У «зерновому коридорі» залишилися останні два судна

Кількість суден у “зерновому коридорі”, після його блокування на вхід, скоротилася до двох: це турецький балкер TQ Samsun, який пройшов інспекцію 28 червня, і TK Majestic під прапором Сент-Кітс і Невіс, повідомляють на сайті Спільного координаційного центру (СКЦ).

Згідно з даними ресурсу Marinetraffic, обидва балкери наразі пришвартовані в порту “Одеса”.

Усі інші судна вже покинули українські порти і пройшли інспекцію на вихід із коридору: останнім став суховантаж My Lama з 27 тис. тонн кукурудзи для Тунісу.

Раніше Мінвідновлення України повідомило, що СКЦ через дії російської сторони з 26 червня не видав дозволу на приєднання до чорноморської зернової ініціативи жодному новому суховантажу з 29-ти, які подали заявки. Інформацію про припинення поповнення “коридору” з 26 червня підтвердила й ООН. Якщо нові судна не зможуть брати участь в ініціативі, у портах “застрягнуть мільйони тонн продовольства” до 17 липня, коли спливає термін дії угоди, наголошує Мінвідновлення.

Загалом, за даними СКЦ, за час роботи “зернового коридору” від початку серпня 2022 року з України було експортовано 32,75 млн тонн агропродукції, зокрема 16,84 млн тонн кукурудзи, 8,91 млн тонн пшениці, 1,86 млн тонн шроту соняшнику, 1,65 млн тонн соняшникової олії, 1,27 млн тонн ячменю, 0,99 млн тонн ріпаку і 0,80 млн тонн соєвих бобів.

Уточнюється, що загалом з українських портів вийшло 1002 судна, зокрема шість у липні, 38 у червні, 33 у травні, 64 у квітні, тоді як пік було зафіксовано у вересні-жовтні минулого року – відповідно 178 і 180 суден. При цьому від початку травня із “зернової угоди” через позицію російської сторони виключено найбільш глибоководний український порт “Південний”.

Кількість інспекцій на вхід у червні впала до 22 із 40 у травні, 54 у квітні та 89 у березні, хоча у вересні минулого року їх було здійснено 186.

У результаті експорт у липні становив 0,21 млн тонн, у червні – 2,02 млн тонн і в травні – 1,33 млн тонн порівняно з 2,79 млн тонн у квітні та 3,93 млн тонн у березні.

Як повідомлялося, “Чорноморську зернову ініціативу” уклали в Стамбулі 22 липня 2022 року за участю ООН, України, Туреччини та Росії. Її суть у створенні коридору для вивезення зерна з трьох українських портів: “Чорноморська”, “Одеси” і “Південного” в умовах тривалої війни Росії проти України. Ініціатива була укладена на 120 днів і її продовжували двічі, востаннє 18 березня. Однак якщо Україна заявляла, що її було продовжено на 120 днів, то Росія стверджувала, що лише на 60 – до 18 травня, і наполягала на розблокуванні роботи аміакопроводу Тольятті-Одеса та знятті всіх санкцій під час торгівлі російською агропродукцією та добривами.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган 17 травня повідомив, що “зернова ініціатива” продовжить роботу ще два місяці, що пізніше підтвердив генсек ООН Антоніу Гутерреш. Однак глава ООН зазначив, що невирішені питання ще залишаються.

МЗС РФ 4 липня заявило, що не бачить підстав для продовження реалізації “зернової угоди”. “Із п’яти “системних” завдань, розв’язання яких дало б змогу усунути ці перешкоди, – перепідключення Россельхозбанка; запчастини для сільгосптехніки; реанімування аміакопроводу Тольятті-Одеса; транспортна логістика і страхування; “розморожування” активів, – перші три, вочевидь, знято з порядку денного, а досягнення будь-якого прогресу щодо двох, що залишилися, не проглядається”, – стверджує російське МЗС, зазначивши, що російська сторона нібито сприяє тому, щоб усі судна, які беруть участь у “зерновій угоді”, змогли вийти з Чорного моря до завершення терміну її дії.

Керівники ООН, Туреччини та України 7 липня вкотре підтвердили свою прихильність угоді та готовність продовжити її після 17 липня.

Джерело