Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков повідомив, що у п’ятницю, 27 жовтня, тимчасовим зерновим коридором до портів Великої Одеси зайшли під завантаження 11 суден.
Про це він написав у соцмережі Х.
За його словами, з портів Великої Одеси 27 жовтня вийшли та рухаються українським тимчасовим зерновим коридором до країн Африки, Азії та Європи чотири балкери. Вони навантажені майже 130 тис. тоннами зерна та 10 тис. тоннами металу.
„Водночас 11 цивільних суден зайшли до портів Одеси, Чорноморська та Південного, завантаживши майже 225 тис. тонн сільськогосподарської та металургійної продукції”, – зазначив міністр.
Анкара контактує стосовно цього питання як з основними „гравцями”, зазначив Ягмур Ахмет Гюльдере.
Туреччина не покидає спроби відновити „зерновий коридор”. Про це заявив посол Туреччини в Україні Ягмур Ахмет Гюльдере, який завершує свою каденцію на цій посаді, в інтерв’ю інформаційному агентству Укрінформ.
За його словами, Анкара контактує як з основними „гравцями”, так і зі сторонами, які можуть сприяти процесу.
„Ми вважаємо, що зернову ініціативу можна відродити. Наші профільні департаменти підтримують зв’язок зі своїми колегами”, – стверджує дипломат.
Чорноморська зернова ініціатива стала реальністю завдяки співпраці Туреччини з ООН, Україною та Росією.
„Таким чином, наші контакти з усіма цими гравцями продовжуються. Ми підтримуємо зв’язок з іншими сторонами, які також можуть зіграти роль у відновленні дії угоди. Так, тепер ми знаходимося на тому етапі, коли деякі вважають цей коридор „віджившим”. Але ми вважаємо, що це не так, і продовжуємо наші дипломатичні зусилля, щоби його відновити”, – підсумував Гюльдере.
Росія від початку цілеспрямовано перешкоджала роботі зернового коридору. Заходи щодо зриву угоди було розбито на кілька етапів, більше – на інфографіці.25 липня 2023, 18:35
«Ще два судна успішно пройшли нашим тимчасовим «зерновим коридором». Україна відновлює справжню свободу судноплавства в Чорному морі. Свобода вимагає рішучості», – написав український лідер.
Також Зеленський подякував працівникам портів і всім, хто забезпечує безпечне функціонування коридору.
«Ми закликаємо союзників підтримати наші зусилля, надавши більше систем протиповітряної оборони. Разом ми здатні захистити свободу судноплавства в Чорному морі та поза його межами», – додав президент.
16 серпня з Одеси вийшло перше судно після того, як росія вийшла із зернової угоди 17 липня. Однією з причин називають те, що рф не отримала від України розблокування експорту аміачних добрив трубопроводу Тольятті-Одеса. Навіть на прохання ООН Україна відмовилася відновлювати його роботу, яку заблокувала після початку бойових дій рф, передає РБК-Україна.
Атака на російські кораблі
4 серпня в порту Новоросійськ Збройні сили України атакували російський військовий корабель, чим завдали серйозного удару по Чорноморському флоту рф. Адже раніше за допомогою десантного корабля „Олєнєгорський горняк” переміщувалися російські військові підрозділи із Севастополя до Новоросійська. Про це пише Європейська правда із посиланням на розвідувальний огляд Міністерства оборони Великої Британії.
Видання Financial Times пише про те, що атака на російський корабель біля Новоросійська поставила під загрозу інфраструктуру експорту російської нафти. Видання Reuters пише про великі проблеми рф із вивезенням зерна, адже війна наблизилися впритул до її маршрутів.
Після удару по ще одному танкеру, яким доправляли пальне російським військовим угрупуванням в Україні та Сирії, Україна офіційно заявила, що шість найбільших портів російської федерації у Чорному та Азовському морях є небезпечними для судноплавства.
Сергій Новіков в матеріалі РБК-Україна, з посиланням на військових експертів зазначає, що Україна такими діями показала росії, що порти можуть бути заблоковані з обох боків. Відтак, це дає значну перевагу у переговорах щодо розблокування українських портів для всіх видів продукції, а не лише для продовольства.
Ціни на пшеницю в світі
Така нестабільна ситуація в ключовому експортному регіоні пшениці спричинила стрибки її цін на світових ринках. Варто зауважити, що через небувалі врожаї, ціна на світовому ринку на пшеницю цього року на 19 % менші, ніж минулого.
За оцінками Міністерства сільського господарства США, росія готова експортувати в цьому сезоні до 48 млн тон. А це чверть світової торгівлі пшеницею.
Незважаючи на те, що в Україні площа посівних та озимих зернових цьогоріч була меншою на 980 тис га, завдяки сприятливим погодним умовам, урожай зернових рекордний.
Проблеми із вивезенням російських товарів
Олександр Водовіз, голова проектного офісу компанії Метінвест розповідає, що після українських атак на російські кораблі, увага міжнародної спільноти прикута до цієї теми. Розблокування українських портів для усіх вантажів стане значною геополітичної перемогою України в цій гібридні війні.
Водовіз розповідає, що в росії власники суден та страхові компанії збільшили фрахт, а страховки подорожчали в 10-20 разів. Відтак, російські товари стали неконкурентними та їх неможливо вивезти із портів. Росіяни мають із цим велику проблему, а стурбованість страхових компаній тільки наростає.
Польща захищається від українського зерна
До війни Україна експортувала дві третини зернових морським шляхом. Після війни Україна збільшила експорт альтернативними шляхами, в тому числі через сусідні країни ЄС. Однак, це спричинило невдоволення серед локальних фермерів, які не в змозі конкурувати з дешевшим українським зерном.
Обмеження ЄС щодо експорту сільгосппродукції з України завершуються 15 вересня. В НБУ припускають, що їх не будуть продовжувати.
Однак польський президент Дуда веде риторику про те, що найважливішим обов’язком польської влади є захист внутрішнього ринку та власних інтересів. Польща наполягає на продовженні обмежень експорту українського продовольства принаймні до кінця року.
Оксана ЧОПАК
[type] => post [excerpt] => 16 серпня з Одеси вийшло перше судно після того, як росія вийшла із зернової угоди 17 липня. Однією з причин називають те, що рф не отримала від України розблокування експорту аміачних добрив трубопроводу Тольятті-Одеса. Навіть на прохання ООН Укр... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1692380400 [modified] => 1692377292 ) [title] => Зернова угода більше не потрібна. Що буде з експортом українського зерна? [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=41004&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 41156 [uk] => 41004 ) [crid] => oxc2131 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 40403 [image] => Array ( [id] => 40403 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/6383b8c2edd81c1be347e3cf4995f711.webp [original_lng] => 294318 [original_w] => 1600 [original_h] => 800 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/6383b8c2edd81c1be347e3cf4995f711-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/6383b8c2edd81c1be347e3cf4995f711-300x150.webp [width] => 300 [height] => 150 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/6383b8c2edd81c1be347e3cf4995f711-768x384.webp [width] => 768 [height] => 384 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/6383b8c2edd81c1be347e3cf4995f711-1024x512.webp [width] => 1024 [height] => 512 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/6383b8c2edd81c1be347e3cf4995f711-1536x768.webp [width] => 1536 [height] => 768 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/6383b8c2edd81c1be347e3cf4995f711.webp [width] => 1600 [height] => 800 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/6383b8c2edd81c1be347e3cf4995f711.webp [width] => 1600 [height] => 800 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1692824413:5 [_thumbnail_id] => 40403 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 1114 [_oembed_abd07cdce61dd386653afe5b5d1a1162] =>
Військово-морські сили України 10 серпня оголосили, що у Чорному морі запрацювали тимчасові гуманітарні коридори. Про це йдеться на сторінці ВМС у Facebook.
„Оголошено тимчасові коридори для торгівельних суден, що йдуть до/з портів України, – сказано в повідомленні. – Згідно з наказом навігаційного доручення ВМС ЗСУ №6 від 08. 08. 2023 були оголошені нові тимчасові маршрути руху цивільних суден до/з чорноморських морських портів України. При цьому повідомляється, що протягом всіх маршрутів зберігається військова загроза та мінна небезпека з боку РФ”.
Зазначається, раніше дані маршрути вже були запропоновані Україною у зверненні до Міжнародної морської організації (IMO). Рада Міжнародної морської організації визнала право України на вільне торговельне судноплавство, яке гарантовано міжнародним морським правом.
„Міжнародна морська організація закликала росію дотримуватися міжнародних конвенцій та припинити загрози торгівельному судноплавству в Чорному морі”, – йдеться в повідомленні.
Уточнюється, що вказані маршрути в першу чергу використовуватимусь для можливості виходу цивільних суден, що перебувають в українських портах Чорноморськ, Одеса та Південний ще з початку повномасштабного вторгнення росіі 24. 02. 2022 р.
До проходу маршрутами допускатимуться судна, власники/капітани яких офіційно підтверджують готовність до плавання в поточних умовах.
Президент України Володимир Зеленський вважає, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш має долучитися до забезпечення стабільної роботи „зернового коридору”.
Про це він сказав під час пресконференції у Вільнюсі.
«На сьогоднішньому засіданні питання зернової угоди підіймав президент Ердоган, який говорив про те, що є ризики», – зазначив Президент України.
Зеленський висловив думку, що потрібно, щоб генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш також працював над питанням „зернового коридору”, „тому, що вони мали відповідні домовленості з російською стороною”.
Глава держави наголосив, що Україна зі свого боку нічого не порушувала, нічого не блокувала.
„Ми не домовлялись з Росією. Ми домовляли з ООН і з Туреччиною. А ООН і Туреччина домовлялись з Росією”, – пояснив Зеленський.
Він наголосив, що „зерновий коридор” дуже потрібний і має далі працювати.
Водночас Зеленський не виключив, що після акцептування гарантій безпеки будуть зриви з боку російської сторони тих чи інших важливих гуманітарних проєктів.
„росія завжди так реагує, не дотримується слова і постійно хоче блокувати ті чи інші гуманітарні коридори для того, щоб створити нову кризу”, – зазначив Президент України.
Як повідомлялося, зернову угоду було укладено в липні минулого року за участю України, Туреччини та ООН, а також окремо – Туреччини, ООН та росії. Домовленості гарантують безпечний прохід суден з українським зерном, їх дотримання забезпечує Спільний координаційний центр у Стамбулі, до якого входять представники всіх сторін.
росія погрожує вийти із зернової угоди, якщо їй не вдасться відновити прокачування аміаку трубопроводом «Тольятті – Одеса» та частково зняти обмеження на власний експорт.
В уряді України заявили про фактичне блокування російською стороною зернової ініціативи. рф відкрито саботує інспекцію суден, що зменшило пропускну спроможність коридору до менш ніж 20% від можливої.
росія заявила, що підстав для подальшого продовження „зернової ініціативи”, яка закінчується 17 липня, немає.
Кількість суден у „зерновому коридорі”, після його блокування на вхід, скоротилася до двох: це турецький балкер TQ Samsun, який пройшов інспекцію 28 червня, і TK Majestic під прапором Сент-Кітс і Невіс, повідомляють на сайті Спільного координаційного центру (СКЦ).
Згідно з даними ресурсу Marinetraffic, обидва балкери наразі пришвартовані в порту „Одеса”.
Усі інші судна вже покинули українські порти і пройшли інспекцію на вихід із коридору: останнім став суховантаж My Lama з 27 тис. тонн кукурудзи для Тунісу.
Раніше Мінвідновлення України повідомило, що СКЦ через дії російської сторони з 26 червня не видав дозволу на приєднання до чорноморської зернової ініціативи жодному новому суховантажу з 29-ти, які подали заявки. Інформацію про припинення поповнення „коридору” з 26 червня підтвердила й ООН. Якщо нові судна не зможуть брати участь в ініціативі, у портах „застрягнуть мільйони тонн продовольства” до 17 липня, коли спливає термін дії угоди, наголошує Мінвідновлення.
Загалом, за даними СКЦ, за час роботи „зернового коридору” від початку серпня 2022 року з України було експортовано 32,75 млн тонн агропродукції, зокрема 16,84 млн тонн кукурудзи, 8,91 млн тонн пшениці, 1,86 млн тонн шроту соняшнику, 1,65 млн тонн соняшникової олії, 1,27 млн тонн ячменю, 0,99 млн тонн ріпаку і 0,80 млн тонн соєвих бобів.
Уточнюється, що загалом з українських портів вийшло 1002 судна, зокрема шість у липні, 38 у червні, 33 у травні, 64 у квітні, тоді як пік було зафіксовано у вересні-жовтні минулого року – відповідно 178 і 180 суден. При цьому від початку травня із „зернової угоди” через позицію російської сторони виключено найбільш глибоководний український порт „Південний”.
Кількість інспекцій на вхід у червні впала до 22 із 40 у травні, 54 у квітні та 89 у березні, хоча у вересні минулого року їх було здійснено 186.
У результаті експорт у липні становив 0,21 млн тонн, у червні – 2,02 млн тонн і в травні – 1,33 млн тонн порівняно з 2,79 млн тонн у квітні та 3,93 млн тонн у березні.
Як повідомлялося, „Чорноморську зернову ініціативу” уклали в Стамбулі 22 липня 2022 року за участю ООН, України, Туреччини та Росії. Її суть у створенні коридору для вивезення зерна з трьох українських портів: „Чорноморська”, „Одеси” і „Південного” в умовах тривалої війни Росії проти України. Ініціатива була укладена на 120 днів і її продовжували двічі, востаннє 18 березня. Однак якщо Україна заявляла, що її було продовжено на 120 днів, то Росія стверджувала, що лише на 60 – до 18 травня, і наполягала на розблокуванні роботи аміакопроводу Тольятті-Одеса та знятті всіх санкцій під час торгівлі російською агропродукцією та добривами.
Президент Туреччини Реджеп Ердоган 17 травня повідомив, що „зернова ініціатива” продовжить роботу ще два місяці, що пізніше підтвердив генсек ООН Антоніу Гутерреш. Однак глава ООН зазначив, що невирішені питання ще залишаються.
МЗС РФ 4 липня заявило, що не бачить підстав для продовження реалізації „зернової угоди”. „Із п’яти „системних” завдань, розв’язання яких дало б змогу усунути ці перешкоди, – перепідключення Россельхозбанка; запчастини для сільгосптехніки; реанімування аміакопроводу Тольятті-Одеса; транспортна логістика і страхування; „розморожування” активів, – перші три, вочевидь, знято з порядку денного, а досягнення будь-якого прогресу щодо двох, що залишилися, не проглядається”, – стверджує російське МЗС, зазначивши, що російська сторона нібито сприяє тому, щоб усі судна, які беруть участь у „зерновій угоді”, змогли вийти з Чорного моря до завершення терміну її дії.
Керівники ООН, Туреччини та України 7 липня вкотре підтвердили свою прихильність угоді та готовність продовжити її після 17 липня.
Впродовж двох останніх днів росія без пояснень зареєструвала для інспекції лише одне вхідне судно на порт Чорноморськ.
Спільний координаційний центр (СКЦ) в Стамбулі оголосив про неможливість складання інспекційного плану на 1 червня через чергову безпідставну відмову російської делегації реєструвати вхідний флот до участі в зерновій ініціативі. Про це у четвер повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Так, впродовж двох останніх днів, 30 та 31 травня, Росія без пояснень зареєструвала для інспекції лише одне вхідне судно на порт Чорноморськ, в той час коли інші сторони СКЦ підтвердили до участі в чорноморській ініціативі 10 суден на три порти.
„Деструктивна позиція Росії та відсутність зареєстрованих суден на інспекцію унеможливлює складання інспекційного плану на сьогодні, про що всі сторони були повідомлені Секретаріатом СКЦ. В черзі на інспекцію в територіальних водах Туреччини очікують 50 суден, на які має бути завантажено 2,4 млн тонн продовольства для світу. Це майже вдвічі більший обсяг, ніж було експортовано в травні”, – йдеться у повідомленні.
Зазначено, що деякі судна очікують інспекції СКЦ понад три місяці. Це понад 1 млрд доларів збитків, які позначаються на кінцевій вартості продовольства для світу.
У міністерстві наголосили, що блокування реєстрації нового вхідного флоту, як і блокування найбільшого порту Південний, є грубим порушенням умов зернової ініціативи, під якою підписалась і РФ.
„Українська делегація направила лист до секретаріату СКЦ з вимогою відновити повноцінну роботу в складі 3 інспекційних команд та 9 інспекцій на день, як того вимагають процедури СКЦ. Українські інспектори наразі перебувають в СКЦ та готові негайно приступити до роботи в разі відновлення реєстрації суден”, – запевнили у міністерстві.
Загалом за 10 місяців роботи зернової ініціативи було експортовано понад 30,5 млн тонн продукції українських аграріїв.
„Сім місяців продовжується саботаж та гальмування роботи з боку російської делегації в СКЦ, в результаті якого світ недоотримав мінімум 20 мільйона тонн продовольства”, – резюмували у Мінвідновленні.
Збитки України через простоювання кораблів у чергах зернового коридору сягнули 1 млрд дол. Про це повідомив Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації (УЗА).
Протягом 42-го тижня роботи зернового коридору, з 15 по 21 травня, експорт агропродукції через морські порти Одеської області зменшився на 78 %, у порівнянні з попереднім тижнем.
Боротьба за ринки збуту
При цьому, у кораблів з російським зерном таких проблем немає. І це ставить Україну у невигідне положення як надійного постачальника зерна. Адже покупцям потрібно отримувати зерно вчасно і систематично, щоб завантажувати свої млини. І це основна причина, через яку Україна втрачає свої ринки збуту.
Росія блокує Україну як великого експортера зерна, щоб самій працювати в країнах, де традиційно збувала зерно Україна, переконаний президент Української зернової асоціації. За словами Горбачова, за допомогою таких методів Росія вже наростила поставки свого зерна до Єгипту.
Крадене українське зерно буде компенсовано
Микола Горбачов також заявив, що Росія продовжує красти українське зерно. Всі факти старанно документуються Міністерством закордонних справ України. Очільник УЗА переконаний, що Україна отримає компенсацію за все вкрадене. Йдеться про 4 млн тон зерна, яке Росія викрала з початку вторгнення. Головними покупцями є підсанкційні країни. Однак, навіть попри те, що кораблі з краденим зерном відключають GPS-трекери, заходять і проходять як невидимки, програма marine traffic все одно дає можливість відстежити всі факти: куди ці кораблі прямують і що перевозять.
Порт у Миколаєві
У Миколаєві розташовано 11 сучасних терміналів, які б забезпечили експорт морем близько половини всіх поставок. Однак, через окупацію РФ одного боку Дніпра, цю ініціативу складно реалізувати через небезпеку обстрілів суден. Про це розповів Микола Горбачов в інтервʼю Rail.insider.
За словами міністра аграрної політики та продовольства України Микола Сольського, Миколаїв за розмірами можна співставити з портами великої Одеси. А його розблокування дозволить збільшити експорт зерна з України приблизно вдвічі. До того ж, це здешевить логістику, що дозволить українським аграріям заробити більше коштів.
Чому зерно краще переробляти?
На думку Івана Слободяника, виконавчого директора всеукраїнської асоціації громад та голови Всеукраїнського конгресу фермерів, Україні варто перейти із “зернового коридору” до “переробного проспекту”. Про це він пише у своїй колонці на сайті Економічної правди.
За словами Слободяника, пріоритетом для України має стати експорт товарів з високою доданою вартістю. Україна вже має досягнення у сфері переробки олійних зернових культур, так як за обсягами виробництва соняшникової олії є одним зі світових лідерів.
Що варто робити Україні в ситуації, коли експорт зерна блокують, а ринки збуту втрачаються? На думку Івана Слободяника, потрібно переробляти власне зерно й експортувати готову продукцію. Приміром, у 2019-2021рр. експорт макарон з України до Євросоюзу збільшився на 45%.
Щодо продуктів переробки пшениці, то до війни експорт більшості таких продуктів невпинно зменшувався. За даними експертно-аналітичної групи Української асоціації бізнесу та торгівлі (UBTA) протягом 2019-2021рр. експорт українського солоду зменшився на 40%, а висівок аж на 80%. Отже, у цій сфері є куди рухатися.
Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь вважає, що треба негайно почати переговори, щоб судна із зерном могли вийти з чорноморських портів. За його словами, якщо українське зерно не потрапить на світовий ринок, може виникнути глобальна продовольча криза.
«Для безпечного постачання продовольства необхідно гарантувати безперервність експорту зерна з України, а для цього потрібні швидкі та ефективні маршрути транспортування, – пояснив міністр. – У нинішній ситуації стає дедалі важливішою роль наземних маршрутів».
Тому надання допомоги – це спільна відповідальність Угорщини й країн регіону, адже війна між росією та Україною загрожує глобальній продовольчій безпеці. Коридори солідарності значно збільшили товарообіг зерна та олійних культур з України.
Ще один пріоритет – збільшення транспортних можливостей. Іштван Надь зазначив, що, наприклад, кількість зерна й соняшнику, які надходять з України до Угорщини через Епер’єшке та Загонь, зросла з кількох десятків тисяч тонн на місяць до 200 тисяч.
«Згадаймо лише проєкт Фенєшлітке, – зауважив міністр. – Нещодавно Угорщина реалізувала низку ініціатив щодо розвитку залізничної інфраструктури». Для збільшення перевантажувальних потужностей на угорсько-українському залізничному кордоні необхідно впроваджувати подальші розширення, і це можна вирішити.
«Ми зацікавлені в швидкому припиненні збройного конфлікту між росією та Україною», – сказав міністр і наголосив, що мир є основою для безпечного постачання продовольства в усьому світі.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
