Що буде з курсом долара в Україні в наступному році?

Курсу від 36 до 37 гривень за долар став уже звичним для українців. Навіть при воєнному стані та постійних терористичних атаках ворога останні півтора року Національний банк України (НБУ) успішно утримував курс в обраному вузькому коридорі.

У 2023 році українська гривня потрапила до десятки найсильніших валют світу. Готівковий курс гривні до долара за останні 12 місяців зміцнився на 7%, знизившись з 40,0 грн/дол. до 37,4 грн/дол. Про це пише у колонці Новоє время Артем Щербина, директор з інвестицій Capital Times.

Регулятор виступає символом стабільності, надаючи можливість волонтерам, аграріям, нафтотрейдерам, логістичним компаніям, торговим мережам і банкам планувати та прогнозувати свою операційну політику. Також це дозволяє населенню безпечно розпоряджатися власними коштами при валютних операціях за кордоном.

Ця стабільність була досягнута завдяки діям НБУ та значній фінансовій підтримці від партнерів. Тільки протягом 2023 року Україна отримала майже $40 млрд. Під такими умовами Нацбанк зміг збільшити резерви з $28,5 млрд на кінець 2022 року до $41,7 млрд на 1 серпня 2023 року. Після різкого скорочення фінансової допомоги та переходу до режиму “керованої гнучкості” НБУ став активним учасником міжбанківського валютного ринку, а розмір золотовалютних резервів станом на 1 грудня склав $38,8 млрд.

Наступного року очікують обмежені надходження міжнародної фінансової допомоги та підтримки для України загалом. Виникає питання, чи зможе НБУ продовжити політику стабільного курсу в таких умовах. Міністерство фінансів разом із МВФ може виявити більшу наполегливість стосовно переходу до плаваючого курсу та валютної переоцінки видатків бюджету. Чи зможе бізнес розширити обсяг експорту для збільшення валютної виручки?

НБУ та Мінфін не хочуть девальвації гривні

Національний банк України буде діяти обережно стосовно валютних обмежень, запроваджених після початку війни, і готує нові кроки відповідно до плану. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний під час зустрічі з представниками австрійських та німецьких компаній в Україні. “Ми рухаємося чітко Дорожньою картою пом’якшення валютних обмежень. Наразі розглядаємо можливість дозволу на репатріацію “нових” дивідендів”, – наголосив він.

НБУ зацікавлений у наданні бізнесу додаткового простору для дій, з урахуванням, що рішення повинні нести додатковий ефект для економіки та допомагати залучати новий капітал.

Потенційне збільшення заробітків експортерів та надходжень до державного бюджету від можливої девальвації гривні взаємодіятиме із значним подорожчанням зовнішніх боргів країни, втратами імпортерів, зупинкою виробництва та збіднінням населення.

Ні Національний банк, ні Міністерство фінансів не мають інтересу в ослабленні гривні, оскільки їхня спільна мета – збереження фінансової стабільності та прогнозованості економіки. Це підтверджує Дмитро Глінський, в.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України (НАБУ). “Не варто розглядати НБУ та Мінфін як противників у курсовому питанні. Це міф – ніби Мінфіну потрібно девальвувати гривню. Різкі зміни обмінного курсу для Мінфіну були би катастрофічними. В разі сильної девальвації падають і надходження податків. Тож валютна криза не потрібна нікому”, – переконаний Глінський.

Міністр фінансів Сергій Марченко раніше висловив думку про те, що середньорічний курс на 2024 рік може скласти 41,4 грн/долар. Така заява викликала тимчасовий стрибок курсу долара. Голова НБУ Андрій Пишний відзначив, що курс, закладений в державний бюджет, не є ні прогнозом, ні метою для Національного банку. Прогноз Мінекономіки щодо курсу зазвичай не збігається з реальним показником.

SEPA запрацює в Україні

Рішення Європейської ради щодо початку переговорів про вступ України є принципово новим етапом взаємодії, що завершиться повноцінним членством. НБУ є активним учасником інтеграційних процесів. Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що Україна планує ініціювати процес приєднання до Єдиної зони платежів в євро (SEPA) у наступному році, що дозволить країні зробити ще один крок в напрямі фінансової євроінтеграції.

SEPA (Single Euro Payments Area) – це єдина зона, в якій повністю усунуті відмінності між внутрішніми та міжнародними платежами в євро. Перші зміни, пов’язані із SEPA, набули чинності у січні 2008 року.

SEPA в основному охоплює звичайні банківські перекази. Платіжні методи, які мають додаткові опціональні функції чи послуги, такі як платіжні системи для мобільних телефонів чи смарт-карток, безпосередньо не входять, проте схема миттєвих платежів SEPA полегшує використання платіжних продуктів і на смарт-пристроях.

Приєднання до SEPA є важливою подією для євроінтеграції України та відкриває нові можливості для української економіки. Зокрема, це сприятиме:

• спрощенню виходу на ринок ЄС для українських компаній;
• зменшенню технічних бар’єрів для виходу українських фінтех-компаній на ринок фінансових послуг ЄС;
• зниженню вартості грошових переказів з/до країн ЄС.

Нагадаємо, що 14 грудня лідери країн Європейського Союзу під час саміту схвалили відкриття переговорів щодо вступу України до блоку.

Оксана Чопак