Що буде із земельною реформою в умовах війни

3 листопада з’явилася петиція “Захистити українське село – відкласти до закінчення війни збільшення максимальної площі с/г землі «в одних руках» зі 100 до 10000 гектарів”. Заявник вважає, що такі законодавчі зміни є недоцільними в умовах війни та можуть призвести до знищення малого та середнього агробізнесу. Зібравши необхідну кількість голосів, петиція тепер чекає на розгляд президента України Володимира Зеленьського.

Ринок землі працює два роки

У липні 2021 року в Україні розпочав діяти ринок землі, де фізичні особи можуть купувати сільськогосподарську землю. З 1 січня 2024 року також юридичні особи, власники яких є громадянами України, отримають можливість придбати сільськогосподарські ділянки. Протягом двох років ринку землі для фізичних осіб було продано і подаровано 275 157 га сільськогосподарської землі, що складає 1% від усіх сільгоспземель. За словами Дениса Башлика, заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, це розвіює міф про масове відчуження землі.

Юридичні особи вступають у гру

З початку 2024 року в Україні розпочнеться другий етап впровадження земельної реформи, в рамках якого юридичним особам дозволять купувати та продавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Закон передбачає, що юридичні особи зможуть придбати не більше 10 тисяч гектарів землі. Олександр Слободянюк, керівник практики нерухомості та будівництва консалтингової компанії Nota Group, вказує на те, що це нововведення відкриває широкі можливості для власників аграрних підприємств, інвесторів та банків для розвитку їхньої діяльності.

Київська школа економіки (KSE) оцінює, що це може призвести до додаткових 1–2,7% до ВВП щорічно впродовж наступних трьох років. Впровадження ринку для юридичних осіб може стати стимулом для розвитку агросектору та підвищення кредитування сільськогосподарських підприємств.

Розширення прав юридичних осіб у сфері земель створює нові можливості для аграрного сектору. Київська школа економіки підкреслює можливість залучення кредитів та інвестицій, які сприятимуть розвитку сільгосппідприємств. Однак важливо впровадити ефективне регулювання, щоб уникнути зловживань та забезпечити справедливу конкуренцію.

Усього за два роки ринку сільськогосподарської землі укладено 169 233 угоди, продано 374,6 тис. га землі, при середній ціні 41,3 тис. грн за гектар. Ці показники свідчать про постійний інтерес до земель навіть у складний воєнний період. При цьому, за даними Київської школи економіки, укладено всього 0,2% ВВП України угод купівлі-продажу земель обсягом 282 тис. га та вартістю 11,5 млрд грн через повномасштабну війну. Найбільші втрати ринок зазнав у Харківській та Херсонській областях, найменші – на заході.

Загалом, відкритий ринок землі для юридичних осіб може визначити нові напрями для аграрного розвитку та підтримати економіку країни в умовах воєнного конфлікту.

Чи вигідно інвестувати в землю?

Дохідність інвестицій в сільськогосподарську землю може мати дві складові. По-перше, це орендний платіж, який отримує інвестор від орендарів, і становить від 6% на вкладений капітал після сплати податків. По-друге, інвестор може отримати прибуток після виходу з активу. За словами Єгора Лісничого, комерційного директора “Твоє коло”, це може бути в два або навіть три рази більше за кілька років. Такий підхід до інвестування в землю стає важливим аспектом розвитку сільськогосподарського сектору та привертає увагу потенційних інвесторів.

Експерти передбачають, що внаслідок реформ та розвитку ринку землі ціни на землю в Україні можуть значно зрости. З аналогіями до європейських ринків, прогнозується, що за три роки земля може подорожчати у 2–2,5 рази, а за 7–8 років — на 200%. Це може призвести до досягнення рівнів цін, подібних до тих, що існують у європейських країнах, наприклад, в Польщі, де ціна за гектар може сягати 6–7 тис. євро, або навіть 11 тис. євро. На сьогоднішній день, згідно зі статистикою, середня ціна землі в Україні коливається від $1 до $2 тис. за гектар. Такий розвиток подій може привернути нових гравців на ринок та стати фактором відновлення економіки в умовах військового конфлікту.

Оксана Чопак