В Україні починає відчуватись дефіцит робочої сили – Bloomberg

В Україні починає відчуватись дефіцит робочої сили. Триваюча мобілізація, яка необхідна для протистояння з російським агресором, водночас підриває продуктивність підприємств у тилу.

Дефіцит робочої сили став однією з головних проблем компаній, які намагаються найняти працівників.

Закон про мобілізацію, який набув чинності минулого місяця, спрямований на поповнення українських військових лав сотнями тисяч військових. Але нестача працездатних чоловіків і жінок стає тягарем для великих і малих підприємств, які складають основу економіки воєнного часу.

Це головоломка для президента Володимира Зеленського, який відчайдушно прагне поповнити українську армію, одночасно гарантуючи, що дефіцит не завдасть шкоди економіці, яка потрібна державі, щоб триматися на плаву.

“Зараз ми перебуваємо у війні на виснаження”, — сказав заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю у Києві.

Проблема лише посилюватиметься, оскільки російське повномасштабне вторгнення триває вже третій рік і український уряд буде змушений заповнити прогалину, залишену мільйонами осіб, які або втекли з країни, або приєдналися до армії, або полягли в боях.

Поки українська армія намагається утримати лінію проти нового російського наступу, її економіка, яка втратила чверть виробництва з початку вторгнення, ризикує бути ще більше послабленою через скорочення робочої сили.

Ніколайчук сказав, що падіння економічного виробництва порівняно з 2021 роком було пов’язане зі скороченням наявної робочої сили приблизно на 27% порівняно з довоєнним рівнем. На додаток до приблизно 6 мільйонів осіб, які втекли від війни, вакуум посилюється тіньовою економікою незареєстрованих працівників, які ухиляються від призову.

Це політичний виклик, який не можна розв’язати за допомогою союзників, які відправляють боєприпаси та засоби протиповітряної оборони. Людська сила — це обмежена проблема, яка дає росії та її величезним ресурсам перевагу.

Український підрозділ металургійного і гірничодобувного конгломерату Metinvest BV, в якому працює майже 60 000 осіб і який прагне заповнити 4 000 вакансій, відчуває труднощі з пошуком працівників для роботи з мартенівською сталеливарною піччю на заводі у Запоріжжі.

Тетяна Петрук, керівниця відділу сталого розвитку Метінвесту, сказала, що для того, аби знайти 89 працівників, їм знадобилось три місяці інтенсивних пошуків, тоді як у мирний час їх можна було б знайти за місць.

Перш ніж почати відновлювати потужності, які постраждали під час війни, компанія повинна спочатку знайти персонал.

“Не сировинні ресурси, не обладнання, не техніка — першочергове питання, хто буде працювати і чи зможемо ми поставити”, — сказала Петрук.

Процес найму стає нелегким, оскільки співробітники чоловічої статі неохоче приєднуються до великих компаній, на які націлені військові рекрутери. Колись правоохоронці “роздавали повістки на вході навіть нашим кандидатам на роботу”, розповіла Петрук. За її словами, близько 15% працівників Метінвесту мобілізовані.

Згідно з опитуванням, проведеним Київським Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на початку цього року, це питання посідає друге місце після зростання витрат серед українських компаній. Близько половини заявили, що борються з нестачею робочої сили.

У Міністерстві економіки, фінансів і оборони України від коментарів з цього приводу відмовилися.

Через нестачу працівників чимало компаній підвищують зарплати, аби хоч якось утримати тих робітників, як залишились.

Володимир Ланда, старший економіст київського Центру економічних стратегій, сказав, що уряд має стежити за вимогами бізнесу, навіть посилюючи армію.

“Причина проста: Україні не вистачає коштів, щоб істотно збільшити свої війська”, — сказав Ланда.

Законодавство про мобілізацію дає підприємствам, які вважаються ключовими для економіки, можливість бронювати персонал, дозволяючи компаніям зарезервувати до 50% своїх працівників чоловічої статі, які є військовозобов’язаними.

Дефіцит робочої сили відчувають і звичайні українці. Київський метрополітен попередив, що незабаром курсуватиме менше потягів, оскільки міграція та призов спричинили “значний дефіцит” працівників, який, як очікується, погіршиться, оскільки більше працівників приєднаються до армії.

Прифронтове південне місто Миколаїв скоротило автобусне сполучення через мобілізацію водіїв, повідомив Суспільному міський голова Олександр Сєнкевич.

Для Іларіона Саука, співвласника кількох ресторанів у Києві, кадрове питання перемістилося на перше місце в списку проблем. Найперше, це нестача персоналу для таких робіт, як приготування їжі та прибирання, багато з яких виконували жінки, які виїхали з країни.

Інший – призов на військову службу, який скоротив чисельність приблизно на десяту частину. За його словами, багато чоловіків не хочуть працювати далеко від дому, оскільки остерігаються ТЦК.

“Іноді власникам доводиться мити посуд самим”, — сказав Саук в інтерв’ю.

Юлія Кузенкова, керівниця проєктів київського кадрового агентства Resorcer, каже, що фірми все частіше наймають чоловіків як підрядників або продавців, оскільки багато хто не бажає виконувати вимоги щодо оновлення персональних даних, які можуть використовуватися кадровими бюро.

За її словами, багато хто також наймає жінок на посади, яку раніше займали переважно чоловіки. До прикладу, для роботи на шахтах залучають студентів чи іноземців, зокрема мігрантів з Туреччини.

“Компанії зосереджуються або на навчанні та розвитку вже наявного персоналу, або на найнятті студентів. Вони формують свій кадровий резерв”, — сказала Кузенкова в інтерв’ю.

Петрук з Метінвесту сказала, що дефіцит може мати ефект доміно, з розмиванням податкової бази, що зрештою зашкодить військовим цілям. Підприємства можуть бути змушені скоротити виробництво.

“Якщо призов продовжуватиметься такими темпами, ми будемо змушені зупинити деякі процеси чи виробництва, оскільки фізично не вистачатиме працівників”, — сказала вона.

Джерело