Модернізація промисловості під час війни. Експерти розкритикували новий закон про викиди
Згідно з заявою голови Федерації роботодавців України Дмитра Олійника, закон “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” №11355, прийнятий Верховною Радою, може значно послабити українську промисловість протягом наступних 10 років, якщо не будуть внесені зміни. Як повідомляє РБК-Україна, Олійник підкреслив, що закон зобов’язує підприємства або модернізувати свої промислові установки до європейських стандартів за 10 років, або припинити їх діяльність.
Це викликає стурбованість, оскільки невідомо, скільки триватиме війна та коли з’являться інвестиції для модернізації. Олійник зазначив, що закон передбачає менш сприятливий період для екологічної модернізації, ніж у ЄС. За його словами, цілі галузі економіки, які не зможуть за 10 років створити нове виробництво відповідно до норм ЄС, будуть змушені закритися.
Перебудувати з нуля або закритися
У сучасних умовах війни, невизначеності та браку фінансування, бізнес змушений брати на себе обов’язок повністю перебудувати агрегати або закрити їх. Законопроєкт містить лише загальні положення без конкретних вказівок щодо того, як українські підприємства можуть отримати фінансування чи вести будівельні роботи в умовах воєнних дій і відключень електроенергії.
Також Олійник зазначив, що директива ЄС діє більше 14 років, і досі є установки, які працюють за застарілими нормативами викидів, отримуючи підтримку від держави та пільгове фінансування для модернізації.
Окрім того, Олійник підкреслив, що такі галузі промисловості, як коксо-хімічні заводи, машинобудування, енергетика, цементна та хімічна промисловість знаходяться під загрозою закриття. Великі бізнес-асоціації неодноразово зверталися до екологічного комітету з проханням продовжити термін дії спеціальних дозволів принаймні до 15 років, але безуспішно.
Олійник вважає, що замість підтримки української промисловості та збереження робочих місць, екологічний комітет фактично створив ситуацію невизначеності для багатьох місцевих громад, де велика промисловість є основним містоутворюючим фактором.
Нереальні строки й дозволи
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на “ЕкоПолітику”, закон про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення, прийнятий Верховною Радою у середині липня, викликав хвилю критики серед експертів та активістів. Основні застереження стосуються нереалістичних термінів модернізації промисловості, економічного тиску на підприємства, та ігнорування реалій воєнного часу в Україні.
Закон передбачає 7 років для впровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) на існуючих підприємствах і 10 років для виведення застарілих установок з експлуатації. Європейська Бізнес Асоціація звернулася до влади з проханням скасувати часові обмеження для впровадження НДТМ і збільшити термін для виведення установок до 15 років.
Генеральний директор “Центру Екології та Розвитку Нових технологій” Владислав Антипов зазначив, що навіть у стабільній Європі перехід на НДТМ здійснювався понад 20 років. Тому строк у 7 років для України виглядає нереалістичним.
Зазначається, що вітчизняні підприємства будуть зобов’язані провести значну кількість підготовчих дій та інвестицій для отримання інтегрованого дозволу до жовтня 2028 року. Це може стати серйозним тягарем для бізнесу, особливо в умовах війни, коли фінансові ресурси обмежені, а економічна стабільність перебуває під загрозою.
В “ЕкоПолітиці” зазначають, що багато українських галузей працюють на межі рентабельності або “в мінус”. Підприємства не мають власних коштів для масштабних інвестицій, а залучити іноземне фінансування для заводів у зоні воєнних дій практично неможливо.
Експерти також підкреслюють, що закон не враховує реалії воєнного стану. Вони пропонують відтермінувати набрання чинності закону до завершення воєнного стану. Президентка Асоціації професіоналів довкілля Людмила Циганок висловила занепокоєння через чіткі дедлайни, включені в законопроєкт №11355, без урахування можливого завершення війни.
Таким чином, експерти наполягають на необхідності внесення змін до закону, щоб уникнути значних економічних проблем для української промисловості у непростих умовах, що склалися.
Оксана Чопак
Підпишись на спеціальний телеграм канал де кожна новина розміщена у повному обсязі. Твій телефон завантажуватиме новини у фоні тільки тоді, коли це можливо, і ти завжди будеш у курсі останніх подій.
Підписатися