Українські банки можуть зазнати збитків через скасування кредитів на зруйноване майно

Український парламент ухвалив законопроєкт про скасування іпотечних і споживчих кредитів на рухоме та нерухоме майно громадян, зруйноване під час війни, ще в червні 2022 року. Відтоді практичних питань з цього приводу побільшало.

Під час війни було пошкоджено багато приватної власності: в одну мить росія зруйнувала працю цілих життів. Український парламент почав серйозно займатися цим питанням після повномасштабного вторгнення і прийняв закон про скасування кредитів на пошкоджене майно.

Кроки для допомоги боржникам, які втратили свої активи

Ще в червні 2022 року український парламент ухвалив законопроєкт про скасування іпотеки та споживчих кредитів на рухоме й нерухоме майно громадян, зруйноване під час війни. Тоді голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев заявив, що «не можна вимагати повернення кредиту за майно, якого вже не існує». Улітку минулого року висловлювалася ідея, що кошти, необхідні для погашення, будуть виділені державою, але ця ініціатива торкнеться лише добросовісних позичальників, тобто тих, хто вчасно виплачував свої іпотечні зобов’язання до війни. Джерело фінансування в законопроєкті, який наразі формується, ще не визначено, але вже згадується про необхідність допомоги міжнародних партнерів.

Через кілька місяців, 1 грудня, український парламент ухвалив закон про списання позик на житло та автокредитів через пошкодження або руйнування під час війни. Згідно з документом, було призупинено зобов’язання погашати кредит на майно, яке знаходиться в зоні активних бойових дій чи на тимчасово окупованій території або пошкоджене чи зруйноване внаслідок війни.

З березня минулого року через державний додаток «Дія» надійшло понад 325 тисяч повідомлень про майно, пошкоджене або зруйноване під час російської збройної агресії. За словами Олени Шуляк, голови партії «Слуга народу», ідеться про понад 22,5 мільйона квадратних метрів зруйнованого житла. Вона зазначила, що наразі держава отримала 17 мільярдів гривень компенсації, які були конфісковані в російського «Сбербанку».

Банки «мають час» для того, щоб повернути гроші

Юрій Соболевський, перший заступник Херсонської обласної ради, вважає справедливим рішення держави про призупинення або повне списання кредитів на зруйноване чи окуповане житло. За його словами, «цього вимагає соціальна справедливість».

«Фінансові установи мають набагато більший резерв для того, щоб дочекатися повернення цих коштів після арешту активів держави-агресора», – зазначив він.

Схожої думки дотримується і Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя. За його словами, питання кредитування особливо актуальне для тих, хто залишився без даху над головою внаслідок активних бойових дій.

«Це свого роду форс-мажор, адже ніхто не міг передбачити, що це станеться в глобальному масштабі. Проблему потрібно вирішувати. Люди не винні, ця відповідальність має бути спільною, тому банківська система повинна зробити свій внесок на знак солідарності», – каже він.

Чи працює це на практиці?

Юристка Регіна Харченко, депутатка Запорізької міської ради, зазначила, що війна змусила банки призупинити кредитні історії, але кожна фінансова установа реалізує свою політику по-різному.

Пані Харченко підкреслила, що закон стосується лише безповоротно пошкодженого або повністю знищеного майна, однак щодо транспортних засобів, то кредит за втрачене чи викрадене рухоме майно все одно підлягає сплаті.

Юристка припускає, що банки можуть трактувати закон по-своєму.

«Це їхнє майно, їхні гроші, їхні майбутні інвестиції. Тому треба бути дуже уважним у виборі пакета документів, які потрібно подавати. Я впевнена, що кожен банк буде трактувати ці вимоги по-своєму», – зазначила вона.

Державний «Приватбанк» поки що не повідомив, як працюватиме з такими кредитами, «Ощадбанк» також не прокоментував це питання.

«Недосконалий закон»

Віталій Шапран, економіст, член Українського товариства фінансових аналітиків, зазначив, що кількість кредитів, про які банки змушені забути на більш-менш тривалий період часу, є великою.

Стан банківських портфелів почав погіршуватися, і ця тенденція буде посилюватися кількістю кредитів, списаних через знищення або пошкодження нерухомості. Крім того, ділова активність у країні знижується, багато людей втратили роботу й дохід, що позбавляє їх можливості погашати кредити, наголосив він.

Експерт пояснив, чому вважає ухвалений закон недосконалим.

«По-перше, він містить багато обмежень. Наприклад, передбачено, що якщо пошкоджено майно, а позичальник там не проживає, його вартість не потрібно відшкодовувати. На мою думку, це неправильно. Також несправедливо, що українські банки зазнають збитків через кредити, які надають», – зазначив Шапран. Економіст вважає неправильним те, що компенсація має виплачуватися безпосередньо банкам. А відтак додає: «Країна-агресор розбомбила наші будинки, а потім за все мають відповідати українські банки?»

Віталій Шапран пропонує виплачувати людям, що втратили майно, компенсацію у вигляді державних облігацій, які потім будуть використані для погашення їхніх боргів перед банками. Його ідея на сьогодні не знайшла підтримки в парламенті, тож терпіння банків залишається законодавчою вимогою.

Джерело:  (vg.hu)