, менше респондентів назвали вплив курсового фактора на зміни споживчих цін.

Банкопад буде чи ні?

Національний банк України оцінює обсяги кредитів, за якими позичальники перестали платити, на рівні 60% до кінця війни.

Станом на 1 грудня 37% усіх виданих кредитів не обслуговуються. Якщо прогноз НБУ до кінця війни справдиться, то банки втратять більшу частину своїх доходів, а це може призвести до нової хвилі банкрутств, пише Ярослав Вінокуров у матеріалі Економічна правда.

Лідером за обсягом непрацюючих кредитів станом на 1 грудня 2022р. є Приватбанк. Йдеться про 188,1 млрд грн, що становить 43,8 % усіх прострочених кредитів в усіх українських банках.

За даними Concorde Capital, реальний обсяг поганих кредитів в Україні, без урахування Приватбанку, стягне 50-60%.

Асоційований експерт «CASE-Україна» Євген Дубогриз вважає, що збитки банків будуть ще більш вагомими, адже знецінилося забезпечення за кредитами. Крім цього, третину свого портфелю банки втратили 24 лютого, а через блекаут додалося ще близько 7-10 % втрат, наголошує експерт.

Востаннє банкопад в Україні відбувся у 2014-2017рр., коли з ринку вивели близько ста установ.

Головними причинами була низька якість кредитних портфелів банків та небажання проводити докапіталізацію. До 2014-го банки досить легковажно ставилися до кредитування, а практика видачі кредитів пов’язаним особам банків або з неякісними заставами була досить поширена.

Раніше Національний банк жорстко регулював у банків наявність фінансової подушки, яка б перекривала простроченні кредити. Акціонери банку були зобов’язані проводити докапіталізацію установи, в іншому разі НБУ виводив банк із ринку. Адже від прострочених кредитів банк не лише не отримує доходів, а й значно втрачає ліквідність.

Проценти по кредитам не є єдиним джерелом доходу банків. Вони можуть отримувати доходи від комісії за транзакції, курсових різниць та ОВДП. Тому стійкість кожного окремого банку в першу чергу залежить від збалансованості різних видів доходів.

На період війни Нацбанк не виводить банки з ринку через відмову від докапіталізації. Однак, він досі оцінює ліквідність та платіжну дисципліну банківських установ. За порушення цих норм, у 2022р. були виведені з ринку банк «Січ» та Мегабанк.

Що буде з кредитами після війни?

Що можуть робити банки з кредитами, які не виплачуються? Продати, реструктуризувати або списати.

Через війну, більшість прострочених кредитів не можуть бути відновленими. Якщо бізнес фізично зруйнований, то і кредит чекає списання.

Ральф де Хаас та Олександр Пивоварський з ЄБРР вважають, що позики знецінені через війну, будуть повертати шляхом конфіскації російських активів у третіх країнах.

Однак, цей процес не є простим та швидким, тому одразу після закінчення війни на більшість банків чекає докапіталізація. НБУ офіційно заявив, що після війни не каратиме банки за порушення вимог до капіталу, якщо вони викликані наслідками війни. Таким чином НБУ дає банкам більше часу для того, щоб генерувати операційний дохід та відновити капітал.

Ситуація з великою кількістю поганих кредитів може призвести до того, що банки після війни ще більше підвищать процентні ставки. А можливості банків видавати позики взагалі, найбільше залежатимуть від міжнародних інвестицій та отриманих репарацій.

Оксана Чопак