Війна дорого коштує: Україна розпродає державні активи

Україна використовує серію приватизацій, щоб залатати бюджетні дірки і покрити витрати армії на продовження війни, включаючи приватизацію київського готелю „Україна”, який височіє над Майданом.

Держава хотіла б отримати близько 25 мільйонів доларів за приватизацію цього свідка важливих подій в українській історії. Багато інших великих державних компаній також можуть бути приватизовані, що, як сподіваються українці, не лише принесе негайний дохід державі, але й сприятиме економічному зростанню завдяки залученню приватного капіталу та створенню робочих місць.

Плаза, шахта також продаються

Серед активів, виставлених на продаж, окрім готелю, є такі компанії, як гігантський торговий центр у Києві або кілька гірничодобувних і хімічних компаній. Заступник міністра економіки Олексій Соболєв заявив в інтерв’ю, що метою приватизації є стабілізація макроекономічної ситуації.

Однак приватизація – це лише крапля в морі для країни з бюджетним дефіцитом у 5 мільярдів доларів, на що вказує мета уряду – принаймні 100 мільйонів доларів.

Однак, як пише The New York Times, багато хто побоюється корупції, яка часто супроводжує таку приватизацію, а ситуація навколо війни може означати, що сума, отримана за державні активи, може бути нижчою, ніж та, що була б отримана до війни.

Євген Бартанов заявив американській газеті, що приватизація може бути успішною лише за наявності державних гарантій та запобіжників. Водночас, джерела в українському уряді стверджують, що робочі місця та податкові надходження, створені в результаті приватизації, можуть зробити доцільним продаж компаній навіть за цінами, зниженими війною.

Багато державних компаній вже фактично не працює

Після розпаду Радянського Союзу Україна також успадкувала низку неефективно керованих державних компаній з боргами, з яких 3100 все ще перебувають у державній власності, лише половина з них продовжує працювати і лише 15% є прибутковими. Минулого року п’ять найбільших збиткових українських державних компаній закрилися зі збитками у розмірі 50 мільйонів доларів.

Віталій Коваль, голова Державного агентства з управління активами, каже, що це неприйнятно в нинішній ситуації, і всі витрати мають бути під контролем. Він також повідомив, що агентство оголосило про можливості приватизації на конференції в Берліні цього тижня. За словами Коваля, державні компанії також є розсадником корупції та інших злочинів, і зараз державний менеджер активів проводить сортування, щоб визначити, які компанії повинні бути приватизовані, ліквідовані або залишитися в руках держави.

Кінцева мета уряду – залишити в державній власності лише 100 компаній.

Коваль також зазначив, що гроші, отримані від приватизації, можуть бути використані для придбання зброї для захисту заводів. Тому продати їх насправді краще, ніж дозволити росіянам зруйнувати чи окупувати їх.

Однак минулі процеси приватизації часто слугували лише збагаченню олігархів або затягувалися на роки через такі питання, як, наприклад, що робити з горами боргів, накопичених компаніями.

Серед компаній, виставлених на продаж, – Об’єднана гірничо-хімічна корпорація, один з найбільших у світі виробників титану, який вже тричі безуспішно намагалися приватизувати.

Якщо четвертий аукціон буде успішним, український уряд зможе виконати свій мінімальний план, оскільки, за оцінками компанії BDO в Україні, яка допомагала в підготовці угоди, торги розпочнуться приблизно зі 100 мільйонів доларів США, і сім учасників вже висловили зацікавленість у купівлі компанії.

За допомогою приватизації Україна також сподівається довести, що можна залучати іноземний капітал в країну навіть у воєнний час, навіть якщо вона визнає, що в нинішній ситуації це є складним завданням.

Джерело:  (vg.hu)